Поява віртуального активу, як засобу заощадження, яке можна передавати або обмінювати у цифровому режимі, було розроблено як децентралізовану форму електронної валюти, що дозволяє здійснювати peer-to-peer (P2P) транзакції без участі централізованого органу, на кшталт національного центрального банку (Центробанк).
У міру зростання попиту на використання та розвитку віртуального платіжного засобу — криптоактиву, що створювався як альтернатива національній валюті, стрімко збільшувався до нього інтерес, ставши предметом пильної уваги, світових регуляторів.
У свою чергу світові регулятори виділяють у віртуальних активах чималу кількість потенційних загроз, зокрема:
· висока волатильність курсу криптоактивів, що означає нестабільність ринку;
· поширення шахрайства, що призводить до втрати активів, цифрових гаманців та інших метаданих учасників крипторинку;
· використання віртуальної валюти на користь відмивання грошей та спонсорування тероризму, та інших протиправних дій, що створюють сприятливі умови для кримінальних операцій;
· відсутність загальної законодавчої бази, що призводить до відсутності системного регулювання криптоіндустрії, системи страхування інвесторів/учасників ринку, неможливості учасникам претендувати на відшкодування збитків, відсутності доказового характеру своїх прав на віртуальні активи;
· дестабілізація економіки як на національному рівні, так і на світовому у зв'язку з високим попитом учасників/інвесторів при використанні цифрових активів;
· порушення прав споживачів, інвесторів/учасників та стабільності ринку, з урахуванням ризиків, пов'язаних із криптоактивами.
Такою ситуацією стурбовані не лише регулятори, Центробанки, а й міжнародні організації, такі як: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Цільова група з розробки заходів у боротьбі з відмиванням грошей (FATF), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Базельський комітет з банківського нагляду та інші.
Можливість регулювання та співробітництва в рамках міжнародної взаємодії між країнами та/або організаціями вказує на здатність руху в одному напрямку, що дозволяє криптоактивам відігравати регульовану роль в економіці. Це також сприяє глобальній співпраці у створенні великої бази правил, стандартів, які сприятимуть максимальній координації ринку криптоактивів.
До сьогодні відсутній уніфікований діючий підхід до регулювання віртуальних активів на світовому рівні. Хоча, на національному рівні країни поступово вже вводять певні обмеження, чи навпаки, дають можливість розвиватися криптоіндустрії, як новій галузі.
Наприклад, в США віртуальний актив не вважається законним платіжним засобом. У той час, як Федеральне агентство боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) разом з Податковим управлінням США (IRS) криптобіржі вважають засобом передачі, при цьому цифрову валюту визначають як «цифрове подання вартості, яке функціонує як засіб обміну, розрахункова одиниця та/або засіб заощадження». Таким чином, обмін віртуальних активів є законним у США і підпадає під дію Закону про банківську таємницю (BSA). Тим часом, Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) вказала, що віртуальні активи є цінними паперами і застосовуються згідно із законом про цінні папери до цифрових гаманців та бірж. Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC) визначає віртуальний актив, як товар і дозволяє публічну торгівлю деривативами у вигляді криптоактивів. У відповідь на рекомендації, опубліковані FATF у червні 2019 року, Федеральне агентство боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) взяло зобов'язання контролювати ситуацію зі збору та обміну інформацією про ініціаторів та бенефіціарів криптотранзакцій від криптобірж. На даний момент США продовжує розробку федерального законодавства про криптоактиви.
У Швейцарії ж криптоактиви та криптобіржі є законними, а Федеральна податкова адміністрація Швейцарії (SFTA) вважає віртуальну валюту активами, які у свою чергу оподатковуються швейцарським податком на багатство та мають декларуватися у щорічних податкових деклараціях. У вересні 2020 року парламент Швейцарії ухвалив Закон про блокчейн, який додатково визначає законність обміну криптоактивами та проведення криптобірж у швейцарському законодавстві, щоб адаптувати існуючі положення фінансового регулювання, включивши до них віртуальні активи. 2021 року Федеральна рада Швейцарії проголосувала за проект про подальшу адаптацію існуючих фінансових правил до віртуальних активів, щоб вирішити проблему їх незаконного використання.
Японія залишається найпрогресивнішою та найсприятливішою країною у світі для регулювання віртуальних активів і визнає біткойн та інші цифрові валюти законною власністю відповідно до Закону про платіжні послуги (PSA). У грудні 2017 року Національне податкове агентство Японії ухвалило, що прибуток від віртуальних активів слід класифікувати як «інші доходи», а інвестори оподатковуються відповідним податком. Як повідомляє Агентство фінансових послуг Японії (FSA), що незабаром буде запропоновано закон для регулювання емітентів стейблкоїнів (цифрова валюта, яка прив'язана до фіатної валюти), щоб знизити ризики для клієнтів та обмежити можливості використання стейблкоїнів для відмивання грошей. Дане законодавство включатиме нові протоколи безпеки та нові зобов'язання для постачальників криптопослуг, повідомлятиме про підозрілу діяльність.
У 2020 році Європейська Комісія вперше виступила з пропозицією, відомою як Регулювання ринку криптоактивів (MiCA). Це перший масштабний проект, який застосовуватиметься безпосередньо в Європейському Союзі (ЄС) для всіх країн-учасниць без будь-яких додатково прийнятих національних законів про імплементацію.
Основними цілями проекту регулювання крипторинку можна виділити наступні:
· забезпечення правової визначеності шляхом створення надійної правової бази для криптоактивів у сфері їх застосування, що не підпадає під дію чинного законодавства про фінансові послуги;
· уникнення дублювання оновленого законодавства Anti Money Laundering and Financing of Terrorism(AML/FT) шляхом створення публічних реєстрів постачальників послуг криптоактивів;
· підтримка інновацій та чесної конкуренції з метою сприяння розвитку криптоактивів шляхом створення безпечної та пропорційної структури;
· захист споживачів, інвесторів та цілісності ринку з урахуванням ризиків, пов'язаних із криптоактивами;
· забезпечення фінансової стабільності, включаючи заходи безпеки щодо усунення потенційних ризиків.
Такий підхід відповідає захисту прав споживачів та забезпечує ефективний та узгоджений доступ до інноваційних ринків криптоактивів на єдиному ринку.
У рамках MiCA серед обов'язків емітентів криптоактивів можна назвати такі:
1. Публікація технічного документа, що має деяку схожість із проспектами, опублікованими відповідно до положення про проспекти емісії.
2. Необхідність реєстрації, авторизації для випуску криптоактивів.
3. Дотримання певних пруденційних правил під час реалізації криптоактивів.
4. Зобов'язання діяти чесно, справедливо та професійно по відношенню до власників криптоактивів, зокрема щодо управління конфліктами та запобігання чи підтримці протоколів безпечного доступу.
Застосовні обов'язки залежать від кількох факторів, зокрема від типу пропонованого криптоактиву і від суми пропозиції.
Що стосується криптопровайдерів, суб'єкти, що надають послуги криптоактивів, мають кваліфікуватися як постачальники послуг криптоактивів. Визначені стандартні послуги, що виконуються та надаються щодо будь-якого типу криптоактивів, що підпадають під сферу дії MiCA, підлягають реєстрації та регулюванню відповідно до регламенту MiCA. Зберігання та управління криптоактивами від імені третіх осіб, а також надання консультацій щодо криптоактивів є частиною послуг, що кваліфікуються як послуги криптоактивів.
Регулювання ринку криптоактивів у рамках MiCA може забезпечити гармонізовану правову базу з надійними гарантіями для нерегульованих криптоактивів, а також для постачальників послуг, які займаються цим бізнесом, і, зрештою, для споживачів.
5 жовтня 2022 року Європейська Рада підписала текст MiCA , а вже 10 жовтня члени Комітету з економічних та валютних питань Європейського парламенту ухвалили законопроект про регулювання криптовалют, таким чином підтримавши регламент MiCA та всі відповідні положення.
За словами представників Комітету ЄС, ініціатива MiCA зможе вплинути на здатність учасників ринку диверсифікувати свій бізнес за рахунок розробки стратегії криптоактивів, а також на здібності підвищувати довіру перед банками та пропонувати крипто-компаніям єдину ліцензію для роботи в ЄС.
Цей регламент залишилося лише ухвалити Європейському парламенту до кінця місяця жовтня, після чого він набуде чинності після закінчення терміну 18 місяців.
