Перше, на що варто звернути увагу у контексті предмета статті, це те, що в Законі запроваджено нове цікаве та розширене визначення кінцевого бенефіціарного власника. Відповідно до нього, кінцевим бенефіціарним власником є:
- для юридичних осіб – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для трастів - засновник, довірчий власник, вигодонабувач або група вигодонабувачів, а також будь-яка інша фізична особа, яка має вирішальний вплив на діяльність трасту (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язані фізичні або юридичні особи, трасти або інші подібні правові освіти, або здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння , користування або розпорядження всіма активами або їх частками, право на отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншої подібної правової освіти, право вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також укладання угод, які дають змогу визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншої подібної правової освіти, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншої подібної правової освіти, незалежно від фо нормального володіння.
При цьому відповідно до Закону кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 або більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або лише посередником щодо такого права.
Закон передбачає, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, надають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набуття чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено форма та зміст структури власності. Таким нормативно-правовим актом має стати наказ Міністерства фінансів України про затвердження форми та утримання структури власності юридичної особи. Структура власності, відповідно до норм Закону, — документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів та інших подібних правових утворень, яка дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників.
Однак, як ми бачимо із цитованої вище норми, крім структури власності, необхідно буде подавати ще «інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим законом».
Перелік цієї інформації ми можемо знайти у змінах до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», які привнесені Законом. Нова стаття 171 передбачає, що для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи вона повинна подати:
- заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (його форму ще не затверджено);
- структура власності (його форму ще не затверджено);
- виписку або інший документ із торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
- нотаріально засвідчена копія документа, що засвідчує особу особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником компанії, – для фізичної особи – нерезидента.
