6 листопада набув чинності порядок проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи.
Даний Порядок визначає процедуру проведення перевірки інформації держреєстратором юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань.
Держреєстратор розпочинає перевірку інформації про КБВ та/або структуру власності протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідних документів від юрособи. Держреєстратор має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у т. ч. пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юрособи, проведення огляду речей та документів за місцезнаходженням юрособи.
7 листопада набув чинності порядок притягнення до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
Ухвалений Порядок визначає процедуру притягнення юридичної особи, юридичної особи - резидента / фізичної особи - резидента, яка є засновником (учасником) юридичної особи та/або здійснює вирішальний вплив на її діяльність, до відповідальності та накладення штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
1. Згідно із зазначеними нормами Закону внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юрособи або зміну учасників юрособи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Ненадання юрособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб, та фізособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юросіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу - резидента в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Згідно з наказом штраф за порушення може бути накладено протягом одного року з дня виявлення порушення, але не пізніше трьох років з дня його вчинення.
Особа, щодо якої винесено постанову про накладення штрафу, сплачує штраф протягом десяти календарних днів з дня прийняття постанови. Штраф зараховується до державного бюджету.
Притягнення особи до відповідальності не звільняє її від обов'язку подання до Єдиного державного реєстру достовірної інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність та структуру власності.
З 7 листопада на виконання Плану гармонізації митного законодавства України до митного законодавства ЄС почав діяти новий режим декларування імпорту та експорту.
25 серпня 2022 року Рада Європи прийняла рішення про приєднання України до Конвенції про режим спільного транзиту та до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, що стало причиною імплементування законодавства ЄС в Україні, зокрема, було підписано ряд законів для запуску міжнародної системи спільного транзиту NCTS з 1 Жовтня 2022 року:
- ЗУ про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 30.08.2022.
- ЗУ про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 30.08.2022.
- ЗУ про внесення змін до Митного Кодексу України щодо окремих питань імплементації глави 5 розділу 4 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 15.05.2022.
Відповідно до повідомлення Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) компанії, які не встигли до 7 листопада 2023 року отримати статус АЕО – авторизованого економічного оператора та інші переваги, передбачені Митним кодексом України або Конвенцією про режим спільного транзиту, будуть вимушені пред’являти товари на митниці для їх огляду. Мова йде про необхідність доставлення ввезених товарів у зону митного контролю, відповідних митниць, в яких проводиться митне оформлення таких товарів. Також, варто звернути уваги на те, що імпортні декларації типу ЕА, які дозволяли завершувати митне оформлення не доставляючи товар на митницю, будуть скасовані, так само як і будуть виключені положення, що дозволяли не пред’являти експортний вантаж митниці.
8 листопада Верховна Рада прийняла два Закони Про продовження строку проведення загальної мобілізації та Про продовження строку дії воєнного стану в Україні тим самим продовженостроки загальної мобілізації та воєнного стану на 90 діб.
Продовження строків воєнного стану та загальної мобілізації за указаними Законами почнеться 16 листопада і триватиме до 14 лютого 2023 року.
8 листопада Верховна рада прийняла за основу законопроєкт про електронний реєстр військовозобов'язаних та створення е-кабінету призовника.
Законопроєкт вносить зміни до законів про єдиний державний реєстр призовників та статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту. Проект передбачає інформаційну взаємодію між державними реєстрами у зв'язку з набуттям статусу учасника бойових дій; встановлення можливості громадян України подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі; встановлення особливостей набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану на підставі довідки про безпосередню участь особи у заходах.
Також проектом пропонується заносити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів їх персональну інформацію, службові дані, дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю. Проектом передбачено розширення персональних даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а саме:
- номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
- дані щодо володіння іноземними мовами;
- інформація про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;
- дані про документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- інформація про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
- дані про посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- інформація про посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами;
- дані про рішення, які підлягають примусовому виконанню - виконавчі документи.
Також в проекті закону зазначено про створення персональних електронних кабінетів для кожного призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
Даний законопроєкт набере чинності на наступний день після його опублікування.
З 10 листопада запрацював закон про спрощення управління багатоквартирними будинками.
Даний закон вносить наступні зміни:
- вводить можливість використання ЕЦП під час голосування;
- створює можливість брати участь у зборах дистанційно;
- змінює більшість голосів, необхідних для прийняття рішень. Тепер не можна знижувати кількість голосів, необхідних для прийняття рішення, нижче 50% та підвищувати її вище 75% від загальної кількості голосів усіх співвласників. Статут ОСББ не може встановлювати межу вище 67% голосів для прийняття рішення щодо обрання органів управління об’єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису;
- ОСББ повинні привести свої статути у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні;
- загальні збори ОСББ у новобудовах можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Замість цього раніше бралася до уваги половина кількості всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Нагадаємо, що раніше ми повідомляли вже про прийняття даного законопроекту: Зміни в законодавстві за липень 2023р. під час воєнного стану (lmfgr.com).
10 листопада Національний банк України затвердив постанову про внесення змін до минулої постанови №67 від 14.05.19 року.
Даною постановою Нацбанк удвічі зменшив граничні строки розрахунків на рівні 90 календарних днів за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, здійснених із 11 листопада 2023 року. Нагадуємо, що граничні строки розрахунків для таких операцій, які здійснювалися з 5 квітня 2022 року, були встановлені на рівні 180 календарних днів.
Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету Міністрів України та покликано посилити дисципліну дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів.
10 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, з метою забезпечення дотримання законодавства про рекламу, якою внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Згідно з оновленою редакцією Порядку, можна виокремити наступні зміни, зокрема:
- Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу стане протокол, складений посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів. Справа про порушення законодавства про рекламу розглядатиметься уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення такого протоколу.
- У разі відсутності підстав для накладення штрафу, уповноважена особа повідомляє про це суб'єкту реклами за допомогою поштового відправлення, технічних засобів електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб'єкту реклами або його представнику.
- Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набиратиме чинності з дня вручення його суб'єкту реклами або його представнику.
Варто зазначити, що згідно зі статтею 27 Закону «Про рекламу», відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами.
- Держпродспоживслужба має право накладати штрафи на рекламодавців у разі вчинення дій, передбачених статтею 27 Закону «Про рекламу», у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Виробники та розповсюджувачі реклами також не залишаться безкарними за порушення законодавства про рекламу – їм можуть бути накладені штрафи у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення та розповсюдження реклами відповідно.
Оновлений Порядок набере чинності з дня опублікування постанови, але деякі його положення почнуть діяти одночасно з Законом про адміністративну процедуру, що станеться 15 грудня 2023 року. Зокрема, це стосується пунктів 5, 14, 15 та 20 Порядку.
14 листопада Уряд ухвалив постанову про іноземні е-довірчі послуги.
Уряд України ухвалив важливу постанову, що стосується визнання іноземних довірчих послуг на території країни. Згідно з повідомленням прес-служби Міністерства цифрової трансформації, документ дозволяє використовувати кваліфіковані електронні підписи країн Європейського Союзу в Україні та включати іноземних надавачів електронних довірчих послуг до Довірчого списку.
Це рішення відкриває можливості для громадян ЄС підписувати електронні документи своїми епідписами на території України, а також надавати електронні довірчі послуги в нашій країні. Таким чином, спрощується електронна взаємодія з іноземними партнерами та сприяється повноцінному використанню українських електронних підписів за кордоном та шерингу електронних документів ЄС в Україні.
Крім того, ухвалення постанови дозволяє укладати міжнародні договори про взаємне визнання електронних довірчих послуг з іншими країнами. Це стане додатковим кроком до розвитку електронної взаємодії між державами та сприятиме покращенню бізнес-процесів.
Постанова набере чинності з 31 грудня 2023 року. Вироблення таких регуляторних актів є важливим кроком для розвитку електронної інфраструктури країни та покращення конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Україна продовжує рухатися до цифрової трансформації та стає все більш привабливою для іноземних інвесторів.
Починаючи з 15 листопада Держфінмоніторинг отримає доступ до відомостей ДПС про доходи громадян.
Від 31 серпня 2023 року Міністерство фінансів затвердило Порядок електронної взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України (ДПС) та Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФМ).
Цей порядок передбачає надання інформації про доходи фізичних осіб, яка є необхідною для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, які були одержані злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з Порядком, взаємодія між ДПС та ДСФМ буде здійснюватися в електронному вигляді через державний електронний інформаційний ресурс «Трембіта», або з використанням інших державних інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації.
Автоматизований обмін інформацією між інформаційними ресурсами буде здійснюватися за принципом запит-відповідь, а також регулярного надання змін інформаційних ресурсів ДПС для їх оновлення у Єдиному державному інформаційному ресурсі.
У разі необхідності ДСФМ буде формувати та надавати до ДПС в електронному вигляді запити на отримання інформації про: джерела та суми доходів, нарахованих/виплачених фізичним особам, та/або суми доходу, отриманих самозайнятими особами, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи; суми доходу, нарахованого/виплаченого на користь фізичних осіб податковим агентом; суми нарахованого/перерахованого ПДФО; суми нарахованого/перерахованого військового збору.
ДПС забезпечуватиме обробку запитів та надаватиме відповіді на запити ДФСМ протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
20 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо продовження можливості використання паперових декларації у разі ввезення гуманітарної допомоги до 1 квітня 2024 року Це дасть змогу створити перехідний період на адаптацію організаціям, які завозять гуманітарну допомогу, та продовжувати свою діяльність за звичними процедурами.
Нагадуємо, що з 1 грудня набуває чинності Постанова №953 щодо запуску оновленої процедури ввезення та пропуску гуманітарної допомоги на митну територію України. Детальніше про дану постанову можна ознайомитись за посиланням: Зміни в законодавстві за жовтень 2023р. під час воєнного стану (lmfgr.com).
24 листопада Верховна Рада ухвалила закон про гуманітарну допомогу, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги.
Даний закон прийнятий на основі постанови Кабінету Міністрів про оновлення процедури пропуску гуманітарної допомоги.
Відповідно до прийнятого закону набудуть чинності наступні зміни:
1. розшириться перелік отримувачів гуманітарної допомоги, серед яких додаються іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні, а також неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування та надавачі соціальних послуг;
2. раніше гуманітарною допомогою вважалися лише ті товари, які були безоплатно отримані від донора. Згідно з новими правилами, придбані благодійними організаціями за кордоном товари, які при ввезенні в Україну задекларовані як гуманітарна допомога, також можуть бути визнані гуманітаркою. Головною умовою є безоплатна передача цих товарів набувачам протягом 90 днів з дати перетину митного кордону;
3. запроваджується електронна система обліку гуманітарної допомоги. Починаючи з 1 листопада розпочато тестування платформи Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги (https://human-aid.ioc.gov.ua/) по 1 грудня цього року. Система покликана цифровізувати процес ввезення та обліку гуманітарної допомоги з-за кордону. Головна мета цього етапу тестування – виявити, що можна покращити в роботі, де є проблемні місця та яким чином оптимізувати процес;
4. унормовано порядок зміни отримувача та набувача гуманітарної допомоги, перерозподілу та повернення донору гуманітарної допомоги;
5. передбачено можливість передавати гуманітарну допомогу під видом транспортного засобу не тільки військовим частинам, а й військовим, як фізичним особам (набувачам);
6. з метою полегшення процесу обліку гуманітарної допомоги, запроваджена електронна система обліку. Зокрема, норма щодо подання щомісячних звітів призупинена до її повного запровадження в дію.
Даний закон набуде чинності з 31 грудня цього року.
27 жовтня пройшло Четверте пленарне засідання Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) у штаб-квартирі у Парижі.
Засідання було присвячене обговоренню питань, пов'язаних з боротьбою проти відмивання грошей, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з опублікованими висновками засідання FATF, Індонезія отримала повноправне членство у групі, тоді було продовжено призупинення як членство російської федерації, а Болгарія додана до списку юрисдикцій, які підлягають посиленому моніторингу ("сірий" список). Зазначено, що юрисдикції, які перебувають під посиленим моніторингом, активно співпрацюють з FATF для усунення стратегічних недоліків у своїх режимах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Коли FATF ставить юрисдикцію під посилений моніторинг, це означає, що країна зобов'язалася виконати План дій для швидкого усунення виявлених стратегічних недоліків у погоджені терміни.
У той же час, зі списку юрисдикцій, які підлягають посиленому моніторингу, були виключені Албанія, Кайманові острови, Йорданія та Панама. Крім того, делегати узгодили поправки до Рекомендацій FATF, які нададуть країнам покращені інструменти для більш ефективного заморожування, арешту та конфіскації злочинного майна як усередині країни, так і в рамках міжнародної співпраці.
FATF продовжує свою роботу для забезпечення ефективної боротьби проти відмивання грошей та інших злочинних дій, пов'язаних з фінансовими потоками. У цьому контексті, прийняття важливих рішень на четвертому пленарному засіданні є кроком до досягнення мети групи - створення безпечного та стабільного фінансового середовища в усьому світі.
Даний Порядок визначає процедуру проведення перевірки інформації держреєстратором юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань.
Держреєстратор розпочинає перевірку інформації про КБВ та/або структуру власності протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідних документів від юрособи. Держреєстратор має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у т. ч. пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юрособи, проведення огляду речей та документів за місцезнаходженням юрособи.
7 листопада набув чинності порядок притягнення до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
Ухвалений Порядок визначає процедуру притягнення юридичної особи, юридичної особи - резидента / фізичної особи - резидента, яка є засновником (учасником) юридичної особи та/або здійснює вирішальний вплив на її діяльність, до відповідальності та накладення штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
1. Згідно із зазначеними нормами Закону внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юрособи або зміну учасників юрособи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Ненадання юрособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб, та фізособами-резидентами, які є засновниками (учасниками) юросіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юросіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу - резидента в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Згідно з наказом штраф за порушення може бути накладено протягом одного року з дня виявлення порушення, але не пізніше трьох років з дня його вчинення.
Особа, щодо якої винесено постанову про накладення штрафу, сплачує штраф протягом десяти календарних днів з дня прийняття постанови. Штраф зараховується до державного бюджету.
Притягнення особи до відповідальності не звільняє її від обов'язку подання до Єдиного державного реєстру достовірної інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність та структуру власності.
З 7 листопада на виконання Плану гармонізації митного законодавства України до митного законодавства ЄС почав діяти новий режим декларування імпорту та експорту.
25 серпня 2022 року Рада Європи прийняла рішення про приєднання України до Конвенції про режим спільного транзиту та до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, що стало причиною імплементування законодавства ЄС в Україні, зокрема, було підписано ряд законів для запуску міжнародної системи спільного транзиту NCTS з 1 Жовтня 2022 року:
- ЗУ про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 30.08.2022.
- ЗУ про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 30.08.2022.
- ЗУ про внесення змін до Митного Кодексу України щодо окремих питань імплементації глави 5 розділу 4 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від 15.05.2022.
Відповідно до повідомлення Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) компанії, які не встигли до 7 листопада 2023 року отримати статус АЕО – авторизованого економічного оператора та інші переваги, передбачені Митним кодексом України або Конвенцією про режим спільного транзиту, будуть вимушені пред’являти товари на митниці для їх огляду. Мова йде про необхідність доставлення ввезених товарів у зону митного контролю, відповідних митниць, в яких проводиться митне оформлення таких товарів. Також, варто звернути уваги на те, що імпортні декларації типу ЕА, які дозволяли завершувати митне оформлення не доставляючи товар на митницю, будуть скасовані, так само як і будуть виключені положення, що дозволяли не пред’являти експортний вантаж митниці.
8 листопада Верховна Рада прийняла два Закони Про продовження строку проведення загальної мобілізації та Про продовження строку дії воєнного стану в Україні тим самим продовженостроки загальної мобілізації та воєнного стану на 90 діб.
Продовження строків воєнного стану та загальної мобілізації за указаними Законами почнеться 16 листопада і триватиме до 14 лютого 2023 року.
8 листопада Верховна рада прийняла за основу законопроєкт про електронний реєстр військовозобов'язаних та створення е-кабінету призовника.
Законопроєкт вносить зміни до законів про єдиний державний реєстр призовників та статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту. Проект передбачає інформаційну взаємодію між державними реєстрами у зв'язку з набуттям статусу учасника бойових дій; встановлення можливості громадян України подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі; встановлення особливостей набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану на підставі довідки про безпосередню участь особи у заходах.
Також проектом пропонується заносити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів їх персональну інформацію, службові дані, дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю. Проектом передбачено розширення персональних даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а саме:
- номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
- дані щодо володіння іноземними мовами;
- інформація про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації;
- дані про документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- інформація про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
- дані про посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- інформація про посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами;
- дані про рішення, які підлягають примусовому виконанню - виконавчі документи.
Також в проекті закону зазначено про створення персональних електронних кабінетів для кожного призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
Даний законопроєкт набере чинності на наступний день після його опублікування.
З 10 листопада запрацював закон про спрощення управління багатоквартирними будинками.
Даний закон вносить наступні зміни:
- вводить можливість використання ЕЦП під час голосування;
- створює можливість брати участь у зборах дистанційно;
- змінює більшість голосів, необхідних для прийняття рішень. Тепер не можна знижувати кількість голосів, необхідних для прийняття рішення, нижче 50% та підвищувати її вище 75% від загальної кількості голосів усіх співвласників. Статут ОСББ не може встановлювати межу вище 67% голосів для прийняття рішення щодо обрання органів управління об’єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису;
- ОСББ повинні привести свої статути у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні;
- загальні збори ОСББ у новобудовах можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Замість цього раніше бралася до уваги половина кількості всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Нагадаємо, що раніше ми повідомляли вже про прийняття даного законопроекту: Зміни в законодавстві за липень 2023р. під час воєнного стану (lmfgr.com).
10 листопада Національний банк України затвердив постанову про внесення змін до минулої постанови №67 від 14.05.19 року.
Даною постановою Нацбанк удвічі зменшив граничні строки розрахунків на рівні 90 календарних днів за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, здійснених із 11 листопада 2023 року. Нагадуємо, що граничні строки розрахунків для таких операцій, які здійснювалися з 5 квітня 2022 року, були встановлені на рівні 180 календарних днів.
Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету Міністрів України та покликано посилити дисципліну дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів.
10 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, з метою забезпечення дотримання законодавства про рекламу, якою внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Згідно з оновленою редакцією Порядку, можна виокремити наступні зміни, зокрема:
- Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу стане протокол, складений посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів. Справа про порушення законодавства про рекламу розглядатиметься уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення такого протоколу.
- У разі відсутності підстав для накладення штрафу, уповноважена особа повідомляє про це суб'єкту реклами за допомогою поштового відправлення, технічних засобів електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб'єкту реклами або його представнику.
- Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набиратиме чинності з дня вручення його суб'єкту реклами або його представнику.
Варто зазначити, що згідно зі статтею 27 Закону «Про рекламу», відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами.
- Держпродспоживслужба має право накладати штрафи на рекламодавців у разі вчинення дій, передбачених статтею 27 Закону «Про рекламу», у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Виробники та розповсюджувачі реклами також не залишаться безкарними за порушення законодавства про рекламу – їм можуть бути накладені штрафи у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення та розповсюдження реклами відповідно.
Оновлений Порядок набере чинності з дня опублікування постанови, але деякі його положення почнуть діяти одночасно з Законом про адміністративну процедуру, що станеться 15 грудня 2023 року. Зокрема, це стосується пунктів 5, 14, 15 та 20 Порядку.
14 листопада Уряд ухвалив постанову про іноземні е-довірчі послуги.
Уряд України ухвалив важливу постанову, що стосується визнання іноземних довірчих послуг на території країни. Згідно з повідомленням прес-служби Міністерства цифрової трансформації, документ дозволяє використовувати кваліфіковані електронні підписи країн Європейського Союзу в Україні та включати іноземних надавачів електронних довірчих послуг до Довірчого списку.
Це рішення відкриває можливості для громадян ЄС підписувати електронні документи своїми епідписами на території України, а також надавати електронні довірчі послуги в нашій країні. Таким чином, спрощується електронна взаємодія з іноземними партнерами та сприяється повноцінному використанню українських електронних підписів за кордоном та шерингу електронних документів ЄС в Україні.
Крім того, ухвалення постанови дозволяє укладати міжнародні договори про взаємне визнання електронних довірчих послуг з іншими країнами. Це стане додатковим кроком до розвитку електронної взаємодії між державами та сприятиме покращенню бізнес-процесів.
Постанова набере чинності з 31 грудня 2023 року. Вироблення таких регуляторних актів є важливим кроком для розвитку електронної інфраструктури країни та покращення конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Україна продовжує рухатися до цифрової трансформації та стає все більш привабливою для іноземних інвесторів.
Починаючи з 15 листопада Держфінмоніторинг отримає доступ до відомостей ДПС про доходи громадян.
Від 31 серпня 2023 року Міністерство фінансів затвердило Порядок електронної взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України (ДПС) та Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФМ).
Цей порядок передбачає надання інформації про доходи фізичних осіб, яка є необхідною для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, які були одержані злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з Порядком, взаємодія між ДПС та ДСФМ буде здійснюватися в електронному вигляді через державний електронний інформаційний ресурс «Трембіта», або з використанням інших державних інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації.
Автоматизований обмін інформацією між інформаційними ресурсами буде здійснюватися за принципом запит-відповідь, а також регулярного надання змін інформаційних ресурсів ДПС для їх оновлення у Єдиному державному інформаційному ресурсі.
У разі необхідності ДСФМ буде формувати та надавати до ДПС в електронному вигляді запити на отримання інформації про: джерела та суми доходів, нарахованих/виплачених фізичним особам, та/або суми доходу, отриманих самозайнятими особами, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи; суми доходу, нарахованого/виплаченого на користь фізичних осіб податковим агентом; суми нарахованого/перерахованого ПДФО; суми нарахованого/перерахованого військового збору.
ДПС забезпечуватиме обробку запитів та надаватиме відповіді на запити ДФСМ протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
20 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо продовження можливості використання паперових декларації у разі ввезення гуманітарної допомоги до 1 квітня 2024 року Це дасть змогу створити перехідний період на адаптацію організаціям, які завозять гуманітарну допомогу, та продовжувати свою діяльність за звичними процедурами.
Нагадуємо, що з 1 грудня набуває чинності Постанова №953 щодо запуску оновленої процедури ввезення та пропуску гуманітарної допомоги на митну територію України. Детальніше про дану постанову можна ознайомитись за посиланням: Зміни в законодавстві за жовтень 2023р. під час воєнного стану (lmfgr.com).
24 листопада Верховна Рада ухвалила закон про гуманітарну допомогу, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги.
Даний закон прийнятий на основі постанови Кабінету Міністрів про оновлення процедури пропуску гуманітарної допомоги.
Відповідно до прийнятого закону набудуть чинності наступні зміни:
1. розшириться перелік отримувачів гуманітарної допомоги, серед яких додаються іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні, а також неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування та надавачі соціальних послуг;
2. раніше гуманітарною допомогою вважалися лише ті товари, які були безоплатно отримані від донора. Згідно з новими правилами, придбані благодійними організаціями за кордоном товари, які при ввезенні в Україну задекларовані як гуманітарна допомога, також можуть бути визнані гуманітаркою. Головною умовою є безоплатна передача цих товарів набувачам протягом 90 днів з дати перетину митного кордону;
3. запроваджується електронна система обліку гуманітарної допомоги. Починаючи з 1 листопада розпочато тестування платформи Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги (https://human-aid.ioc.gov.ua/) по 1 грудня цього року. Система покликана цифровізувати процес ввезення та обліку гуманітарної допомоги з-за кордону. Головна мета цього етапу тестування – виявити, що можна покращити в роботі, де є проблемні місця та яким чином оптимізувати процес;
4. унормовано порядок зміни отримувача та набувача гуманітарної допомоги, перерозподілу та повернення донору гуманітарної допомоги;
5. передбачено можливість передавати гуманітарну допомогу під видом транспортного засобу не тільки військовим частинам, а й військовим, як фізичним особам (набувачам);
6. з метою полегшення процесу обліку гуманітарної допомоги, запроваджена електронна система обліку. Зокрема, норма щодо подання щомісячних звітів призупинена до її повного запровадження в дію.
Даний закон набуде чинності з 31 грудня цього року.
27 жовтня пройшло Четверте пленарне засідання Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) у штаб-квартирі у Парижі.
Засідання було присвячене обговоренню питань, пов'язаних з боротьбою проти відмивання грошей, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з опублікованими висновками засідання FATF, Індонезія отримала повноправне членство у групі, тоді було продовжено призупинення як членство російської федерації, а Болгарія додана до списку юрисдикцій, які підлягають посиленому моніторингу ("сірий" список). Зазначено, що юрисдикції, які перебувають під посиленим моніторингом, активно співпрацюють з FATF для усунення стратегічних недоліків у своїх режимах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Коли FATF ставить юрисдикцію під посилений моніторинг, це означає, що країна зобов'язалася виконати План дій для швидкого усунення виявлених стратегічних недоліків у погоджені терміни.
У той же час, зі списку юрисдикцій, які підлягають посиленому моніторингу, були виключені Албанія, Кайманові острови, Йорданія та Панама. Крім того, делегати узгодили поправки до Рекомендацій FATF, які нададуть країнам покращені інструменти для більш ефективного заморожування, арешту та конфіскації злочинного майна як усередині країни, так і в рамках міжнародної співпраці.
FATF продовжує свою роботу для забезпечення ефективної боротьби проти відмивання грошей та інших злочинних дій, пов'язаних з фінансовими потоками. У цьому контексті, прийняття важливих рішень на четвертому пленарному засіданні є кроком до досягнення мети групи - створення безпечного та стабільного фінансового середовища в усьому світі.
