Це означає, що по суті, закон спрямований на легалізацію практики лобіювання в Україні. Він дозволяє будь-якому бізнесу або бізнес-асоціації укладати угоди з лобістами для захисту своїх інтересів.
Українське лобіювання - це будь-яка спроба вплинути на нормативно-правовий акт або його проект у комерційних інтересах особи або третьої сторони.
Отже, основна мета закону полягає в тому, щоб зробити процес лобіювання більш прозорим і відповідним міжнародним стандартам, щоб кожен знав, хто і як впливає на процес прийняття рішень.
Законом передбачається оновлене визначення термінологій лобізму, права та обов’язки учасників лобізму, методи впливу та правила етичної поведінки учаснкиів лобізму.
Загалом, з тексту закону можна виокремити ряд певних термінів, пов’язаних у сфері здійснення лобіювання, зокрема:
1) бенефіціар - іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб, у комерційних інтересах яких здійснюється лобіювання;
2) договір про надання послуг з лобіювання (далі - договір лобіювання) - правочин, вчинений у письмовій формі, відповідно до якого суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання на замовлення клієнта в комерційних інтересах бенефіціара;
3) клієнт - іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб, яка уклала договір лобіювання з суб’єктом лобіювання у своїх комерційних інтересах чи в комерційних інтересах іншого бенефіціара;
4) комерційний інтерес - грошові кошти чи інше майно, особисті переваги, пільги, інші вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій;
5) конфлікт інтересів під час лобіювання - суперечність між комерційними інтересами бенефіціарів суб’єкта лобіювання, інтересами чи правами суб’єкта лобіювання та його обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість суб’єкта лобіювання під час здійснення ним лобіювання;
6) лобіювання - діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання;
7) об’єкт лобіювання - суб’єкт правотворчої діяльності (крім Українського народу на всеукраїнському референдумі, територіальної громади на місцевому референдумі) та/або суб’єкт правотворчої ініціативи;
8) предмет лобіювання - нормативно-правовий акт, щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб’єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання;
9) суб’єкт лобіювання - фізична або юридична особа, яка здійснює лобіювання на підставах та в порядку, передбачених цим Законом;
10) сфера лобіювання - сфера суспільних відносин, у якій суб’єкт лобіювання планує здійснення чи здійснює лобіювання.
Під лобіювання не підпадає наступна діяльність, що не містить ознак лобіювання:
1) представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби;
2) народна ініціатива на всеукраїнському референдумі та ініціатива на місцевих референдумах;
3) діяльність суб'єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;
4) діяльність політичних партій та організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента України, виборах народних депутатів України та місцевих виборів, пов'язана з їх участю у виборчому процесі відповідних виборів;
5) діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування;
6) наукова та науково-технічна діяльність;
7) діяльність, пов'язана із залученням, використанням, моніторингом надання та використання міжнародної технічної допомоги, реалізацією проектів та програм міжнародної технічної допомоги;
8) діяльність громадських об'єднань, інших неприбуткових підприємств, установ та організацій, спрямована на вплив (спробу впливу) на суб'єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, наділені владними повноваженнями, їх посадових осіб) ) з метою прийняття чи помірності від прийняття такими суб'єктами рішень, віднесених до їх повноважень, крім випадків, якщо така діяльність стосується комерційних інтересів
9) особисте (від свого імені) представництво фізичною, юридичною особою своїх інтересів у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, крім випадків, якщо таке представництво здійснюється суб'єктом лобіювання та/або здійснюється у власних комерційних інтереси такої особи;
10) незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів юридичної допомоги клієнту ;
11) вплив (спроба впливу) на суб'єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, наділених владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою ухвалення чи утримання від ухвалення такими суб'єктами правових актів, не містять норми права.
Закон не допускає лобіювання у випадках, якщо предметом лобіювання виступає:
- судове рішення;
- рішення та висновок Конституційного Суду України;
- акт про оголошення мобілізації;
- акт про введення воєнного та надзвичайного стану;
- оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру;
- використання Збройних Сил України та інших військових формувань;
- оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації;
- індивідуальний акт.
Положення цього Закону не поширюються на народну ініціативу на всеукраїнському референдумі та ініціативу на місцевих референдумах.
Винятки в лобіюванні.
· Лобіювання без реєстрації в Реєстрі прозорості НАЗК буде незаконним.
· Політичні партії, медіа, релігійні організації, кандидати на вибори не зможуть бути лобістами або просувати свої інтереси через лобістів.
· Займатися лобіюванням буде заборонено чиновникам, особам із судимістю, громадянам і компаніям із держави-агресора (росії), підсанкційним особам.
· Діяльність громадських об'єднань та неприбуткових організацій не вважатиметься лобіюванням, якщо вона не переслідує комерційні інтереси.
· Лобіювати заборонено питання оголошення мобілізації, введення воєнного стану, використання військ, оголошення стану війни, укладення миру та зміни території України.
· Закон також не поширюватиметься на діяльність, пов’язану із міжнародною технічною допомогою. Не можна буде лобіювати адміністративні акти та акти індивідуальної дії.
Реєстр прозорості.
Лобіювати зможуть особи у статусі “Лобістів” як приватні особи, так і компанії, включаючи іноземні компанії з представництвами в Україні. Щоб отримати такий статус, потрібно внести відомості про лобіста до Реєстру прозорості, який веде Національне агентство з питань запобігання корупції. Реєстр буде містити інформацію про лобістів, а також звітність щодо їхньої діяльності.
Подібний реєстр існує вже в ЄС починаючи з 2021 року - EU Transparency register. EU Transparency register - це база даних про групи та організації, що впливають на формування та реалізацію політики та законодавства ЄС. На лютий 2024 року тут зареєстровано майже 12 500 бізнесів, громадських організацій, юридичних фірм, лобістських компаній, приватних осіб, наукових установ, асоціацій і консультантів.
Як наголошує НАЗК, дані українського Реєстру прозорості будуть у цілодобовому відкритому доступі, безкоштовними та загальнодоступними (окрім персональних даних).
Відповідно до закону, встановлено, що:
– днем початку функціонування Реєстру прозорості є день опублікування Кабінетом Міністрів України в газеті «Голос України» повідомлення про початок функціонування Реєстру прозорості;
– після введення в дію цього Закону суб’єкт лобіювання вперше подає звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2025 р. до 31 липня відповідного звітного року.
Окрім того, Кабінет Міністрів протягом шести місяців має затвердити Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання та забезпечити створення та функціонування Реєстру прозорості.
Звітування про лобіювання.
Звіт щодо лобіювання подається в електронній̆ формі щодо всіх сфер лобіювання. Звіт повинен містити ідентифікуючі дані субʼєкта господарювання, ідентифікуючі дані клієнта або іншого бенефіціара лобіювання, предмет та обʼєкт лобіювання (у розрізі сфер лобіювання), дату укладення, строк дії та ціну кожного договору лобіювання (в діапазонах: до 100 тис. гривень; від 100 тис. гривень до 1 млн. гривень; від 1 млн. гривень до10 млн. гривень; понад 10 млн. гривень), суму коштів отриману суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду від клієнта за кожним договором лобіювання (у зазначених вище діапазонах), суму коштів, витрачену суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду за кожною сферою лобіювання, із переліком предметів лобіювання (у разі якщо лобіювання здійснюється у власних комерційних інтересах суб’єкта лобіювання або в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, у зазначених вище діапазонах), зустрічі та спілкування з об’єктами лобіювання, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України “Про запобігання корупції̈”, під час яких здійснювалося лобіювання, розмір здійснених суб’єктом лобіювання внесків на підтримку політичних партій, внесків до виборчих фондів (із зазначенням назв партій/їх місцевих організацій, розміру, типу кожного внеску і дати його здійснення).
Як повідомляється, закон буде введений в дію не пізніше 1го січня 2025року, але через два місяці з дати початку (оголошення) запуску Реєстру прозорості
Українське лобіювання - це будь-яка спроба вплинути на нормативно-правовий акт або його проект у комерційних інтересах особи або третьої сторони.
Отже, основна мета закону полягає в тому, щоб зробити процес лобіювання більш прозорим і відповідним міжнародним стандартам, щоб кожен знав, хто і як впливає на процес прийняття рішень.
Законом передбачається оновлене визначення термінологій лобізму, права та обов’язки учасників лобізму, методи впливу та правила етичної поведінки учаснкиів лобізму.
Загалом, з тексту закону можна виокремити ряд певних термінів, пов’язаних у сфері здійснення лобіювання, зокрема:
1) бенефіціар - іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб, у комерційних інтересах яких здійснюється лобіювання;
2) договір про надання послуг з лобіювання (далі - договір лобіювання) - правочин, вчинений у письмовій формі, відповідно до якого суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання на замовлення клієнта в комерційних інтересах бенефіціара;
3) клієнт - іноземна держава, фізична, юридична особа або група таких осіб, яка уклала договір лобіювання з суб’єктом лобіювання у своїх комерційних інтересах чи в комерційних інтересах іншого бенефіціара;
4) комерційний інтерес - грошові кошти чи інше майно, особисті переваги, пільги, інші вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій;
5) конфлікт інтересів під час лобіювання - суперечність між комерційними інтересами бенефіціарів суб’єкта лобіювання, інтересами чи правами суб’єкта лобіювання та його обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість суб’єкта лобіювання під час здійснення ним лобіювання;
6) лобіювання - діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання;
7) об’єкт лобіювання - суб’єкт правотворчої діяльності (крім Українського народу на всеукраїнському референдумі, територіальної громади на місцевому референдумі) та/або суб’єкт правотворчої ініціативи;
8) предмет лобіювання - нормативно-правовий акт, щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб’єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання;
9) суб’єкт лобіювання - фізична або юридична особа, яка здійснює лобіювання на підставах та в порядку, передбачених цим Законом;
10) сфера лобіювання - сфера суспільних відносин, у якій суб’єкт лобіювання планує здійснення чи здійснює лобіювання.
Під лобіювання не підпадає наступна діяльність, що не містить ознак лобіювання:
1) представництво зовнішньополітичних інтересів органами дипломатичної служби;
2) народна ініціатива на всеукраїнському референдумі та ініціатива на місцевих референдумах;
3) діяльність суб'єктів у сфері медіа та електронних комунікацій;
4) діяльність політичних партій та організацій політичних партій, діяльність кандидатів на виборні посади на виборах Президента України, виборах народних депутатів України та місцевих виборів, пов'язана з їх участю у виборчому процесі відповідних виборів;
5) діяльність асоціацій органів місцевого самоврядування;
6) наукова та науково-технічна діяльність;
7) діяльність, пов'язана із залученням, використанням, моніторингом надання та використання міжнародної технічної допомоги, реалізацією проектів та програм міжнародної технічної допомоги;
8) діяльність громадських об'єднань, інших неприбуткових підприємств, установ та організацій, спрямована на вплив (спробу впливу) на суб'єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, наділені владними повноваженнями, їх посадових осіб) ) з метою прийняття чи помірності від прийняття такими суб'єктами рішень, віднесених до їх повноважень, крім випадків, якщо така діяльність стосується комерційних інтересів
9) особисте (від свого імені) представництво фізичною, юридичною особою своїх інтересів у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, крім випадків, якщо таке представництво здійснюється суб'єктом лобіювання та/або здійснюється у власних комерційних інтереси такої особи;
10) незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів юридичної допомоги клієнту ;
11) вплив (спроба впливу) на суб'єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, наділених владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою ухвалення чи утримання від ухвалення такими суб'єктами правових актів, не містять норми права.
Закон не допускає лобіювання у випадках, якщо предметом лобіювання виступає:
- судове рішення;
- рішення та висновок Конституційного Суду України;
- акт про оголошення мобілізації;
- акт про введення воєнного та надзвичайного стану;
- оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру;
- використання Збройних Сил України та інших військових формувань;
- оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації;
- індивідуальний акт.
Положення цього Закону не поширюються на народну ініціативу на всеукраїнському референдумі та ініціативу на місцевих референдумах.
Винятки в лобіюванні.
· Лобіювання без реєстрації в Реєстрі прозорості НАЗК буде незаконним.
· Політичні партії, медіа, релігійні організації, кандидати на вибори не зможуть бути лобістами або просувати свої інтереси через лобістів.
· Займатися лобіюванням буде заборонено чиновникам, особам із судимістю, громадянам і компаніям із держави-агресора (росії), підсанкційним особам.
· Діяльність громадських об'єднань та неприбуткових організацій не вважатиметься лобіюванням, якщо вона не переслідує комерційні інтереси.
· Лобіювати заборонено питання оголошення мобілізації, введення воєнного стану, використання військ, оголошення стану війни, укладення миру та зміни території України.
· Закон також не поширюватиметься на діяльність, пов’язану із міжнародною технічною допомогою. Не можна буде лобіювати адміністративні акти та акти індивідуальної дії.
Реєстр прозорості.
Лобіювати зможуть особи у статусі “Лобістів” як приватні особи, так і компанії, включаючи іноземні компанії з представництвами в Україні. Щоб отримати такий статус, потрібно внести відомості про лобіста до Реєстру прозорості, який веде Національне агентство з питань запобігання корупції. Реєстр буде містити інформацію про лобістів, а також звітність щодо їхньої діяльності.
Подібний реєстр існує вже в ЄС починаючи з 2021 року - EU Transparency register. EU Transparency register - це база даних про групи та організації, що впливають на формування та реалізацію політики та законодавства ЄС. На лютий 2024 року тут зареєстровано майже 12 500 бізнесів, громадських організацій, юридичних фірм, лобістських компаній, приватних осіб, наукових установ, асоціацій і консультантів.
Як наголошує НАЗК, дані українського Реєстру прозорості будуть у цілодобовому відкритому доступі, безкоштовними та загальнодоступними (окрім персональних даних).
Відповідно до закону, встановлено, що:
– днем початку функціонування Реєстру прозорості є день опублікування Кабінетом Міністрів України в газеті «Голос України» повідомлення про початок функціонування Реєстру прозорості;
– після введення в дію цього Закону суб’єкт лобіювання вперше подає звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2025 р. до 31 липня відповідного звітного року.
Окрім того, Кабінет Міністрів протягом шести місяців має затвердити Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання та забезпечити створення та функціонування Реєстру прозорості.
Звітування про лобіювання.
Звіт щодо лобіювання подається в електронній̆ формі щодо всіх сфер лобіювання. Звіт повинен містити ідентифікуючі дані субʼєкта господарювання, ідентифікуючі дані клієнта або іншого бенефіціара лобіювання, предмет та обʼєкт лобіювання (у розрізі сфер лобіювання), дату укладення, строк дії та ціну кожного договору лобіювання (в діапазонах: до 100 тис. гривень; від 100 тис. гривень до 1 млн. гривень; від 1 млн. гривень до10 млн. гривень; понад 10 млн. гривень), суму коштів отриману суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду від клієнта за кожним договором лобіювання (у зазначених вище діапазонах), суму коштів, витрачену суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду за кожною сферою лобіювання, із переліком предметів лобіювання (у разі якщо лобіювання здійснюється у власних комерційних інтересах суб’єкта лобіювання або в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, у зазначених вище діапазонах), зустрічі та спілкування з об’єктами лобіювання, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України “Про запобігання корупції̈”, під час яких здійснювалося лобіювання, розмір здійснених суб’єктом лобіювання внесків на підтримку політичних партій, внесків до виборчих фондів (із зазначенням назв партій/їх місцевих організацій, розміру, типу кожного внеску і дати його здійснення).
Як повідомляється, закон буде введений в дію не пізніше 1го січня 2025року, але через два місяці з дати початку (оголошення) запуску Реєстру прозорості
