5 вересня Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 953 щодо введення нових правил пропуску гуманітарної допомоги.
Відповідно до даної постанови отримувачам гуманітарної допомоги потрібно буде зареєструватися в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги (далі — Єдиний реєстр).
Реєстрація має відбуватися в електронному кабінеті автоматизованої системи (https://human-aid.ioc.gov.ua/). Статус отримувача набувається з моменту реєстрації в Єдиному реєстрі з присвоєнням отримувачу номера отримувача гуманітарної допомоги в порядку, визначеному Положенням № 927.
Також отримувачу потрібно буде внести в систему інформацію про перелік товарів, що їх визнають гуманітарною допомогою. Такому переліку товарів автоматично присвоюється унікальний код. Внесення цієї інформації і засвідчуватиме факт визнання товарів гуманітарною допомогою. Правила стосуються як одягу, продуктів харчування та засобів гігієни, так і товарів військового і подвійного призначення, які ввозяться як гуманітарна допомога.
Щодо декларативного принципу, то він залишився. Так, за формою згідно з додатком 1 до Порядку подання можливе в електронній формі через єдиний державний інформаційний вебпортал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» або через автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, процеси якої визначено Положенням № 927, або в паперовій формі безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон України.
ВАЖЛИВО! Заборонено подавати декларації без унікального коду гуманітарної допомоги. Перелік товарів, заявлений у декларації, має відповідати переліку товарів, інформацію, про який унесено до автоматизованої системи під відповідним унікальним кодом гуманітарної допомоги за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю місць, кількістю штук і вагою / об’ємом. У разі ж невідповідності даних, заявлених у декларації, даним автоматизованої системи посадова особа митниці відмовляє у пропуску вантажу гуманітарної допомоги на територію України (п. 6 Порядку, що коментується).
Серед інших нововведень, додано процедуру Інвентаризаційного опису. Отримувач, який є підприємством, установою чи організацією, що утримується за рахунок бюджетів, уповноваженою ними державною установою, уповноважених МОЗ на отримання медичних товарів, засобів, обладнання, захисту та інші, необхідні для належного забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану, протягом 15 календарних днів з дати внесення інформації про оформлену гуманітарну допомогу до інформаційно-комунікаційних систем митних органів, яка автоматично передається до автоматизованої системи, веде облік гуманітарної допомоги, яку фактично отримано, формуючи інвентаризаційний опис в електронному кабінеті автоматизованої системи. Для отримувача медичної гуманітарної допомоги, який уповноважений МОЗ, визначено триваліший строк для формування та подання інвентаризаційного опису з використанням системи MedData шляхом автоматичного обміну даними через прикладний програмний інтерфейс (API) — 60 календарних днів з дати внесення інформації про митне оформлення гуманітарної допомоги за декларацією. Але це правило набуде чинності не 1 грудня 2023 року, а пізніше — через три місяці.
Для всіх інших отримувачів обов’язок подати інвентаризаційний опис виникає, якщо виявлено невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги категоріям товарів, та/або найменуванню товарів, та/або кількості місць, та/або кількості штук, та/або вазі / об’єму, які зазначено в декларації, не пізніше подання звіту. Поданням інвентаризаційного опису фактично отриманої гуманітарної допомоги отримувачі гуманітарної допомоги інформують правоохоронні органи про встановлений факт невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги категоріям товарів, інформації, зазначеній у декларації.
Звітування про отримання гуманітарної допомоги має бути сформоване та подане, в електронному кабінеті або завантажена підписана керівником копія паперового звіту, або копія звіту в електронній формі з накладенням КЕП керівника, до 15 числа місяця, що настає за місяцем, у якому зазначено дату внесення інформації про митне оформлення гуманітарної допомоги за декларацією.
Задекларована гуманітарна допомога, щодо якої не подано звіту протягом 90 календарних днів з дати внесення інформації про митне оформлення гуманітарної допомоги за декларацією, вважається такою, стосовно якої немає обліку про отримання та цільове використання, і використаною не за цільовим призначенням. У такому разі отримувач, за винятком бюджетних установ, втрачає статус отримувача гуманітарної допомоги. Його запис у Єдиному реєстрі блокується.
Сформовані в автоматизованій системі чи завантажені до неї декларація, звіт, інвентаризаційний опис і копії первинних документів розміщуються у вільному та безоплатному доступі (п. 17 коментованого Порядку).
Даний закон набере чинності з 1 грудня 2023 року.
Таким чином, значних змін та уточнень зазнали питання саме обліку, звітування та контролю за ввезенням гуманітарної допомоги. Здебільшого це зроблено для того, щоб забезпечити використання та розподілення гуманітарної допомоги саме за її призначенням і не допускати її нецільового використання.
Таке нововведення сильно ускладнить та сповільнить процес ввезення гуманітарної допомоги.
Зокрема, нещодавно 16 жовтня було подано петицію з пропозицією щодо відкладення набрання чинності даної постанови строком на 6 місяців та переглянути її умови.
В предметі петиції було вказано про низку проблем, що можуть бути спричинені даною постановою на даний момент, серед яких:
· ускладнить роботу невеликих благодійних фондів і громадських організацій, які не матимуть змоги адміністрування процесів дотримання нових правил оформлення гуманітарного вантажу;
· припинить діяльність індивідуальних місій закордонних волонтерів, які привозять гумдопомогу та самостійно доправляють її в небезпечні регіони для передання військовим і цивільним;
· створить монополію великих фондів, які попри свою значущість усе одно не можуть покривати всі потреби, які не закриває держава станом на цей момент.
19 вересня Урядом було схвалено постанову від № 1011 "Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника". Розробка Методології є одним з ключових кроків до створення комплексної системи перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ).
Методологія визначення КБВ є необхідною для встановлення єдиного підходу до визначення реальних власників компаній на рівні країни. Ця необхідність виникла через вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фін моніторингу від FATF.
Методологія створена для визначення Кінцевого бенефіціарного власника та встановлення як єдиний підхід для визначення реальних власників компаній. Вона передбачає механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють контроль та вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.
Методологія встановлює методи, способи та шляхи з’ясування інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи. Вона також передбачає принципи процесу визначення юридичною особою КБВ, проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.
Норми Методології передбачають особливості визначення КБВ для: неприбуткових організацій; інститутів спільного інвестування – корпоративного; пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду; партнерства, створеного відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети; повного та командитного товариства.
Верифікація інформації про КБВ забезпечить наявність адекватної, точної та актуальної інформації про бенефіціарну власність юридичних осіб, до якої компетентні органи завжди матимуть повний та своєчасний доступ. Методологія є важливим кроком до боротьби з корупцією та забезпечення прозорості у сфері бізнесу.
Даний документ набрав чинності з 3 жовтня.
Наказом від 27 вересня № 3445/5 Мін’юсту та спільно з наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2023 року № 3463/5/523 відтерміновано початок набрання чинності наказу № 2542/5 до 1 грудня 2023 року. Це означає, що зміни щодо повідомлення Мін’юсту про розбіжності між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу та відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі, набудуть чинності з початку грудня цього року.
Також з 1 жовтня 2023 року не буде запроваджено обов’язок суб’єктів первинного фінансового моніторингу повідомляти держреєстраторів про недостовірність інформації про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи. Згідно з наказом від 28.09.2023 № 3463/5/523, строк початку дії цього обов’язку перенесено на 1 грудня 2023 року.
Таким чином, Мін’юст не буде накладати штрафи за недостовірну інформацію про бенефіціарних власників з 1 жовтня 2023 року, оскільки для цього не буде відповідних підстав.
Звертаємо увагу, що ці зміни стосуються термінології та дати набрання чинності наказами Мін’юсту, а саме обов’язку повідомляти про розбіжності між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу та відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі, та обов’язку повідомляти про недостовірну інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи. Інша інформація щодо повноважень та обов’язків суб’єктів первинного фінансового моніторингу залишається без змін.
2 жовтня року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» та інших законів України щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року із змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року)», що був ухвалений Верховною Радою наприкінці травня цього року.
Закон передбачає зміни у визначенні поняття «реклама», сфері застосування Закону від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу», спільного регулювання та саморегулювання у сфері реклами, вимог до мови реклами, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами, загальних та особливих вимог до реклами, механізмів контролю за її змістом та порядком розповсюдження.
Однією з важливих змін є визначення поняття «реклама» як інформації про особу, ідею та/або товар, розповсюдженої за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначеної, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару. Також введено термін «продакт-плейсмент» як форми розповсюдження реклами, яка полягає у включенні за грошову або іншу винагороду безпосередньо товару, послуги, торговельної марки, іншого об’єкта права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність, або рекомендації щодо них до будь-якої відмінної від реклами програми аудіовізуального медіа, включаючи фільми, або користувацького контенту.
Закон також передбачає встановлення вимог до реклами на платформах спільного доступу до відео та платформах спільного доступу до інформації, а також до електронних комунікацій. Заборонено розповсюдження реклами у формі спаму, у тому числі здійснення масових дзвінків з використанням будь-яких технологій комунікацій без попередньої письмової згоди споживача, у тому числі в електронній формі.
Закон передбачає додаткові обмеження та заборони стосовно реклами алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, та реклами тютюнових виробів. Заборонено рекламу предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються.
Механізм контролю за порядком розповсюдження та змістом реклами також було вдосконалено. Все це націлено на створення справедливого та етичного ринку реклами в Україні і є необхідною передумовою для вступу України до Європейського Союзу. Закон передбачає новий погляд на рекламу як на інструмент формування свідомого споживача, який може самостійно приймати обґрунтоване рішення про придбання товару чи послуги.
17 жовтня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP (Politically Exposed Person, політично значущих осіб).
Політично значущими особами (PEP) в Україні вважаються люди, які обіймають чи обіймали важливі державні посади (президенти, прем'єри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо), члени їхніх сімей і пов'язані особи (наприклад, ділові й бізнес-партнери).
Серед основного нововведення додано, що строк статусу політично значущих осіб (PEP) змінено з трьох років на довічний статус PEP. Тому надалі PEP будуть під фінмоніторингом практично необмежений час.Це стосується тієї причини, коли колишній PEP, хоч і формально перестає виконувати функції державного діяча, може продовжувати суттєво впливати на органи влади та керівних осіб держави. Це міжнародна вимога, зафіксована в останньому звіті MONEYVAL оцінки України на відповідність міжнародним стандартам з фінансового моніторингу.
Водночас законопроєкт посилює відповідальність суб'єктів первинного фінмоніторингу (СПФ), наприкладі банків, за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг.
Редакція законопроекту відповідає міжнародним стандартам боротьби із відмиванням коштів і боротьби з тероризмом AML/CFT, що буде зараховано як виконання вимог МВФ.
Даний закон набрав чинності 26 жовтня 203 року.
17 жовтня Рада Європейського Союзу ухвалила Директиву DAC8, яка має на меті революціонізувати обмін криптоактивами та оподаткування в цифровому світі. Це важливе рішення стосується комплаєнсу та автоматичного обміну інформацією про доходи від операцій з криптовалютами, а також податкових рішень для заможних осіб.
Одним із найважливіших аспектів нововведень є введення обов'язкового автоматичного обміну інформацією між податковими органами та постачальниками послуг криптоактивів. Запровадження такої системи дозволить уникнути фінансової злочинності та забезпечити більш ефективне оподаткування в цифровому просторі. Крім того, буде створений Crypto-Asset Operator register для реєстрації та контролю за криптоактивами, включаючи ті, що випущені децентралізованим шляхом, стейблкойни, електронні гроші і NFT. Запуск Crypto-Asset Operator register запланований до 2026 року.
Оновлення DAC8 також охоплюють нові процедури перевірки, вимоги до звітності, та інші правила для постачальників послуг із звітування про криптоактиви, відповідно до Crypto-Asset Reporting Framework та поправок до Загального стандарту звітності. Введено поняття Reporting Crypto-Asset Service Provider, Reportable User, та Reportable Transaction. Це дозволить забезпечити більш точне визначення податкових обов'язків та зменшити можливості фінансових порушень.
Директива також розширює правила щодо автообміну для advance tax rulings заможних осіб, включає новий автоматичний обмін інформацією про некастодіальні дивіденди та подібні доходи. Вдосконалено правила звітування та передачі податкового ідентифікаційного номера, а також змінено положення щодо відповідальності за недотримання законодавства щодо звітності.
Розширення сфери дії правил обміну інформацією спрямоване на боротьбу з ухиленням від сплати податків та фіскальною маніпуляцією.
Положення DAC також вводить штрафи за невиконання національного законодавства про вимоги до звітності, прийнятих відповідно до цієї Директиви.
18 Жовтня набрав чинності спільний Міністерства Фінансів та Міністерства оборони України Наказ від 21.08.2023 № 494/446 (зареєстровано в Мін’юсті 05.09.2023 за № 1564/40620), яким затвердили Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі – ЄДРПВР) і Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Держреєстр).
Даним наказом передбачається, що Міноборони разом з ТЦК та СП зможуть направляти до Державної податкової служби запити на отримання підтверджувальної інформації щодо фізичних осіб, зокрема:
· реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру чи серія (за наявності) та номер паспорта і ПІБ особи - платника податків;
· дата прийняття на роботу (за наявності) особи - платника податків;
· дата звільнення з роботи (за наявності) особи - платника податків.
Така співпраця стане кроком до автоматичного обміну та верифікації даних осіб, які підлягають військовій мобілізації.
24 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав закон про дерадянізацію у порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України.
Даний Закон визначає порядок утворення, ліквідації, зміни меж адміністративно-територіальних одиниць та їх найменування. Цей закон також регулює процедуру встановлення та зміни категорій населених пунктів та вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою України, зокрема забезпечує:
· надання визначення населеним пунктам за соціально-економічними та містобудівними характеристиками, що дозволяє краще розуміти специфіку кожного населеного пункту та розробляти ефективну політику щодо його розвитку.
· встановлення порядку утворення та ліквідації населених пунктів, встановлення та зміни їх меж, процедури найменування та перейменування населених пунктів, що є важливим етапом для забезпечення належного функціонування адміністративно-територіальних одиниць та забезпечення їх ефективного управління.
· визначення правового статусу районів у містах, порядку встановлення та зміни їх меж, найменування та перейменування районів у містах. Це дозволить краще організовувати діяльність муніципальних установ та забезпечувати належне функціонування адміністративно-територіальних одиниць.
· встановлення порядку утворення, ліквідації районів та встановлення (зміни) їх меж, що дозволить краще регулювати територіальну організацію державного управління та забезпечувати належне функціонування адміністративно-територіальних одиниць.
· закріплення ролі громадського обговорення при прийнятті окремих рішень з питань адміністративно-територіального устрою. Це дозволить залучати громадськість до процесу прийняття рішень та забезпечувати більш широкий демократичний процес.
· встановлення, що міста республіканського значення в Автономній Республіці Крим, обласного та районного значення, а також селища міського типу відносяться до категорії міст. Це дозволить краще організовувати державне управління та забезпечувати належне функціонування адміністративно-територіальних одиниць.
Потрібно зауважити, що автоматичної зміни статусу, тобто «пониження» чи «підвищення» статусу для населених пунктів не передбачено взагалі. Закон лише надає механізм та прозору процедуру зробити це за бажанням громади.
