Згідно з інформацією, наданою НБУ станом на 30 вересня 2019 року в Державному реєстрі фінансових установ зареєстровано 234 страхові компанії. Тим не менш, низка проблем, які склалися та існують уже протягом кількох років, не дозволяють ефективно розвиватися ринку страхових послуг. Серед ключових проблем НБУ наголошує на наступних:
- Низька платоспроможність і ліквідність (за чинним регулюванням страхові компанії можуть істотно занижувати резерви і завищувати вартість активів, що не дозволяє об'єктивно оцінювати платоспроможність).
- Недосконалість бізнес-моделей страховиків (переважна більшість страхових компаній в Україні працює без чіткої стратегії розвитку та бізнес-моделі. Страхова діяльність здійснюється скоріше з метою виведення капіталу або оптимізацією податків).
- Недостатня прозорість ринку та проблеми в корпоративному управлінні (відсутність механізмів контролю за належним розкриттям структури власності страхових компаній, відсутність стандартів та вимог щодо ділової репутації власників та осіб, які виконують ключові функції у страхових компаніях).
- Проблема захисту прав споживачів послуг страхування (в Україні не існує механізму гарантування страхових виплат за договорами довгострокового страхування життя).
- Ліцензування.
1.2. Поєднання діяльності (перехід від ліцензування окремих видів страхування до ліцензування за класами страхування).
1.3. Обов'язкові види страхування (планується суттєве скорочення видів обов'язкового страхування, які сьогодні є неактуальними).
1.4. Авторизація страхових посередників (впровадження авторизації страхових та перестрахувальних брокерів, страхових агентів та фінансових консультантів).
1.5. Бізнес-план (регулятор оцінюватиме бізнес-план перед тим, як видавати ліцензію).
1.6. Прозора структура власності, отримання погодження на придбання суттєвої участі (повне розкриття інформації про структуру та бенефіціарів).
1.7. Корпоративне управління (оцінка системи корпоративного управління на етапі отримання ліцензії).
1.8. Посилення вимог до ключових осіб (органи правління, фінансовий моніторинг та внутрішній аудит, бухгалтер).
1.9. Створення ефективної системи внутрішнього контролю та управління ризиками (вимоги до таких складових будуть встановлені регулятором).
2. Нормативи та платоспроможність.
2.1. Вимоги до капіталу (зменшення вимог до статутного капіталу).
2.2. Оцінка вартості активів та адекватності сформованих резервів (підвищення вимог до прийнятності активів, розробка рекомендацій та вимог до процедур оцінки обов'язкових резервів).
2.3. Посилення ролі актуаріїв (перегляд вимог до актуарії).
3. Пруденційний нагляд.
3.1. Оцінка поточної та майбутньої платоспроможності та виявлення наявних та потенційних ризиків для платоспроможності на більш ранніх етапах.
4. Захист прав споживачів та належна поведінка на ринку.
4.1. Розробка системи законодавчих гарантій, щоб уникнути: реалізації страховиками та посередниками продуктів, які не відповідають потребам клієнтів; оманливих практик із врегулювання претензій; обіцянка нереалістичних вигод; неповного розкриття реальної вартості товарів; оманливої реклами та практики стимулювання продажів.
5. Фінансовий моніторинг.
5.1. Здійснення всіх необхідних заходів та дій щодо фінансового моніторингу з метою попередження відмивання грошей та фінансування тероризму.
6. Звітність та зовнішній аудит.
6.1. Спрощення процесу формування та подання звітності у стандартному форматі.
7. Припинення діяльності та вихід з ринку.
7.1. Вихід страхової компанії з ринку не повинен порушувати права споживачів страхових послуг і повинен супроводжуватися максимально можливим обсягом виконання страховою компанією своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами.
8. Законодавчі зміни.
8.1. Розробка нормативної бази з урахуванням законодавства ЄС, робота над низкою нових та вдосконалення деяких старих законодавчих актів.
Нагадуємо, що з 01 липня 2020 року НБУ стає регулятором та наглядовим органом на ринку страхування. У НБУ впевнені, що за допомогою реалізації програми «Майбутнє регулювання ринку страхування в Україні» Національний банк зможе побудувати сильний страховий сектор, здатний якісно виконувати свою головну функцію — захищати населення та бізнес від можливих збитків у разі настання страхових подій.
