24 квітня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав новий законопроект щодо врегулювання обігу віртуальних активів.
Цей документ відрізняється від попередніх ініціатив тим, що вперше включає положення не лише щодо правового статусу таких активів, а й щодо їх оподаткування. Законопроект рекомендований до розгляду Парламентом найближчим часом, що передбачає наступне:
·Визначення віртуальних активів як нематеріальних благ, які можуть бути об'єктом цивільних прав.
·Встановлення правил обігу віртуальних активів, включаючи їх випуск, обмін та зберігання.
·Регулювання діяльності постачальників послуг, пов'язаних з віртуальними активами, та вимоги до їх реєстрації.
·Запровадження податкових норм, що визначають порядок оподаткування операцій з віртуальними активами для фізичних та юридичних осіб.
Зокрема, передбачається, що доходи, отримані від операцій з віртуальними активами, підлягатимуть оподаткуванню за ставкою, визначеною Податковим кодексом України.
У тексті законопроекту йдеться про комплексне регулювання сфери віртуальних активів, у межах якого визначаються поняття, механізми обігу, вимоги до постачальників відповідних послуг, а також встановлюються податкові правила для фізичних та юридичних осіб, що здійснюють операції з віртуальними активами. Зокрема, передбачено, що такі активи визнаються нематеріальними благами, а доходи від їх обігу підлягатимуть оподаткуванню згідно з нормами Податкового кодексу України.
У документі пропонується запровадити звітування про доходи від обігу віртуальних активів, а також встановити правила визначення бази оподаткування. Це має забезпечити прозорість фінансових операцій, зменшити зловживання у сфері цифрових активів та наблизити Україну до практик країн ЄС. Попередні версії законодавчих ініціатив не містили чітко визначених податкових механізмів, що й відрізняє новий проект від раніше поданих.
Вперше в українському законодавстві пропонується чітко визначити податковий статус операцій з віртуальними активами, що включатиме:
·Оподаткування доходів від продажу або обміну віртуальних активів.
·Визначення бази оподаткування та порядку її розрахунку.
·Зобов'язання щодо звітності та декларування операцій з віртуальними активами.
Такі положення спрямовані на забезпечення прозорості фінансових операцій та запобігання ухиленню від сплати податків.
Законопроект передбачає, що доходи фізичних осіб від продажу чи обміну віртуальних активів будуть оподатковуватися за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Однак, для операцій, здійснених протягом 2026 року, передбачено пільгову ставку ПДФО у розмірі 5% без необхідності підтвердження витрат на придбання активів.
Для юридичних осіб доходи від операцій з віртуальними активами оподатковуватимуться на загальних підставах — за ставкою 18% податку на прибуток підприємств. При цьому вводяться нові різниці для коригування фінансового результату, аналогічно до оподаткування операцій з цінними паперами.
Законопроект також визначає, що операції з випуску, розміщення, продажу, обміну та погашення віртуальних активів не є об'єктом оподаткування ПДВ, за винятком операцій з NFT та токенів, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги.
Крім того, постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, які надають послуги резидентам України, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з віртуальними активами щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України. За невиконання цих обов'язків передбачаються штрафи, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду.
Окрему увагу у законопроекті приділено питанням ліцензування постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами. Ліцензію видаватиме Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Постачальники будуть зобов’язані проходити фінансовий моніторинг і забезпечувати належний рівень кібербезпеки, що відповідає міжнародним стандартам.
Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцеві зазначив, що прийняття цього законопроекту є важливим кроком до інтеграції України у світовий фінансовий простір та створення сприятливих умов для розвитку цифрової економіки. Сам документ був створений на базі європейських нормативно-правових актів: регламенту MiCA (Markets in Crypto Assets) та директив AML, DAC та інших.
У разі ухвалення документ стане основою для запуску офіційного ринку віртуальних активів в Україні. Очікується, що це дасть поштовх розвитку фінансових технологій, блокчейн-рішень та цифрової економіки в цілому.
Наразі, з останніх новин від 29 квітня, відомо, що даний законопроект, попередньо схвалений Комітетом, НКЦПФР (Комісія з цінних паперів) просить відкласти на доопрацювання у зв’язку з його невідповідністю всім вимогами регламенту MiCA. Комісія наголошує, що до другого читання законопроект буде повністю готовий та приведений у відповідність до міжнародних норм та стандартів, а спірні питання будуть усунуті. (Можливості огляду тексту законопроекту у публічному режимі наразі немає, тому можемо лише опиратись на отриману інформацію від першоджерел, таких як Голова Комітету Данило Гетьманцеві та офіційно опублікованих статей на сайті НКЦПФР)
29 квітня Уряд України схвалив два нові законопроекти, спрямовані на створення реєстрів банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб, а також бенефіціарних власників трастів.
Разом із цими законопроектами Міністерством фінансів була також підготовлена до них презентація з оглядом переваг у разі їх прийняття.
Основною метою схвалених Урядом законопроектів є приведення українського законодавства у відповідність до нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму, що є необхідним кроком для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Серед основних цілей, схвалених законопроектів, можна визначити наступні:
3. Удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних даних про кінцевого бенефіціарного власника до Єдиного державного реєстру.
4. Впровадження ефективних, стримуючих і пропорційних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що відповідатимуть стандартам ЄС щодо запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.
Також, окрім визначених основних цілей законопроектами, передбачається наступне:
·Розширення переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу — з метою покращення контролю за відмиванням грошей та іншими незаконними фінансовими операціями. (включення до цього переліку довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які здійснюють операції через «вільні порти», якщо сума перевищує 400 тис. грн).
·Недопущення до управління та/або контролю за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які мають кримінальне минуле або є співучасниками злочинів.
Варто зазначити, що схвалений раніше законопроект від 18 квітня щодо інтеграції з ЄС з метою приєднання до SEPA був відкликаний через низку зауважень з боку Уряду через невідповідність встановленим вимогам. У зв'язку з цим Уряд вирішив розділити ініціативу на два окремі законопроекти, що були повторно схвалені 29 квітня те передані на розгляд Комітетам Верховної Ради.
16 квітня Верховна Рада України ухвалила два закони №13172 та №13173, якими продовжено дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів — з 9 травня до 6 серпня 2025 року.
Це вже п’ятнадцяте продовження відповідних режимів з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Президент Володимир Зеленський підписав ці закони 18 квітня 2025 року, а офіційна публікація відбулася 19 квітня у виданні «Голос України», що означає набуття чинності з дати офіційної публікації по 9 травня 2025 року о 05:30. Рішення про продовження воєнного стану та мобілізації було підтримано переважною більшістю депутатів.
Продовження воєнного стану та мобілізації є частиною заходів, спрямованих на забезпечення обороноздатності країни в умовах триваючої агресії. Ці правові режими дозволяють органам влади ефективно координувати дії з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Нагадаємо, що воєнний стан в Україні було вперше запроваджено 24 лютого 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення росії.
8 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №394, що спрямована на посилення захисту прав власників земельних ділянок та впровадження адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
Цей нормативно-правовий акт набрав чинності 11 квітня 2025 року, що спрямований на врегулювання актуальних питань у сфері земельного законодавства, зокрема у частині розв’язання конфліктів щодо меж земельних ділянок, забезпечення правової визначеності та прозорості у використанні земельних ресурсів.
Відповідно до викладеної інформації Міністерства аграрної політики України, дана Постанова є частиною комплексної реформи земельного законодавства, що спрямована на зменшення кількості спорів, пов’язаних із правами на землю, підвищення ефективності управління землею, а також на забезпечення стабільності земельних відносин в умовах воєнного стану. Окрім того, Постанова реалізує принципи Закону України «Про адміністративну процедуру» у частині, що стосується земельних правовідносин та передбачає наступне:
Постанова дозволяє використовувати дані технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та іншої документації із землеустрою, розробленої до 2013 року, для визначення розташування меж земельних ділянок у межах масивів. Це важливо у випадках, коли межі ділянок не внесені до Державного земельного кадастру.
Документ передбачає можливість використання в адміністративному порядку даних землеустрою без зайвих бюрократичних процедур. Це особливо актуально у нинішніх умовах, коли частина даних могла бути втрачена або недоступна через війну.
Встановлюється обов’язковість передання до Державного фонду документації із землеустрою матеріалів, що були підставою для формування масивів земель колективної власності. Це дозволить оновити й узагальнити інформацію, що використовується під час прийняття рішень на місцях.
Постанова зобов’язує органи влади оприлюднювати відповідну документацію, що сприяє прозорості у сфері земельних відносин і зменшенню кількості конфліктів.
29 квітня Президентом України було підписано Закон №4353-IX, що передбачає створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій).
Цей крок спрямований на модернізацію національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці.
Відповідно до прийнятого закону, надається роз’яснення терміну Єдиний реєстр кваліфікацій — це автоматизована система класифікації, збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту інформації про кваліфікації, професії (види занять), що об'єднує:
·Національний класифікатор професій;
·Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників;
·Реєстр кваліфікацій.
Метою даного закону є діджиталізація та синхронізація даних з усієї бази для забезпечення швидкого та прозорого доступу до інформації про професійні кваліфікації.
Відповідно до документу, повноваження щодо створення та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій передано до Національного агентства кваліфікацій. Передбачено також про перехідний період протягом якого агентство здійснюватиме ведення Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Створення Єдиного реєстру кваліфікацій має бути завершено протягом перехідного одного року з моменту набрання чинності даного Законом.
Створення Єдиного реєстру кваліфікацій є важливим кроком у напрямку модернізації системи управління трудовими ресурсами в Україні. Це сприятиме підвищенню ефективності ринку праці, забезпеченню прозорості та відповідності професійних кваліфікацій сучасним вимогам.
1 квітня набули чинності зміни, ухвалені постановою №39 від 29 березня 2025 року Національним банком України (НБУ), що вносить зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.
Серед нововведень, визначених даною постановою, визначаються наступні:
· Розширення переліку суб'єктів, які мають право на отримання інформації, що містить банківську таємницю.
· Уточнення процедур розкриття інформації у випадках, передбачених законодавством.
Ці зміни спрямовані на забезпечення балансу між захистом персональних даних клієнтів банків та необхідністю державних органів у доступі до фінансової інформації для виконання своїх функцій.
Дані зміни пов’язані зі схваленням законопроектів, що передбачають створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів громадян.
Цей документ відрізняється від попередніх ініціатив тим, що вперше включає положення не лише щодо правового статусу таких активів, а й щодо їх оподаткування. Законопроект рекомендований до розгляду Парламентом найближчим часом, що передбачає наступне:
·Визначення віртуальних активів як нематеріальних благ, які можуть бути об'єктом цивільних прав.
·Встановлення правил обігу віртуальних активів, включаючи їх випуск, обмін та зберігання.
·Регулювання діяльності постачальників послуг, пов'язаних з віртуальними активами, та вимоги до їх реєстрації.
·Запровадження податкових норм, що визначають порядок оподаткування операцій з віртуальними активами для фізичних та юридичних осіб.
Зокрема, передбачається, що доходи, отримані від операцій з віртуальними активами, підлягатимуть оподаткуванню за ставкою, визначеною Податковим кодексом України.
У тексті законопроекту йдеться про комплексне регулювання сфери віртуальних активів, у межах якого визначаються поняття, механізми обігу, вимоги до постачальників відповідних послуг, а також встановлюються податкові правила для фізичних та юридичних осіб, що здійснюють операції з віртуальними активами. Зокрема, передбачено, що такі активи визнаються нематеріальними благами, а доходи від їх обігу підлягатимуть оподаткуванню згідно з нормами Податкового кодексу України.
У документі пропонується запровадити звітування про доходи від обігу віртуальних активів, а також встановити правила визначення бази оподаткування. Це має забезпечити прозорість фінансових операцій, зменшити зловживання у сфері цифрових активів та наблизити Україну до практик країн ЄС. Попередні версії законодавчих ініціатив не містили чітко визначених податкових механізмів, що й відрізняє новий проект від раніше поданих.
Вперше в українському законодавстві пропонується чітко визначити податковий статус операцій з віртуальними активами, що включатиме:
·Оподаткування доходів від продажу або обміну віртуальних активів.
·Визначення бази оподаткування та порядку її розрахунку.
·Зобов'язання щодо звітності та декларування операцій з віртуальними активами.
Такі положення спрямовані на забезпечення прозорості фінансових операцій та запобігання ухиленню від сплати податків.
Законопроект передбачає, що доходи фізичних осіб від продажу чи обміну віртуальних активів будуть оподатковуватися за ставкою 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Однак, для операцій, здійснених протягом 2026 року, передбачено пільгову ставку ПДФО у розмірі 5% без необхідності підтвердження витрат на придбання активів.
Для юридичних осіб доходи від операцій з віртуальними активами оподатковуватимуться на загальних підставах — за ставкою 18% податку на прибуток підприємств. При цьому вводяться нові різниці для коригування фінансового результату, аналогічно до оподаткування операцій з цінними паперами.
Законопроект також визначає, що операції з випуску, розміщення, продажу, обміну та погашення віртуальних активів не є об'єктом оподаткування ПДВ, за винятком операцій з NFT та токенів, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги.
Крім того, постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, які надають послуги резидентам України, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з віртуальними активами щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України. За невиконання цих обов'язків передбачаються штрафи, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду.
Окрему увагу у законопроекті приділено питанням ліцензування постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами. Ліцензію видаватиме Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Постачальники будуть зобов’язані проходити фінансовий моніторинг і забезпечувати належний рівень кібербезпеки, що відповідає міжнародним стандартам.
Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцеві зазначив, що прийняття цього законопроекту є важливим кроком до інтеграції України у світовий фінансовий простір та створення сприятливих умов для розвитку цифрової економіки. Сам документ був створений на базі європейських нормативно-правових актів: регламенту MiCA (Markets in Crypto Assets) та директив AML, DAC та інших.
У разі ухвалення документ стане основою для запуску офіційного ринку віртуальних активів в Україні. Очікується, що це дасть поштовх розвитку фінансових технологій, блокчейн-рішень та цифрової економіки в цілому.
Наразі, з останніх новин від 29 квітня, відомо, що даний законопроект, попередньо схвалений Комітетом, НКЦПФР (Комісія з цінних паперів) просить відкласти на доопрацювання у зв’язку з його невідповідністю всім вимогами регламенту MiCA. Комісія наголошує, що до другого читання законопроект буде повністю готовий та приведений у відповідність до міжнародних норм та стандартів, а спірні питання будуть усунуті. (Можливості огляду тексту законопроекту у публічному режимі наразі немає, тому можемо лише опиратись на отриману інформацію від першоджерел, таких як Голова Комітету Данило Гетьманцеві та офіційно опублікованих статей на сайті НКЦПФР)
29 квітня Уряд України схвалив два нові законопроекти, спрямовані на створення реєстрів банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб, а також бенефіціарних власників трастів.
Разом із цими законопроектами Міністерством фінансів була також підготовлена до них презентація з оглядом переваг у разі їх прийняття.
Основною метою схвалених Урядом законопроектів є приведення українського законодавства у відповідність до нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму, що є необхідним кроком для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Серед основних цілей, схвалених законопроектів, можна визначити наступні:
- Створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, що адмініструватиметься Державною податковою службою (ДПС). До реєстру вноситимуться дані про банківські рахунки, рахунки у цінних паперах, електронні гаманці, а також відомості про власників цих рахунків і установи, де вони відкриті.
- Створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та подібних правових утворень, що також буде під управлінням ДПС. Метою є забезпечення прозорості структури власності та запобігання використанню трастів для відмивання коштів або фінансування тероризму.
3. Удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних даних про кінцевого бенефіціарного власника до Єдиного державного реєстру.
4. Впровадження ефективних, стримуючих і пропорційних санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, що відповідатимуть стандартам ЄС щодо запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.
Також, окрім визначених основних цілей законопроектами, передбачається наступне:
- Посилення перевірки кінцевих бенефіціарних власників, шляхом введення санкцій за надання неправдивих даних.
- Впровадження системи викривачів порушень у сфері фінансового моніторингу, забезпечуючи захист для осіб, які повідомляють про порушення.
·Розширення переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу — з метою покращення контролю за відмиванням грошей та іншими незаконними фінансовими операціями. (включення до цього переліку довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які здійснюють операції через «вільні порти», якщо сума перевищує 400 тис. грн).
·Недопущення до управління та/або контролю за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які мають кримінальне минуле або є співучасниками злочинів.
Варто зазначити, що схвалений раніше законопроект від 18 квітня щодо інтеграції з ЄС з метою приєднання до SEPA був відкликаний через низку зауважень з боку Уряду через невідповідність встановленим вимогам. У зв'язку з цим Уряд вирішив розділити ініціативу на два окремі законопроекти, що були повторно схвалені 29 квітня те передані на розгляд Комітетам Верховної Ради.
16 квітня Верховна Рада України ухвалила два закони №13172 та №13173, якими продовжено дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів — з 9 травня до 6 серпня 2025 року.
Це вже п’ятнадцяте продовження відповідних режимів з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Президент Володимир Зеленський підписав ці закони 18 квітня 2025 року, а офіційна публікація відбулася 19 квітня у виданні «Голос України», що означає набуття чинності з дати офіційної публікації по 9 травня 2025 року о 05:30. Рішення про продовження воєнного стану та мобілізації було підтримано переважною більшістю депутатів.
Продовження воєнного стану та мобілізації є частиною заходів, спрямованих на забезпечення обороноздатності країни в умовах триваючої агресії. Ці правові режими дозволяють органам влади ефективно координувати дії з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Нагадаємо, що воєнний стан в Україні було вперше запроваджено 24 лютого 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення росії.
8 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №394, що спрямована на посилення захисту прав власників земельних ділянок та впровадження адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
Цей нормативно-правовий акт набрав чинності 11 квітня 2025 року, що спрямований на врегулювання актуальних питань у сфері земельного законодавства, зокрема у частині розв’язання конфліктів щодо меж земельних ділянок, забезпечення правової визначеності та прозорості у використанні земельних ресурсів.
Відповідно до викладеної інформації Міністерства аграрної політики України, дана Постанова є частиною комплексної реформи земельного законодавства, що спрямована на зменшення кількості спорів, пов’язаних із правами на землю, підвищення ефективності управління землею, а також на забезпечення стабільності земельних відносин в умовах воєнного стану. Окрім того, Постанова реалізує принципи Закону України «Про адміністративну процедуру» у частині, що стосується земельних правовідносин та передбачає наступне:
- Захист прав власників у випадку відсутності повних даних
Постанова дозволяє використовувати дані технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та іншої документації із землеустрою, розробленої до 2013 року, для визначення розташування меж земельних ділянок у межах масивів. Це важливо у випадках, коли межі ділянок не внесені до Державного земельного кадастру.
- Спрощення процедур під час воєнного стану
Документ передбачає можливість використання в адміністративному порядку даних землеустрою без зайвих бюрократичних процедур. Це особливо актуально у нинішніх умовах, коли частина даних могла бути втрачена або недоступна через війну.
- Наповнення державного фонду документації
Встановлюється обов’язковість передання до Державного фонду документації із землеустрою матеріалів, що були підставою для формування масивів земель колективної власності. Це дозволить оновити й узагальнити інформацію, що використовується під час прийняття рішень на місцях.
- Інформаційна прозорість
Постанова зобов’язує органи влади оприлюднювати відповідну документацію, що сприяє прозорості у сфері земельних відносин і зменшенню кількості конфліктів.
29 квітня Президентом України було підписано Закон №4353-IX, що передбачає створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій).
Цей крок спрямований на модернізацію національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці.
Відповідно до прийнятого закону, надається роз’яснення терміну Єдиний реєстр кваліфікацій — це автоматизована система класифікації, збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту інформації про кваліфікації, професії (види занять), що об'єднує:
·Національний класифікатор професій;
·Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників;
·Реєстр кваліфікацій.
Метою даного закону є діджиталізація та синхронізація даних з усієї бази для забезпечення швидкого та прозорого доступу до інформації про професійні кваліфікації.
Відповідно до документу, повноваження щодо створення та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій передано до Національного агентства кваліфікацій. Передбачено також про перехідний період протягом якого агентство здійснюватиме ведення Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Створення Єдиного реєстру кваліфікацій має бути завершено протягом перехідного одного року з моменту набрання чинності даного Законом.
Створення Єдиного реєстру кваліфікацій є важливим кроком у напрямку модернізації системи управління трудовими ресурсами в Україні. Це сприятиме підвищенню ефективності ринку праці, забезпеченню прозорості та відповідності професійних кваліфікацій сучасним вимогам.
1 квітня набули чинності зміни, ухвалені постановою №39 від 29 березня 2025 року Національним банком України (НБУ), що вносить зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.
Серед нововведень, визначених даною постановою, визначаються наступні:
· Розширення переліку суб'єктів, які мають право на отримання інформації, що містить банківську таємницю.
· Уточнення процедур розкриття інформації у випадках, передбачених законодавством.
Ці зміни спрямовані на забезпечення балансу між захистом персональних даних клієнтів банків та необхідністю державних органів у доступі до фінансової інформації для виконання своїх функцій.
Дані зміни пов’язані зі схваленням законопроектів, що передбачають створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів громадян.
