Зміни в законодавстві за вересень 2025
21 вересня до Верховної Ради України подано на розгляд два великих проекти законів (14056 та 14057) щодо оновлення Цивільного кодексу та приведення його у відповідність до вимог європейського законодавства. Зокрема, як зазначає Голова Верховної Ради України, у новій редакції Цивільного кодексу, у двох його книжках, було поєднано сучасні європейські тенденції розвитку приватного права з українською реальністю.
Наразі дані проекти поки знаходяться на етапі розгляду.
Законопроект № 14056 — Рекодифікація книги першої ЦК «Загальні положення», основні зміни, що пропонуються:
- звуження видів організаційно-правових форм юридичних осіб приватного права до двох – товариство та установа;
- уточнення понять «право», «правовідносини», «суб’єкти приватного права», оновлення термінологій;
- оновлення статусу осіб, уточнення юридичних форм юридичних осіб, введення нових правил щодо правоздатності та дієздатності;
- адаптація норм щодо цифрових об’єктів (цифрові активи, доменні імена, облікові записи) як окремої категорії об’єктів права;
- нові підходи до інституту правочинів, до тлумачення договорів, врахування добросовісності сторін, зміни щодо форми договорів (електронні форми), уточнення моментів набрання чинності правочином;
- змінюється модель представництва, уточнюється обсяг повноважень, спосіб підтвердження довіреності;
- оновлення норм щодо обчислення строків і позовної давності, їх зупинення чи переривання, уточнення моментів початку та завершення строків з урахуванням певних катаклізмів, що виникли, в тому числі воєнного стану чи інших криз;
- оновлення поняття позовної давності, при якому змінено ключовий акцент на наслідку спливу позовної давності, втрату права на судовий чи інший захист (на відміну від попередньої редакції що неможливості звернення до суду в межах строку);
- встановлення перехідних норм, визначення, які положення залишаються чинними до моменту прийняття реформи.
Законопроект № 14057 — Рекодифікація книги другої ЦК «Особисті немайнові права», основні положення запропоновані:
- включення репродуктивних прав, права на здоров’я, право на реабілітацію, психічну недоторканість, приватне життя, тощо;
- цифровізація суспільних відносин (право на цифровий образ, приватність, про право на забуття), право на володіння зображенням, голосом, біометричні та генетичні дані;
- визнання, що особисті права невід’ємні від особи, не можуть бути повністю відчужені, лише передані у певних випадках;
- механізми захисту пам’яті, приватності померлого, обмеження неприйнятного використання образу;
- законопроект містить положення, що можуть накладати обмеження на публікацію інформації, особливо щодо репутації або негативних висловлювань;
- деталізація, як особа може вимагати захисту своїх немайнових прав, у який строк, які заходи суд може застосувати.
Станом на 3 жовтня Комітетом з питань правової політики при ВРУ на засіданні було розглянути законопроект 14056 та рекомендовано Верховній Раді України до його ухвалення за основу з подовженням терміну підготовки до другого читання. Щодо проекту 14057, то наразі він є дискусійним через свої обмеження щодо свободи слова, в тому числі через медіа простір. За словами Голови Комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, даний законопроект буде в подальшому доопрацьований.
12 вересня набрало чинності оновлення до закону про професійну освіту та до кодексу законів про працю щодо укладення нової форми договорів – студентський трудовий договір.
Дане оновлення має на меті дозволити студентам поєднувати навчання з трудовою діяльністю більш легально й гнучко, з гарантованим соціальним захистом.
Щодо змін, що набрали чинності можна виокремити наступні:
1. Визначення поняття студентський трудовий договір – це особливий тип трудового договору між студентом (чи курсантами / слухачами) та підприємством, установою або організацією, який передбачає виконання трудових обов’язків в межах освітньої програми.
Він дає змогу поєднати навчання та роботу, з урахуванням графіка занять, без порушення права на освіту чи невиправданого навантаження.
Строк дії такого договору не може перевищувати періоду навчання — тобто він закінчується разом із завершенням освітньої програми або у випадку припинення навчання.
2. Сфера застосування. Працівник-студент може працювати лише в межах тієї діяльності, яка відповідає його освітній програмі. Отже, не дозволяється використовувати трудові функції, що не корелюють із професійним напрямом або навчальною програмою.
3. Надурочна праця та дні занять. Студентів не можна залучати до надурочних робіт у дні, коли у них є заняття. Це обмеження має захищати навчальний процес.
4. Практична підготовка та графік. Якщо студент виконує роботу як частина проходження практики або дуальної форми навчання, це має здійснюватись під керівництвом наставника або підприємства, з дотриманням графіку навчання.
5. Оформлення та строк договору. Договір оформлюється письмово, і має забезпечити чітке визначення обов’язків, оплату, строки виконання.
Типової форми договору законом наразі не передбачено — сторони укладатимуть його за погодженням.
6. Оплата праці, податки та внески. Здебільшого оплата студентам здійснюється на загальних підставах — як заробітна плата, з утриманням ПДФО (18 %) та військового збору (5 %).
Щодо ЄСВ: роботодавець стає страхувальником, а студент — застрахованою особою. У випадках, коли студент має інвалідність, можуть діятимуть особливі ставки.
У перехідному періоді можуть застосовуватись тимчасові механізми поділу винагороди (наприклад, частково виплати закладові освіти).
З початку вересня почали діяти оновлені правила міжнародних автомобільних перевезень згідно міжнародної конвенції МДП (Міжнародна конвенція про перевезення вантажів автомобільним транспортом).
Дане оновлення було ухвалене задля зменшення адміністративного навантаження на перевізників, забезпечення більшої стабільності у процесах транзиту та спрощення процедур на митниці.
З основних змін в оновленій конвенції можна визначити наступні:
1. Збільшення інтервалу перевірок транспортних засобів. Раніше автомобілі, які перевозять вантажі під митними печатками чи пломбами, були зобов’язані проходити перевірку кожні 2 роки. Відтепер цей строк збільшено до 3-х років.
2. Збільшення строку дії Свідоцтв про допущення транспортних засобів. Нові правила передбачають, що свідоцтва про допущення (для перевезень під митними печатками) будуть дійсними 3 роки, замість 2-х років, як було до цього.
3. Чинність свідоцтва при початку перевезення до закінчення строку. Якщо перевезення стартувало до завершення терміну дії свідоцтва, цей документ вважається дійсним до того моменту, поки вантаж не буде доставлений до кінцевої митниці призначення — навіть якщо строк дії формально вже закінчився.
Оскільки Україна є учасницею Конвенції МДП, ці зміни мають обов’язкову силу в нашій країні з моменту їх ухвалення на міжнародному рівні.
4 вересня в Україні набрала чинності важлива новела в цивільному праві — Закон про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».Цей закон фактично скасовує зупинення перебігу строків позовної давності, яке діяло в Україні під час воєнного стану, та повертає класичні правила обчислення строків позовної давності.
Згідно із законом, виключається п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, що передбачав, що під час дії воєнного стану строки позовної давності “ставляться на паузу” (зупиняються).
Від 4 вересня 2025 року набуває чинності загальний строк позовної давності — 3 роки (якщо інше не встановлено законом).
Спеціальні строки також діятимуть: наприклад, 1 рік для вимог про стягнення штрафу, пені, або спростування неправдивої інформації; 4 роки — у випадках про визнання необґрунтованих активів і їх стягнення в дохід держави.
Таким чином, строк позовної давності, що був “заморожений” під час дії воєнного стану, знову почне свій перебіг.
У вересні місяці відбулися значущі зміни у регулюванні азартних ігор — Регулятор та Верховна Рада затвердилинові вимоги до ліцензування, контрольні механізми, а також правила відповідальної гри та реклами.
Коротко про основні новації у регулюванні азартних ігор:
1. Перезапуск ліцензування та підвищені вимоги до ліцензіатів
· Кабмін ухвалив постанову, яка оновлює правила ліцензування азартних ігор — Держагентство PlayCity отримує право видавати нові ліцензії. До 2024 року видача ліцензій фактично була призупинена, таким чином ринок тепер «перезапускають».
· Організатори (і нові, і діючі) повинні відповідати підвищеним вимогам: мати бездоганну ділову репутацію, не мати зв’язків із державою-агресором, впровадити механізми відповідальної гри.
· Діючим ліцензіатам встановлено дворічний строк до подання оновлених документів, що підтверджують відповідність новим умовам.
2. Реєстри та держмоніторинг — новий порядок
· Постанова КМУ № 1046 від 26 серпня 2025 року затвердила порядок ведення реєстрів організаторів азартних ігор, в тому числі казино, букмекери, онлайн-ігри, автомати тощо.
· Цей порядок також окреслює, як організатори і регулятор мають обмінюватися даними через електронні кабінети або електронні системи.
· Інформація з реєстрів та дані про осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх, повинні бути доступні уповноваженим органам, організаторам і навіть бюро кредитних історій (стосовно ставок) у передбаченому законом порядку.
3. Принципи відповідальної гри як обов’язок
· Мінцифри затвердило нові 10 принципів відповідальної гри, які мають бути дотримані усіма організаторами азартних ігор.
· Серед ключових правил:
Ø ідентифікація гравця / відвідувача відповідно до закону;
Ø ліміти за часом або витратами;
Ø організатори не мають стимулювати гравця продовжувати гру (не можна давати бонуси, алкоголь, подарунки, як винагороду програшів);
Ø інформування про ризики залежності, контактні дані служб підтримки;
Ø механізми самообмеження — гравець має право встановлювати обмеження на участь.
4. Реклама азартних ігор — нові обмеження
· Заборонено використовувати стимулювання гравців після їх рішення припинити гру: не можна пропонувати бонуси за повернення, алкоголь чи подарунки в якості «заохочення».
· Організатори мають публічно розміщувати інформацію про правила гри, умови, відсотки повернення, ризики — як на сайті, так і у закладах.
5. Штрафи і санкції
· За невідповідність новим вимогам — штрафи, анулювання ліцензії або виключення з реєстрів.
· Не подання нових документів у встановлені строки може призвести до втрати права на діяльність.
Ці новації спрямовані на те, щоб зробити ринок більш прозорим, підзвітним і безпечним для гравців.
25 вересня КМУ ухвалив постанову, що значно змінює правила продажу нових легкових автомобілів. Дане рішення покликане імплементувати в українське законодавство Директиву 1999/94/ЄС Європейського парламенту та Ради, що понад 20 років діє в Європі з метою підвищення прозорості інформації для споживачів. Відтепер продавці зобов’язані надавати покупцям стандартизовану й офіційну інформацію про питомі витрати пального та обсяг викидів CO₂ моделі.
Відповідно до нових правил в усіх автосалонах та на торгових майданчиках із продажу нових авто обов’язково мають бути:
- Етикетка біля кожного автомобіля або поруч із ним (до 1 метра), на якій вказано витрати пального (л/100 км) і викиди CO₂ (г/км).
- Плакат або електронний дисплей, на якому представлені всі моделі, виставлені на продаж, з відповідними показниками.
- Промоційні матеріали (брошури, реклама тощо) також мають містити ті ж дані.
- Доступ до електронного довідника з офіційними даними про моделі — через сайт Міністерства розвитку громад та територій (даний довідник розроблений Міністерством для зручності у пошуку інформації щодо питомих витрат палива та питомих викидів CO₂ по кожному типу/моделі авто).
Відповідальність за забезпечення, виготовлення, виставлення/приклеювання етикеток/плакатів щодо внесення необхідної інформації по витратам пального несуть виключно автосалони, дистриб’ютори та інші особи, відповідальні за продаж транспортних засобів.
Набуття чинності цих змін передбачено через 9 місяців від моменту публікації постанови.
21 вересня до Верховної Ради України подано на розгляд два великих проекти законів (14056 та 14057) щодо оновлення Цивільного кодексу та приведення його у відповідність до вимог європейського законодавства. Зокрема, як зазначає Голова Верховної Ради України, у новій редакції Цивільного кодексу, у двох його книжках, було поєднано сучасні європейські тенденції розвитку приватного права з українською реальністю.
Наразі дані проекти поки знаходяться на етапі розгляду.
Законопроект № 14056 — Рекодифікація книги першої ЦК «Загальні положення», основні зміни, що пропонуються:
- звуження видів організаційно-правових форм юридичних осіб приватного права до двох – товариство та установа;
- уточнення понять «право», «правовідносини», «суб’єкти приватного права», оновлення термінологій;
- оновлення статусу осіб, уточнення юридичних форм юридичних осіб, введення нових правил щодо правоздатності та дієздатності;
- адаптація норм щодо цифрових об’єктів (цифрові активи, доменні імена, облікові записи) як окремої категорії об’єктів права;
- нові підходи до інституту правочинів, до тлумачення договорів, врахування добросовісності сторін, зміни щодо форми договорів (електронні форми), уточнення моментів набрання чинності правочином;
- змінюється модель представництва, уточнюється обсяг повноважень, спосіб підтвердження довіреності;
- оновлення норм щодо обчислення строків і позовної давності, їх зупинення чи переривання, уточнення моментів початку та завершення строків з урахуванням певних катаклізмів, що виникли, в тому числі воєнного стану чи інших криз;
- оновлення поняття позовної давності, при якому змінено ключовий акцент на наслідку спливу позовної давності, втрату права на судовий чи інший захист (на відміну від попередньої редакції що неможливості звернення до суду в межах строку);
- встановлення перехідних норм, визначення, які положення залишаються чинними до моменту прийняття реформи.
Законопроект № 14057 — Рекодифікація книги другої ЦК «Особисті немайнові права», основні положення запропоновані:
- включення репродуктивних прав, права на здоров’я, право на реабілітацію, психічну недоторканість, приватне життя, тощо;
- цифровізація суспільних відносин (право на цифровий образ, приватність, про право на забуття), право на володіння зображенням, голосом, біометричні та генетичні дані;
- визнання, що особисті права невід’ємні від особи, не можуть бути повністю відчужені, лише передані у певних випадках;
- механізми захисту пам’яті, приватності померлого, обмеження неприйнятного використання образу;
- законопроект містить положення, що можуть накладати обмеження на публікацію інформації, особливо щодо репутації або негативних висловлювань;
- деталізація, як особа може вимагати захисту своїх немайнових прав, у який строк, які заходи суд може застосувати.
Станом на 3 жовтня Комітетом з питань правової політики при ВРУ на засіданні було розглянути законопроект 14056 та рекомендовано Верховній Раді України до його ухвалення за основу з подовженням терміну підготовки до другого читання. Щодо проекту 14057, то наразі він є дискусійним через свої обмеження щодо свободи слова, в тому числі через медіа простір. За словами Голови Комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, даний законопроект буде в подальшому доопрацьований.
12 вересня набрало чинності оновлення до закону про професійну освіту та до кодексу законів про працю щодо укладення нової форми договорів – студентський трудовий договір.
Дане оновлення має на меті дозволити студентам поєднувати навчання з трудовою діяльністю більш легально й гнучко, з гарантованим соціальним захистом.
Щодо змін, що набрали чинності можна виокремити наступні:
1. Визначення поняття студентський трудовий договір – це особливий тип трудового договору між студентом (чи курсантами / слухачами) та підприємством, установою або організацією, який передбачає виконання трудових обов’язків в межах освітньої програми.
Він дає змогу поєднати навчання та роботу, з урахуванням графіка занять, без порушення права на освіту чи невиправданого навантаження.
Строк дії такого договору не може перевищувати періоду навчання — тобто він закінчується разом із завершенням освітньої програми або у випадку припинення навчання.
2. Сфера застосування. Працівник-студент може працювати лише в межах тієї діяльності, яка відповідає його освітній програмі. Отже, не дозволяється використовувати трудові функції, що не корелюють із професійним напрямом або навчальною програмою.
3. Надурочна праця та дні занять. Студентів не можна залучати до надурочних робіт у дні, коли у них є заняття. Це обмеження має захищати навчальний процес.
4. Практична підготовка та графік. Якщо студент виконує роботу як частина проходження практики або дуальної форми навчання, це має здійснюватись під керівництвом наставника або підприємства, з дотриманням графіку навчання.
5. Оформлення та строк договору. Договір оформлюється письмово, і має забезпечити чітке визначення обов’язків, оплату, строки виконання.
Типової форми договору законом наразі не передбачено — сторони укладатимуть його за погодженням.
6. Оплата праці, податки та внески. Здебільшого оплата студентам здійснюється на загальних підставах — як заробітна плата, з утриманням ПДФО (18 %) та військового збору (5 %).
Щодо ЄСВ: роботодавець стає страхувальником, а студент — застрахованою особою. У випадках, коли студент має інвалідність, можуть діятимуть особливі ставки.
У перехідному періоді можуть застосовуватись тимчасові механізми поділу винагороди (наприклад, частково виплати закладові освіти).
З початку вересня почали діяти оновлені правила міжнародних автомобільних перевезень згідно міжнародної конвенції МДП (Міжнародна конвенція про перевезення вантажів автомобільним транспортом).
Дане оновлення було ухвалене задля зменшення адміністративного навантаження на перевізників, забезпечення більшої стабільності у процесах транзиту та спрощення процедур на митниці.
З основних змін в оновленій конвенції можна визначити наступні:
1. Збільшення інтервалу перевірок транспортних засобів. Раніше автомобілі, які перевозять вантажі під митними печатками чи пломбами, були зобов’язані проходити перевірку кожні 2 роки. Відтепер цей строк збільшено до 3-х років.
2. Збільшення строку дії Свідоцтв про допущення транспортних засобів. Нові правила передбачають, що свідоцтва про допущення (для перевезень під митними печатками) будуть дійсними 3 роки, замість 2-х років, як було до цього.
3. Чинність свідоцтва при початку перевезення до закінчення строку. Якщо перевезення стартувало до завершення терміну дії свідоцтва, цей документ вважається дійсним до того моменту, поки вантаж не буде доставлений до кінцевої митниці призначення — навіть якщо строк дії формально вже закінчився.
Оскільки Україна є учасницею Конвенції МДП, ці зміни мають обов’язкову силу в нашій країні з моменту їх ухвалення на міжнародному рівні.
4 вересня в Україні набрала чинності важлива новела в цивільному праві — Закон про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».Цей закон фактично скасовує зупинення перебігу строків позовної давності, яке діяло в Україні під час воєнного стану, та повертає класичні правила обчислення строків позовної давності.
Згідно із законом, виключається п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, що передбачав, що під час дії воєнного стану строки позовної давності “ставляться на паузу” (зупиняються).
Від 4 вересня 2025 року набуває чинності загальний строк позовної давності — 3 роки (якщо інше не встановлено законом).
Спеціальні строки також діятимуть: наприклад, 1 рік для вимог про стягнення штрафу, пені, або спростування неправдивої інформації; 4 роки — у випадках про визнання необґрунтованих активів і їх стягнення в дохід держави.
Таким чином, строк позовної давності, що був “заморожений” під час дії воєнного стану, знову почне свій перебіг.
У вересні місяці відбулися значущі зміни у регулюванні азартних ігор — Регулятор та Верховна Рада затвердилинові вимоги до ліцензування, контрольні механізми, а також правила відповідальної гри та реклами.
Коротко про основні новації у регулюванні азартних ігор:
1. Перезапуск ліцензування та підвищені вимоги до ліцензіатів
· Кабмін ухвалив постанову, яка оновлює правила ліцензування азартних ігор — Держагентство PlayCity отримує право видавати нові ліцензії. До 2024 року видача ліцензій фактично була призупинена, таким чином ринок тепер «перезапускають».
· Організатори (і нові, і діючі) повинні відповідати підвищеним вимогам: мати бездоганну ділову репутацію, не мати зв’язків із державою-агресором, впровадити механізми відповідальної гри.
· Діючим ліцензіатам встановлено дворічний строк до подання оновлених документів, що підтверджують відповідність новим умовам.
2. Реєстри та держмоніторинг — новий порядок
· Постанова КМУ № 1046 від 26 серпня 2025 року затвердила порядок ведення реєстрів організаторів азартних ігор, в тому числі казино, букмекери, онлайн-ігри, автомати тощо.
· Цей порядок також окреслює, як організатори і регулятор мають обмінюватися даними через електронні кабінети або електронні системи.
· Інформація з реєстрів та дані про осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх, повинні бути доступні уповноваженим органам, організаторам і навіть бюро кредитних історій (стосовно ставок) у передбаченому законом порядку.
3. Принципи відповідальної гри як обов’язок
· Мінцифри затвердило нові 10 принципів відповідальної гри, які мають бути дотримані усіма організаторами азартних ігор.
· Серед ключових правил:
Ø ідентифікація гравця / відвідувача відповідно до закону;
Ø ліміти за часом або витратами;
Ø організатори не мають стимулювати гравця продовжувати гру (не можна давати бонуси, алкоголь, подарунки, як винагороду програшів);
Ø інформування про ризики залежності, контактні дані служб підтримки;
Ø механізми самообмеження — гравець має право встановлювати обмеження на участь.
4. Реклама азартних ігор — нові обмеження
· Заборонено використовувати стимулювання гравців після їх рішення припинити гру: не можна пропонувати бонуси за повернення, алкоголь чи подарунки в якості «заохочення».
· Організатори мають публічно розміщувати інформацію про правила гри, умови, відсотки повернення, ризики — як на сайті, так і у закладах.
5. Штрафи і санкції
· За невідповідність новим вимогам — штрафи, анулювання ліцензії або виключення з реєстрів.
· Не подання нових документів у встановлені строки може призвести до втрати права на діяльність.
Ці новації спрямовані на те, щоб зробити ринок більш прозорим, підзвітним і безпечним для гравців.
25 вересня КМУ ухвалив постанову, що значно змінює правила продажу нових легкових автомобілів. Дане рішення покликане імплементувати в українське законодавство Директиву 1999/94/ЄС Європейського парламенту та Ради, що понад 20 років діє в Європі з метою підвищення прозорості інформації для споживачів. Відтепер продавці зобов’язані надавати покупцям стандартизовану й офіційну інформацію про питомі витрати пального та обсяг викидів CO₂ моделі.
Відповідно до нових правил в усіх автосалонах та на торгових майданчиках із продажу нових авто обов’язково мають бути:
- Етикетка біля кожного автомобіля або поруч із ним (до 1 метра), на якій вказано витрати пального (л/100 км) і викиди CO₂ (г/км).
- Плакат або електронний дисплей, на якому представлені всі моделі, виставлені на продаж, з відповідними показниками.
- Промоційні матеріали (брошури, реклама тощо) також мають містити ті ж дані.
- Доступ до електронного довідника з офіційними даними про моделі — через сайт Міністерства розвитку громад та територій (даний довідник розроблений Міністерством для зручності у пошуку інформації щодо питомих витрат палива та питомих викидів CO₂ по кожному типу/моделі авто).
Відповідальність за забезпечення, виготовлення, виставлення/приклеювання етикеток/плакатів щодо внесення необхідної інформації по витратам пального несуть виключно автосалони, дистриб’ютори та інші особи, відповідальні за продаж транспортних засобів.
Набуття чинності цих змін передбачено через 9 місяців від моменту публікації постанови.
