30 січня почали діяти зміни в правилах оформлення спадщини під час воєнного стану.
Законами України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" та № 3449-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" внесено зміни у частині оформлення спадщини. Новації спадкування, які були ухвалені Верховною Радою 8 листопада 2023-го, пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.
Загалом зміни стосуються статті 1221 Цивільного кодексу - визначення місця відкриття спадщини. До початку проголошеного воєнного стану місце відкриття спадщини визначалось як місце проживання спадкодавця на момент смерті. А якщо ця інформація була невідома, тоді визначалось як місце перебування основної спадщини - нерухомого майна. Відповідно до якої місце відкриття спадщини визначається за останнім місцем проживання спадкодавця.
Внесеними змінами передбачено також наступне:
1) Зупинення перебігу позовної давності на строк дії на території України воєнного стану
2) Встановлення спеціальних строків та особливостей порядку регулювання спадкових правовідносин
(строки для прийняття спадщини обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця)
3) Повернення визначення місця відкриття спадщини
(особа може подавати заяву до нотаріуса у регіоні останнього місця проживання померлого, навіть якщо смерть настала на окупованій території або в районах з бойовими діями)
4) Місце відкриття реєстрації спадщини залежить від місця подання заяви щодо спадщини.
(якщо місцем відкриття спадщини є окуповані території або райони з бойовими діями, вчинення нотаріальних дій здійснюється за місцем подання першої заяви щодо спадщини. Якщо місцем подання першої заяви є окуповані території або райони з бойовими діями, нотаріальні дії вчиняються за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, підпорядкованих Україні)
6 лютого було продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію.
Відповідно, законопроектами № 10456 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та № 10457 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» визначено продовжити дію воєнного стану та загальної мобілізації в країні починаючи з 14 лютого 2024 по 14 травня 2024 строком на 90 діб.
10 лютого набрав чинності наказ Мін’юсту від 04.01.2024 № 40/5 щодо внесення змін до наказу Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5 про Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.
З урахуванням внесених змін до строків зберігання документів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, тепер вони також застосовуються фізичними особами – підприємцями, якщо це не суперечить закону або суті відносин (раніше це було добровільним для ФОП). Також встановлено, що строк зберігання для фізичних осіб – підприємців пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, становить 3 роки згідно з Податковим кодексом.
Крім того, змінилися строки зберігання окремих документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, зокрема їх строк було збільшено з 1 або 3 років до 5.
Серед таких документів визначені наступні:
- документи, пов'язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та/або адміністративним чи судовим оскарженням прийнятого за її (його) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом одного року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення, а у разі такого оскарження – протягом одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а у разі оскарження такого судового рішення – протягом трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе;
- документи, щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не може проводитись податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації);
- документи та інформація, на які поширюються вимоги ст. 39 і 392 ПК, зберігаються не менше 7 років.
21 лютого реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС) стала обов’язковою для всіх учасників судових процесів.
Відповідно до прийнятого Закону № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 21.07.2023 вказано, що через 7 місяців з моменту опублікування даного закону обов’язок реєстрації електронного кабінету буде впроваджено в адміністративному та цивільному процесах. Таким чином, для того щоб направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи в адміністративному та цивільному процесах, юридичним особам необхідно зареєструвати електронний кабінет у цій системі.
Серед наслідків за не реєстрацію учасника судового процесу в електронному кабінету ЄСІТС, у цьому разі документи такої особи суд залишить без руху або повернуте їй без розгляду (залежно від виду процесуального документа).
Для того, щоб стати користувачем електронного суду та зареєструватись в кабінеті ЄСІТС потрібно пройти за посиланням https://id.court.gov.ua/. За цим посиланням можна переглянути інструкцію щодо реєстрації ЕК.
22 лютого був прийнятий законопроект №9266 Про електронні аграрні розписки.
На відміну від закону про аграрні розписки від 06.11.2012 року, який до речі не припинить свою дію після набрання чинності нового закону, запроваджуватиме новий фінансовий інструмент для кредитування сільськогосподарського виробництва.
Електронна аграрна розписка є документом, який підтверджує зобов'язання між особами, які беруть участь в угоді. Вона може бути використана для укладання угод, обміну та отримання прибутку. Законопроєкт передбачає, що електронні аграрні розписки будуть існувати у формі електронних документів в спеціальному реєстрі. Боржники та кредитори матимуть можливість самостійно вносити зміни до електронної аграрної розписки за допомогою свого електронного підпису.
Серед основних нововведень, зазначених в даному законопроекті, можна виокремити наступне:
· Проект закону розширює перелік осіб, які можуть видавати електронні аграрні розписки, порівняно з традиційними паперовими аграрними розписками, за рахунок сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Це стосується членів кооперативів, які володіють земельними ділянками сільськогосподарського призначення або мають право користування такими ділянками, за умови наявності нотаріально посвідченої згоди такого члена кооперативу на видачу електронної аграрної розписки.
· Законопроєкт пропонує оновлений перелік реквізитів для електронних фінансових аграрних розписок та для електронних товарних аграрних розписок. Електронні аграрні розписки містять групу реквізитів, які стають виконавчими з дня невиконання розписки. Це викликано специфікою їх змісту та особливостями закріплених зобов'язань. Реквізити перетворюють електронну аграрну розписку на виконавчий документ, представлений спеціальною випискою з Реєстру електронних аграрних розписок, представлений випискою з Реєстру електронних аграрних розписок. Виписка може формуватися на всю суму вимог за розпискою або окремо на стягнення заборгованості, неустойки або суми витрат на завершення вирощування / збирання / виробництво / утримання / зберігання / транспортування предмета застави, передбачених в розписці.
· Електронна аграрна розписка забезпечує виконання зобов'язань боржника заставою його майбутнього врожаю. Предметом застави може бути лише майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Законопроєкт також передбачає можливість застави живих тварин, продуктів тваринного та рослинного походження для захисту прав кредиторів.
· Проект закону встановлює важливі умови виконання зобов'язань сторонами, передбачаючи право кредитора на стягнення заборгованості в разі невиконання або неналежного виконання частини зобов'язання, визначеної в електронній аграрній розписці, шляхом видачі нового виконавчого документа - спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок та достатнього підтвердження безспірності. Таким чином, законопроєкт створює необхідну правову базу для видачі багаторічних розписок, виконання яких буде здійснюватися частинами протягом кількох маркетингових періодів.
· Електронні аграрні розписки та пов'язані з ними права обліковуються у системі депозитарного обліку цінних паперів. Обіг електронних аграрних розписок відбувається лише в депозитарній системі України. Після прийняття законопроєкту в цілому, електронні аграрні розписки будуть обертатися на неорганізованому ринку капіталу, а також на організованому ринку капіталу, такому як регульований ринок або багатосторонній торговельний майданчик БТМ.
· Проєкт закону враховує різні способи припинення зобов'язань, такі як передача відступного, зарахування, прощення боргу, об'єднання боржника і кредитора в одній особі та інші. Це робить електронні аграрні розписки більш зручними і гнучкими фінансовими інструментами порівняно з традиційними паперовими аграрними розписками. Крім того, законопроєкт передбачає, що неустойка (штраф, пеня) включається до спеціального випису з Реєстру електронних аграрних розписок, якщо такі санкції передбачені у електронній аграрній розписці.
Даний закон набере чинності повністю через шість місяців з дня його опублікування.
23 лютого Верховна Рада України прийняла законопроект №10337 "Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні".
Законом встановлюється, в рамках міжнародних стандартів, забезпечення правових основ лобіювання в Україні, регулювання взаємодії посадових осіб державних і місцевих органів влади із зацікавленими сторонами та суб'єктами лобіювання, а також створення прозорих механізмів для контролю їхньої діяльності.
В законі чітко визначено основні принципи, на яких має ґрунтуватись лобіювання, а саме - законності, прозорості, підзвітності, відповідальності, професійності та етичності. Тобто, сам процес лобіювання з дотриманням доброчесності, як зазначається в назві закону, має проявлятися з дотриманням вимог Конституції України та інших законів, із незастосування незаконного втручання (зокрема шляхом обману, підкупу, погроз, примусу) у здійснення повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права. Відтак, враховуючи усі вищезазначені принципи, лобіювання має відбуватись із забезпеченням впровадження найвищих професійних стандартів у лобіюванні, уникання створення будь-якої залежності між лобістами та чиновниками.
Також законом визначений статус лобіста, як суб’єкта лобіювання, який має бути зареєстрований в Реєстрі прозорості, так званому “Реєстрі лобістів”. Суб'єкт лобіювання, який бажає набути цей правовий статус, повинен пройти процедуру авторизації шляхом включення в Реєстр прозорості. Метою цього реєстру є забезпечення безоплатного публічного доступу до достовірної і актуальної інформації про суб'єктів лобіювання та їх звітності. Реєстр контролюється Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), яке забезпечує доступ до нього через свій веб-сайт.
Детальніше про закон Ви можете ознайомитись у нашій попередній статті, новини за січень 2024 року, за посиланням: https://lmfgr.com/tpost/v48p7ms221-zmni-v-zakonodavstv-za-schen-2024r-pd-ch.
Цей закон набуде чинності через два місяці після створення Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше 1 січня 2025 року.
Окрім того, до основного закону був прийнятий за основу законопроект №10373 щодо правопорушень, вчинених в сфері здійснення лобіювання суб’єктами правопорушення (фізичними особами або керівниками юридичних осіб), зокрема:
· здійснення лобіювання без реєстрації в спеціальному Реєстрі “лобістів” (прозорості) карається у вигляді адміністративного правопорушення у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 850 до 1700 гривень);
· здійснення лобіювання особою, яка вже протягом року була оштрафована за такі правопорушення, караються у вигляді накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів (від 8500 до 17000 гривень);
· подання недостовірних відомостей до Реєстру прозорості тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів (від 1700 до 5100 гривень). (Під недостовірними відомостями мається на увазі інформація, що відрізняється від достовірних на суму від 50 до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 151400 до 302800 гривень);
· повторні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів (від 5100 до 6800 гривень) із забороною здійснення у майбутньому діяльності з лобіювання протягом одного року;
· неподання або несвоєчасне подання до НАЗК заяви про припинення здійснення лобіювання у зв’язку з несумісністю представництва у якості лобіста карається у вигляді накладення штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів (від 1700 до 5100 гривень);
· здійснення лобіювання в інтересах особи, яка не можу бути бенефіціаром згідно до вимог закону про лобіювання або укладання договору про надання послуг з лобіювання з особою, яка не може бути клієнтом згідно до вимог закону про лобіювання карається у вигляді накладення штрафу в розмірі від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів (від 17000 до 34000 гривень) із забороною здійснення у майбутньому діяльності з лобіювання протягом одного року;
· вчинення дій або прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів під час лобіювання тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 гривень);
· здійснення лобіювання особою, яка вже протягом року була оштрафована за такі правопорушення, караються у вигляді накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 гривень);
Закон про адміністративне правопорушення в сфері лобіювання набирає чинності одночасно із законом про доброчесне лобіювання, але не раніше дня офіційного опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня набрання ним чинності.
26 лютого був прийнятий закон №3563-IX щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок.
· Закон спрямований на спрощення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок за межами населених пунктів для розміщення на них промислових та складських будівель, нежитлових сільськогосподарських будівель, трубопроводів, ліній електронних комунікаційних мереж та електропередачі, а також комплексних споруд промислових об'єктів.
· Під час воєнного стану та протягом п'яти років після його закінчення буде дозволено встановлювати або змінювати цільове призначення ділянок без містобудівної документації на місцевому рівні та без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, як це встановлено містобудівною документацією.
· Встановлення або зміна цільового призначення здійснюватиметься за рішенням власника земельної ділянки шляхом подання заяви про внесення відомостей про цільове призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру за наявності мотивованого висновку від органу містобудування. Це не потребуватиме розробки та затвердження документації із землеустрою. Важливо, що законодавець визначає висновок органу містобудування як особливий вид містобудівних умов і обмежень, що дасть можливість одразу ж почати проєктування об'єкта будівництва.
· Закон також розширює можливості для будівництва річкових портів (терміналів). Тепер можна буде змінювати цільове призначення земельних ділянок без обмежень у випадку, якщо вони розташовані на ландшафтно-рекреаційних територіях, визначених містобудівною документацією на місцевому рівні. Раніше така можливість була доступна лише для річкових портів (терміналів), розміщення яких було затверджено Державною службою морського і річкового транспорту України.
· Під час чинності воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення Закон має на меті розширити перелік джерел, звідки можуть бути залучені кошти для фінансування розробки детальних планів територій (далі – ДПТ). Це можливо за умови, що такі джерела фінансування не суперечать законодавству, ДПТ передбачає розміщення енергетичних підприємств, які займаються виробництвом електроенергії з альтернативних джерел, передачею та розподілом електроенергії, або комбінованим виробництвом електроенергії та теплової енергії, а також технологічною інфраструктурою енергетичних об'єктів. Замовниками таких ДПТ будуть виступати органи місцевого самоврядування. При цьому ДПТ не повинні передбачати нову будівництво або реконструкцію об'єктів житлової нерухомості та громадського призначення.
