З 1 березня набрав чинності ЗУ «Про Національну програму інформатизації».
Законом передбачено створення та функціонування Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації (ЄІСОНПІ), яка призначена для формування, контролю, моніторингу, обробки (приймання, обліку, опрацювання) та зберігання програм, завдань, проектів і робіт Національної програми інформатизації та матеріалів до них.
Закон має на меті підвищувати ефективність організаційно-правових механізмів формування та реалізації Національної програми інформатизації та забезпечує ефективний механізм відносин між учасниками процесу інформатизації країни, цифровізації, електронного урядування.
Зокрема, закон ставить цілі щодо розширення напрямку програми для вирішення низки основних завдань, таких як:
- забезпечення розвитку інформаційного суспільства;
- кіберзахист критичної інформаційної інфраструктури;
- застосування інформаційних та цифрових технологій у державному управлінні та соціально-економічних відносинах;
- подолання цифрової нерівності;
- підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету у віддалених місцевостях;
- розвиток та впровадження штучного інтелекту в Україні;
- впровадження, модернізація, розвиток та забезпечення функціонування системи електронного документообігу;
- безпека інформаційної діяльності та кіберзахисту, шляхом побудови, розвитку, інтеграції та використання сучасних інформаційних систем, мереж зв'язку, інформаційних ресурсів та інформаційних технологій;
- інтеграція України у світовий інформаційний простір.
З березня місяця в застосунку Дія з’явилася можливість отримати судове рішення по справі в електронному вигляді.
За словами Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, - уже як рік у застосунку Дія є доступним судове сповіщення — інформаційне повідомлення про судові засідання. Тепер же можна у кілька кліків отримати й судове рішення в електронному вигляді замість того, щоб їхати до суду. Більше того, такий електронний документ має таку ж юридичну силу, як і його паперовий аналог.
Для того щоб отримати Судові рішення через застосунок Дія потрібно зробити наступне:
- авторизуватись у застосунку Дія;
- перейти до вкладки Послуги;
- у вкладці Послуги вибрати Судові справи;
- можливість як переглянути судові справи, так і за потреби завантажити їх собі на телефон.
Дана послуга реалізована Мінцифри спільно з Державною судовою адміністрацією України, ДП «Центр судових сервісів» та ДП «Інформаційні судові системи».
17 березня Мінінфраструктурою було повідомлено про продовження дії «транспортного безвізу» між Україною та ЄС.
На засіданні Уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що між Україною та Європейським Союзом була пролонгована «Угода між Україною та Європейським союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом» ще на рік, до 30 червня 2024 року.
Угода спрощує процедуру визнання українських водійських документів та звільняє власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.
«Транспортний безвіз» – це невід’ємна частина нашої інтеграції з ЄС. Це можливості для більшої кількості українських підприємців вийти на європейські ринки. Це частина побудови експортоорієнтованої економіки в Україні», — відзначив Прем’єр-міністр.
Прийнято Закон за яким пересування пасажирів у транспорті на міжнародних та внутрішніх рейсах контролюватиме СБУ.
Відповідного до прийнятого закону в Україні буде збільшений контроль над переміщенням пасажирів в міжміському та міжнародному транспорті. Влада доручила Службі безпеки України (СБУ) забезпечити додатковий контроль за пасажирами, які користуються такими видами транспорту, як автобуси, потяги, авіаційні та морські перевезення.
Зокрема, повідомляється, що СБУ зможе перевіряти документи пасажирів та забороняти їм поїздки в разі виявлення відсутності необхідних документів або якщо у них є деякі обмеження щодо пересування.Також СБУ надаватиме іноземним партнерам інформації про осіб, які виїжджають за кордон. Під час виконання міжнародних рейсів з/до України або транзитних рейсів через аеропорти України авіаперевізник зобов’язаний надавати Антитерористичному центру при Службі безпеки України інформацію про пасажирів таких міжнародних рейсів з метою протидії переміщенню осіб, причетних до терористичної діяльності.
Метою таких заходів є збільшення безпеки національної території та боротьба з тероризмом та іншими злочинами.
20 березня Верховною Радою України був прийнятий законопроект щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності відповідно до норм європейського законодавства, зокрема:
· можливість вилучення з цивільного обігу товарів, виготовлених або введених у цивільний обіг з порушенням права інтелектуальної власності, та матеріалів і знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, за рахунок особи, яка вчинила порушення;
· додаткові повноваження щодо застосування разової грошової виплати замість інших способів захисту прав інтелектуальної власності, за умови, що право порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості, а застосування способів захисту є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві;
· конкретизація процедури витребування доказів у вигляді інформації про походження і мережі розповсюдження товарів чи послуг, що порушують право інтелектуальної власності;
· додаткові можливості публікації в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.
Згідно з цим законопроєктом, в Україні буде введено нову процедуру захисту прав на промислові зразки, яка спрямована на спрощення процедури отримання та реєстрації промислових зразків, зменшення термінів розгляду заявок на реєстрацію та підвищення ефективності захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
Законопроєкт був розроблений з метою забезпечення більш ефективного захисту прав інтелектуальної власності в Україні та підвищення конкурентоспроможності українських товарів на міжнародному ринку.
20 березня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект щодо автоматичного обміну інформаціює про фінансові рахунки – так званий стандарт звітності Common Reporting Standard (CRS).
Згідно зі стандартом CRS, країни-учасниці мають обмінюватись інформацією про фінансові рахунки своїх резидентів, які є громадянами іншої країни-учасниці. Цей стандарт сприяє боротьбі з виведенням капіталу за кордон і ухиленню від сплати податків.
Відповідно до ухваленого закону, українські банки, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані будуть здійснювати обов'язкову ідентифікацію своїх клієнтів, перевіряти їх на належність до інших країн, виконувати інші процедури відповідно до стандарту CRS.
Законопроект був підготовлений з метою виконання зобов'язань України перед міжнародними організаціями та партнерами, а також з метою забезпечення більш ефективного контролю за обігом фінансових активів, зокрема з метою боротьби зі спробами виведення капіталу за кордон і ухилення від сплати податків.
Також законом передбачення збільшення строків зберігання первинних документів з трьох років до п’яти.
Відповідно до законопроекту та плану імплементації CRS в Україні передбачається, що перший звітний період розпочнеться з 1 січня 2023 року та завершиться 31 грудня 2023 року. Таким чином, процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків мають застосовуватись з 1 січня 2023 року. Перший обмін податковою інформацією мав відбутися 2024 року. Однак у зв'язку з війною терміни, зазначені у законопроекті, переносяться на період після завершення війни.
Також, законопроектом передбачається від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи підлягають рахунки автоматичному обміну (чи є рахунки підзвітними). Стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки починаючи з 1 липня 2023 року.
Всі штрафні санкції, що зазначені в даному законі, щодо порушення вимог щодо подання/неподання звітності та іншої інформації починають діяти з 1 січня наступного 2024 року.
Відповідно до прикінцевих положень Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
31 березня набрав чинності Закон України "Про медіа".
Закон має на меті забезпечити свободу слова та доступ до інформації, встановлюючи правову основу діяльності засобів масової інформації.
Закон "Про медіа", який був ухвалений Верховною Радою України відповідає стандартам Директиви ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги та стандартам Ради Європи.
У законі встановлено правову основу діяльності засобів масової інформації, визначені їх права та обов'язки, а також права та обов'язки громадян, які залучаються до створення і поширення інформації. Закон встановлює правила діяльності медіа в інформаційному просторі України з метою забезпечення свободи слова та доступу до інформації.
Одним з найважливіших нововведень є внесення змін до повноважень національного регулятора медіаринку —Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (Нацрада).
Згідно зі змінами, Національна рада отримала нові повноваження, зокрема щодо контролю за виконанням законодавства про медіа та розгляду скарг на дії медіаорганізацій.
Серед виключених повноважень регулятора можна виокремити наступні:
- контроль за дотриманням стандартів і норм технічної якості телерадіопрограм;
- контроль за дотриманням законодавства про захист суспільної моралі;
- контроль за дотриманням вимог законодавства щодо звітності про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;
- узагальнення практики застосування законодавства, участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері
- встановлення порядку документування, створення, фіксації та збереження примірників програм і передач телерадіоорганізацій
- створення та ведення Державного архіву телебачення і радіомовлення України.
Серед нових повноважень, якими наділений регулятор, можна визначити наступні:
- встановлення критеріїв для суб'єктів у сфері онлайн-медіа;
- встановлення критеріїв віднесення інформації до протиправної - що стосується збудження ненависті, закликів до насильницьких змін, повалення конституційного ладу, розпалювання або ведення агресивної війни чи воєнного конфлікту, пропаганди чи закликів до тероризму, пропаганди вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин, жорстокого поводження з тваринами, інформації, яка заперечує чи виправдовує злочинний характер тоталітарного комуністичного режиму тощо;
- визначення критеріїв віднесення лінійних медіа до тематичних та обсягу національного продукту для них;
- встановлення критеріїв віднесення рекламної інформації (рекламних повідомлень) до тієї, яка може бути визнана шкідливою відповідно до вимог Закону "Про рекламу";
- визначення вимог до обсягу європейського продукту для національних і регіональних телеканалів з невеликою часткою аудиторії;
- розроблення та ухвалення рекомендацій щодо реалізації вимог законодавства до європейського продукту;
- розробка плану дій щодо забезпечення доступності послуг для людей з обмеженими можливостями;
- ухвалення рішення про класифікацію медіа послуг як призначених для території та аудиторії України;
- регулювання, ведення та оновлення переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на вимогу/послуг провайдера аудіовізуальних послуг держави-агресора;
- визначає, за погодженням з АМКУ та Органом регулювання зв'язку, порядок розроблення та затвердження граничних тарифів на послуги, що надаються надавачами послуг електронних комунікацій для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра (РЧС), та затверджує ці тарифи;
- визначає період, необхідний для відновлення сектору ЗМІ, і скорочує обсяг національного виробництва в цей період (воєнний або надзвичайний стан);
- розробляє та затверджує стратегію Національної ради, вносить до неї поправки;
- затверджує Загальні договірні умови надання послуг електронних комунікацій для потреб мовлення з використанням РЧС;
- розробляє та затверджує порядок проведення конференцій громадських об'єднань та обрання членів наглядових рад компаній, що здійснюють муніципальне суспільне мовлення, а також зразок статуту компанії та зразок трудового договору з її керівником.
Також у тексті зазначається, що новий закон передбачає зміни щодо дозвільної документації на мовлення, зокрема зменшення строку її видання, спрощення процедури отримання та зміни у вимогах до заяв на отримання дозволу на мовлення.
Основні положення закону стосуються регулювання діяльності медіа в Україні, у тому числі прав і обов'язків громадян, які займаються створенням та поширенням інформації. Закон також встановлює правила реєстрації медіа та їх фінансування, а також відповідальність за поширення недостовірної інформації. Передбачено, що у кожного учасника медіаринку буде власний електронний кабінет, в якомувідбуватиметься комунікація між регулятором та учасниками медіаринку.
Одним з важливих аспектів закону є забезпечення свободи слова та рівноправного доступу до медіа. У законі передбачено право на доступ до інформації, заборону дискримінації в залежності від мови, національності, релігії тощо, а також захист журналістів від тиску та переслідувань.
28 березня набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами».
Закон спрямований на поліпшення правової бази використання надр в Україні та вносить зміни до кількох законодавчих актів, включаючи Закон про надра, Закон про угоди про розподіл продукції та Закон про нафту та газ.
Серед важливих змін законом пропонується наступне:
1. Створення нової системи ліцензування використання надр, яка призначена для оптимізації процесу ліцензування та покращення прозорості та відповідальності в галузі.
2. Створення та функціонування Єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами, що має усунути обмеження доступу до інформації у сфері надрокористування та суттєво спростити доступ інвесторам до цієї галузі в цілому.
3. Введення нових правил передачі прав на використання надр, зокрема заборону передачі прав на використання надр країнам Агресорам.
4. Скасування заборони на відчуження прав на користування надрами. Права користування за спецдозволом (як в повному обсязі, так і його частини) згідно змін можна буде продавати або вносити як вклад до статутного капіталу чи як вклад у спільну діяльність. Законодавство також врегульовує порядок і процедури, необхідні для вчинення таких дій.
5. Можливість для допуску іноземців до користування надрами – тепер законодавство чітко передбачатиме, що іноземці, які не мають обмежень у користуванні надрами в Україні (тобто не мають зв’язків з країною-агресором і не підпадають під дію санкцій), набувають право користування надрами на таких самих підставах, що і українські резиденти.
6. Змінений підхід до строків користування надрами: право постійного користування надрами виключено.
Строкове платне користування надрами розподілено в залежності від виду користування надрами:
· від 3 до 20 років – геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), видобування корисних копалин, будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, експлуатація підземних споруд, пов’язана із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;
· від 3 до 50 років – створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади), крім нафтогазоносних надр;
· строки, встановлені Законом України «Про нафту і газ», стосуються користування нафтогазоносними надрами. Ці строки загалом не змінились, крім видалення з переліку строку на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ на суші (який становив до 5 років), на континентальному шельфі та у межах виключної (морської) економічної зони України (до 10 років). Ця зміна потребує роз’яснення або уточнення видів і строків користування нафтогазоносними надрами.
7. Викладено уточнений перелік видів користування надрами.
Тепер цей виключний список складають:
· геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);
· видобування корисних копалин;
· будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;
· створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади), крім нафтогазоносних надр;
· виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
8. Можливість отримати без аукціону спецдозвіл на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр.
При цьому, законодавством передбачена можливість внести зміни до наявного спецдозволу і розширити межі наданої ділянки до 50% за сукупності таких умов:
· межі перспективних покладів, виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин;
· на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон.
Законом передбачено створення та функціонування Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації (ЄІСОНПІ), яка призначена для формування, контролю, моніторингу, обробки (приймання, обліку, опрацювання) та зберігання програм, завдань, проектів і робіт Національної програми інформатизації та матеріалів до них.
Закон має на меті підвищувати ефективність організаційно-правових механізмів формування та реалізації Національної програми інформатизації та забезпечує ефективний механізм відносин між учасниками процесу інформатизації країни, цифровізації, електронного урядування.
Зокрема, закон ставить цілі щодо розширення напрямку програми для вирішення низки основних завдань, таких як:
- забезпечення розвитку інформаційного суспільства;
- кіберзахист критичної інформаційної інфраструктури;
- застосування інформаційних та цифрових технологій у державному управлінні та соціально-економічних відносинах;
- подолання цифрової нерівності;
- підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету у віддалених місцевостях;
- розвиток та впровадження штучного інтелекту в Україні;
- впровадження, модернізація, розвиток та забезпечення функціонування системи електронного документообігу;
- безпека інформаційної діяльності та кіберзахисту, шляхом побудови, розвитку, інтеграції та використання сучасних інформаційних систем, мереж зв'язку, інформаційних ресурсів та інформаційних технологій;
- інтеграція України у світовий інформаційний простір.
З березня місяця в застосунку Дія з’явилася можливість отримати судове рішення по справі в електронному вигляді.
За словами Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, - уже як рік у застосунку Дія є доступним судове сповіщення — інформаційне повідомлення про судові засідання. Тепер же можна у кілька кліків отримати й судове рішення в електронному вигляді замість того, щоб їхати до суду. Більше того, такий електронний документ має таку ж юридичну силу, як і його паперовий аналог.
Для того щоб отримати Судові рішення через застосунок Дія потрібно зробити наступне:
- авторизуватись у застосунку Дія;
- перейти до вкладки Послуги;
- у вкладці Послуги вибрати Судові справи;
- можливість як переглянути судові справи, так і за потреби завантажити їх собі на телефон.
Дана послуга реалізована Мінцифри спільно з Державною судовою адміністрацією України, ДП «Центр судових сервісів» та ДП «Інформаційні судові системи».
17 березня Мінінфраструктурою було повідомлено про продовження дії «транспортного безвізу» між Україною та ЄС.
На засіданні Уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що між Україною та Європейським Союзом була пролонгована «Угода між Україною та Європейським союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом» ще на рік, до 30 червня 2024 року.
Угода спрощує процедуру визнання українських водійських документів та звільняє власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.
«Транспортний безвіз» – це невід’ємна частина нашої інтеграції з ЄС. Це можливості для більшої кількості українських підприємців вийти на європейські ринки. Це частина побудови експортоорієнтованої економіки в Україні», — відзначив Прем’єр-міністр.
Прийнято Закон за яким пересування пасажирів у транспорті на міжнародних та внутрішніх рейсах контролюватиме СБУ.
Відповідного до прийнятого закону в Україні буде збільшений контроль над переміщенням пасажирів в міжміському та міжнародному транспорті. Влада доручила Службі безпеки України (СБУ) забезпечити додатковий контроль за пасажирами, які користуються такими видами транспорту, як автобуси, потяги, авіаційні та морські перевезення.
Зокрема, повідомляється, що СБУ зможе перевіряти документи пасажирів та забороняти їм поїздки в разі виявлення відсутності необхідних документів або якщо у них є деякі обмеження щодо пересування.Також СБУ надаватиме іноземним партнерам інформації про осіб, які виїжджають за кордон. Під час виконання міжнародних рейсів з/до України або транзитних рейсів через аеропорти України авіаперевізник зобов’язаний надавати Антитерористичному центру при Службі безпеки України інформацію про пасажирів таких міжнародних рейсів з метою протидії переміщенню осіб, причетних до терористичної діяльності.
Метою таких заходів є збільшення безпеки національної території та боротьба з тероризмом та іншими злочинами.
20 березня Верховною Радою України був прийнятий законопроект щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності відповідно до норм європейського законодавства, зокрема:
· можливість вилучення з цивільного обігу товарів, виготовлених або введених у цивільний обіг з порушенням права інтелектуальної власності, та матеріалів і знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, за рахунок особи, яка вчинила порушення;
· додаткові повноваження щодо застосування разової грошової виплати замість інших способів захисту прав інтелектуальної власності, за умови, що право порушено відповідачем ненавмисно і без недбалості, а застосування способів захисту є неспівмірним шкоді, заподіяній позивачеві;
· конкретизація процедури витребування доказів у вигляді інформації про походження і мережі розповсюдження товарів чи послуг, що порушують право інтелектуальної власності;
· додаткові можливості публікації в засобах масової інформації або доведення до загального відома іншим визначеним судом шляхом відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення за рахунок особи, яка вчинила правопорушення.
Згідно з цим законопроєктом, в Україні буде введено нову процедуру захисту прав на промислові зразки, яка спрямована на спрощення процедури отримання та реєстрації промислових зразків, зменшення термінів розгляду заявок на реєстрацію та підвищення ефективності захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
Законопроєкт був розроблений з метою забезпечення більш ефективного захисту прав інтелектуальної власності в Україні та підвищення конкурентоспроможності українських товарів на міжнародному ринку.
20 березня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект щодо автоматичного обміну інформаціює про фінансові рахунки – так званий стандарт звітності Common Reporting Standard (CRS).
Згідно зі стандартом CRS, країни-учасниці мають обмінюватись інформацією про фінансові рахунки своїх резидентів, які є громадянами іншої країни-учасниці. Цей стандарт сприяє боротьбі з виведенням капіталу за кордон і ухиленню від сплати податків.
Відповідно до ухваленого закону, українські банки, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані будуть здійснювати обов'язкову ідентифікацію своїх клієнтів, перевіряти їх на належність до інших країн, виконувати інші процедури відповідно до стандарту CRS.
Законопроект був підготовлений з метою виконання зобов'язань України перед міжнародними організаціями та партнерами, а також з метою забезпечення більш ефективного контролю за обігом фінансових активів, зокрема з метою боротьби зі спробами виведення капіталу за кордон і ухилення від сплати податків.
Також законом передбачення збільшення строків зберігання первинних документів з трьох років до п’яти.
Відповідно до законопроекту та плану імплементації CRS в Україні передбачається, що перший звітний період розпочнеться з 1 січня 2023 року та завершиться 31 грудня 2023 року. Таким чином, процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків мають застосовуватись з 1 січня 2023 року. Перший обмін податковою інформацією мав відбутися 2024 року. Однак у зв'язку з війною терміни, зазначені у законопроекті, переносяться на період після завершення війни.
Також, законопроектом передбачається від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи підлягають рахунки автоматичному обміну (чи є рахунки підзвітними). Стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки починаючи з 1 липня 2023 року.
Всі штрафні санкції, що зазначені в даному законі, щодо порушення вимог щодо подання/неподання звітності та іншої інформації починають діяти з 1 січня наступного 2024 року.
Відповідно до прикінцевих положень Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
31 березня набрав чинності Закон України "Про медіа".
Закон має на меті забезпечити свободу слова та доступ до інформації, встановлюючи правову основу діяльності засобів масової інформації.
Закон "Про медіа", який був ухвалений Верховною Радою України відповідає стандартам Директиви ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги та стандартам Ради Європи.
У законі встановлено правову основу діяльності засобів масової інформації, визначені їх права та обов'язки, а також права та обов'язки громадян, які залучаються до створення і поширення інформації. Закон встановлює правила діяльності медіа в інформаційному просторі України з метою забезпечення свободи слова та доступу до інформації.
Одним з найважливіших нововведень є внесення змін до повноважень національного регулятора медіаринку —Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (Нацрада).
Згідно зі змінами, Національна рада отримала нові повноваження, зокрема щодо контролю за виконанням законодавства про медіа та розгляду скарг на дії медіаорганізацій.
Серед виключених повноважень регулятора можна виокремити наступні:
- контроль за дотриманням стандартів і норм технічної якості телерадіопрограм;
- контроль за дотриманням законодавства про захист суспільної моралі;
- контроль за дотриманням вимог законодавства щодо звітності про використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;
- узагальнення практики застосування законодавства, участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері
- встановлення порядку документування, створення, фіксації та збереження примірників програм і передач телерадіоорганізацій
- створення та ведення Державного архіву телебачення і радіомовлення України.
Серед нових повноважень, якими наділений регулятор, можна визначити наступні:
- встановлення критеріїв для суб'єктів у сфері онлайн-медіа;
- встановлення критеріїв віднесення інформації до протиправної - що стосується збудження ненависті, закликів до насильницьких змін, повалення конституційного ладу, розпалювання або ведення агресивної війни чи воєнного конфлікту, пропаганди чи закликів до тероризму, пропаганди вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин, жорстокого поводження з тваринами, інформації, яка заперечує чи виправдовує злочинний характер тоталітарного комуністичного режиму тощо;
- визначення критеріїв віднесення лінійних медіа до тематичних та обсягу національного продукту для них;
- встановлення критеріїв віднесення рекламної інформації (рекламних повідомлень) до тієї, яка може бути визнана шкідливою відповідно до вимог Закону "Про рекламу";
- визначення вимог до обсягу європейського продукту для національних і регіональних телеканалів з невеликою часткою аудиторії;
- розроблення та ухвалення рекомендацій щодо реалізації вимог законодавства до європейського продукту;
- розробка плану дій щодо забезпечення доступності послуг для людей з обмеженими можливостями;
- ухвалення рішення про класифікацію медіа послуг як призначених для території та аудиторії України;
- регулювання, ведення та оновлення переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на вимогу/послуг провайдера аудіовізуальних послуг держави-агресора;
- визначає, за погодженням з АМКУ та Органом регулювання зв'язку, порядок розроблення та затвердження граничних тарифів на послуги, що надаються надавачами послуг електронних комунікацій для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра (РЧС), та затверджує ці тарифи;
- визначає період, необхідний для відновлення сектору ЗМІ, і скорочує обсяг національного виробництва в цей період (воєнний або надзвичайний стан);
- розробляє та затверджує стратегію Національної ради, вносить до неї поправки;
- затверджує Загальні договірні умови надання послуг електронних комунікацій для потреб мовлення з використанням РЧС;
- розробляє та затверджує порядок проведення конференцій громадських об'єднань та обрання членів наглядових рад компаній, що здійснюють муніципальне суспільне мовлення, а також зразок статуту компанії та зразок трудового договору з її керівником.
Також у тексті зазначається, що новий закон передбачає зміни щодо дозвільної документації на мовлення, зокрема зменшення строку її видання, спрощення процедури отримання та зміни у вимогах до заяв на отримання дозволу на мовлення.
Основні положення закону стосуються регулювання діяльності медіа в Україні, у тому числі прав і обов'язків громадян, які займаються створенням та поширенням інформації. Закон також встановлює правила реєстрації медіа та їх фінансування, а також відповідальність за поширення недостовірної інформації. Передбачено, що у кожного учасника медіаринку буде власний електронний кабінет, в якомувідбуватиметься комунікація між регулятором та учасниками медіаринку.
Одним з важливих аспектів закону є забезпечення свободи слова та рівноправного доступу до медіа. У законі передбачено право на доступ до інформації, заборону дискримінації в залежності від мови, національності, релігії тощо, а також захист журналістів від тиску та переслідувань.
28 березня набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами».
Закон спрямований на поліпшення правової бази використання надр в Україні та вносить зміни до кількох законодавчих актів, включаючи Закон про надра, Закон про угоди про розподіл продукції та Закон про нафту та газ.
Серед важливих змін законом пропонується наступне:
1. Створення нової системи ліцензування використання надр, яка призначена для оптимізації процесу ліцензування та покращення прозорості та відповідальності в галузі.
2. Створення та функціонування Єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами, що має усунути обмеження доступу до інформації у сфері надрокористування та суттєво спростити доступ інвесторам до цієї галузі в цілому.
3. Введення нових правил передачі прав на використання надр, зокрема заборону передачі прав на використання надр країнам Агресорам.
4. Скасування заборони на відчуження прав на користування надрами. Права користування за спецдозволом (як в повному обсязі, так і його частини) згідно змін можна буде продавати або вносити як вклад до статутного капіталу чи як вклад у спільну діяльність. Законодавство також врегульовує порядок і процедури, необхідні для вчинення таких дій.
5. Можливість для допуску іноземців до користування надрами – тепер законодавство чітко передбачатиме, що іноземці, які не мають обмежень у користуванні надрами в Україні (тобто не мають зв’язків з країною-агресором і не підпадають під дію санкцій), набувають право користування надрами на таких самих підставах, що і українські резиденти.
6. Змінений підхід до строків користування надрами: право постійного користування надрами виключено.
Строкове платне користування надрами розподілено в залежності від виду користування надрами:
· від 3 до 20 років – геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), видобування корисних копалин, будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, експлуатація підземних споруд, пов’язана із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;
· від 3 до 50 років – створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади), крім нафтогазоносних надр;
· строки, встановлені Законом України «Про нафту і газ», стосуються користування нафтогазоносними надрами. Ці строки загалом не змінились, крім видалення з переліку строку на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ на суші (який становив до 5 років), на континентальному шельфі та у межах виключної (морської) економічної зони України (до 10 років). Ця зміна потребує роз’яснення або уточнення видів і строків користування нафтогазоносними надрами.
7. Викладено уточнений перелік видів користування надрами.
Тепер цей виключний список складають:
· геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);
· видобування корисних копалин;
· будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;
· створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади), крім нафтогазоносних надр;
· виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
8. Можливість отримати без аукціону спецдозвіл на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) місцевого значення, видобування корисних копалин місцевого значення - за умови що загальна площа ділянки надр, на яку надається спеціальний дозвіл на користування надрами, не перевищує 25 гектарів, а заявник є власником земельної ділянки (кількох суміжних земельних ділянок), у межах яких розміщена така ділянка надр.
При цьому, законодавством передбачена можливість внести зміни до наявного спецдозволу і розширити межі наданої ділянки до 50% за сукупності таких умов:
· межі перспективних покладів, виявлені у процесі геологічного вивчення (дорозвідки), виходять за межі ділянки надр, наданої у користування, та підтверджені відповідними протоколами Державної комісії України по запасах корисних копалин;
· на суміжній ділянці надр не зареєстровано проведення робіт і досліджень, пов’язаних з геологічним вивченням надр, а також таку суміжну ділянку надр не надано у користування та (або) не виставлено на аукціон.
