13 березня ЄС прийняв закон щодо урегулювання використання Штучного Інтелекту.
Даний Закон спрямований на захист прав громадян від високоризикованого штучного інтелекту, забороняючи певні застосунки, які порушують ці права. Він також обмежує використання систем біометричної ідентифікації правоохоронними органами, крім виняткових випадків, і встановлює обов'язки для інших систем штучного інтелекту з високим ризиком.
Також, Законом передбачено чіткі вимоги для інших систем штучного інтелекту з високим рівнем ризику через їхній потенційно шкідливий вплив на здоров'я, безпеку, основні права, навколишнє середовище, демократію та верховенство права.
Системи штучного інтелекту загального призначення (GPAI) і моделі GPAI, на яких вони базуються, повинні відповідати певним вимогам прозорості, включаючи дотримання законодавства ЄС про авторське право.
Крім того, штучно згенеровані зображення, аудіо- чи відеоконтент ("дипфейки") мають бути чітко позначені як такі.
Як зазначив співдоповідач комітету з питань внутрішнього ринку Брандо Беніфей: "Ми нарешті маємо перший у світі обов'язковий до виконання закон про штучний інтелект, щоб зменшити ризики, створити можливості, боротися з дискримінацією та забезпечити прозорість".
Закон після технічних уточнень має бути офіційно ухвалений Радою ЄС та опублікований. Він набуде чинності через двадцять днів після його публікації в "Офіційному журналі" Євросоюзу і буде повністю застосовний через 24 місяці після набрання чинності, за винятком деяких випадків.
Детальніше про Закон можна ознайомитись за посиланням: https://lmfgr.com/tpost/zpvh1e7ms1-vroparlament-uhvaliv-pershii-u-svt-zakon.
З 5 березня було ухвалено Постанову Кабінету міністрів щодо посилення контролю за набувачами земель сільгосп призначення: починаючи з цієї дати, уряд посилив контроль за особами, які придбають земельні ділянки для сільськогосподарського використання.
Рішенням Кабінету Міністрів України від 01.03.2024 № 239 внесено зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого раніше постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженого раніше постановою КМУ від 16.06.2021 № 637.
Тепер для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються, окрім документу, що посвідчує право власності особи на майно, акту приймання-передачі тощо також і протокол проведення перевірки набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення (у разі передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення).
Також, протокол проведення перевірки набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення (у разі передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення) подається для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи.
Автентичність підписів на письмовій заяві фізичних або юридичних осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл майна між ними засвідчується відповідно до Закону від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат».
Вимоги щодо перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, визначені ст. 130 Земельного кодексу. Перевірка набувача здійснюється до певних подій, таких як посвідчення нотаріусом правочину про відчуження земельної ділянки, засвідчення нотаріусом справжності підпису на акті приймання-передачі або іншому документі, що підтверджує факт передачі земельної ділянки у власність, а також у результаті припинення юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи. Також у новій редакції коду викладено Протокол проведення перевірки набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
1 березня Кабінетом міністрів було ухвалено постанову, якою було внесено зміни до Типового договору оренди землі.
Відтак, були внесені зміни до типового договору оренди землі, затверджені нормативно-правовими актами, зокрема: постановою Кабінету Міністрів від 03.03.2004 року № 220, постановою Кабінету Міністрів від 22.09. 2021 року № 1013 "Деякі питання підготовки та проведення земельних торгів на продаж земельних ділянок та набуття прав на їх використання (оренду, суперфіцію, емфітевзису)" та Порядку консервації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19.01.2022 року № 35, з метою приведення їх у відповідність із вимогами Земельного кодексу, Законів від 19.06.2003 року № 962-IV "Про охорону земель" та від 06. 10.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" з урахуванням змін, внесених Законом від 11.04.2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене або пошкоджене нерухоме майно" та Законом від 27. 07.2023 року № 3272-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності".
Зокрема, у типовому договорі оренди землі передбачено, що у разі передачі земельної ділянки державної власності акціонерному товариству, строк дії договору становить 50 років. Розмір орендної плати - не менше 12% нормативної грошової оцінки. У Порядку консервації земель доповнено перелік ділянок, які підлягають консервації через забруднення хімічними речовинами та розташування військових споруд. У Порядку консервації земель додано перелік земельних ділянок, які підлягають консервації через забруднення хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій, збройної агресії та воєнного стану, а також через наявність військових споруд.
12 березня був підписаний Президентом України закон про лобіювання.
Даний законопроєкт визначає правові засади лобіювання в Україні. Він встановлює термінологію у сфері лобіювання, визначає сферу дії закону, принципи лобіювання, питання створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність. Також закон встановлює правові засади здійснення лобіювання, вимоги до договору лобіювання, права та обов’язки суб’єктів та об’єктів лобіювання, звітність суб’єкта лобіювання, моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання.
Прийнятий закон про лобіювання в Україні спрямований на забезпечення регулювання лобіювання, зниження рівня корупції в процесах прийняття нормативно-правових актів, а також забезпечення рівних прав громадян, громадських організацій та бізнесу щодо впливу на державні органи. Також зазначено, що прийняття цього закону відповідає рекомендаціям Європейської комісії та GRECO щодо регулювання лобіювання відповідно до європейських стандартів і зменшення впливу олігархічних структур на законодавчий процес в Україні.
Як повідомляється, закон буде введений в дію не пізніше 1 січня 2025року, але через два місяці з дати початку (оголошення) запуску Реєстру прозорості.
Детальніше про Закон можна ознайомитись за посиланням: https://lmfgr.com/tpost/3s7raazbc1-zakon-pro-lobyuvannya-priinyato.
21 березня був прийнятий закон про штрафування осіб, що здійснили правопорушення у сфері лобіювання.
Метою закону є встановлення нормативно-правового регулювання лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів шляхом введення адміністративної відповідальності за здійснення лобіювання.
Визначається, що регулятором за порушення буде покладатися саме на Національне агентство по запобіганню корупції (НАЗК), який буде складати протоколи за вказаними в законі статтями.
Відповідно, законом передбачається покарання за наступні правопорушення, що вчинені особами, що прямо або опосередковано задіяні у сфері лобіювання, зокрема:
- здійснення лобіювання без реєстрації в спеціальному Реєстрі “лобістів” (прозорості)
- здійснення лобіювання особою, яка при набутті статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що виключають можливість такої особи бути суб’єктом лобіювання
- подання недостовірних відомостей у звіті до Реєстру прозорості
- неподання або несвоєчасне подання до НАЗК заяви про припинення здійснення лобіювання
- порушення обмежень щодо предмета лобіювання, або здійснення лобіювання
- а також, покарання, що передбачені законом, у разі повторного скоєння вищевказаних правопорушень.
Закон про адміністративне правопорушення в сфері лобіювання набирає чинності одночасно із Законом про Лобіювання, а саме через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.
З 20 березня відбулися зміни у доступі до банківської таємниці.
Національний банк України оновив Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, врахувавши зміни до Закону від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон № 2121), які народні депутати ухвалили у листопаді 2023 року.
Звертаємо увагу, що порядок розкриття банківської таємниці про рахунки клієнтів не зазнав змін. Банки й надалі гарантують таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції, банківські рахунки чи платіжні картки, як і раніше, можуть бути надані банком виключно:
- самим клієнтам (їхнім представникам);
- за рішенням суду;
- правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте виключно у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом № 2121.
Згідно з нормами попередньої редакції Закону № 2121, правоохоронці могли запитати в банків номери банківських рахунків, залишки коштів на них і проведених операцій. Зараз цей перелік доповнено можливістю отримати інформацію про номер платіжної картки клієнта банку. Ця інформація може надаватися лише на запит вищезазначених органів. Інформація про номер платіжної картки допоможе правоохоронцям розслідувати справи про платіжне шахрайство, зокрема виманювання коштів методами соціальної інженерії, фішингу тощо, оскільки платіжні операції можуть здійснюватися лише за номером платіжної картки, без використання номера рахунку.
У березні Урядом було ухвалено постанову щодо створення реєстрів нерухомості.
Впровадження реєстрів нерухомості в Україні допоможе вирішити проблеми з реєстрацією прав власності, нарахуванням субсидій, наданням соціальних послуг та боротьбою з корупцією. Інформація з реєстрів забезпечить взаємодію між інформаційними системами на різних рівнях управління і запобігатиме шахрайству щодо прав власності та ускладненням реєстрації місця проживання. Як зазначає Мінцифри, що органи місцевого самоврядування навчаються роботи з наповнення ЄДРА та РБС, що є важливим кроком для подальшої інтеграції України в єдиний цифровий європейський простір. Вже підключено до тестового середовища понад 1 300 громад, більшість з яких уже завершили теоретичне та практичне навчання. Очікуємо, що скоро навчання завершать представники всіх громад. Адже це запорука швидкого підключення фахівців до «продсередовища» та отримання повноцінного доступу до ведення реєстрів.
Серед таких реєстрів, планується створити три базові:
- адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО);
- адрес (ЄДРА);
- будівель та споруд (РБС).
Даний проєкт координується Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури разом з Міністерством цифрової трансформації за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» та EU4DigitalUA.
12 березня Мінюстом було опубліковано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка затвердила Положення про форму та зміст структури власності юридичних осіб.
Це Положення встановлює форму та зміст структури власності юридичних осіб, щодо яких НКЦПФР здійснює державне регулювання та нагляд, за виключенням банків та інших юридичних осіб, на які державне регулювання та нагляд здійснює Національний банк України, а також юридичних осіб, зазначених у статті 51 Закону від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зокрема: професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків; емітентів, включаючи корпоративні інвестиційні фонди (КІФ); юридичних осіб, що надають інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках; юридичних осіб, які займаються торговим репозиторієм на ринках капіталу та організованих товарних ринках; рейтингових агентств, які включені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств; недержавних пенсійних фондів.
Інформація про структуру власності піднаглядної особи повинна бути заповнена щодо таких пунктів:
- всіх ключових учасників піднаглядної особи, яка є акціонерним товариством (всіх засновників на етапі створення);
- всіх осіб, які мають частку у статутному капіталі піднаглядної особи, створеної в іншій формі, крім акціонерного товариства;
- всіх ключових учасників юридичних осіб, які є акціонерними товариствами (у кожному ланцюжку володіння часткою);
- всіх осіб, які мають частку у статутному капіталі юридичних осіб, створених в інших формах, крім акціонерного товариства (у кожному ланцюжку володіння часткою);
- всіх фізичних осіб, які мають можливість значного впливу на керівництво чи дільність піднаглядної особи.
Інформація про структуру власності піднаглядної особи подається в паперовій або електронній формі. Це рішення набирає чинності через 90 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану.
18 березня Мінюст затвердив наказ щодо перенесення впровадження штрафування за подання недостовірних даних про КБВ з 1 квітня на 1 вересня 2024 року.
Враховуючи даний наказ, накладення штрафів на недостовірність даних почнуть запроваджувати починаючи з 1 вересня 2024 року, у разі якщо не відтермінують повторно.
З 1 квітня, відповідно до прийнятого закону про Держбюджет, збільшується мінімальна заробітна плата (МЗП).
У зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати необхідно перерахувати тарифні ставки і посадові оклади для підприємств, умови оплати праці яких визначені виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри прожиткового мінімуму залишаться незмінними до кінця поточного року:
- для дітей віком до 6 років – 2 563 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 3 196 грн;
- для працездатних осіб – 3 028 грн;
- для осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.
Загальний показник прожиткового мінімуму на одну особу складає 2 920 грн на місяць.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією і обов'язкова для всіх підприємств, незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб, які використовують найманих працівників.
Відповідно до Закону "Про оплату праці" розмір заробітної плати працівника не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати за повну місячну (годинну) норму праці.
При обчисленні мінімального розміру заробітної плати не враховуються доплати за роботу в небезпечних умовах, за нічну та наднормову роботу, а також премії до святкових і ювілейних дат.
Якщо заробітна плата працівника, який працює повний робочий день протягом місяця, менша за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець має виплачувати доплату до рівня мінімальної заробітної плати разом із заробітною платою.
Якщо розмір заробітної плати через періодичність виплати є меншим за мінімальну заробітну плату, то проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
Якщо працівник працює на неповний робочий час або не виконує повну місячну (годинну) норму праці, то його заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
З 1 травня планується поновлення митних перевірок.
Відповідно до рішення Уряду, починаючи з 1 травня буде скасовано мораторій на наступні перевірки:
- планові документальні перевірки;
- позапланові документальні перевірки (виїзні та невиїзні);
- зустрічні звірки;
- завершення розпочатих і незавершених перевірок до 24 лютого 2022 року.
Мораторій на перевірки залишиться для платників податків, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій (згідно з переліком Мінреінтеграції). Основною підставою для проведення перевірок буде наявність інформації, що свідчить про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи. Митникам нададуть право перевіряти грошові, фінансові та бухгалтерські документи, звіти, контракти, декларації, калькуляції та інші документи, пов’язані з зовнішньоекономічними операціями.
