12 березня Верховна Рада України прийняла законопроекту щодо посилання захисту прав добросовісного набувача.
Даним законопроектом пропонується:
1. Вдосконалення правозастосування у витребуванні майна у добросовісного набувача через чітке розмежування віндикаційного та негаторного позовів.
2. Компенсація добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи громади.
3. Посилення захисту прав добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи громади.
Серед запропонованих законопроектом змін до Цивільного кодексу пропонується:
1. Встановлення об'єктивної позовної давності за вимогами щодо нерухомості, право на яку зареєстроване в Державному реєстрі.
2. Посилення прав добросовісного набувача:
- Запобігання віндикації, якщо з дати реєстрації права минуло більше 10 років.
- Гарантія витребування майна з критичної інфраструктури, об'єктів державної власності, культурної спадщини тощо.
- Встановлення компенсації добросовісному набувачеві ринкової вартості майна при витребуванні.
- Унеможливлення негаторного позову у випадках відчуження майна органами влади.
- Поширення умов компенсації на справи, в яких рішення ще не ухвалено на момент набрання чинності Законом.
Серед основних ризиків, що можете нести даний законопроект, можна виокремити наступні:
- Положення законопроекту дозволяють легалізувати виведену землю з власності держави чи територіальної громади, з моменту виведення пройшло 10 років.
- Нерегульоване питання земель, що незаконно відчужувались (пляжі, ділянки лісу, узбережжя, тощо).
- Межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені, що ускладнює повернення цих активів.
- Формулювання положень законопроекту можуть ускладнити повернення майна на тимчасово окупованих територіях. Дану ситуацію чітко охарактеризувало у своєму листі юридичне управління ВРУ.
- Більшість оглядачів законопроекту притримується однієї думки, акцентуючи свою увагу на неконституційності окремих положень проекту закону, що дискримінують державу та територіальні громади у можливостях відстоювати свою власність.
На даний момент законопроект переданий Президенту України на підписання.
7 березня Національний банк України оприлюднив Проект правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці зі змінами від 20.03.2025 зв’язку з прийняттям Закону № 4174-ІХ від 19 грудня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин».
Цей Закон доповнює ст. 62 Закону № 2121-III, надаючи нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій та консульським установам право отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, для встановлення опіки над майном осіб, які визнані безвісно відсутніми або зниклими. Проект НБУ містить порядок розкриття такої інформації на запити нотаріусів та інших уповноважених посадових осіб.
НБУ офіційно опублікує фінальну редакцію проекту правил після його затвердження.
12 березня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону № 2136-IX, а саме:
1. Ст. 7: Додати обов'язок сторін забезпечувати комунікацію та повідомляти про зміну контактних даних протягом 10 днів.
- Роботодавець вносить зміни в реєстр.
- Працівник повідомляє актуальні дані поштою або електронно.
2. Ст. 13: Визначити призупинення трудового договору як тимчасове припинення через збройну агресію, обмежене 90 днями.
- Після цього строку договір відновлюється, а за неможливості виконання – припиняється.
- Накази із перевищеним строком призупинення втрачають чинність.
- Роботодавці зобов'язані уточнити дані в реєстрі протягом 60 днів.
- Працівники, відсутні більше 90 днів або на окупованих територіях, повинні повідомити актуальні контактні дані.
Дані зміни наберуть чинності на наступний день після опублікування законопроекту, окрім положень абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 13 Закону № 2136-IX, які вступають в силу через один рік з моменту набуття чинності цим Законопроектом.
абз. 3, ч. 1 ст. 13 – Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження)
абз. 2, ч. 2 ст. 13 – «Наказ (розпорядження) роботодавця, яким визначено строк призупинення дії трудового договору, що перевищує строк передбачений частиною першою цієї статті, втрачає чинність після закінчення останнього.»
27 березня Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи.
Законопроектом пропонується доповнити Трудовий кодекс наступними положеннями:
- направлення у службові відрядження надомних та дистанційних працівників, якщо це передбачене трудовим договором;
- переведення працівника на надомну або дистанційну роботу у зв'язку з навчанням дитини віком до 14 років дистанційно, за погодженням із роботодавцем.
Цей закон сприятиме правовій визначеності для роботодавців, регулюванню прав надомних та дистанційних працівників за можливості відправлення їх у службові відрядження; створенню належних умов для роботи батьків, у разі навчання дитини за дистанційною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти.
14 березня Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Постанови №314 щодо деяких питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану.
Даними змінами було визначено, що декларації суб’єктів господарювання щодо розміщення зовнішньої реклами, подані до набрання чинності цих змін, є дійсними протягом трьох місяців. Протягом даного терміну підприємства повинні отримати відповідні дозвільні документи.
Окрім цього, було вилучено підпункти, що зупиняли перебіг строків звернення за отриманням публічних послуг під час воєнного стану, а також автоматично продовжували строки дії ліцензій на цей період та ще протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Серед іншого, було додано новий підпункт, що дозволяє декларації залишатися чинною, якщо суб’єкт господарювання звернувся за отриманням дозвільного документа в межах строку її дії та до прийняття рішення дозвільного органу про видачу такого дозвільного документа.
Дана зміна діятиме до кінця року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців.
21 березня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову про створення нового контролюючого органу у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Згідно даної постанови Урядом було погоджено створити Державне агентство «ПлейСіті», яке замінить ліквідований КРАІЛ. Агентство відповідатиме за реалізацію державної політики в сфері азартних ігор і лотерей, і формуватиметься Міністерством цифрової трансформації.
Серед основних завдань Постанови:
- Ліквідація КРАІЛ та запуск «ПлейСіті» під координацією Міністерства цифрової трансформації.
- Переведення процесу видачі ліцензій в онлайн для мінімізації корупції.
- Упровадження контролю за ринком та боротьби з нелегальними казино.
Нагадуємо, що ухваленим законом № 9256-д від 4 січня 2025 року було вирішено ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) та посилити контроль на ринку азартних ігор.
27 березня Верховна Рада України прийняла законопроект щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану.
Даний законопроект розроблений з метою захисту інтересів підприємців, зокрема аграріїв, які втратили можливість вести діяльність через збройну агресію.
Даним законопроектом передбачається звільнення окремих позичальників від обов'язку сплати за кредитами на час воєнного стану та на один рік після його завершення, підтримуючи бізнес, майно якого опинилося в окупації або бойових зонах.
Як зазначив заступник голови парламентського Комітету з правової політики Павло Павліш, що документ допоможе зупинити нарахування штрафів та відсотків для підприємців, які отримали кредити до початку вторгнення, але не можуть здійснювати діяльність через окупацію.
Проте у цьому законопроекті присутні й негативні наслідки, про які ще у грудні 2024 року наголосила Незалежна Асоціація банків України (НАБУ).
Як зазначила Асоціація, даний закон напряму перекладатиме усі збитки, спричинені воєнними наслідками, на банки. Таке рішення підриватиме стабільність банківської системи в умовах війни та нівелюватимуть створення страхування військових ризиків. Крім того, прийняття даного законопроекту може повністю зупинити фінансовий лізинг транспорту, що негативно впливатиме для логістики, агросектору та інших критично важливих галузей. Відтак, ще з грудня попереднього року Асоціація наполягала на відхиленні даного законопроекту.
Якщо не відбудеться жодних змін щодо даного законопроекту, то згідно прикінцевих положень він набуде чинності на наступний день після його офіційного опублікування.
21 березня Кабінет Міністрів України ухвалив, підготовлений Держстатом, законопроект щодо відновлення подання статистичної звітності респондентами.
Подання підприємствами статистичної та фінансової звітності, а також звіту про платежі на користь держави буде відновлене відповідно до даного законопроекту. Цей законопроект вносить зміни до Закону «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
Основними завданнями вищезазначеного законопроекту визначено наступні:
- Респонденти (фізичні особи, ФОП, юридичні особи, окрім оборонно-промислового комплексу) подаватимуть звітність протягом 3-х місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
- Особи з територій активних бойових дій подаватимуть звітність протягом трьох місяців після завершення бойових дій.
- Не застосовуватимуться санкції чи відповідальність за неподання звітності у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення.
- Перевірки уповноваженими органами щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру не проводитимуться у період дії воєнного стану або стану війни.
- Звітність, яку раніше не подавали, повинна бути подана протягом трьох місяців з моменту набрання чинності цього законопроекту.
Даним законопроектом пропонується:
1. Вдосконалення правозастосування у витребуванні майна у добросовісного набувача через чітке розмежування віндикаційного та негаторного позовів.
2. Компенсація добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи громади.
3. Посилення захисту прав добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи громади.
Серед запропонованих законопроектом змін до Цивільного кодексу пропонується:
1. Встановлення об'єктивної позовної давності за вимогами щодо нерухомості, право на яку зареєстроване в Державному реєстрі.
2. Посилення прав добросовісного набувача:
- Запобігання віндикації, якщо з дати реєстрації права минуло більше 10 років.
- Гарантія витребування майна з критичної інфраструктури, об'єктів державної власності, культурної спадщини тощо.
- Встановлення компенсації добросовісному набувачеві ринкової вартості майна при витребуванні.
- Унеможливлення негаторного позову у випадках відчуження майна органами влади.
- Поширення умов компенсації на справи, в яких рішення ще не ухвалено на момент набрання чинності Законом.
Серед основних ризиків, що можете нести даний законопроект, можна виокремити наступні:
- Положення законопроекту дозволяють легалізувати виведену землю з власності держави чи територіальної громади, з моменту виведення пройшло 10 років.
- Нерегульоване питання земель, що незаконно відчужувались (пляжі, ділянки лісу, узбережжя, тощо).
- Межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені, що ускладнює повернення цих активів.
- Формулювання положень законопроекту можуть ускладнити повернення майна на тимчасово окупованих територіях. Дану ситуацію чітко охарактеризувало у своєму листі юридичне управління ВРУ.
- Більшість оглядачів законопроекту притримується однієї думки, акцентуючи свою увагу на неконституційності окремих положень проекту закону, що дискримінують державу та територіальні громади у можливостях відстоювати свою власність.
На даний момент законопроект переданий Президенту України на підписання.
7 березня Національний банк України оприлюднив Проект правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці зі змінами від 20.03.2025 зв’язку з прийняттям Закону № 4174-ІХ від 19 грудня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин».
Цей Закон доповнює ст. 62 Закону № 2121-III, надаючи нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій та консульським установам право отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, для встановлення опіки над майном осіб, які визнані безвісно відсутніми або зниклими. Проект НБУ містить порядок розкриття такої інформації на запити нотаріусів та інших уповноважених посадових осіб.
НБУ офіційно опублікує фінальну редакцію проекту правил після його затвердження.
12 березня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону № 2136-IX, а саме:
1. Ст. 7: Додати обов'язок сторін забезпечувати комунікацію та повідомляти про зміну контактних даних протягом 10 днів.
- Роботодавець вносить зміни в реєстр.
- Працівник повідомляє актуальні дані поштою або електронно.
2. Ст. 13: Визначити призупинення трудового договору як тимчасове припинення через збройну агресію, обмежене 90 днями.
- Після цього строку договір відновлюється, а за неможливості виконання – припиняється.
- Накази із перевищеним строком призупинення втрачають чинність.
- Роботодавці зобов'язані уточнити дані в реєстрі протягом 60 днів.
- Працівники, відсутні більше 90 днів або на окупованих територіях, повинні повідомити актуальні контактні дані.
Дані зміни наберуть чинності на наступний день після опублікування законопроекту, окрім положень абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 13 Закону № 2136-IX, які вступають в силу через один рік з моменту набуття чинності цим Законопроектом.
абз. 3, ч. 1 ст. 13 – Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи терміни його подовження)
абз. 2, ч. 2 ст. 13 – «Наказ (розпорядження) роботодавця, яким визначено строк призупинення дії трудового договору, що перевищує строк передбачений частиною першою цієї статті, втрачає чинність після закінчення останнього.»
27 березня Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроект щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи.
Законопроектом пропонується доповнити Трудовий кодекс наступними положеннями:
- направлення у службові відрядження надомних та дистанційних працівників, якщо це передбачене трудовим договором;
- переведення працівника на надомну або дистанційну роботу у зв'язку з навчанням дитини віком до 14 років дистанційно, за погодженням із роботодавцем.
Цей закон сприятиме правовій визначеності для роботодавців, регулюванню прав надомних та дистанційних працівників за можливості відправлення їх у службові відрядження; створенню належних умов для роботи батьків, у разі навчання дитини за дистанційною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти.
14 березня Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Постанови №314 щодо деяких питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану.
Даними змінами було визначено, що декларації суб’єктів господарювання щодо розміщення зовнішньої реклами, подані до набрання чинності цих змін, є дійсними протягом трьох місяців. Протягом даного терміну підприємства повинні отримати відповідні дозвільні документи.
Окрім цього, було вилучено підпункти, що зупиняли перебіг строків звернення за отриманням публічних послуг під час воєнного стану, а також автоматично продовжували строки дії ліцензій на цей період та ще протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Серед іншого, було додано новий підпункт, що дозволяє декларації залишатися чинною, якщо суб’єкт господарювання звернувся за отриманням дозвільного документа в межах строку її дії та до прийняття рішення дозвільного органу про видачу такого дозвільного документа.
Дана зміна діятиме до кінця року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців.
21 березня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову про створення нового контролюючого органу у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Згідно даної постанови Урядом було погоджено створити Державне агентство «ПлейСіті», яке замінить ліквідований КРАІЛ. Агентство відповідатиме за реалізацію державної політики в сфері азартних ігор і лотерей, і формуватиметься Міністерством цифрової трансформації.
Серед основних завдань Постанови:
- Ліквідація КРАІЛ та запуск «ПлейСіті» під координацією Міністерства цифрової трансформації.
- Переведення процесу видачі ліцензій в онлайн для мінімізації корупції.
- Упровадження контролю за ринком та боротьби з нелегальними казино.
Нагадуємо, що ухваленим законом № 9256-д від 4 січня 2025 року було вирішено ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) та посилити контроль на ринку азартних ігор.
27 березня Верховна Рада України прийняла законопроект щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану.
Даний законопроект розроблений з метою захисту інтересів підприємців, зокрема аграріїв, які втратили можливість вести діяльність через збройну агресію.
Даним законопроектом передбачається звільнення окремих позичальників від обов'язку сплати за кредитами на час воєнного стану та на один рік після його завершення, підтримуючи бізнес, майно якого опинилося в окупації або бойових зонах.
Як зазначив заступник голови парламентського Комітету з правової політики Павло Павліш, що документ допоможе зупинити нарахування штрафів та відсотків для підприємців, які отримали кредити до початку вторгнення, але не можуть здійснювати діяльність через окупацію.
Проте у цьому законопроекті присутні й негативні наслідки, про які ще у грудні 2024 року наголосила Незалежна Асоціація банків України (НАБУ).
Як зазначила Асоціація, даний закон напряму перекладатиме усі збитки, спричинені воєнними наслідками, на банки. Таке рішення підриватиме стабільність банківської системи в умовах війни та нівелюватимуть створення страхування військових ризиків. Крім того, прийняття даного законопроекту може повністю зупинити фінансовий лізинг транспорту, що негативно впливатиме для логістики, агросектору та інших критично важливих галузей. Відтак, ще з грудня попереднього року Асоціація наполягала на відхиленні даного законопроекту.
Якщо не відбудеться жодних змін щодо даного законопроекту, то згідно прикінцевих положень він набуде чинності на наступний день після його офіційного опублікування.
21 березня Кабінет Міністрів України ухвалив, підготовлений Держстатом, законопроект щодо відновлення подання статистичної звітності респондентами.
Подання підприємствами статистичної та фінансової звітності, а також звіту про платежі на користь держави буде відновлене відповідно до даного законопроекту. Цей законопроект вносить зміни до Закону «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
Основними завданнями вищезазначеного законопроекту визначено наступні:
- Респонденти (фізичні особи, ФОП, юридичні особи, окрім оборонно-промислового комплексу) подаватимуть звітність протягом 3-х місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
- Особи з територій активних бойових дій подаватимуть звітність протягом трьох місяців після завершення бойових дій.
- Не застосовуватимуться санкції чи відповідальність за неподання звітності у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення.
- Перевірки уповноваженими органами щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру не проводитимуться у період дії воєнного стану або стану війни.
- Звітність, яку раніше не подавали, повинна бути подана протягом трьох місяців з моменту набрання чинності цього законопроекту.
