На засіданні 25 серпня Кабінет Міністрів України вніс зміни до переліку органів ліцензування, щоб привести його у відповідність до законодавства. Відповідно до цього рішення Міністерство економіки України було виключено зі списку органів ліцензування господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
Міжвідомча робоча група з дерегулювання під головуванням першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економіки Юлії Свириденко рекомендувала скасувати відповідну ліцензію ще у січні цього року.
У березні Верховна Рада ухвалила Закон "Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном", який скасовує цей інструмент державного регулювання. Даний закон набуде чинності 14 жовтня 2023 року.
Також до переліку було додано назви деяких видів господарської діяльності, ліцензування яких здійснює
· Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.
· Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
· Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України.
Від 8 вересня оприлюднено спільни1 наказ Мінфіну і Міністерству оборони України про затвердження Порядку електронної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ЄДРПВР) і Державним реєстром фізичних осіб - платників податків. Цей Порядок визначає правила обміну інформацією між Міноборони та ДПС, зокрема, передбачає отримання органами ведення ЄДРПВР відомостей з Державного реєстру для актуалізації бази даних ЄДРПВР. Обмін даними буде здійснюватися за допомогою системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта". Перед початком обміну даними Міноборони та ДПС здійснять проведення разової верифікації даних про осіб, що містяться в ЄДРПВР, з даними, що містяться в Державному реєстрі. Цей наказ набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. На даний момент наказ не був опублікований.
В Україні нині працюють над створенням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Це дозволить автоматично одержувати дані з інших державних реєстрів. Міністерство оборони проводить роботу з організації інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами даних та власниками, які є державними органами. Це зроблено для підвищення якості персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів у Реєстрі.
Ці кроки відповідають Закону про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також Закону про відкриті електронні реєстри та Закону про вдосконалення деяких питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку. Крім того, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів отримав новий сертифікат відповідності, що відкриває можливість інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами. В Україні також розробляється новий механізм бронювання військовозобов'язаних.
19 вересня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1011, якою затверджено Методологію визначення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Ця методологія включає методи дослідження ознак вирішального впливу, моніторинг та актуалізацію інформації про кінцевого бенефіціарного власника, а також особливості визначення кінцевого бенефіціарного власника для різних видів юридичних осіб, таких як: неприбуткові організації, повні та командитні товариства, партнерства та корпоративні інвестиційні фонди.
Визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника або встановлення факту його відсутності включає в себе кілька етапів.
Перший етап - дослідження ознак прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи. Для цього проводиться аналіз характеру та міри володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Другий етап - дослідження ознак непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи. Це може бути здійснено шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень. Також до цього етапу входить дослідження права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення.
Третій етап - дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників та інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення. У випадку їх наявності у структурі власності юридичної особи та/або у випадку утворення юридичної особи – правового утворення, подібного до трасту, необхідно з’ясувати інформацію про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації належних їм прав.
Четвертий етап - систематизація, узагальнення, аналіз та документування інформації, отриманої під час досліджень, проведених на попередніх етапах.
П’ятий етап - проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Українське законодавство передбачає можливість здійснення прямого та/або непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи. Кількість осіб, які мають таку можливість, не є фіксованою та може бути різною на основі поєднання форм власності, контролю та/або іншого впливу.
При проведенні дослідження інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи можуть бути встановлені більше однієї особи, які здійснюють прямий та/або непрямий контроль. У такому випадку кожна з таких осіб вважається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.
Дана постанова є важливим кроком у боротьбі з незаконними схемами власності та корупцією, а також сприятиме підвищенню прозорості та відкритості в управлінні юридичними особами.
26 вересня Президент України підписав закон №9185, який запроваджує пробаційний нагляд як новий вид кримінального покарання, який замінює арешт у більшості випадків.
Як зазначається в законі, пробаційний нагляд передбачає комплексний вплив на правопорушника без ізоляції від суспільства протягом року до п'яти років (одного-двох років для неповнолітніх). Покарання у вигляді пробаційного нагляду полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом та встановлених вироком суду, із застосуванням спостережних та соціально-виховних заходів. Законопроект також пропонує визначити порядок відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду та контроль за його дотриманням.
Документ передбачає, що покарання у вигляді пробаційного нагляду полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом та встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів.
Крім того, документ пропонує визначити порядок відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, контроль за дотриманням якого покладається на уповноважені органи щодо пробації за місцем проживання засудженого.
Згідно із законопроектом, термін покарання у вигляді пробаційного нагляду обчислюватиметься з дня взяття засудженого на облік. При цьому до строку покарання за правилами, передбаченими статтею 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього тримання під вартою чи цілодобового домашнього арешту.
30 серпня Президентом Україно було підписано Закон від 14.07.2023 № 3254-ІХ "Про кредитні спілки". Серед нововведень нова редакція закону пропонує наступні зміни:
1. Розширення переліку послуг, які кредитні кооперативи можуть надавати своїм членам. Кредитні кооперативи матимуть можливість надавати такі фінансові послуги, як обмін валют та окремі види платіжних послуг.
2. Розширення переліку інших видів діяльності, пов'язаних з основною діяльністю кредитної кооперативи за умови, що така діяльність пов'язана з основою діяльності кредитної кооперативи щодо надання фінансових послуг або необхідна кредитній кооперативі для забезпечення більшої доступності фінансових послуг для її членів, у тому числі право надавати супровідні (у тому числі посередницькі) послуги, пов'язані з наданням фінансових послуг кредитною кооперативою або іншою фінансовою установою.
3. Приведення у відповідність до чинного законодавства, у тому числі із Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських утворень", процедур створення та державної реєстрації кредитної кооперативи.
4. Удосконалення процедури ліцензування діяльності кредитної кооперативи шляхом: об'єднання в єдину процедуру отримання ліцензії на провадження діяльності кредитної кооперативи та реєстрації заявника як фінансової установи; видачі загальної ліцензії на провадження діяльності кредитної кооперативи; запровадження процедури зміни обсягу чинної ліцензії (розширення/звуження переліку послуг) за заявою кредитної кооперативи.
5. Внесення покращень у систему управління кредитною кооперативною організацією:
· встановлення загальних вимог до системи управління кредитною кооперативною організацією;
· удосконалення процедур скликання та проведення загальних зборів членів кредитної кооперативної організації, а саме: зниження порога кворуму загальних зборів, розширення списку способів сповіщення про проведення загальних зборів, передбачення різних способів проведення загальних зборів та голосування на них (дистанційні загальні збори, шляхом опитування, участю делегатів, можливість дострокового голосування тощо);
· впровадження процедур самооцінки/узгодження керівників та осіб, які виконують ключові функції, для перевірки їх відповідності вимогам професійної придатності та ділової репутації;
· впровадження диференційованих підходів для кредитних кооперативних організацій у контексті моделі корпоративного управління та системи внутрішнього контролю залежно від типу кредитної кооперативної організації;
· заборона керівникам кредитної кооперативної організації та особам, які виконують ключові функції у кредитній кооперативній організації, бути представниками інших членів кредитної кооперативної організації на загальних зборах членів кредитної кооперативної організації;
· запровадження вимоги щодо погодження Національним банком України кандидатів на посади керівників кредитної кооперативної організації (кандидатів на посади керівників об'єднаної кредитної кооперативної організації);
· встановлення права Національного банку України вимагати заміни будь-якого з керівників, головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим вимогам Національного банку України;
· передбачено право кредитних кооперативних організацій передавати певні функції, окремі завдання та процеси в межах таких функцій на аутсорсинг об'єднаної кредитної кооперативної організації.
6. Внесено зміни до вимог до структури капіталу кредитних союзів, включаючи розширення джерел його поповнення, включаючи обов'язкові додаткові безповоротні внески членів, субординований борг, фонд стабілізації та центр підтримки ліквідності кредитних союзів на рівні об'єднаного кредитного спілки. Також було запроваджено вимоги до достатності регулятивного капіталу першого рівня та загального регулятивного капіталу, а також підвищено вимоги до формування резервного капіталу.
7. Поліпшено організацію державного нагляду за діяльністю кредитних союзів, включаючи розширення повноважень Національного банку України щодо встановлення/розширення пруденційних нормативів з урахуванням розміру кредитного спілки, його складності, обсягів, видів, характеру операцій, організаційної структури та властивих її діяльності ризиків; контролю за угодами кредитних союзів із пов'язаними з нею особами; права вимагати від кредитного спілки та її керівників вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності кредитного спілки у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі щодо покращення фінансового стану кредитного спілки, підтримки на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків її діяльності, підвищення якості корпоративного управління та системи внутрішнього контролю; встановлення для кредитного спілки підвищених значень економічних нормативів; застосування до кредитної спілки коригувальних заходів, заходів впливу та заходів дострокового втручання, таких як: реалізація плану відновлення кредитного спілки, збільшення частоти подання фінансової інформації тощо.
8. Внесено поліпшення у процедуру виходу кредитної спілки з ринку, включаючи право на добровільну ліквідацію або приєднання до інших кредитних спілок. Ліквідація або реорганізація спілки можлива лише за наявності відповідного дозволу Національного банку України відповідно до затвердженого плану. Процедура добровільного виходу з ринку має бути чітко визначена у плані, включаючи терміни, умови та дії керуючого органу спілки до завершення виконання її поточних зобов'язань та припинення діяльності. Примусова ліквідація спілки здійснюється шляхом скасування її ліцензії Національним банком України у разі її нездатності виконувати зобов'язання або з інших причин та судового рішення про ліквідацію.
9. Також покращено регулювання об'єднаного кредитного союзу, включаючи уточнення його правового статусу, можливість створення фонду стабілізації як механізму підтримки платоспроможності її членів та нормування повноважень об'єднаного кредитного союзу з контролю за діяльністю кредитних союзів-членів.
Даний закон набуде чинності вже на початку наступного 2024 року.
З 1 жовтня року набуде чинності Закон про систему громадського здоров'я, який замінив Закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Основною метою даного Закону є зміцнення здоров'я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя.
Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров'я в Україні. Він покладає регулювання суспільних відносин у сфері громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, визначає права і обов'язки державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у цій сфері.
Закон передбачає створення Координаційної ради з питань громадського здоров'я як постійного консультативно-дорадчого органу Міністерства охорони здоров'я України. Визначено компетентний орган у сфері громадського здоров'я, а також основні засади здійснення оперативної функції епідеміологічного нагляду та моніторингу.
Закон також визначає декларативні засади проведення обов'язкових медичних оглядів працівників. Згідно з переліком видів діяльності, пов'язаних з обслуговуванням населення щодо проведення медоглядів, буде встановлено їх обов'язковість. Також буде запроваджено електронні медичні книжки працівників.
Одночасно із введенням в дію Закону, буде скасована необхідність отримувати Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробниками та імпортерами нехарчової продукції. Цей крок сприятиме спрощенню процедур та покращенню умов для бізнесу.
2 жовтня набуває чинності новий закон "Про Рекламу". Одна з новацій полягає в тому, що блогери та інфлюенсери тепер підпадають під регулювання закону про рекламу. Це визначається наступним чином:
· Зʼявилось поняття користувацького контенту (пости та сторіс) та платформ спільного доступу (соцмережі, Ютуб тощо).
· Зʼявились точні критерії, за якими реклама вважається такою, що розповсюджується в Україні. Якщо реклама призначена для українських споживачів, предмет реклами доступний в Україні, рекламодавець має офіс в Україні або реклама здійснюється українською мовою - ця реклама підпадає під дію українського закону.
Таким чином до блогерів застосовуються всі вимоги та обмеження, що застосовуються до інших розповсюджувачів реклами. Рекламою вважається просування товару (або особи) не тільки за гроші, але й за інші типи винагороди. Якщо блогер замість грошей отримав бартер або навіть знижку - це вважається рекламою та підпадає під регулювання. Якщо блогери розміщують рекламу - вони обов'язково мають позначити, що цей контент містить рекламу.
Обмеження реклами алкоголю, тютюну та азартних ігор будуть розглянуті окремо. У загальному в рекламі забороняється проявляти дискримінацію або використовувати стереотипні ролі чоловіка та жінки, використовувати тіло як сексуальний об'єкт.
Серед іншого, що вводиться в дію з початку жовтня можна визначити наступне:
· Український закон визначає рекламу як будь-яку діяльність, що спонсорує, пропагує або стимулює увагу до товарів, послуг, марок або імен, включаючи продакт-плейсмент та таргетовану рекламу.
· Продакт-плейсмент заборонено контролювати рекламодавцям, і вони не повинні впливати на незалежність засобів масової інформації. Реклама також не повинна заохочувати до надмірної купівлі або споживання товарів, а реклама з продакт-плейсментом повинна інформувати глядача про це.
· Провайдери YouTube, Facebook, Instagram та інших платформ повинні маркувати програми або відео з рекламою та повідомляти споживачів про це. Користувачі, що публікують власний контент з рекламою, повинні це позначати.
· Закон також встановлює правила для розсилки реклами через електронну пошту, повідомлення, чат-боти та веб-сайти, а спам без попередньої згоди споживача заборонений.
· Соціальна реклама стає більш доступною, і різні особи можуть стати рекламодавцями, однак під час виборчих процесів обмежується реклама за кошти державного бюджету для більшої об'єктивності.
Всі ці зміни націлені на створення справедливого та етичного ринку реклами в Україні, враховуючи нові реалії та технології, і є важливими для вступу України до Європейського Союзу.
Міжвідомча робоча група з дерегулювання під головуванням першого віце-прем'єр-міністра України – міністра економіки Юлії Свириденко рекомендувала скасувати відповідну ліцензію ще у січні цього року.
У березні Верховна Рада ухвалила Закон "Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном", який скасовує цей інструмент державного регулювання. Даний закон набуде чинності 14 жовтня 2023 року.
Також до переліку було додано назви деяких видів господарської діяльності, ліцензування яких здійснює
· Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.
· Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
· Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України.
Від 8 вересня оприлюднено спільни1 наказ Мінфіну і Міністерству оборони України про затвердження Порядку електронної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ЄДРПВР) і Державним реєстром фізичних осіб - платників податків. Цей Порядок визначає правила обміну інформацією між Міноборони та ДПС, зокрема, передбачає отримання органами ведення ЄДРПВР відомостей з Державного реєстру для актуалізації бази даних ЄДРПВР. Обмін даними буде здійснюватися за допомогою системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта". Перед початком обміну даними Міноборони та ДПС здійснять проведення разової верифікації даних про осіб, що містяться в ЄДРПВР, з даними, що містяться в Державному реєстрі. Цей наказ набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. На даний момент наказ не був опублікований.
В Україні нині працюють над створенням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Це дозволить автоматично одержувати дані з інших державних реєстрів. Міністерство оборони проводить роботу з організації інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами даних та власниками, які є державними органами. Це зроблено для підвищення якості персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів у Реєстрі.
Ці кроки відповідають Закону про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також Закону про відкриті електронні реєстри та Закону про вдосконалення деяких питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку. Крім того, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів отримав новий сертифікат відповідності, що відкриває можливість інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами. В Україні також розробляється новий механізм бронювання військовозобов'язаних.
19 вересня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1011, якою затверджено Методологію визначення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Ця методологія включає методи дослідження ознак вирішального впливу, моніторинг та актуалізацію інформації про кінцевого бенефіціарного власника, а також особливості визначення кінцевого бенефіціарного власника для різних видів юридичних осіб, таких як: неприбуткові організації, повні та командитні товариства, партнерства та корпоративні інвестиційні фонди.
Визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника або встановлення факту його відсутності включає в себе кілька етапів.
Перший етап - дослідження ознак прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи. Для цього проводиться аналіз характеру та міри володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Другий етап - дослідження ознак непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи. Це може бути здійснено шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень. Також до цього етапу входить дослідження права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення.
Третій етап - дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників та інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення. У випадку їх наявності у структурі власності юридичної особи та/або у випадку утворення юридичної особи – правового утворення, подібного до трасту, необхідно з’ясувати інформацію про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації належних їм прав.
Четвертий етап - систематизація, узагальнення, аналіз та документування інформації, отриманої під час досліджень, проведених на попередніх етапах.
П’ятий етап - проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Українське законодавство передбачає можливість здійснення прямого та/або непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи. Кількість осіб, які мають таку можливість, не є фіксованою та може бути різною на основі поєднання форм власності, контролю та/або іншого впливу.
При проведенні дослідження інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи можуть бути встановлені більше однієї особи, які здійснюють прямий та/або непрямий контроль. У такому випадку кожна з таких осіб вважається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.
Дана постанова є важливим кроком у боротьбі з незаконними схемами власності та корупцією, а також сприятиме підвищенню прозорості та відкритості в управлінні юридичними особами.
26 вересня Президент України підписав закон №9185, який запроваджує пробаційний нагляд як новий вид кримінального покарання, який замінює арешт у більшості випадків.
Як зазначається в законі, пробаційний нагляд передбачає комплексний вплив на правопорушника без ізоляції від суспільства протягом року до п'яти років (одного-двох років для неповнолітніх). Покарання у вигляді пробаційного нагляду полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом та встановлених вироком суду, із застосуванням спостережних та соціально-виховних заходів. Законопроект також пропонує визначити порядок відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду та контроль за його дотриманням.
Документ передбачає, що покарання у вигляді пробаційного нагляду полягатиме в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом та встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів.
Крім того, документ пропонує визначити порядок відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, контроль за дотриманням якого покладається на уповноважені органи щодо пробації за місцем проживання засудженого.
Згідно із законопроектом, термін покарання у вигляді пробаційного нагляду обчислюватиметься з дня взяття засудженого на облік. При цьому до строку покарання за правилами, передбаченими статтею 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього тримання під вартою чи цілодобового домашнього арешту.
30 серпня Президентом Україно було підписано Закон від 14.07.2023 № 3254-ІХ "Про кредитні спілки". Серед нововведень нова редакція закону пропонує наступні зміни:
1. Розширення переліку послуг, які кредитні кооперативи можуть надавати своїм членам. Кредитні кооперативи матимуть можливість надавати такі фінансові послуги, як обмін валют та окремі види платіжних послуг.
2. Розширення переліку інших видів діяльності, пов'язаних з основною діяльністю кредитної кооперативи за умови, що така діяльність пов'язана з основою діяльності кредитної кооперативи щодо надання фінансових послуг або необхідна кредитній кооперативі для забезпечення більшої доступності фінансових послуг для її членів, у тому числі право надавати супровідні (у тому числі посередницькі) послуги, пов'язані з наданням фінансових послуг кредитною кооперативою або іншою фінансовою установою.
3. Приведення у відповідність до чинного законодавства, у тому числі із Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських утворень", процедур створення та державної реєстрації кредитної кооперативи.
4. Удосконалення процедури ліцензування діяльності кредитної кооперативи шляхом: об'єднання в єдину процедуру отримання ліцензії на провадження діяльності кредитної кооперативи та реєстрації заявника як фінансової установи; видачі загальної ліцензії на провадження діяльності кредитної кооперативи; запровадження процедури зміни обсягу чинної ліцензії (розширення/звуження переліку послуг) за заявою кредитної кооперативи.
5. Внесення покращень у систему управління кредитною кооперативною організацією:
· встановлення загальних вимог до системи управління кредитною кооперативною організацією;
· удосконалення процедур скликання та проведення загальних зборів членів кредитної кооперативної організації, а саме: зниження порога кворуму загальних зборів, розширення списку способів сповіщення про проведення загальних зборів, передбачення різних способів проведення загальних зборів та голосування на них (дистанційні загальні збори, шляхом опитування, участю делегатів, можливість дострокового голосування тощо);
· впровадження процедур самооцінки/узгодження керівників та осіб, які виконують ключові функції, для перевірки їх відповідності вимогам професійної придатності та ділової репутації;
· впровадження диференційованих підходів для кредитних кооперативних організацій у контексті моделі корпоративного управління та системи внутрішнього контролю залежно від типу кредитної кооперативної організації;
· заборона керівникам кредитної кооперативної організації та особам, які виконують ключові функції у кредитній кооперативній організації, бути представниками інших членів кредитної кооперативної організації на загальних зборах членів кредитної кооперативної організації;
· запровадження вимоги щодо погодження Національним банком України кандидатів на посади керівників кредитної кооперативної організації (кандидатів на посади керівників об'єднаної кредитної кооперативної організації);
· встановлення права Національного банку України вимагати заміни будь-якого з керівників, головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим вимогам Національного банку України;
· передбачено право кредитних кооперативних організацій передавати певні функції, окремі завдання та процеси в межах таких функцій на аутсорсинг об'єднаної кредитної кооперативної організації.
6. Внесено зміни до вимог до структури капіталу кредитних союзів, включаючи розширення джерел його поповнення, включаючи обов'язкові додаткові безповоротні внески членів, субординований борг, фонд стабілізації та центр підтримки ліквідності кредитних союзів на рівні об'єднаного кредитного спілки. Також було запроваджено вимоги до достатності регулятивного капіталу першого рівня та загального регулятивного капіталу, а також підвищено вимоги до формування резервного капіталу.
7. Поліпшено організацію державного нагляду за діяльністю кредитних союзів, включаючи розширення повноважень Національного банку України щодо встановлення/розширення пруденційних нормативів з урахуванням розміру кредитного спілки, його складності, обсягів, видів, характеру операцій, організаційної структури та властивих її діяльності ризиків; контролю за угодами кредитних союзів із пов'язаними з нею особами; права вимагати від кредитного спілки та її керівників вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності кредитного спілки у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі щодо покращення фінансового стану кредитного спілки, підтримки на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків її діяльності, підвищення якості корпоративного управління та системи внутрішнього контролю; встановлення для кредитного спілки підвищених значень економічних нормативів; застосування до кредитної спілки коригувальних заходів, заходів впливу та заходів дострокового втручання, таких як: реалізація плану відновлення кредитного спілки, збільшення частоти подання фінансової інформації тощо.
8. Внесено поліпшення у процедуру виходу кредитної спілки з ринку, включаючи право на добровільну ліквідацію або приєднання до інших кредитних спілок. Ліквідація або реорганізація спілки можлива лише за наявності відповідного дозволу Національного банку України відповідно до затвердженого плану. Процедура добровільного виходу з ринку має бути чітко визначена у плані, включаючи терміни, умови та дії керуючого органу спілки до завершення виконання її поточних зобов'язань та припинення діяльності. Примусова ліквідація спілки здійснюється шляхом скасування її ліцензії Національним банком України у разі її нездатності виконувати зобов'язання або з інших причин та судового рішення про ліквідацію.
9. Також покращено регулювання об'єднаного кредитного союзу, включаючи уточнення його правового статусу, можливість створення фонду стабілізації як механізму підтримки платоспроможності її членів та нормування повноважень об'єднаного кредитного союзу з контролю за діяльністю кредитних союзів-членів.
Даний закон набуде чинності вже на початку наступного 2024 року.
З 1 жовтня року набуде чинності Закон про систему громадського здоров'я, який замінив Закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Основною метою даного Закону є зміцнення здоров'я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя.
Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров'я в Україні. Він покладає регулювання суспільних відносин у сфері громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, визначає права і обов'язки державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у цій сфері.
Закон передбачає створення Координаційної ради з питань громадського здоров'я як постійного консультативно-дорадчого органу Міністерства охорони здоров'я України. Визначено компетентний орган у сфері громадського здоров'я, а також основні засади здійснення оперативної функції епідеміологічного нагляду та моніторингу.
Закон також визначає декларативні засади проведення обов'язкових медичних оглядів працівників. Згідно з переліком видів діяльності, пов'язаних з обслуговуванням населення щодо проведення медоглядів, буде встановлено їх обов'язковість. Також буде запроваджено електронні медичні книжки працівників.
Одночасно із введенням в дію Закону, буде скасована необхідність отримувати Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи виробниками та імпортерами нехарчової продукції. Цей крок сприятиме спрощенню процедур та покращенню умов для бізнесу.
2 жовтня набуває чинності новий закон "Про Рекламу". Одна з новацій полягає в тому, що блогери та інфлюенсери тепер підпадають під регулювання закону про рекламу. Це визначається наступним чином:
· Зʼявилось поняття користувацького контенту (пости та сторіс) та платформ спільного доступу (соцмережі, Ютуб тощо).
· Зʼявились точні критерії, за якими реклама вважається такою, що розповсюджується в Україні. Якщо реклама призначена для українських споживачів, предмет реклами доступний в Україні, рекламодавець має офіс в Україні або реклама здійснюється українською мовою - ця реклама підпадає під дію українського закону.
Таким чином до блогерів застосовуються всі вимоги та обмеження, що застосовуються до інших розповсюджувачів реклами. Рекламою вважається просування товару (або особи) не тільки за гроші, але й за інші типи винагороди. Якщо блогер замість грошей отримав бартер або навіть знижку - це вважається рекламою та підпадає під регулювання. Якщо блогери розміщують рекламу - вони обов'язково мають позначити, що цей контент містить рекламу.
Обмеження реклами алкоголю, тютюну та азартних ігор будуть розглянуті окремо. У загальному в рекламі забороняється проявляти дискримінацію або використовувати стереотипні ролі чоловіка та жінки, використовувати тіло як сексуальний об'єкт.
Серед іншого, що вводиться в дію з початку жовтня можна визначити наступне:
· Український закон визначає рекламу як будь-яку діяльність, що спонсорує, пропагує або стимулює увагу до товарів, послуг, марок або імен, включаючи продакт-плейсмент та таргетовану рекламу.
· Продакт-плейсмент заборонено контролювати рекламодавцям, і вони не повинні впливати на незалежність засобів масової інформації. Реклама також не повинна заохочувати до надмірної купівлі або споживання товарів, а реклама з продакт-плейсментом повинна інформувати глядача про це.
· Провайдери YouTube, Facebook, Instagram та інших платформ повинні маркувати програми або відео з рекламою та повідомляти споживачів про це. Користувачі, що публікують власний контент з рекламою, повинні це позначати.
· Закон також встановлює правила для розсилки реклами через електронну пошту, повідомлення, чат-боти та веб-сайти, а спам без попередньої згоди споживача заборонений.
· Соціальна реклама стає більш доступною, і різні особи можуть стати рекламодавцями, однак під час виборчих процесів обмежується реклама за кошти державного бюджету для більшої об'єктивності.
Всі ці зміни націлені на створення справедливого та етичного ринку реклами в Україні, враховуючи нові реалії та технології, і є важливими для вступу України до Європейського Союзу.
