16 квітня Президент України підписав законопроєкт № 10373 про адміністративні правопорушення у сфері здійснення лобіювання.
Цей законопроєкт є доповнення Закону про Лобіювання, у частині відповідальності за незаконне лобіювання.
Із аналізом Закону про Лобіювання від Команди Law&Management Finance Group Ви зможете ознайомитись детальніше за наступним посиланням: https://lmfgr.com/tpost/3s7raazbc1-zakon-pro-lobyuvannya-priinyato.
Метою законопроєкту є встановлення правового регулювання лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів шляхом введення адміністративної відповідальності за здійснення лобіювання, серед яких були внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення у сфері лобіювання. Законопроєктом передбачається адміністративна відповідальність за лобіювання без реєстрації, неподання або несвоєчасне подання звіту, а також за дії в умовах конфлікту інтересів.
У зв'язку з цим працівники Національного агентства з питань запобігання корупції отримали більше повноважень у цій сфері. Цей крок є важливим для забезпечення прозорості влади та виконання Антикорупційної стратегії на 2021—2025 роки, є однією з вимог Єврокомісії для вступу України до ЄС, та ключовою вимогою щодо рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO). Мова йде про зменшення корупції та тіньового впливу олігархів на управління державою. Запроваджуватиметься прозорість та відкритість для суспільства правил здійснення законного впливу на формування української державної політики, прийняття українською владою нормативно-правових актів.
Окрім того, законопроєктом визначено щодо правопорушень, вчинених в сфері здійснення лобіювання суб’єктами правопорушення (фізичними особами або керівниками юридичних осіб), зокрема:
1. здійснення лобіювання без реєстрації в спеціальному Реєстрі “лобістів” (прозорості) карається у вигляді адміністративного правопорушення у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 850 до 1700 гривень);
1.1. повторне здійснення лобіювання особою, яка вже протягом року була оштрафована за такі правопорушення, караються у вигляді накладення штрафу в розмірі від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів (від 3400 до 8500 гривень);
2. здійснення лобіювання особою, яка при набутті статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що виключають можливість такої особи бути суб’єктом лобіювання відповідно до Закону карається у вигляді адміністративного правопорушення у розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів (від 8500 до 17000 гривень);
3. подання недостовірних відомостей у звіті до Реєстру прозорості тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 850 до 1700 гривень).
3.1. повторні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів (від 5100 до 6800 гривень) із забороною здійснення у майбутньому діяльності з лобіювання протягом одного року;
4. неподання або несвоєчасне подання до НАЗК заяви про припинення здійснення лобіювання у зв’язку з несумісністю представництва у якості лобіста карається у вигляді накладення штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів (від 1700 до 5100 гривень);
5. порушення обмежень щодо предмета лобіювання, або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, чи на замовлення особи, яка не може бути клієнтом, або фінансування лобіювання за рахунок коштів (засобів), які не можуть бути джерелом фінансування лобіювання згідно до вимог закону про лобіювання карається у вигляді накладення штрафу в розмірі від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів (від 17000 до 34000 гривень) із забороною здійснення у майбутньому діяльності з лобіювання протягом одного року.
Закон про адміністративне правопорушення в сфері лобіювання набирає чинності одночасно із Законом про Лобіювання, а саме через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.
Цей законопроєкт є доповнення Закону про Лобіювання, у частині відповідальності за незаконне лобіювання.
Із аналізом Закону про Лобіювання від Команди Law&Management Finance Group Ви зможете ознайомитись детальніше за наступним посиланням: https://lmfgr.com/tpost/3s7raazbc1-zakon-pro-lobyuvannya-priinyato.
Метою законопроєкту є встановлення правового регулювання лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів шляхом введення адміністративної відповідальності за здійснення лобіювання, серед яких були внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення у сфері лобіювання. Законопроєктом передбачається адміністративна відповідальність за лобіювання без реєстрації, неподання або несвоєчасне подання звіту, а також за дії в умовах конфлікту інтересів.
У зв'язку з цим працівники Національного агентства з питань запобігання корупції отримали більше повноважень у цій сфері. Цей крок є важливим для забезпечення прозорості влади та виконання Антикорупційної стратегії на 2021—2025 роки, є однією з вимог Єврокомісії для вступу України до ЄС, та ключовою вимогою щодо рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO). Мова йде про зменшення корупції та тіньового впливу олігархів на управління державою. Запроваджуватиметься прозорість та відкритість для суспільства правил здійснення законного впливу на формування української державної політики, прийняття українською владою нормативно-правових актів.
Окрім того, законопроєктом визначено щодо правопорушень, вчинених в сфері здійснення лобіювання суб’єктами правопорушення (фізичними особами або керівниками юридичних осіб), зокрема:
1. здійснення лобіювання без реєстрації в спеціальному Реєстрі “лобістів” (прозорості) карається у вигляді адміністративного правопорушення у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 850 до 1700 гривень);
1.1. повторне здійснення лобіювання особою, яка вже протягом року була оштрафована за такі правопорушення, караються у вигляді накладення штрафу в розмірі від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів (від 3400 до 8500 гривень);
2. здійснення лобіювання особою, яка при набутті статусу суб’єкта лобіювання не повідомила про наявність обставин, що виключають можливість такої особи бути суб’єктом лобіювання відповідно до Закону карається у вигляді адміністративного правопорушення у розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів (від 8500 до 17000 гривень);
3. подання недостовірних відомостей у звіті до Реєстру прозорості тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 850 до 1700 гривень).
3.1. повторні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів (від 5100 до 6800 гривень) із забороною здійснення у майбутньому діяльності з лобіювання протягом одного року;
4. неподання або несвоєчасне подання до НАЗК заяви про припинення здійснення лобіювання у зв’язку з несумісністю представництва у якості лобіста карається у вигляді накладення штрафу у розмірі від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів (від 1700 до 5100 гривень);
5. порушення обмежень щодо предмета лобіювання, або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, чи на замовлення особи, яка не може бути клієнтом, або фінансування лобіювання за рахунок коштів (засобів), які не можуть бути джерелом фінансування лобіювання згідно до вимог закону про лобіювання карається у вигляді накладення штрафу в розмірі від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів (від 17000 до 34000 гривень) із забороною здійснення у майбутньому діяльності з лобіювання протягом одного року.
Закон про адміністративне правопорушення в сфері лобіювання набирає чинності одночасно із Законом про Лобіювання, а саме через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.
