Сьогодні, 28 листопада 2024, Президент підписав законопроект №11416-д, який стосується змін до Податкового кодексу України та спрямований на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень під час воєнного стану. Він запроваджує низку нововведень, які стосуються як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (ФОП). У цій статті ми розглянемо основні зміни, передбачені цим законопроєктом.
1. Роздрібна торгівля пальним: нові авансові внески
Однією з найважливіших змін є запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для платників, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. Згідно з нововведеннями, такі платники мають сплачувати авансовий внесок до 20 числа кожного місяця за кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Розміри авансових внесків наступні:
- 60 000 грн — за кожне місце роздрібної торгівлі пальним (звичайний паливний бізнес).
- 30 000 грн — за місця, де реалізується виключно скраплений газ.
- 45 000 грн — за місця, де реалізуються кілька видів пального, при цьому частка реалізації скрапленого газу складає 50% і більше від загального обсягу.
Також підприємці (ФОПи), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, повинні сплачувати аналогічні авансові внески з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це є новим обов'язком для цієї категорії платників.
Крім того, ФОПи зобов'язані вести окремий облік доходів і витрат від реалізації пального, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо вони торгують цими товарами.
2. Зміни до базової ставки податку на прибуток
Базова ставка податку на прибуток для фінансових установ (крім страхових компаній) підвищується до 25%. Також вводяться нові правила оподаткування для контрольованих іноземних компаній та для виплати дивідендів.
Особливі зміни стосуються банків. За підсумками 2024 року, для банків ставка податку на прибуток збільшується до 50%. Це нововведення спрямоване на збільшення бюджетних надходжень у період воєнного стану.
3. Військовий збір
Платниками військового збору є різні категорії осіб, які отримують доходи, що підлягають оподаткуванню. Вони включають:
-Фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерел в Україні, так і за кордоном. Це включає:
·Заробітну плату,
·Доходи від підприємницької діяльності,
·Доходи від продажу майна,
·Інші доходи, що підлягають оподаткуванню ПДФО (податком на доходи фізичних осіб).
-Фізичні особи-резиденти, які володіють або користуються сільськогосподарськими земельними ділянками. Якщо у володінні або оренді земельної ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності, необхідно також повинні сплачувати військовий збір, особливо якщо накладається мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ).
-Фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела в Україні. Це стосується іноземців, які заробляють в Україні через бізнес чи працевлаштування.
-Податкові агенти – це роботодавці або інші організації, які виплачують заробітну плату або доходи фізичним особам. Вони зобов'язані утримувати військовий збір із зарплат своїх працівників та перераховувати його до бюджету.
-Фізичні особи-підприємці (ФОП), які працюють є платниками єдиного податку. Це стосується ФОПів:
·першої групи;
·другої групи;
·четвертої групи.
-Фізичні особи-підприємці (ФОП), які працюють на спрощеній системі оподаткування. Це стосується ФОПів третьої групи юридичних осіб).
На які доходи розповсюджується військовий збір?
Військовий збір застосовується до всіх доходів, які оподатковуються ПДФО. Ось основні види доходів, на які розповсюджується збір:
-Заробітна плата – якщо фізична особа працює за наймом або отримує заробітну плату, з неї утримується військовий збір.
-Доходи від підприємницької діяльності – це доходи, які отримують ФОПи. Ставка військового збору застосовується до чистого доходу, який залишається після сплати інших податків.
-Доходи від продажу майна:
·продаж нерухомості (квартири, будинки, земельні ділянки),
·продаж рухомого майна (автомобілі, техніка тощо).
Якщо особа продає нерухомість або транспорт, до доходу застосовується військовий збір.
-Іноземні доходи – якщо особа отримуєте дохід з-за кордону, цей дохід також підлягає військовому збору, навіть якщо фізична особа-резидент України.
-Інвестиційні доходи – це прибутки від інвестиційної діяльності, зокрема:
·прибутки від продажу цінних паперів,
·дивіденди,
·роялті,
·відсотки на депозити та інші інвестиційні прибутки.
-Орендні доходи – якщо особа здає в оренду квартиру, будинок, транспорт або інше майно, військовий збір утримується з орендної плати.
Ставки військового збору
Наразі базова ставка військового збору становить 1,5%. Ця ставка залишається чинною для фізичних осіб, які отримують доходи, що підлягають оподаткуванню ПДФО.
-Підвищена ставка – після набрання чинності законопроектом, для певних категорій платників податків, зокрема:
·ФОП на спрощеній системі (перша, друга та четверта групи) ставка підвищиться до 5%.
·Платники єдиного податку (ФОП третьї групи та юридичні особи) сплачуватимуть військовий збір за ставкою до 10%, залежно від виду діяльності та джерела доходів, відповідно до нових норм законодавства.
* Для ФОПів не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності
Сплата військового збору
Сплата військового збору відбуватиметься за такими правилами:
-ФОПи першої, другої та четвертої груп:
·Сплачують військовий збір щомісячними авансовими внесками.
·Строк сплати – до 20 числа поточного місяця.
·Вони можуть сплатити збір наперед за квартал або рік, але не пізніше кінця поточного звітного року.
-ФОПи третьої групи та юридичні особи:
·Сплачують військовий збір протягом 10 днів після граничного строку подання податкової декларації за квартал.
-Податкові агенти (роботодавці) утримують військовий збір із зарплати найманих працівників та перераховують його до бюджету.
Основні положення про дату вступу в силу
Законопроєкт №11416-д передбачає, що військовий збір набуває чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Це означає, що більшість положень збору набудуть чинності негайно після опублікування, хоча певні правила можуть мати перехідні положення та особливі терміни, зокрема:
1.Фізичні особи (громадяни): для них військовий збір набуває чинності відразу після опублікування закону.
2.Фізичні особи-підприємці (ФОП) першої, другої та четвертої груп: вони зобов’язані сплачувати військовий збір, починаючи з 1 жовтня 2024 року і до закінчення або скасування воєнного стану. Це означає, що вже від цієї дати ФОПи мають враховувати військовий збір у своїх звітних документах та платежах.
3.Юридичні особи (ТОВ) та інші платники єдиного податку третьої групи: для цієї категорії платників військовий збір також введено з 1 жовтня 2024 року.
Відповідальність за несплату військового збору
За несплату або несвоєчасну сплату військового збору передбачені штрафи:
-Для ФОПів першої та другої груп – штраф у розмірі 50% від ставки єдиного податку.
-Для ФОПів третьої групи:
·Якщо затримка становить менше 30 днів – штраф 5% від суми несплаченого військового збору.
·Якщо затримка перевищує 30 днів – штраф 10% від суми несплаченого збору.
-За умисну несплату військового збору накладаються більш жорсткі санкції:
·За перше порушення – штраф 25% від суми несплаченого збору.
За повторне порушення (затримка понад 90 днів) – штраф 50% від суми боргу.
4. Контроль за сплатою податків і камеральні перевірки
Податкові органи отримують нові обов'язки щодо контролю за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків із податку на прибуток та ПДФО. Це стосується як підприємств, що займаються обміном валют, так і тих, хто торгує пальним.
Під час камеральної перевірки податківці перевірятимуть не тільки звітність підприємств, але й інформацію з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а також реєстри, що стосуються виробництва спиртових напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Основна мета — перевірити своєчасність та повноту сплати податків.
5. Місячна звітність для фізичних осіб
З 1 січня 2025 року підприємці та податкові агенти, які є платниками єдиного соціального внеску (ЄСВ), зобов'язані подавати місячну звітність про доходи фізичних осіб, суму податку та ЄСВ, що були утримані. Це нововведення дозволить прискорити перевірки та контроль за доходами фізичних осіб, на відміну від раніше діючого квартального звітування.
6. Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ)
Законопроєкт також уточнює положення щодо мінімального податкового зобов'язання (МПЗ). Власники та користувачі земельних ділянок, які належать до сільськогосподарських угідь, не визначатимуть МПЗ для ділянок, що знаходяться в межах населених пунктів на 1 січня звітного року.
Окрім того, при визначенні МПЗ за 2025 рік і наступні роки коефіцієнт «К» збільшується з 0,05 до 0,057. Мінімальна сума МПЗ для земельної ділянки становитиме:
- 700 грн за гектар.
- 1400 грн — для земельних ділянок, де частка ріллі становить не менше 50%.
7. Нові авансові внески для обмінних пунктів валют
Законопроєкт №11416-д запроваджує нові авансові внески з податку на прибуток для обмінних пунктів валют, що суттєво збільшує податкове навантаження на цей сектор. Відтепер обмінні пункти зобов’язані сплачувати фіксовані авансові внески, залежно від свого розташування:
Ці нові зобов'язання означають, що обмінні пункти в Києві щорічно платитимуть 124 600 грн, у великих містах — 106 800 грн, а в малих містах — 35 600 грн.
Крім того, зростає базова (основна) ставка податку на прибуток для фінансових установ (крім страхових) із 18% до 25% (п. 136.1-1 ПКУ). За результатами податкового (звітного) 2024 року базова ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків становитиме 50%.
Ці суми встановлюються на рівні кварталу і мають сплачуватися авансово на початку кожного податкового кварталу.
8. Оподаткування допомоги постраждалим від війни
Доходи у вигляді коштів або безоплатно наданих товарів, що були надані за рахунок бюджетів іноземних держав або їхніх фондів постраждалим внаслідок збройної агресії рф, не включатимуться до загального оподатковуваного доходу. Ці зміни стосуються податкових періодів 2022 та 2023 років, а також діятимуть до кінця року, у якому буде скасовано воєнний стан.
9. Рентна плата за видобуток корисних копалин
Не буде об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами продукція гірничих підприємств, яка безоплатно передається на користь:
1.Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад,
2.Національній гвардії України,
3.Службі безпеки України,
4.Службі зовнішньої розвідки України,
5.Державній прикордонній службі України,
6.Міністерству внутрішніх справ України,
7.Управлінню державної охорони України,
8.Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України,
9.іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави.
Для видобутку корисних копалин, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2517, 2505 та 2507 00, ціна реалізації встановлюється за більшою з двох величин: фактичною ціною реалізації або за методикою, затвердженою урядом, але не менше:
-6,50 доларів США за тонну для коду УКТ ЗЕД 2517 (граніт).
-5,00 доларів США за тонну для коду УКТ ЗЕД 2505 (пісок).
-300 доларів США за тонну для коду УКТ ЗЕД 2507 00 (коалін).
10. Щодо дати набрання чинності
Цей законопроєкт набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, окрім окремих норм, які набудуть чинності з 1 січня 2025 року. Це стосується змін до статей 51, 70, 170, 172-174 та 176 Податкового кодексу щодо нових строків звітування з ПДФО.
Отже, оновлений Податковий кодекс України спрямований на збалансування бюджетних надходжень у період воєнного стану, посилення контролю за податковими зобов'язаннями та підтримку державних фінансових ресурсів. Його вплив на підприємства, особливо в секторі пального, валютних операцій та фінансових установ, буде значним.
1. Роздрібна торгівля пальним: нові авансові внески
Однією з найважливіших змін є запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для платників, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. Згідно з нововведеннями, такі платники мають сплачувати авансовий внесок до 20 числа кожного місяця за кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Розміри авансових внесків наступні:
- 60 000 грн — за кожне місце роздрібної торгівлі пальним (звичайний паливний бізнес).
- 30 000 грн — за місця, де реалізується виключно скраплений газ.
- 45 000 грн — за місця, де реалізуються кілька видів пального, при цьому частка реалізації скрапленого газу складає 50% і більше від загального обсягу.
Також підприємці (ФОПи), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, повинні сплачувати аналогічні авансові внески з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це є новим обов'язком для цієї категорії платників.
Крім того, ФОПи зобов'язані вести окремий облік доходів і витрат від реалізації пального, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо вони торгують цими товарами.
2. Зміни до базової ставки податку на прибуток
Базова ставка податку на прибуток для фінансових установ (крім страхових компаній) підвищується до 25%. Також вводяться нові правила оподаткування для контрольованих іноземних компаній та для виплати дивідендів.
Особливі зміни стосуються банків. За підсумками 2024 року, для банків ставка податку на прибуток збільшується до 50%. Це нововведення спрямоване на збільшення бюджетних надходжень у період воєнного стану.
3. Військовий збір
Платниками військового збору є різні категорії осіб, які отримують доходи, що підлягають оподаткуванню. Вони включають:
-Фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерел в Україні, так і за кордоном. Це включає:
·Заробітну плату,
·Доходи від підприємницької діяльності,
·Доходи від продажу майна,
·Інші доходи, що підлягають оподаткуванню ПДФО (податком на доходи фізичних осіб).
-Фізичні особи-резиденти, які володіють або користуються сільськогосподарськими земельними ділянками. Якщо у володінні або оренді земельної ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності, необхідно також повинні сплачувати військовий збір, особливо якщо накладається мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ).
-Фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела в Україні. Це стосується іноземців, які заробляють в Україні через бізнес чи працевлаштування.
-Податкові агенти – це роботодавці або інші організації, які виплачують заробітну плату або доходи фізичним особам. Вони зобов'язані утримувати військовий збір із зарплат своїх працівників та перераховувати його до бюджету.
-Фізичні особи-підприємці (ФОП), які працюють є платниками єдиного податку. Це стосується ФОПів:
·першої групи;
·другої групи;
·четвертої групи.
-Фізичні особи-підприємці (ФОП), які працюють на спрощеній системі оподаткування. Це стосується ФОПів третьої групи юридичних осіб).
На які доходи розповсюджується військовий збір?
Військовий збір застосовується до всіх доходів, які оподатковуються ПДФО. Ось основні види доходів, на які розповсюджується збір:
-Заробітна плата – якщо фізична особа працює за наймом або отримує заробітну плату, з неї утримується військовий збір.
-Доходи від підприємницької діяльності – це доходи, які отримують ФОПи. Ставка військового збору застосовується до чистого доходу, який залишається після сплати інших податків.
-Доходи від продажу майна:
·продаж нерухомості (квартири, будинки, земельні ділянки),
·продаж рухомого майна (автомобілі, техніка тощо).
Якщо особа продає нерухомість або транспорт, до доходу застосовується військовий збір.
-Іноземні доходи – якщо особа отримуєте дохід з-за кордону, цей дохід також підлягає військовому збору, навіть якщо фізична особа-резидент України.
-Інвестиційні доходи – це прибутки від інвестиційної діяльності, зокрема:
·прибутки від продажу цінних паперів,
·дивіденди,
·роялті,
·відсотки на депозити та інші інвестиційні прибутки.
-Орендні доходи – якщо особа здає в оренду квартиру, будинок, транспорт або інше майно, військовий збір утримується з орендної плати.
Ставки військового збору
Наразі базова ставка військового збору становить 1,5%. Ця ставка залишається чинною для фізичних осіб, які отримують доходи, що підлягають оподаткуванню ПДФО.
-Підвищена ставка – після набрання чинності законопроектом, для певних категорій платників податків, зокрема:
·ФОП на спрощеній системі (перша, друга та четверта групи) ставка підвищиться до 5%.
·Платники єдиного податку (ФОП третьї групи та юридичні особи) сплачуватимуть військовий збір за ставкою до 10%, залежно від виду діяльності та джерела доходів, відповідно до нових норм законодавства.
* Для ФОПів не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності
Сплата військового збору
Сплата військового збору відбуватиметься за такими правилами:
-ФОПи першої, другої та четвертої груп:
·Сплачують військовий збір щомісячними авансовими внесками.
·Строк сплати – до 20 числа поточного місяця.
·Вони можуть сплатити збір наперед за квартал або рік, але не пізніше кінця поточного звітного року.
-ФОПи третьої групи та юридичні особи:
·Сплачують військовий збір протягом 10 днів після граничного строку подання податкової декларації за квартал.
-Податкові агенти (роботодавці) утримують військовий збір із зарплати найманих працівників та перераховують його до бюджету.
Основні положення про дату вступу в силу
Законопроєкт №11416-д передбачає, що військовий збір набуває чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Це означає, що більшість положень збору набудуть чинності негайно після опублікування, хоча певні правила можуть мати перехідні положення та особливі терміни, зокрема:
1.Фізичні особи (громадяни): для них військовий збір набуває чинності відразу після опублікування закону.
2.Фізичні особи-підприємці (ФОП) першої, другої та четвертої груп: вони зобов’язані сплачувати військовий збір, починаючи з 1 жовтня 2024 року і до закінчення або скасування воєнного стану. Це означає, що вже від цієї дати ФОПи мають враховувати військовий збір у своїх звітних документах та платежах.
3.Юридичні особи (ТОВ) та інші платники єдиного податку третьої групи: для цієї категорії платників військовий збір також введено з 1 жовтня 2024 року.
Відповідальність за несплату військового збору
За несплату або несвоєчасну сплату військового збору передбачені штрафи:
-Для ФОПів першої та другої груп – штраф у розмірі 50% від ставки єдиного податку.
-Для ФОПів третьої групи:
·Якщо затримка становить менше 30 днів – штраф 5% від суми несплаченого військового збору.
·Якщо затримка перевищує 30 днів – штраф 10% від суми несплаченого збору.
-За умисну несплату військового збору накладаються більш жорсткі санкції:
·За перше порушення – штраф 25% від суми несплаченого збору.
За повторне порушення (затримка понад 90 днів) – штраф 50% від суми боргу.
4. Контроль за сплатою податків і камеральні перевірки
Податкові органи отримують нові обов'язки щодо контролю за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків із податку на прибуток та ПДФО. Це стосується як підприємств, що займаються обміном валют, так і тих, хто торгує пальним.
Під час камеральної перевірки податківці перевірятимуть не тільки звітність підприємств, але й інформацію з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а також реєстри, що стосуються виробництва спиртових напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Основна мета — перевірити своєчасність та повноту сплати податків.
5. Місячна звітність для фізичних осіб
З 1 січня 2025 року підприємці та податкові агенти, які є платниками єдиного соціального внеску (ЄСВ), зобов'язані подавати місячну звітність про доходи фізичних осіб, суму податку та ЄСВ, що були утримані. Це нововведення дозволить прискорити перевірки та контроль за доходами фізичних осіб, на відміну від раніше діючого квартального звітування.
6. Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ)
Законопроєкт також уточнює положення щодо мінімального податкового зобов'язання (МПЗ). Власники та користувачі земельних ділянок, які належать до сільськогосподарських угідь, не визначатимуть МПЗ для ділянок, що знаходяться в межах населених пунктів на 1 січня звітного року.
Окрім того, при визначенні МПЗ за 2025 рік і наступні роки коефіцієнт «К» збільшується з 0,05 до 0,057. Мінімальна сума МПЗ для земельної ділянки становитиме:
- 700 грн за гектар.
- 1400 грн — для земельних ділянок, де частка ріллі становить не менше 50%.
7. Нові авансові внески для обмінних пунктів валют
Законопроєкт №11416-д запроваджує нові авансові внески з податку на прибуток для обмінних пунктів валют, що суттєво збільшує податкове навантаження на цей сектор. Відтепер обмінні пункти зобов’язані сплачувати фіксовані авансові внески, залежно від свого розташування:
- 700 євро на квартал за кожен пункт обміну у Києві, що становить приблизно 31 150 грн.
- 600 євро на квартал у містах з населенням понад 50 тисяч осіб, що становить приблизно 26 700 грн.
- 200 євро на квартал у населених пунктах з населенням до 50 тисяч осіб або за межами міст, що становить приблизно 8 900 грн.
Ці нові зобов'язання означають, що обмінні пункти в Києві щорічно платитимуть 124 600 грн, у великих містах — 106 800 грн, а в малих містах — 35 600 грн.
Крім того, зростає базова (основна) ставка податку на прибуток для фінансових установ (крім страхових) із 18% до 25% (п. 136.1-1 ПКУ). За результатами податкового (звітного) 2024 року базова ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків становитиме 50%.
Ці суми встановлюються на рівні кварталу і мають сплачуватися авансово на початку кожного податкового кварталу.
8. Оподаткування допомоги постраждалим від війни
Доходи у вигляді коштів або безоплатно наданих товарів, що були надані за рахунок бюджетів іноземних держав або їхніх фондів постраждалим внаслідок збройної агресії рф, не включатимуться до загального оподатковуваного доходу. Ці зміни стосуються податкових періодів 2022 та 2023 років, а також діятимуть до кінця року, у якому буде скасовано воєнний стан.
9. Рентна плата за видобуток корисних копалин
Не буде об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами продукція гірничих підприємств, яка безоплатно передається на користь:
1.Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад,
2.Національній гвардії України,
3.Службі безпеки України,
4.Службі зовнішньої розвідки України,
5.Державній прикордонній службі України,
6.Міністерству внутрішніх справ України,
7.Управлінню державної охорони України,
8.Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України,
9.іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави.
Для видобутку корисних копалин, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2517, 2505 та 2507 00, ціна реалізації встановлюється за більшою з двох величин: фактичною ціною реалізації або за методикою, затвердженою урядом, але не менше:
-6,50 доларів США за тонну для коду УКТ ЗЕД 2517 (граніт).
-5,00 доларів США за тонну для коду УКТ ЗЕД 2505 (пісок).
-300 доларів США за тонну для коду УКТ ЗЕД 2507 00 (коалін).
10. Щодо дати набрання чинності
Цей законопроєкт набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, окрім окремих норм, які набудуть чинності з 1 січня 2025 року. Це стосується змін до статей 51, 70, 170, 172-174 та 176 Податкового кодексу щодо нових строків звітування з ПДФО.
Отже, оновлений Податковий кодекс України спрямований на збалансування бюджетних надходжень у період воєнного стану, посилення контролю за податковими зобов'язаннями та підтримку державних фінансових ресурсів. Його вплив на підприємства, особливо в секторі пального, валютних операцій та фінансових установ, буде значним.
