ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ ЗА ГРУДЕНЬ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ
1 грудня Верховною Радою України був прийнятий законопроект №6173 щодо взаємовизнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та інтеграції законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації.
Згідно пояснювальної записки до законопроекту пропонується наступне:
- Зняти обмеження щодо права на користування електронною печаткою лише для юридичних осіб, тим самим надати можливість створення та використання електронних печаток фізичними особами-підприємцями;
- врегулювання питання сертифікації засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що проводитиметься органами з оцінки відповідності, які акредитовані національним органом України з акредитації на проведення такої сертифікації;
- поступову відмову від державної експертизи у сфері криптографічного та/або технічного захисту інформації, а також побудови кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг комплексної системи захисту інформації, віддавши перевагу незалежному аудиту органами з оцінки відповідності та побудові системи управління інформаційною безпек.ою, що відповідає передовим світовим практикам;
- поступову відмову від державної експертизи у сфері криптографічного та/або технічного захисту інформації, а також побудови кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг комплексної системи захисту інформації, віддавши перевагу незалежному аудиту органами з оцінки відповідності та побудові системи управління інформаційною безпекою, що відповідає передовим світовим практикам;
- забезпечення можливості заміни надавача електронних довірчих послуг за спільною згодою сторін або у разі правонаступництва з метою забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг їх користувачам;
- пропонується доповнити Закон України “Про електронні довірчі послуги” визначеннями понять: атрибут, інформаційний обмін, кваліфікована електронна позначка часу, кваліфікована реєстрована електронна доставка, некваліфікований надавач електронних довірчих послуг, сертифікат електронного підпису, сертифікат автентифікації вебсайту, сертифікат електронної печатки, кваліфікований сертифікат електронного підпису, кваліфікований сертифікат електронної печатки, надавач послуг електронної ідентифікації, послуга електронної ідентифікації;
- пропонується встановити розмір адміністративного збору за надання адміністративних послуг у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, спрямованих на:
- включення схеми електронної ідентифікації до переліку схем електронної ідентифікації у сфері електронного урядування;
- внесення змін до переліку схем електронної ідентифікації у сфері електронного урядування;
- внесення відомостей про юридичну особу чи фізичну особу – підприємця до Довірчого списку;
- внесення змін до Довірчого списку.
Відповідно Україна визнаватиме електронні довірчі послуги Європейського Союзу, в свою чергу ЄС визнаватиме український кваліфікований електронний підпис, як удосконалений до укладення Угоди з ЄС, а після – як кваліфікований електронний підпис.
Між Україною та Великою Британією укладається Угода про цифрову торгівлю, про що свідчить публікація Міністерства Економіки на сайті Урядового порталу Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2022 року.
Відповідно до публікації, дана Угода розроблена з наступною метою:
1. охоплюватиме сферу економіки та суспільного життя, використовуючи новітні технології у галузі цифрової інфраструктури;
2. відкрита база цифрових ринків, що забезпечить доступ до безмитного цифрового контенту, уніфікація стандартів відповідності, інклюзивності цифрової економіки, підтримки бізнесу (малого та середнього) та співпраця у сфері конкурентоспроможності;
3. зменшення навантаження на податкову частину в плані адміністрування торгівлі шляхом впровадження цифрової торгової системи, доступ до нових фінансових послуг, оновлених електронних платежів;
4. вільний обмін даними, створюючи передумови для зростання послуг з торгівлі у сферах фінансових послуг, сільського господарства, промисловості, юридичних послуг, інжинірингу тощо;
5. удосконалене регулювання захисту прав споживачів шляхом впровадження цифрових технологій із захисту криптографічних даних, кібербезпеки, нормативних актів щодо зміцнення захисту прав споживачів в онлайн просторі, заборони оманливої інформації та охорони комп’ютерних програм та програмних кодів.
1 грудня Верховною Радою України було прийнято та повернуто з підписом Президента України від 29 грудня проект закону №5552-1 щодо гармонізації українського законодавства у галузі авторського права з європейським. Регулювання відносин щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права і суміжних прав..
Відповідно до пояснювальної записки проект закону розроблений з метою удосконалення правового регулювання питань стосовно здійснення та захисту особистих немайнових та майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав, серед яких:
- визначення термінів суб’єктів та об’єктів авторського права, суміжних прав та творів;
- внесення змін до строків чинності майнових прав на авторські та суміжні права;
- внесення змін до переліку суб’єктів та об’єктів авторського права, суміжних прав;
- визначення права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою (програмами);
- визначення прав на справледливу винагороду суб’єктів щодо майнових прав;
- удосконалення чинного законодавства в частині вирішення питань, що виникають на практиці та пов’язані зі здійсненням та захистом авторських та суміжних прав;
- викладення у новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» та внесено зміни до низки чинних законодавчих актів: Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України «Про видавничу справу»; «Про кінематографію», «Про захист економічної конкуренції», «Про гастрольні заходи в Україні», «Про театри і театральну діяльність», «Про електронну комерцію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
7 грудня Президентом України був підписаний законопроект №6321 щодо призначення адміністративної відповідальності за порушення порядку інформування про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб.
Законопроектом передбачено адміністративну відповідальність керівника юридичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян настає за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, передбаченої не лише Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», й Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
24 грудня Президентом України підписаний законопроект №5643 про адміністративні та кримінальні правопорушення щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав.
Проект закону пов'язаний з проектом Закону України “Про авторське право і суміжні права”, яким передбачається суттєвий перегляд положень Закону України “Про авторське право і суміжні права” (викладення його у новій редакції).
Відповідно до пояснювальної записки проектом закону пропонується, зокрема, такі механізми вирішення проблем правового регулювання питань захисту авторського права і суміжних прав:
1. буде вилучено положення щодо адміністративної та кримінальної відповідальності в контексті маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;
2. буде посилено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав, - що сприятиме зменшенню кількості відповідних правопорушень під загрозою посиленої відповідальності;
3. буде передбачено у Кримінальному процесуальному кодексі України, що у справах про фінансування порушення авторського права і суміжних прав здійснюється кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Серед передбачених внесених змін законопроектом, зокрема пропонується наступне:
1. збільшення покарання за правопорушення, передбачене ст. 52-2 КУпАП (Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності) – тепер покарання передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції;
2. збільшення покарання за правопорушення, передбачене ст. 176 КК (порушення авторського права і суміжних прав) – було збільшено мінімальний розмір штрафу, і тепер такі діяння караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
3. внесення нової статті в Кримінальний Кодекс України – ст. 176-1 «Фінансування порушення авторського права і суміжних прав»,
4. виключення з Кримінального Кодексу України ст. 216 «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок»
5. доповнення до ст. 176 Кримінального Кодексу України «Порушення авторського права і суміжних прав», що передбачають розширення кримінально караних форм вчинення цього злочину. Згідно з внесеними змінами до Кримінального Кодксу, об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 176 КК України, наразі полягає у:
- використанні об’єктів авторського права і (або) суміжних прав;
- виготовленні, рекламі, розповсюдженні, ввезенні з метою розповсюдження і застосування засобів для недозволеного обходу технологічного засобу захисту авторського права і (або) суміжних прав (в тому числі кардшейрінгу);
- камкордингу.
- внесення змін в ч. 1 ст. 176-1 КК України (фінансування порушення авторського права), кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення здійснюється у формі приватного обвинувачення.
13 грудня був прийнятий законопроект №8196 щодо стимулювання відновлення інфраструктури України із внесеними змінами до Податкового Кодксу України.
Проектом закону пропонується внести зміни до ПКУ щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість товари, що надаються безкоштовно у якості допомоги від донорів, та що ввозяться на територію України суб’єктами господарювання.
Відповідно до тексту проекту закону, вказані наступні зміни до Податкового Кодексу України: «69.32. Установити, що протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту:
- товари, визначені в абзаці другому підпункту 1 пункту 920 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що ввозяться суб’єктами господарювання, визначеними в абзаці першому підпункту 1 пункту 9 20 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;
- товари, визначені в абзаці другому підпункту 2 пункту 920 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що ввозяться суб’єктами господарювання, визначеними в абзаці першому підпункту 2 пункту 9 20 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.
13 грудня був прийнятий законопроект №8197 щодо внесення зміни до Митного кодексу України для сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України.
Проектом закону пропонується внести зміни до Митного Кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товари, що надаються безкоштовно у якості допомоги від донорів, та що ввозяться на територію України суб’єктами господарювання. До таких товарів пропонується віднести двигуни та генератори (код 8501 згідно з УКТ ЗЕД) і статичні перетворювачі електричні, котушки індуктивності та дроселі (код 8504 згідно з УКТ ЗЕД) та як ключові невід’ємні компоненти електрогенераторних установок.
Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, серед головних новацій відповідно до прийнятих двох законопроектів можна назвати наступні:
1. На законодавчому рівні впроваджується ввезення генераторів, іншого обладнання , Starlink без мита та ПДВ. У тому числі для фізичних осіб. Норма буде діяти впродовж шести місяців до травня 2023.
2. Розповсюдження такого звільнення і для поштових та експрес-відправлень.
3. Підтримали надання можливості зберігати пальне без ліцензії до 2000 літрів. Про більші обсяги треба буде повідомити по декларативному принципу податкові органи.
4. Звільнили технічну допомогу Energy Community від ПДВ та мита ввезення обладнання для відновлення постачання енергії.
13 грудня Верховна Рада України в цілому ухвалила законопроект №5655, який запускає комплексну реформу містобудування. Зокрема, він передбачає максимальну цифровізацію документів та процесів, автоматизацію багатьох процедур та посилення відповідальності за незаконні дії.
Відповідно до тексту проекту закону передбачено наступне:
· централізація повноважень з містобудування та проведення фінансування на відбудову.
2 грудня 2022 року Кабмін ухвалив створення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (що обʼєднує колишні Мінінфраструктури та Міністерство розвитку громад та територій). У поєднанні з даним законопроектом, таке рішення зосереджує контроль над «Великою відбудовою» в одному міністерстві — це і виділення коштів, і формування державної політики, і затвердження нормативної бази в будівництві, і безпосередній контроль над діяльністю проєктувальників та експертних організацій.
· послаблення внутрішнього антикорупційного контролю.
Така концентрація повноважень в одному відомстві створює значні корупційні ризики при проведенні «Великої відбудови», адже тепер лише одне міністерство відповідатиме і за питання розподілу коштів, і за створення зручної нормативної бази, і за контроль над її правильним виконанням по всіх напрямах. Даний законопроект знімає з держави відповідальність за дотримання законодавства при будівництві та послаблює контроль як за самим будівництвом, так і за діями чиновників.
· можливість скасувати право на будівництво з причин лише у разі істотного порушення проекту, на який видано дозвіл. За порушення містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень чи державних будівельних норм передбачено тільки штрафи проєктувальнику та експертам без жодних наслідків для самого незаконного будівництва. В законопроекті закладене замкнене коло: до суду на скасування МУО мають право подати лише після притягнення винуватого до відповідальності, а винуватий несе відповідальність лише після скасування МУО за рішенням суду.
· передбачено зняття відповідальності за незаконну видачу дозволів із чиновників і перекладання відповідальності на приватні компанії.
Детальніше про реформу містобудування.
23 грудня набув чинності Закон 2806-IX , яким встановлюється адміністративна відповідальність за мобінг (цькування та приниження працівників на роботі).
Так, Законом передбачено доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X ст. 173 5. Мобінг (цькування).
- Вчинення мобінгу (травлі) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин та накладення штрафу на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб — від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.
- Дія, вчинена групою осіб або особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п'ятдесяти годин та накладення штрафу на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб — від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин.
