З 3 квітня Дія Підпис тепер відповідатиме регламенту eIDAS Європейського Союзу. За даними Міністерства цифрової трансформації України, його можна використовувати для підписання документів або контрактів, дійсних як в Україні, так і в ЄС.
Раніше контрагенти в ЄС не могли перевірити український електронний підпис через відсутність технологічної сумісності.
Нещодавно Європейська Комісія опублікувала перелік країн, що ввійшли до спеціального списку TC AdES LOTL, що містить інформацію про електронні підписи та печатки країн, що не є членами Європейського Союзу. Україна стала першою країною, яка потрапила до цього переліку.
Дія Підпис EU має юридичну силу, і його можуть приймати в суді, незважаючи на те, що він не є кваліфікованим електронним підписом у ЄС. Однак, згідно з Регламентом ЄС, електронні підписи з країн, що не входять до ЄС, можуть використовуватися як вдосконалені електронні підписи в ЄС.
З 1 квітня набрав чинності ЗУ №2888-ХІ щодо легалізації електронних грошей.
Загалом потрібно розуміти, що саме означає електронні гроші та чому їх не варто плутати з віртуальними валютами (криптовалюти), що закріплено в Законі про віртуальні активи.
Відповідно до Закону про платіжні послуги, в якому закріплено, поняття електронні гроші означає наступне:
- Е-гроші – цифрова форма вираження, що номіновані в гривні, використовуються як фізичними, так і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків;
- має розширене коло суб’єктів-емітентів, узгоджених НБУ, що надають платіжні послуги з випуску Е—грошей та платіжних операцій з ними (включно з відкриттям та обслуговування електронних гаманців).
- статус та курс Е-грошей буде прирівнюватись еквівалентно фіатним, національній валюті України.
В той час, як за Законом про віртуальні активи віртуальні(цифрові) кошти можуть бути виражені у різних формах, що створюються криптографічними алгоритмами та існують лише в цифровому вигляді без забезпечення фіатом, при цьому не є засобом платежу.
Для випуску електронних грошей, емітенту потрібно отримати взамін фізичні гроші у вигляді фіатних. А емісія криптовалюти відбувається повністю в режимі онлайн з використанням вираховувальних систем для генерації унікальних наборів кодів та чисел.
Даним законом про легалізацію електронних грошей внесено зміни до Податкового кодексу в частині прирівнювання та стирання розмежувань в проведенні операцій фізичними коштами та електронними грошима. Зокрема, здійснення розрахунків за надані послуги (виконані роботи, товари); сплата комунальних послуг та податків і зборів; можливість сплачувати податкові зобов’язання Е-грошима (при зарахуванні коштів до Казначейства будуть надходити саме фіатні кошти); з рахунків та електронних гаманців можуть бути стягнуті кошти на погашення податкового боргу: п. 95.3 передбачає стягнення коштів з електронних гаманців. Випуск електронних грошей звільняється від оподаткування.
Важливим моментом є те, що відповідно постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи у період запровадження військового стану», операції з випуску й розповсюдження електронних грошей та поповнення електронних гаманців зупинені. Відтак норми нового закону щодо операцій з електронними грошима почнуть діяти після того, як зазначені обмеження будуть скасовані.
З 1 квітня 2023 року почав діяти Закон № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів».
У Міністерстві цифрової трансформації заявили, що найближчим часом проект буде протестовано в державних установах. Після затвердження всіх необхідних додаткових законів іноземні IT-фахівці зможуть стати підприємцями в Україні та сплачувати податки до державного бюджету в режимі онлайн.
Коли проект електронного резидентства буде реалізовано, іноземці зможуть у кілька кліків
· ставати підприємцями в Україні;
· дистанційно управляти своєю справою за допомогою сучасних технологій;
· підписувати документи електронним підписом;
· дистанційно відкривати банківські рахунки та керувати ними;
· сплачувати податки на пільгових умовах.
Згідно із Законом е-резидентами не можуть стати підприємці, які мають дохід в Україні. Це означає, що е-резиденти надаватимуть послуги виключно іншим іноземцям. Громадяни росії та країн, що входять до «сірого» чи «чорного» списку FATF, стати е-резидентами не зможуть.
Наказом Міністерства юстиції від 29.03.2023 №1158/5 було внесено зміни до Вимог щодо заповнення затверджених форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) та викладено їх у новій редакції.
1. Уточнюється, що при написанні найменування юридичної особи іноземною мовою використовуватимуться великі та малі літери латинського алфавіту.
2. У найменуванні відокремленого підрозділу мають обов’язково бути лише слова «філія», «представництво» та вказівка на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ. Слова «відокремлений підрозділ» вже не є обов’язковими.
3. Загальна кількість затверджених Форм заяв у сфері державної реєстрації зменшилась з 10 до 9. Таким чином, форму заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6) було виключено.
Відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи подають та в подальшому оновлюють усі юридичні особи, крім Політпартій, їх структурних утворень, Профспілок, їх об’єднань та організацій, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, Творчих спілок, та інших місцевих осередків, Організацій роботодавців та їх об’єднань, Адвокатських об’єднань, бюро, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, Публічних компаній (юридичних осіб, створених у формі ПАТ, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), Державних та Комунальних підприємств, установ, організацій, Торгово-промислових палат, Державних пенсійних фондів, Житлово-будівельних кооперативів, Дачних (дачно-будівельних) кооперативів, Садівничих та гаражних (гаражно-будівельних) кооперативів (товариств), Об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), Асоціацій власників житлових будинків, внесених до Реєстру неприбуткових установ та Організацій сільськогосподарських кооперативів, Сільськогосподарських кооперативних об’єднань, відокремлених структурних підрозділів із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).
4. Вміст Форм заяв був частково видозмінений, зокрема, на прикладі Форми (2) сторінки заяви сформовані у наступному порядку: 1 сторінка (головна), 2 сторінка (відомості по Юр особі), 3 сторінка (відомості про керівника), 4 сторінка (відомості про засновника/учасника), 5 сторінка (відомості про кінцевого бенефіціарного власника), 6 сторінка (відомості про припинення Юр особи, інформація для здійснення зв’язку), 7 сторінка (відомості про особу, яка може вчиняти дії), 8 сторінка (відомості про правонаступництво), 9 сторінка (відомості про обрання системи оподаткування), 10 сторінка (відомості про включення до реєстру неприбуткових організацій).
5. У Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 р. №359/5, копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, можна подавати без нотаріального посвідчення.
6. Подання заяв відповідно до затверджених цим наказом форм в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника ПДВ та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця, що містяться в ЄДР, шляхом заповнення відповідних сторінок заяв буде здійснюватися з дня розміщення відповідного оголошення на вебсайті Міністерства юстиції України.
Оновлені форми реєстрації почнуть діяти з 1 травня 2023 року.
28 квітня набрав чинності закон №2970-IX щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — стандарт звітності Common Reporting Standard (CRS).
Як вже зазначалось в нашій минулій статті, новинах за березень, законопроектом передбачено збір та обмін інформацією щодо рахунків резидентів країн-учасниць, що імплементували такий стандарт в межах своїх національних законодавств. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.
В Україні, яка приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін в серпні 2022 року та, відтепер ще й імплементувала стандарт, прийнявши в цілому закон, таким компетентним органом являється Державна податкова служба України.
Відповідно, починаючи з 28 квітня запрацювали основні норми закону, зокрема оновлена редакція п. 44.3 статті 44 Податкового кодексу України щодо термінів зберігання первинних документів.
Відтак, відповідно до нових термінів зберігання первинної документації, виділено наступні:
· 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю;
· 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання;
· 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги перших двох варіантів;
· 1095 днів - для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи;
· У разі ліквідації платника податків документи, за період діяльності не менше аніж 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю КІК та Трансферного ціноутворення), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Серед іншого, що вступить в силу пізніше, можна виділите наступне:
· Міжнародний обмін інформацією по рахунках клієнтів, а також надання звітів про підзвітні рахунки, що вступить в силу з 30 червня 2023 року;
· Відповідальність за порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, що набирають чинності з 1 січня 2024 року;
· Віднесення до спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи, що набирає чинності 30 червня 2023 року.
11 квітня Верховна Рада України ухвалила законопроект щодо звільнення фермерів від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що було знищене чи пошкоджене.
Законопроект уточнює звільнення від сплати земельного збору, мінімальних податкових зобов'язань та єдиного податку для земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на територіях, де ведуться або велися воєнні дії чи тимчасово окуповані, а також для земель, які перебувають на консервації чи забруднені вибуховими пристроями.
Законопроект пропонує створити механізм надання пільг щодо нерухомості, зруйнованої або такої, що потребує капітального ремонту, на основі даних національного реєстру нерухомості, пошкодженої та знищеної внаслідок воєнних дій, терористичних актів, диверсій, викликаних збройною агресією, а також створити механізм надання пільг щодо земельних платежів, мінімальних податкових зобов'язань і єдиного податку 4-ї групи за землю, землю, яка знаходиться на консервації чи забруднена вибуховими пристроями, шляхом надання пільг за земельні ділянки, які не є об'єктом воєнних дій.
Крім того, законопроект передбачає, що якщо 30% земельних запасів товаровиробників, які є платниками податків 4-ї групи до 24.02.2022 року, розташовані в зонах воєнних операцій або окупованих районах, ліміт сільськогосподарського виробництва буде знижено до 50% (це положення поширюватиметься і на показник 2022 року).
Для уникнення зловживання пільгами, наданими законом, Міністерство аграрної політики встановить окремі процедури для контролю за використанням цих ділянок.
Раніше контрагенти в ЄС не могли перевірити український електронний підпис через відсутність технологічної сумісності.
Нещодавно Європейська Комісія опублікувала перелік країн, що ввійшли до спеціального списку TC AdES LOTL, що містить інформацію про електронні підписи та печатки країн, що не є членами Європейського Союзу. Україна стала першою країною, яка потрапила до цього переліку.
Дія Підпис EU має юридичну силу, і його можуть приймати в суді, незважаючи на те, що він не є кваліфікованим електронним підписом у ЄС. Однак, згідно з Регламентом ЄС, електронні підписи з країн, що не входять до ЄС, можуть використовуватися як вдосконалені електронні підписи в ЄС.
З 1 квітня набрав чинності ЗУ №2888-ХІ щодо легалізації електронних грошей.
Загалом потрібно розуміти, що саме означає електронні гроші та чому їх не варто плутати з віртуальними валютами (криптовалюти), що закріплено в Законі про віртуальні активи.
Відповідно до Закону про платіжні послуги, в якому закріплено, поняття електронні гроші означає наступне:
- Е-гроші – цифрова форма вираження, що номіновані в гривні, використовуються як фізичними, так і юридичними особами для проведення платіжних операцій та розрахунків;
- має розширене коло суб’єктів-емітентів, узгоджених НБУ, що надають платіжні послуги з випуску Е—грошей та платіжних операцій з ними (включно з відкриттям та обслуговування електронних гаманців).
- статус та курс Е-грошей буде прирівнюватись еквівалентно фіатним, національній валюті України.
В той час, як за Законом про віртуальні активи віртуальні(цифрові) кошти можуть бути виражені у різних формах, що створюються криптографічними алгоритмами та існують лише в цифровому вигляді без забезпечення фіатом, при цьому не є засобом платежу.
Для випуску електронних грошей, емітенту потрібно отримати взамін фізичні гроші у вигляді фіатних. А емісія криптовалюти відбувається повністю в режимі онлайн з використанням вираховувальних систем для генерації унікальних наборів кодів та чисел.
Даним законом про легалізацію електронних грошей внесено зміни до Податкового кодексу в частині прирівнювання та стирання розмежувань в проведенні операцій фізичними коштами та електронними грошима. Зокрема, здійснення розрахунків за надані послуги (виконані роботи, товари); сплата комунальних послуг та податків і зборів; можливість сплачувати податкові зобов’язання Е-грошима (при зарахуванні коштів до Казначейства будуть надходити саме фіатні кошти); з рахунків та електронних гаманців можуть бути стягнуті кошти на погашення податкового боргу: п. 95.3 передбачає стягнення коштів з електронних гаманців. Випуск електронних грошей звільняється від оподаткування.
Важливим моментом є те, що відповідно постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи у період запровадження військового стану», операції з випуску й розповсюдження електронних грошей та поповнення електронних гаманців зупинені. Відтак норми нового закону щодо операцій з електронними грошима почнуть діяти після того, як зазначені обмеження будуть скасовані.
З 1 квітня 2023 року почав діяти Закон № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів».
У Міністерстві цифрової трансформації заявили, що найближчим часом проект буде протестовано в державних установах. Після затвердження всіх необхідних додаткових законів іноземні IT-фахівці зможуть стати підприємцями в Україні та сплачувати податки до державного бюджету в режимі онлайн.
Коли проект електронного резидентства буде реалізовано, іноземці зможуть у кілька кліків
· ставати підприємцями в Україні;
· дистанційно управляти своєю справою за допомогою сучасних технологій;
· підписувати документи електронним підписом;
· дистанційно відкривати банківські рахунки та керувати ними;
· сплачувати податки на пільгових умовах.
Згідно із Законом е-резидентами не можуть стати підприємці, які мають дохід в Україні. Це означає, що е-резиденти надаватимуть послуги виключно іншим іноземцям. Громадяни росії та країн, що входять до «сірого» чи «чорного» списку FATF, стати е-резидентами не зможуть.
Наказом Міністерства юстиції від 29.03.2023 №1158/5 було внесено зміни до Вимог щодо заповнення затверджених форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) та викладено їх у новій редакції.
1. Уточнюється, що при написанні найменування юридичної особи іноземною мовою використовуватимуться великі та малі літери латинського алфавіту.
2. У найменуванні відокремленого підрозділу мають обов’язково бути лише слова «філія», «представництво» та вказівка на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ. Слова «відокремлений підрозділ» вже не є обов’язковими.
3. Загальна кількість затверджених Форм заяв у сфері державної реєстрації зменшилась з 10 до 9. Таким чином, форму заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6) було виключено.
Відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи подають та в подальшому оновлюють усі юридичні особи, крім Політпартій, їх структурних утворень, Профспілок, їх об’єднань та організацій, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, Творчих спілок, та інших місцевих осередків, Організацій роботодавців та їх об’єднань, Адвокатських об’єднань, бюро, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, Публічних компаній (юридичних осіб, створених у формі ПАТ, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), Державних та Комунальних підприємств, установ, організацій, Торгово-промислових палат, Державних пенсійних фондів, Житлово-будівельних кооперативів, Дачних (дачно-будівельних) кооперативів, Садівничих та гаражних (гаражно-будівельних) кооперативів (товариств), Об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), Асоціацій власників житлових будинків, внесених до Реєстру неприбуткових установ та Організацій сільськогосподарських кооперативів, Сільськогосподарських кооперативних об’єднань, відокремлених структурних підрозділів із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).
4. Вміст Форм заяв був частково видозмінений, зокрема, на прикладі Форми (2) сторінки заяви сформовані у наступному порядку: 1 сторінка (головна), 2 сторінка (відомості по Юр особі), 3 сторінка (відомості про керівника), 4 сторінка (відомості про засновника/учасника), 5 сторінка (відомості про кінцевого бенефіціарного власника), 6 сторінка (відомості про припинення Юр особи, інформація для здійснення зв’язку), 7 сторінка (відомості про особу, яка може вчиняти дії), 8 сторінка (відомості про правонаступництво), 9 сторінка (відомості про обрання системи оподаткування), 10 сторінка (відомості про включення до реєстру неприбуткових організацій).
5. У Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 р. №359/5, копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, можна подавати без нотаріального посвідчення.
6. Подання заяв відповідно до затверджених цим наказом форм в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника ПДВ та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця, що містяться в ЄДР, шляхом заповнення відповідних сторінок заяв буде здійснюватися з дня розміщення відповідного оголошення на вебсайті Міністерства юстиції України.
Оновлені форми реєстрації почнуть діяти з 1 травня 2023 року.
28 квітня набрав чинності закон №2970-IX щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — стандарт звітності Common Reporting Standard (CRS).
Як вже зазначалось в нашій минулій статті, новинах за березень, законопроектом передбачено збір та обмін інформацією щодо рахунків резидентів країн-учасниць, що імплементували такий стандарт в межах своїх національних законодавств. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.
В Україні, яка приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін в серпні 2022 року та, відтепер ще й імплементувала стандарт, прийнявши в цілому закон, таким компетентним органом являється Державна податкова служба України.
Відповідно, починаючи з 28 квітня запрацювали основні норми закону, зокрема оновлена редакція п. 44.3 статті 44 Податкового кодексу України щодо термінів зберігання первинних документів.
Відтак, відповідно до нових термінів зберігання первинної документації, виділено наступні:
· 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю;
· 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання;
· 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги перших двох варіантів;
· 1095 днів - для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи;
· У разі ліквідації платника податків документи, за період діяльності не менше аніж 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю КІК та Трансферного ціноутворення), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Серед іншого, що вступить в силу пізніше, можна виділите наступне:
· Міжнародний обмін інформацією по рахунках клієнтів, а також надання звітів про підзвітні рахунки, що вступить в силу з 30 червня 2023 року;
· Відповідальність за порушення вимог щодо виявлення підзвітних рахунків та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, що набирають чинності з 1 січня 2024 року;
· Віднесення до спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи, що набирає чинності 30 червня 2023 року.
11 квітня Верховна Рада України ухвалила законопроект щодо звільнення фермерів від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що було знищене чи пошкоджене.
Законопроект уточнює звільнення від сплати земельного збору, мінімальних податкових зобов'язань та єдиного податку для земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на територіях, де ведуться або велися воєнні дії чи тимчасово окуповані, а також для земель, які перебувають на консервації чи забруднені вибуховими пристроями.
Законопроект пропонує створити механізм надання пільг щодо нерухомості, зруйнованої або такої, що потребує капітального ремонту, на основі даних національного реєстру нерухомості, пошкодженої та знищеної внаслідок воєнних дій, терористичних актів, диверсій, викликаних збройною агресією, а також створити механізм надання пільг щодо земельних платежів, мінімальних податкових зобов'язань і єдиного податку 4-ї групи за землю, землю, яка знаходиться на консервації чи забруднена вибуховими пристроями, шляхом надання пільг за земельні ділянки, які не є об'єктом воєнних дій.
Крім того, законопроект передбачає, що якщо 30% земельних запасів товаровиробників, які є платниками податків 4-ї групи до 24.02.2022 року, розташовані в зонах воєнних операцій або окупованих районах, ліміт сільськогосподарського виробництва буде знижено до 50% (це положення поширюватиметься і на показник 2022 року).
Для уникнення зловживання пільгами, наданими законом, Міністерство аграрної політики встановить окремі процедури для контролю за використанням цих ділянок.
