16 серпня Міністерством економіки України був прийнятий відповідний наказ про введення оновлених правил та вимог до реєстрації географічних назв як спосіб захисту місцевого виробника.
Наказом встановлюються нові вимоги та правила, адаптовані до регламентів Європейського Союзу, для реєстрації географічного зазначення, а також нові форми документів для подачі на реєстрацію. Це стосується, як процедури реєстрації, подачі заяви на реєстрацію, вимоги по переліку документів, форма заповнення заявки на реєстрацію, загальні вимоги до специфікації товару, а також переліку документів, що підтверджують правову охорону географічного зазначення у відповідній іноземній держав або набуття прав на таке зазначення.
Також, із прийняттям оновлених правил, згідно Європейських стандартів, українські географічні зазначення матимуть офіційне визнання та захист на території Європейського Союзу.
28 серпня Верховна Рада України прийняла законопроєкт, що вносить зміни до законодавства щодо захисту власників земельних часток.
Серед основних положень документу, можна визначити наступні:
·Продовження строку оформлення невитребуваних земель до 2028 року.
·Відновлення обов'язкової кваліфікації для сертифікованих інженерів-землевпорядників.
·Продовження пілотного проекту з Державного земельного кадастру до 2026 року із внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками.
·Приведення законів України «Про землеустрій» та «Про оцінку земель» у відповідність (щодо надання права проводити роботи із землеустрою та оцінки земель, як із юридичним особам, так і фізичним особами-підприємцям).
·Використання коштів відшкодування втрат лісогосподарського виробництва для розробки проектів землеустрою.
·Витрати коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського призначення на охорону земель.
Даний закон набирає чинності за днем наступним, після його опублікування.
28 серпня Верховна Рада України прийняла законопроєкт щодо імплементації митного кодексу України до Митного кодексу ЄС.
1. Закон містить істотні зміни в порядку змісту та функціонування митних режимів, зокрема:
· Авторизація дій у митний режим імпорту на основі заяви підприємства або митної декларації.
· Обов’язкове зберігання документів та ведення облікових записів для ідентифікації товарів, їх статусу та переміщення.
· Можливість повної або часткової передачі прав і обов’язків іншому підприємству.
· Дозвіл на переміщення товарів без митного режиму транзиту, окрім тих товарів, що потребують зберігання документів та облікових записів.
· Умови завершення та припинення митних режимів з обов’язком подання звіту до митного органу протягом 30 днів для фактичного підтвердження.
2.Законом змінено підхід до оцінювання фінансового стану підприємств.
·Тепер дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності за поточний рік та три попередні повинні підтверджувати достатність фінансового стану для виконання зобов’язань з урахуванням виду та обсягу комерційної діяльності, а також відсутність від’ємних чистих активів (якщо не забезпечені).
·Оновлений підхід до критерію “стійкий фінансовий стан” буде представлений Урядом через зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1092.
·Введено нові терміни: “декларант”, “митний представник”, “облікові записи”, “управління ризиками”, “утримувач митного режиму”, “утримувач місця доставки”, “утримувач товару” для узгодження з європейською термінологією.
3. Також, законом запроваджується інститут “митного представництва”, що дозволяє особі, уповноваженій іншою особою, виконувати необхідні митні дії у якості представника тієї особи.
Тепер будь-яка особа може призначити митного представника:
· Пряме представництво: митний представник діє в інтересах і від імені особи, яку представляє.
· Непряме представництво: митний представник діє в інтересах особи, але від власного імені.
У будь-якому разі, митний представник повинен заявити про свої повноваження та надати документи, що підтверджують його статус і вид представництва.
4. Врегульовано порядок декларування товарів за “процедурою випуску за місцезнаходженням”. В такому випаду, декларантом може бути:
· Підприємство, зазначене в авторизації на спрощене декларування.
· Прямий митний представник підприємства з авторизацією, який діє в його інтересах.
· Непрямий митний представник, що діє в інтересах підприємства без авторизації, але має свою авторизацію на спрощення. Відповідальність за невиконання обов’язків несе непрямий митний представник.
5. Закон визначає предмет і порядок пост-митного контролю, який включає:
· До перевірочний аналіз завершених митних декларацій.
· Документальні перевірки дотримання вимог митного законодавства, зокрема щодо нарахування та сплати митних платежів.
Митні органи мають право перевіряти:
· Правильність і достовірність інформації в митних деклараціях.
· Наявність і точність документів, на основі яких товари поміщені в митні режими.
· Законність ввезення та вивезення товарів.
· Своєчасність і повноту сплати митних платежів.
Повідомлення про проведення документальної перевірки може надсилатися в електронній або паперовій формі, а також вручатися під особистий підпис.
6. Врегульовано організацію документальних виїзних (планових і позапланових) та невиїзних перевірок дотримання митного законодавства.
Планові перевірки проводяться на основі квартальних планів-графіків, які формуються митними органами за результатами аналізу зовнішньоекономічних операцій з використанням системи управління ризиками.
Квартальні плани-графіки оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади до 15 числа останнього місяця кварталу, що передує перевіркам.
7. Закон удосконалює захист прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України. Включає:
· Вдосконалення процедур відбору проб і зразків для ідентифікації порушень.
· Заходи щодо призупинення митного оформлення підозрюваних товарів.
· Розширення можливостей доведення порушень через визнання висновку правовласника на рівні з експертним висновком.
· Право правовласника брати участь у справах про порушення митних правил.
· Спрощення процедури знищення товарів, митне оформлення яких призупинено.
· Запроваджено розумний строк для прийняття рішень митними органами та розширено перелік звичайних операцій з товарами в різних митних режимах.
Запропоновані зміни набирають чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону. Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів мають затвердити підзаконні акти.
27 серпня Національний банк України прийнятою постановою вводить тимчасове обмеження для певних платіжних операцій.
Зокрема, з 1 жовтня національний банк на пів року встановлює ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів фізосіб «з карти на карту» (P2P, C2C) на вихідні перекази між фізичними особами в одному банку. Ліміт не стосується волонтерів і осіб з високими доходами, а також переказів між власними рахунками та юридичними особами. 98% клієнтів не перевищують цю суму, тому обмеження не вплине на їх активність.
Національний банк такі дії пояснює появою проблем із фіктивниими операціями, що потребують термінового реагування, оскільки вони використовуються особами для «відмивання» коштів. У 2024 році понад 80 тис. клієнтів були виключені з банків через участь у схемах «дропів», що свідчить про зростання таких операцій. НБУ оцінює, що через картки «дропів» проходить близько 200 млрд грн на рік.
Мета нововведення — мінімізувати використання платіжної інфраструктури в протиправних цілях. Плануються законодавчі зміни для посилення відповідальності за порушення платіжного законодавства, створення реєстру для банків, зміни в регуляторних повноваженнях НБУ та підвищення вимог до банків щодо дотримання законодавства.
Ліміти не вплинуть на волонтерів, оскільки НБУ врахував їх потреби. Для ідентифікації волонтерів необхідно відповідати щонайменше двом з п’яти критеріїв.
1) фізична особа-користувач офіційно зареєстрована як волонтер;
2) проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи-користувача в надавачі платіжних послуг;
3) фізична особа-користувач подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
4) фізична особа-користувач надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
5) інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та мережі Інтернет шляхом зіставлення з іншою наявною в надавача платіжних послуг інформацією підтверджує здійснення фізичною особою-користувачем волонтерської діяльності та мету зборів, що проводяться в межах волонтерської діяльності.
26 серпня Міністерством Юстиції України було прийнято наказ щодо внесення змін до форм заяв у сфері держреєстрації юридичних осіб, ФО-П та громадських формувань.
Даним наказом було оновлено форму 6 (Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи) та додано нову форму 11 (Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави).
Оглянути форми можливо за посиланням.
Даний наказ набирає чинності з 3 вересня 2024 року.
24 серпня Президент України підписав законопроєкт про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) – міжнародний договір, що визначає юрисдикцію суду та порядок його роботи, включаючи злочини агресії, геноциду, проти людяності та воєнні злочини.
Україна підписала статут 20 січня 2000 року, але його ратифікація затягнулася через негативний висновок Конституційного Суду у 2001 році. Лише після змін до Конституції в 2016 році, що дозволили визнання юрисдикції МКС, ситуація змінилася.
25 лютого 2014 року та 4 лютого 2015 року Україна визнала юрисдикцію МКС, а 3 травня 2022 року ухвалено закон для співпраці з судом.
Реальні розслідування міжнародних злочинів почалися після російської агресії 24 лютого 2022 року. 2 березня 2022 року МКС розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні, але не може розслідувати злочин агресії через те, що Україна та Росія не ратифікували статут. Це підкреслює необхідність створення міжнародного трибуналу для розслідування агресії Росії проти України.
Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду є важливою для України, оскільки це основний інструмент для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців. Вона зобов'язана цим відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та міжнародного правосуддя. Статут визначає юрисдикцію суду щодо злочинів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також процедури їх розслідування.
Ратифікація дозволить Україні стати 125-ю державою-членом суду, брати участь у роботі Асамблеї держав-учасниць, подавати кандидатури для обрання суддів і прокурорів. Членство сприятиме запобіганню тяжких злочинів у майбутньому та забезпеченню покарання винних, що важливо для міжнародного співтовариства.
Закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду набуде чинності лише разом із законопроєктом, внесеним Президентом 15 серпня 2024 року, що стосується змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Цей закон є важливим для імплементації, оскільки визначає відповідальність командирів і злочини проти людяності, але не вирішує всіх питань, пов'язаних із ратифікацією. Законопроєкт наразі на опрацюванні у профільному комітеті.
Наказом встановлюються нові вимоги та правила, адаптовані до регламентів Європейського Союзу, для реєстрації географічного зазначення, а також нові форми документів для подачі на реєстрацію. Це стосується, як процедури реєстрації, подачі заяви на реєстрацію, вимоги по переліку документів, форма заповнення заявки на реєстрацію, загальні вимоги до специфікації товару, а також переліку документів, що підтверджують правову охорону географічного зазначення у відповідній іноземній держав або набуття прав на таке зазначення.
Також, із прийняттям оновлених правил, згідно Європейських стандартів, українські географічні зазначення матимуть офіційне визнання та захист на території Європейського Союзу.
28 серпня Верховна Рада України прийняла законопроєкт, що вносить зміни до законодавства щодо захисту власників земельних часток.
Серед основних положень документу, можна визначити наступні:
·Продовження строку оформлення невитребуваних земель до 2028 року.
·Відновлення обов'язкової кваліфікації для сертифікованих інженерів-землевпорядників.
·Продовження пілотного проекту з Державного земельного кадастру до 2026 року із внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками.
·Приведення законів України «Про землеустрій» та «Про оцінку земель» у відповідність (щодо надання права проводити роботи із землеустрою та оцінки земель, як із юридичним особам, так і фізичним особами-підприємцям).
·Використання коштів відшкодування втрат лісогосподарського виробництва для розробки проектів землеустрою.
·Витрати коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського призначення на охорону земель.
Даний закон набирає чинності за днем наступним, після його опублікування.
28 серпня Верховна Рада України прийняла законопроєкт щодо імплементації митного кодексу України до Митного кодексу ЄС.
1. Закон містить істотні зміни в порядку змісту та функціонування митних режимів, зокрема:
· Авторизація дій у митний режим імпорту на основі заяви підприємства або митної декларації.
· Обов’язкове зберігання документів та ведення облікових записів для ідентифікації товарів, їх статусу та переміщення.
· Можливість повної або часткової передачі прав і обов’язків іншому підприємству.
· Дозвіл на переміщення товарів без митного режиму транзиту, окрім тих товарів, що потребують зберігання документів та облікових записів.
· Умови завершення та припинення митних режимів з обов’язком подання звіту до митного органу протягом 30 днів для фактичного підтвердження.
2.Законом змінено підхід до оцінювання фінансового стану підприємств.
·Тепер дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності за поточний рік та три попередні повинні підтверджувати достатність фінансового стану для виконання зобов’язань з урахуванням виду та обсягу комерційної діяльності, а також відсутність від’ємних чистих активів (якщо не забезпечені).
·Оновлений підхід до критерію “стійкий фінансовий стан” буде представлений Урядом через зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1092.
·Введено нові терміни: “декларант”, “митний представник”, “облікові записи”, “управління ризиками”, “утримувач митного режиму”, “утримувач місця доставки”, “утримувач товару” для узгодження з європейською термінологією.
3. Також, законом запроваджується інститут “митного представництва”, що дозволяє особі, уповноваженій іншою особою, виконувати необхідні митні дії у якості представника тієї особи.
Тепер будь-яка особа може призначити митного представника:
· Пряме представництво: митний представник діє в інтересах і від імені особи, яку представляє.
· Непряме представництво: митний представник діє в інтересах особи, але від власного імені.
У будь-якому разі, митний представник повинен заявити про свої повноваження та надати документи, що підтверджують його статус і вид представництва.
4. Врегульовано порядок декларування товарів за “процедурою випуску за місцезнаходженням”. В такому випаду, декларантом може бути:
· Підприємство, зазначене в авторизації на спрощене декларування.
· Прямий митний представник підприємства з авторизацією, який діє в його інтересах.
· Непрямий митний представник, що діє в інтересах підприємства без авторизації, але має свою авторизацію на спрощення. Відповідальність за невиконання обов’язків несе непрямий митний представник.
5. Закон визначає предмет і порядок пост-митного контролю, який включає:
· До перевірочний аналіз завершених митних декларацій.
· Документальні перевірки дотримання вимог митного законодавства, зокрема щодо нарахування та сплати митних платежів.
Митні органи мають право перевіряти:
· Правильність і достовірність інформації в митних деклараціях.
· Наявність і точність документів, на основі яких товари поміщені в митні режими.
· Законність ввезення та вивезення товарів.
· Своєчасність і повноту сплати митних платежів.
Повідомлення про проведення документальної перевірки може надсилатися в електронній або паперовій формі, а також вручатися під особистий підпис.
6. Врегульовано організацію документальних виїзних (планових і позапланових) та невиїзних перевірок дотримання митного законодавства.
Планові перевірки проводяться на основі квартальних планів-графіків, які формуються митними органами за результатами аналізу зовнішньоекономічних операцій з використанням системи управління ризиками.
Квартальні плани-графіки оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади до 15 числа останнього місяця кварталу, що передує перевіркам.
7. Закон удосконалює захист прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України. Включає:
· Вдосконалення процедур відбору проб і зразків для ідентифікації порушень.
· Заходи щодо призупинення митного оформлення підозрюваних товарів.
· Розширення можливостей доведення порушень через визнання висновку правовласника на рівні з експертним висновком.
· Право правовласника брати участь у справах про порушення митних правил.
· Спрощення процедури знищення товарів, митне оформлення яких призупинено.
· Запроваджено розумний строк для прийняття рішень митними органами та розширено перелік звичайних операцій з товарами в різних митних режимах.
Запропоновані зміни набирають чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону. Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів мають затвердити підзаконні акти.
27 серпня Національний банк України прийнятою постановою вводить тимчасове обмеження для певних платіжних операцій.
Зокрема, з 1 жовтня національний банк на пів року встановлює ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів фізосіб «з карти на карту» (P2P, C2C) на вихідні перекази між фізичними особами в одному банку. Ліміт не стосується волонтерів і осіб з високими доходами, а також переказів між власними рахунками та юридичними особами. 98% клієнтів не перевищують цю суму, тому обмеження не вплине на їх активність.
Національний банк такі дії пояснює появою проблем із фіктивниими операціями, що потребують термінового реагування, оскільки вони використовуються особами для «відмивання» коштів. У 2024 році понад 80 тис. клієнтів були виключені з банків через участь у схемах «дропів», що свідчить про зростання таких операцій. НБУ оцінює, що через картки «дропів» проходить близько 200 млрд грн на рік.
Мета нововведення — мінімізувати використання платіжної інфраструктури в протиправних цілях. Плануються законодавчі зміни для посилення відповідальності за порушення платіжного законодавства, створення реєстру для банків, зміни в регуляторних повноваженнях НБУ та підвищення вимог до банків щодо дотримання законодавства.
Ліміти не вплинуть на волонтерів, оскільки НБУ врахував їх потреби. Для ідентифікації волонтерів необхідно відповідати щонайменше двом з п’яти критеріїв.
1) фізична особа-користувач офіційно зареєстрована як волонтер;
2) проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи-користувача в надавачі платіжних послуг;
3) фізична особа-користувач подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
4) фізична особа-користувач надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
5) інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та мережі Інтернет шляхом зіставлення з іншою наявною в надавача платіжних послуг інформацією підтверджує здійснення фізичною особою-користувачем волонтерської діяльності та мету зборів, що проводяться в межах волонтерської діяльності.
26 серпня Міністерством Юстиції України було прийнято наказ щодо внесення змін до форм заяв у сфері держреєстрації юридичних осіб, ФО-П та громадських формувань.
Даним наказом було оновлено форму 6 (Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи) та додано нову форму 11 (Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави).
Оглянути форми можливо за посиланням.
Даний наказ набирає чинності з 3 вересня 2024 року.
24 серпня Президент України підписав законопроєкт про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) – міжнародний договір, що визначає юрисдикцію суду та порядок його роботи, включаючи злочини агресії, геноциду, проти людяності та воєнні злочини.
Україна підписала статут 20 січня 2000 року, але його ратифікація затягнулася через негативний висновок Конституційного Суду у 2001 році. Лише після змін до Конституції в 2016 році, що дозволили визнання юрисдикції МКС, ситуація змінилася.
25 лютого 2014 року та 4 лютого 2015 року Україна визнала юрисдикцію МКС, а 3 травня 2022 року ухвалено закон для співпраці з судом.
Реальні розслідування міжнародних злочинів почалися після російської агресії 24 лютого 2022 року. 2 березня 2022 року МКС розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні, але не може розслідувати злочин агресії через те, що Україна та Росія не ратифікували статут. Це підкреслює необхідність створення міжнародного трибуналу для розслідування агресії Росії проти України.
Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду є важливою для України, оскільки це основний інструмент для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців. Вона зобов'язана цим відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та міжнародного правосуддя. Статут визначає юрисдикцію суду щодо злочинів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також процедури їх розслідування.
Ратифікація дозволить Україні стати 125-ю державою-членом суду, брати участь у роботі Асамблеї держав-учасниць, подавати кандидатури для обрання суддів і прокурорів. Членство сприятиме запобіганню тяжких злочинів у майбутньому та забезпеченню покарання винних, що важливо для міжнародного співтовариства.
Закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду набуде чинності лише разом із законопроєктом, внесеним Президентом 15 серпня 2024 року, що стосується змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Цей закон є важливим для імплементації, оскільки визначає відповідальність командирів і злочини проти людяності, але не вирішує всіх питань, пов'язаних із ратифікацією. Законопроєкт наразі на опрацюванні у профільному комітеті.
