Зміни в законодавстві за листопад на період військового положення
Верховна Рада України продовжила строк дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів до 19 лютого 2023 року відповідно до прийнятих законопроєкту № 8189 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та законопроєкту № 8190«Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
1 листопада наказом №360 Міністерства Фінансів був затверджений порядок проведення перевірок контролюючої особи.
Передбачено, що даний порядок розроблено для застосування посадовими особами контролюючих органів під час проведення документальних перевірок контролюючих осіб, якими є фізичні або юридичні особи - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (КІК). Предметом перевірки контролюючої особи є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податку на прибуток або ПДФО, воєнного збору, а також дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), звітів та повідомлень про контрольовані іноземні компанії, інших форм звітності, документів та інформації, що визначена, зокрема, пп. 75.1.2 ПКУ.
Тривалість такої перевірки не має перевищувати 6 місяців.
1 листопада Президентом України був підписаний Закон №2597-ІХ (євроінтеграційний нормативний акт) щодо внесення змін до аудиторської діяльності в Україні.
Відповідно до пояснювальної записки, законопроектом визначено наступні зміни:
1. внесені зміни до визначень термінів ст. 1 Розділу 1 ЗУ "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність";
2. встановлені додаткові вимоги до аудиторів та аудиторських фірм по діловій репутації, а саме в ч. 6 ст. 5 Розділу 1 ЗУ "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" викладено наступне - "6. Аудиторська фірма повинна мати добру репутацію. Реєстрація аудиторської фірми, яка втратила добру репутацію, у Реєстрі скасовується на підставі відповідного рішення, прийнятого у порядку, визначеному цим Законом";
3. додана додаткова стаття 221 до Розділу 5 ЗУ "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" щодо підстав для скасування реєстрації аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності у Реєстрі;
4. встановлена уточнена інформація, що має міститися в аудиторських звітах за результатами обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємства;
5. визначені уточнені повноваження Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАДУ) щодо формування Ради нагляду та Інспекції із забезпечення якості ОСНАДУ;
6. зменшення вартості проведення іспитів та підвищення кваліфікації, а саме ч. 12 Розділу 4 ЗУ "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" - "12. За складання кожного теоретичного або кваліфікаційного іспиту справляється плата у розмірі, визначеному комісією з атестації, але не більше однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. …. У разі зарахування іспиту плата не справляється;
7. визначено заборони надання аудиторських послуг у певних випадках, якщо аудитор, суб’єкт аудиторської діяльності, його ключові партнери з аудиту, його власники (засновники, учасники), посадові особи та залучені до надання аудиторських послуг особи:
а) є власниками фінансових інструментів, емітованих юридичною особою, фінансова звітність якої підлягає перевірці або мають суттєвий та прямий інтерес в отриманні вигоди від юридичної особи, утворення без статусу юридичної особи, яким надаються аудиторські послуги, або юридичної особи, пов’язаної з такою юридичною особою спільною власністю, контролем та управлінням, крім тих, що належать такій юридичній особі опосередковано через інститути спільного інвестування;
б) беруть участь в операціях з фінансовими інструментами, емітованими, гарантованими або іншим чином підтримуваними юридичною особою, якій надаються аудиторські послуги, крім операцій в межах інститутів спільного інвестування;
в) перебували протягом періодів, зазначених у частині першій цієї статті, у трудових, договірних або інших відносинах з юридичною особою, якій надаються аудиторські послуги, що можуть призвести до конфлікту інтересів";
Голова Комітету, Данило Гетманцев, також зазначив, що даним актом підвищується роль професійних організацій, оскільки їм делегують певні повноваження (профнавчання і контроль якості).
3 листопада Дія запустила програму, через яку можна буде перевіряти нотаріальні документи, на яких міститься QR-код. Такий спосіб не лише пришвидшує процес перевірки нотаріального документа, а й надає надійний захист від підробок, у звя’язку з тим, що електронні копії документів зберігаються в системі е-нотаріату.
На даний момент, з таким кодом нотаріуси можуть формувати документи, на кшталт довіреність, договір оренди транспортних засобів та заяву, на якій засвідчується справжність підпису. (QR-код можна наносити як на нотаріальний бланк, так і на білий папір).
Як перевірити документ з QR-кодом через Дію?
· Довірена особа приходить із паперовою нотаріально посвідченою довіреністю з QR-кодом в установу. Наприклад, в банк, щоб відкрити вам рахунок.
· Працівник банку зчитує QR-код сканером у Дії.
· У працівника автоматично на екрані відкриється запит на отримання електронної копії такого документа. Йому потрібно лише натиснути кнопку Надіслати.
· Запит отримують одночасно і ви, і ваша довірена особа. Хтось із вас має підтвердити його в Дії.
· Після цього працівник банку отримує сповіщення про підтвердження запиту. Завантажує електронну копію документа, перевіряє її та може відкрити вам рахунок.
Набули чинності зміни до постанов щодо реєстрації транспортних засобів та отримання посвідчень, які набудуть чинності від 14 грудня 2022 року.
Законом визначено наступне:
1. можливість оформлювати електронні документи на посвідчення водійських прав та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів в онлайн режимі на заміну старому варіанту з оформлення таких документів через сервісні центри МВС;
2. 14 грудня, у разі оформлення в онлайн режимі, заповнення бланків, перед процедурою реєстрації, не потрібне;
3. документи, які отримані в онлайн режимі, та які появляються в застосунку Дії або Електронному кабінеті водія повністю замінюють фізичні документи;
4. діджиталізація документів спрощує проведення реєстрації та оформлення документів.
16 листопада Президентом України був підписаний закон 2736-IX щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо захисту фінансової системи України від дій держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, передбачається наступне:
- розширити перелік високоризикових клієнтів, які є резидентами рф, та/або діяльність, яких пов’язана з нею;
- включити олігархів до переліку клієнтів, яким суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин;
- виключити осіб (підсанкційних) з переліку клієнтів, щодо яких залишивши високий рівень ризику;
- розширити ознаки порогової фінансової операції, при якій один з учасників операції є особа рф;
- розширити перелік спеціально визначених СПФМ особами, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями, торговців творами мистецтва та посередників в такій діяльності та суб’єктами господарювання, які надають посередницькі та/або консультаційні послуги щодо надання в оренду нерухомого майна, та встановити, що державне регулювання і нагляд за такими особами у сфері запобігання та протидії здійснює Мінфін;
- усунути обмежувальний фактор застосування фінансових санкцій до СПФМ;
- розширити ознаки бездоганної ділової репутації відсутністю судимості за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
- недопущення до керівництва та управління СПФМ осіб, які мають громадянство рф;
- звільнити СПФМ від відповідальності за порушення вимог у сфері запобігання та протидії у разі знаходження таких СПФМ на території бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях;
- встановлення обов’язку для суб’єктів первинного фінансового моніторингу звітувати в Держфінмоніторинг про порогові операції з суб’єктами, пов’язаними з РФ;
- скорочення строку політично значущих осіб (Politically Exposed Persons) з довічного до трьох років після посади.
16 листопада був підписаний Президентом України закон № 2698-IX щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок с/г призначення до запровадження військового положення та удосконалення законодавства щодо охорони земель.
Відповідно до пояснювальної записки, законом пропонується наступне:
· відновити проведення земельних торгів з передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності;
· відновити реєстрацію прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка була зупинена через війну;
· закріпити право розміщення об’єктів виробництва біометану у складі сільськогосподарських комплексів на земельних ділянках сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення;
· скасувати необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
· врегулювати питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель;
· встановити, що громадяни та юридичні особи, які одержали право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності, але відповідно до Земельного кодексу України не можуть бути суб’єктами такого права, можуть викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу або отримати їх в оренду із визначеними умовами таких договорів;
· дозволити в умовах воєнного стану безоплатну приватизацію земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у приватній власності, а також земельних ділянок, які передані громадянам у користування до набрання чинності Земельним кодексом України;
· закріпити на рівні закону право АТ «Укрзалізниця» здійснювати будівництво на земельних ділянках, які перебувають у неї у постійному користуванні, не лише за власні, а й за залучені кошти;
· внести зміни до законів України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо створення та функціонування картографо-геодезичного фонду України.
21 листопада Президентом України був підписаний закон № 2719-IX щодо приватизації державного та комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу.
Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту:
- пропонується доповнити статтю 92 Податкового кодексу України новим пунктом встановивши, що у разі відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства згода контролюючого органу на відчуження такого майна не вимагається, якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця погасити у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з моменту переходу права власності на об’єкт приватизації;
- державне або комунальне майно, яке відчужується у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем (передбачено, що у вищевказаному випадку положення пунктів 92.1 – 92.3 статті 92 Податкового кодексу України не застосовуються);
- пропонується доповнити статтю 98, встановивши, що у разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства чи інших об’єктів державної та комунальної власності - покупець набуває усіх прав та обов’язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об’єкт приватизації. При цьому передбачено, що у разі погашення покупцем суми податкового боргу у повному обсязі та у визначений договором купівлі-продажу строк, однак не пізніше шести календарних місяців з дати укладення договору купівлі-продажу, штрафні санкції і пеня, передбачені статтями 124 і 129 цього Кодексу, на такі сплачені суми не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню;
- пропонується доповнити положення до Закону України «Про нотаріат» про те, що відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі не є підставою для відмови в нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, що укладається в процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства чи інших об’єктів державної та комунальної власності;
- пропонується доповнити положення до Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» про те, що відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, не є перешкодою для продажу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства чи інших об’єктів державної та комунальної власності у порядку, встановленому цим Законом, та не є підставою для відмови у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого майн. Податкова застава зберігає чинність для покупця об’єкта приватизації і припиняється в порядку, встановленому законодавством України;
- відновлення строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки;
- звільнення контролюючих органів від сплати судового збору у питаннях, пов’язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов’язань платників податків.
