9 січня було прийнято законопроєкт № 6013 щодо регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб у перехідний період.
Зокрема, законопроєктом пропонується скасувати Господарський кодекс України (ГКУ), який тривалий час визначав правила ведення господарської діяльності в Україні. Як повідомляється у пояснювальній записці, скасування ГКУ, незважаючи на початкову мету сприяти розвитку підприємництва, містив правові суперечності з Цивільним кодексом, складні посилання на інші закони та застарілі підходи до управління державною власністю, що й стало причиною його перегляду у регулюванні господарської діяльності в Україні.
Серед основних цілей законопроєкту можна виокремити наступні:
- Гармонізація правового регулювання юридичних осіб, забезпечивши їх стабільність та підпорядкованість чітким законодавчим нормам.
- Оптимізація управління державною та комунальною власністю, шляхом корпоратизації таких державних та комунальних підприємств.
- Створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, виконуючи та підтримуючи міжнародні практики та стандарти прозорого управління.
Реформа отримала підтримку ЄС і ОЕСР, з планом завершення трансформації державних та комунальних підприємств до 2025–2026 років. З 2027 року забороняється дотаційне фінансування таких підприємств. Законопроєкт також вводить нові умови штрафів для оборонних підприємств, спрощуючи їх фінансовий тягар. Скасування Господарського кодексу – це лише початок комплексної реформи. Наступним кроком має стати розробка нового сучасного законодавства, яке відповідатиме європейським стандартам, сприятиме економічному розвитку та зробить правову систему прозорішою й ефективнішою.
Даний законопроєкт набере чинності на наступний день після його офіційного опублікування.
3 січня Президент України підписав Закон №9256-д щодо регулювання грального бізнесу.
Даний закон спрямований на боротьбу з ігровою залежністю, зокрема, запроваджує масштабні зміни в діяльності операторів азартних ігор, обмежує рекламу та посилює державний контроль у цій сфері.
Одним із ключових нововведень є ліквідація Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Замість неї до 1 квітня 2025 року створять новий уповноважений орган, який відповідатиме за контроль над ринком. Також визначать Міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Одночасно запроваджується механізм блокування нелегальних гральних сайтів та мобільних додатків, що унеможливить доступ до азартних ігор поза межами правового поля.
Законом також встановлюється обмеження на рекламу грального бізнесу. Вона забороняється повністю, за винятком певних випадків: дозволено її розміщення на телебаченні та радіо лише в нічний час, а також у медіа, платформах та пошукових системах, орієнтованих на аудиторію віком від 21 року. Водночас заборонено пропонування або відшкодування витрат на участь в азартних іграх, масові розсилки рекламних повідомлень або дзвінки невизначеній кількості осіб, а також надання безкоштовних бонусів замість реальних ставок.
Окремо передбачено суворі вимоги до змісту реклами. У ній не можуть брати участь військовослужбовці, волонтери та відомі особи, а також заборонено використання символіки та тематики, пов’язаної з війною. Обмеження також стосуються отримання ліцензій: компанії, які мають податковий борг або заборгованість за ліцензійними платежами, не зможуть отримати дозвіл на діяльність. Аналогічні вимоги висуваються й до осіб, пов’язаних із країною-агресором, а також забороняється використання їх брендів.
Розрахунки в азартних іграх відтепер можуть здійснюватися виключно через банківські рахунки. Будь-які інші платіжні послуги та альтернативні способи оплати заборонені. Крім того, вводиться заборона на спонсорство азартних ігор, за винятком підтримки спортивних заходів.
Значні зміни торкнулися й лотерейного бізнесу. Відтепер лотереї підпадають під більшість обмежень, встановлених для грального бізнесу. До ліцензіатів висуваються вимоги щодо репутації посадових осіб, відсутності податкової заборгованості та зв’язків із країною-агресором. Всі фінансові операції також мають здійснюватися виключно через банківську систему. Водночас іноземні компанії з відповідним досвідом можуть отримати ліцензію на проведення державних лотерей.
Для боротьби з тіньовими схемами уточнено обов’язковість використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) гральним бізнесом. Також встановлено обмеження щодо часу та витрат на гру, а гравці зобов’язані робити перерви. Впроваджується практика так званих «контрольних закупок» під час перевірок закладів, які будуть фіксуватися на відео.
Окремою нормою закріплено заборону на прийняття ставок у кредит або з відстроченим платежем. Таким чином, гравці можуть брати участь у грі лише за наявні власні кошти.
Прийнятий закон спрямований на посилення державного контролю за гральним бізнесом, обмеження негативного впливу азартних ігор на суспільство та ліквідацію нелегальних операторів ринку.
Даний закон набере чинності у квітні цього року, коли буде визначено Міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей, створений новий уповноважений орган відповідальний за регулювання даного виду діяльності, а також його склад.
6 січня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 12377 про основні засади житлової політики. Цей документ має на меті визначити нові підходи до житлової політики в Україні, створюючи умови, за яких кожен громадянин зможе вирішити своє житлове питання шляхом оренди або придбання житла у власність. Законопроєкт базується на принципах, передбачених Конституцією України та керівних документах Європейського Союзу, і спрямований на формування ефективної системи залучення міжнародних організацій і донорів для розвитку житлового фонду. Законопроєкт визначає державну політику у сфері житла як спрямовану на стимулювання та регулювання приватної діяльності у цій сфері. Передбачається створення спеціалізованих інституцій, які будуть займатися будівництвом і управлінням доступним житлом. Окремо визначаються гарантії захисту права на житло для громадян, щоб забезпечити їхню правову безпеку у випадках оренди або придбання житла.
Документ передбачає запровадження нових принципів житлової політики, які відповідають європейським стандартам. Серед них – доступність і безбар’єрність житла, непорушність права на житло, прозорість процесів і громадська участь у формуванні політики, свобода вибору, справедливість і рівноправний доступ до житла, а також стратегічне планування та соціальна інтеграція. Реалізація принципу стратегічного планування передбачає створення відповідних документів, що визначатимуть механізми розвитку житлового сектору, контролю виконання запланованих заходів та забезпечення їх ефективності.
Важливою частиною законопроєкту є розвиток державно-приватного партнерства, що сприятиме вирішенню житлових питань і створить можливості для залучення міжнародних партнерів.
Також визначається структура житлового фонду України, до якого входять приватний житловий фонд, державний житловий фонд та житловий фонд територіальних громад. При цьому державний та комунальний житловий фонд розподіляється на соціальне житло та службове житло, яке не підлягає відчуженню. Документом закріплюється можливість залучення приватного житлового фонду для використання як соціального житла.
Житло, що належить державі або територіальним громадам, надаватиметься в оренду із цільовим призначенням – як соціальне або службове житло. Рівень орендної плати залежатиме від доходів і майнового стану громадян, а механізм субсидіювання забезпечить доступність такого житла для тих, хто цього потребує. Запроваджується можливість створення житлових кооперативів для спільного володіння і користування житлом, а також житлово-будівельних кооперативів для спорудження нового житла.
Також передбачені мінімальні та загальні вимоги до якості житла, що гарантуватимуть його відповідність базовим стандартам. Встановлюються фінансово-кредитні механізми для придбання житла, зокрема із залученням державної підтримки, проте законопроєкт містить обмеження щодо відчуження такого житла, щоб уникнути можливих зловживань.
Передбачено формування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи – публічного електронного реєстру, в якому збиратимуться, зберігатимуться та оброблятимуться дані про житловий фонд України, а також інформація про осіб, які можуть отримати державну підтримку для реалізації права на житло.
Крім того, законопроєкт передбачає скасування Житлового кодексу України та Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», які втратять чинність після ухвалення нового законодавства. Це має сприяти створенню сучасної, ефективної та прозорої системи регулювання житлових відносин в Україні.
На даний момент законопроєкт лише наданий для ознайомлення Верховній раді. Команда L&M Finance Groupнадалі стежитиме за даним законопроєктом для детального його аналізу.
9 січня набрала чинності ухвалена Кабінетом Міністрів постанова № 6, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Дані нововведення спрямовані на узгодження кадастрових процедур із Земельним кодексом та законом «Про Державний земельний кадастр» і стосуються механізму зміни цільового призначення особливо цінних земель та лісових ділянок при їх віднесенні до земель оборони.
Відтепер внесення до кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється за заявою особи, яка ініціює зміну цільового призначення земельної ділянки. До заяви додається відповідна землевпорядна документація. Якщо закон дозволяє зміну призначення без розроблення такої документації, додається технічна документація щодо інвентаризації земель.
Також встановлено заборону на зміну цільового призначення земель державної власності, які були віднесені до земель оборони після ухвалення Закону № 3948-IX від 4 вересня 2024 року.
Окрім цього, органи прокуратури та досудового розслідування отримали доступ до відомостей і документів Державного земельного кадастру, що створюються під час його ведення, а також до витягів із нього.
1 січня в Україні набувають чинності зміни до податкового законодавства, які передбачають підвищення ставок податку, уточнення податкових зобов’язань та посилення контролю за діяльністю підприємств.
Військовий збір.
1. Для фізичних осіб-підприємців (єдиний податок):
1.1. Перша, друга, четверта групи: 10% від мінімальної заробітної плати (800 грн у 2025 році) щомісяця.
1.2. Третя група: 1% від доходу.
1.3. Сплата: перші, другі та четверті групи — до 20 числа місяця; третя група — протягом 10 днів після подання декларації.
2. Для фізичних осіб, які не є платниками єдиного податку:
2.1. Ставка 5% на доходи з 1 січня 2025 року.
2.2. Річне податкове зобов'язання за 2024 рік: 1,5% на оподатковувані доходи (крім доходів від операцій з майном).
2.3. З 1 січня 2025 року ставка 5% на всі доходи, нараховані платникам податків.
2.4. Доходи від операцій з майном, отримані після 1 грудня 2024 року, оподатковуються за ставкою 5%.
Податок на доходи фізичних осіб.
1. Резиденти Дія Сіті. Уточнено порядок застосування ставки податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів спеціалістам резидента Дія Сіті.
1.1. 5% оподатковуються на доходи платника податку, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді: заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням; авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
1.2. 18% оподатковуються на доходи платника податку, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.
2. Податкові агенти. З 1 січня 2025 року встановлено щомісячний обов'язок подання податкового розрахунку доходів, нарахованих платникам податків - фізичним особам, а також сум утриманого податку і нарахованого єдиного внеску. Раніше термін подання був квартальним.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
1. Відновлення обов'язку: У 2025 році фізичні особи-підприємці, незалежні професіонали та члени фермерських господарств зобов'язані сплачувати ЄСВ на загальних підставах.
2. Дія Сіті: Уточнено порядок застосування ставки ЄСВ для виплат доходів спеціалістам-резидентам Дія Сіті, у розмірі мінімального страхового внеску:
2.1. на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;
2.2. на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом.
Податок на прибуток.
1. Підвищення ставки податку на прибуток. Для фінансових установ (крім страховиків) базова ставка податку на прибуток збільшується з 18 % до 25 %.
2. Податкові пільги для резидентів Дія Сіті. Звільняються від оподаткування «податком на виведений капітал» пенсійні внески та страхові платежі за договорами добровільного медичного страхування, здійснені резидентами Дія Сіті на користь працівників і гіг-спеціалістів.
3. Витрати на благодійні внески для потреб оборони держави не вважаються об’єктом оподаткування під час воєнного стану.
4. Новий порядок сплати авансових внесків. Для підприємств, що займаються обміном валют у готівковій формі, авансові внески з податку на прибуток будуть визначатися у фіксованій сумі у євро, а не в мінімальних заробітних платах. Оплата здійснюватиметься за курсом НБУ на початок кожного кварталу.
5. Врахування витрат на роялті. Внесено зміни у порядок обліку витрат на роялті у зв’язку з набранням чинності Законом про медіа та скасуванням Закону про телебачення і радіомовлення.
6. Контроль за використанням прибутків неприбуткових організацій. З 25 березня 2025 року неприбуткові організації можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових установ та зобов’язані сплатити податок на прибуток, штрафи та пеню, якщо буде встановлено факт використання їхніх доходів для надання неправомірної вигоди під час кримінального правопорушення.
7. Обмеження щодо податкових витрат. З 25 березня 2025 року не враховуватимуться у складі витрат операції, які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди посадовим особам (зокрема іноземним), якщо це встановлено контролюючими органами або рішенням суду.
8. Новий об’єкт оподаткування для резидентів Дія Сіті. З 25 березня 2025 року операції з надання неправомірної вигоди службовим особам оподатковуватимуться за ставкою 18 %.
9. Скасування податкових пільг. Втрачає чинність пільга щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств, які займаються літакобудуванням.
Податок на додану вартість.
1. Вживані транспортні засоби: Змінено методику визначення ціни продажу при постачанні вживаних транспортних засобів для осіб, незареєстрованих як платники ПДВ. Ціна визначається за договором або не нижче середньоринкової/ринкової вартості.
2. Податкові пільги:
2.3. Продовжено до 31 грудня року, в якому буде скасовано військовий стан, звільнення від оподаткування ПДВ для послуг демонстрації національних і дубльованих іноземних фільмів.
2.4. Продовжено звільнення від оподаткування ПДВ для постачання національних фільмів та послуг з їх виробництва.
3. Виключення з об'єктів оподаткування: Виключено операції з постачання послуг на умовах гіг-контракту особами-нерезидентами, незареєстрованими як платники ПДВ.
4. Скасування пільг:
4.1. Ввезення товарів для літакобудівної промисловості.
4.2. Постачання результатів наукових робіт для літакобудівної промисловості.
4.3. Нульової ставки ПДВ для товарів, виготовлених підприємствами осіб з інвалідністю.
4.4. Розстрочки сплати ПДВ при ввезенні обладнання.
4.5. Ставки ПДВ 7% для послуг повітряного транспорту.
4.6. Ввезення безпілотних літальних апаратів та іншого обладнання.
Акцизний податок.
1. Уточнення термінів: Визначено терміни «загальна сума податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети» та «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет». Середньозважена ціна враховує загальну вартість усіх сигарет з усіма податками, включаючи акцизний податок.
2. Запровадження нових визначень: Введено порядок визначення частки загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (60% від вартості).
Підакцизні товари.
1. Ціни на підакцизні товари: Роздрібна ціна не може бути меншою за мінімальне акцизне зобов'язання, помножене на 1,45.
2. Ставки акцизу: Визначені в одиниці виміру євро для тютюнових виробів, тютюну та їх замінників.
Трансфертне ціноутворення.
1. Критерії пов'язаності: Збільшено частку володіння корпоративними правами для визначення пов'язаності з 20% до 25%.
2. Контрольовані операції: Змінено підходи до формування переліку держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими.
3. Неконтрольовані операції: Встановлено критерії для визнання операцій з нерезидентами неконтрольованими.
4. Штрафи:
4.1. За неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: 100 розмірів прожиткового мінімуму (було 50).
4.2. За несвоєчасне декларування контрольованих операцій: штраф за кожен день затримки, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму або 0,5% від незадекларованих операцій.
4.3. За несвоєчасне подання повідомлення: штраф за кожен день затримки, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму (було 100).
5. Санкції під час воєнного стану: Штрафи за порушення, вчинені з 1 січня 2022 року, не застосовуються за умови виконання обов'язків протягом шести місяців після скасування воєнного стану.
Земельний податок.
1. Скасування пільги: Втрачає чинність звільнення від сплати земельного податку для суб'єктів літакобудування, що розробляють або виготовляють літальні апарати та двигуни. Пільга не поширюється на земельні ділянки з об'єктами соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ).
1. Для 2025 року та наступних:
1.1. Коефіцієнт «К»: 0,057.
2. Сума МПЗ:
2.1. Не менше 700 грн з 1 гектара.
2.2. Для земель з часткою ріллі ≥ 50%: 1400 грн з 1 гектара.
15 січня Верховна Рада прийняла два законопроєкти № 12405 та № 12404, стосовно продовження воєнного стану та мобілізації
Таким чином, продовження воєнного стану відбудеться починаючи з 05:30 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, так само як і продовження загальної мобілізації починаючи з 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
21 січня Кабінет Міністрів Постановою №59 вніс зміни до порядку видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та до порядку державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку різних видів транспортних засобів.
Даною постановою передбачається наступне:
1. Громадяни отримали можливість обирати оператора поштового зв’язку для доставки посвідчень водія, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів і номерних знаків.
Зауважимо, що раніше ця послуга надавалася виключно через службу поштового зв’язку АТ «Укрпошта».
2. Власники транспортних засобів отримали можливість знімати свої автомобілі з обліку, якщо вони тимчасово не беруть участі в дорожньому русі. Це дозволить укладати договори страхування цивільно-правової відповідальності на коротші терміни — від 15 днів до 5 місяців. Також, таке рішення полегшить процедуру для тих, хто використовує транспортні засоби сезонно або з інших причин не експлуатує їх тимчасово.
Нові правила набудуть чинності через шість місяців після офіційного опублікування постанови.
8 січня Президент України підписав закон 4173-IX, який скасовує інститут нарадчої кімнати в цивільному, господарському та адміністративному процесах.
29 січня Верховний Суд надав рекомендації щодо нововведень. Відтепер ухвалення та проголошення судових рішень відбувається без нарадчої кімнати, проте загальна процеудар залишається незмінною, а саме:
- Суд ухвалює рішення після закінчення дебатів у приміщенні суду. Суд може ухвалити рішення в будь-якому приміщенні суду, забезпечивши збереження таємниці. Після закінчення дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення.
- Зберігається таємниця ухвалення. Суддя не має права обговорювати справу з іншими особами.
- Судді зобов'язані голосувати та підписувати рішення.
- Проголошення рішення відбувається публічно. Якщо в рішенні є державна таємниця, воно підлягає відповідному режиму зберігання. Суд може проголосити скорочене рішення, а повний текст має бути складений протягом десяти днів.
Серед основних змін, що вносяться до процесуальних кодексів, зокрема:
1. Зміни до Господарського процесуального кодекск (ГПК):
- Суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення після дебатів.
- Суд може відкласти ухвалення рішення до 10 днів у виняткових випадках.
- Ухвалення рішення проходить у приміщенні суду без визначення конкретного місця.
2. Зміни до Цивільного процесуального кодексу (ЦПК):
- Судді не можуть розголошувати міркування, висловлені під час ухвалення рішення.
- Після дебатів суд оголошує про стадію ухвалення рішення.
- Встановлено, що ухвали можуть бути оформлені окремими документами.
3. Зміни до Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ):
- Залишення заяви про відвід без розгляду, якщо вона повторно подана з тих самих підстав.
- Після дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення.
Важливо, що дані зміни не стосуються кримінального процесу та процесу щодо адміністративних правопорушень. Відповідні законопроекти були запропоновані, але наразі не розглянуті, тому інститут нарадчої кімнати в цих процесах зберігається.
Дані зміни набирають чинності через 30 днів з моменту публікації, а саме 8 лютого 2025 року.
Зокрема, законопроєктом пропонується скасувати Господарський кодекс України (ГКУ), який тривалий час визначав правила ведення господарської діяльності в Україні. Як повідомляється у пояснювальній записці, скасування ГКУ, незважаючи на початкову мету сприяти розвитку підприємництва, містив правові суперечності з Цивільним кодексом, складні посилання на інші закони та застарілі підходи до управління державною власністю, що й стало причиною його перегляду у регулюванні господарської діяльності в Україні.
Серед основних цілей законопроєкту можна виокремити наступні:
- Гармонізація правового регулювання юридичних осіб, забезпечивши їх стабільність та підпорядкованість чітким законодавчим нормам.
- Оптимізація управління державною та комунальною власністю, шляхом корпоратизації таких державних та комунальних підприємств.
- Створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, виконуючи та підтримуючи міжнародні практики та стандарти прозорого управління.
Реформа отримала підтримку ЄС і ОЕСР, з планом завершення трансформації державних та комунальних підприємств до 2025–2026 років. З 2027 року забороняється дотаційне фінансування таких підприємств. Законопроєкт також вводить нові умови штрафів для оборонних підприємств, спрощуючи їх фінансовий тягар. Скасування Господарського кодексу – це лише початок комплексної реформи. Наступним кроком має стати розробка нового сучасного законодавства, яке відповідатиме європейським стандартам, сприятиме економічному розвитку та зробить правову систему прозорішою й ефективнішою.
Даний законопроєкт набере чинності на наступний день після його офіційного опублікування.
3 січня Президент України підписав Закон №9256-д щодо регулювання грального бізнесу.
Даний закон спрямований на боротьбу з ігровою залежністю, зокрема, запроваджує масштабні зміни в діяльності операторів азартних ігор, обмежує рекламу та посилює державний контроль у цій сфері.
Одним із ключових нововведень є ліквідація Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Замість неї до 1 квітня 2025 року створять новий уповноважений орган, який відповідатиме за контроль над ринком. Також визначать Міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Одночасно запроваджується механізм блокування нелегальних гральних сайтів та мобільних додатків, що унеможливить доступ до азартних ігор поза межами правового поля.
Законом також встановлюється обмеження на рекламу грального бізнесу. Вона забороняється повністю, за винятком певних випадків: дозволено її розміщення на телебаченні та радіо лише в нічний час, а також у медіа, платформах та пошукових системах, орієнтованих на аудиторію віком від 21 року. Водночас заборонено пропонування або відшкодування витрат на участь в азартних іграх, масові розсилки рекламних повідомлень або дзвінки невизначеній кількості осіб, а також надання безкоштовних бонусів замість реальних ставок.
Окремо передбачено суворі вимоги до змісту реклами. У ній не можуть брати участь військовослужбовці, волонтери та відомі особи, а також заборонено використання символіки та тематики, пов’язаної з війною. Обмеження також стосуються отримання ліцензій: компанії, які мають податковий борг або заборгованість за ліцензійними платежами, не зможуть отримати дозвіл на діяльність. Аналогічні вимоги висуваються й до осіб, пов’язаних із країною-агресором, а також забороняється використання їх брендів.
Розрахунки в азартних іграх відтепер можуть здійснюватися виключно через банківські рахунки. Будь-які інші платіжні послуги та альтернативні способи оплати заборонені. Крім того, вводиться заборона на спонсорство азартних ігор, за винятком підтримки спортивних заходів.
Значні зміни торкнулися й лотерейного бізнесу. Відтепер лотереї підпадають під більшість обмежень, встановлених для грального бізнесу. До ліцензіатів висуваються вимоги щодо репутації посадових осіб, відсутності податкової заборгованості та зв’язків із країною-агресором. Всі фінансові операції також мають здійснюватися виключно через банківську систему. Водночас іноземні компанії з відповідним досвідом можуть отримати ліцензію на проведення державних лотерей.
Для боротьби з тіньовими схемами уточнено обов’язковість використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) гральним бізнесом. Також встановлено обмеження щодо часу та витрат на гру, а гравці зобов’язані робити перерви. Впроваджується практика так званих «контрольних закупок» під час перевірок закладів, які будуть фіксуватися на відео.
Окремою нормою закріплено заборону на прийняття ставок у кредит або з відстроченим платежем. Таким чином, гравці можуть брати участь у грі лише за наявні власні кошти.
Прийнятий закон спрямований на посилення державного контролю за гральним бізнесом, обмеження негативного впливу азартних ігор на суспільство та ліквідацію нелегальних операторів ринку.
Даний закон набере чинності у квітні цього року, коли буде визначено Міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей, створений новий уповноважений орган відповідальний за регулювання даного виду діяльності, а також його склад.
6 січня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 12377 про основні засади житлової політики. Цей документ має на меті визначити нові підходи до житлової політики в Україні, створюючи умови, за яких кожен громадянин зможе вирішити своє житлове питання шляхом оренди або придбання житла у власність. Законопроєкт базується на принципах, передбачених Конституцією України та керівних документах Європейського Союзу, і спрямований на формування ефективної системи залучення міжнародних організацій і донорів для розвитку житлового фонду. Законопроєкт визначає державну політику у сфері житла як спрямовану на стимулювання та регулювання приватної діяльності у цій сфері. Передбачається створення спеціалізованих інституцій, які будуть займатися будівництвом і управлінням доступним житлом. Окремо визначаються гарантії захисту права на житло для громадян, щоб забезпечити їхню правову безпеку у випадках оренди або придбання житла.
Документ передбачає запровадження нових принципів житлової політики, які відповідають європейським стандартам. Серед них – доступність і безбар’єрність житла, непорушність права на житло, прозорість процесів і громадська участь у формуванні політики, свобода вибору, справедливість і рівноправний доступ до житла, а також стратегічне планування та соціальна інтеграція. Реалізація принципу стратегічного планування передбачає створення відповідних документів, що визначатимуть механізми розвитку житлового сектору, контролю виконання запланованих заходів та забезпечення їх ефективності.
Важливою частиною законопроєкту є розвиток державно-приватного партнерства, що сприятиме вирішенню житлових питань і створить можливості для залучення міжнародних партнерів.
Також визначається структура житлового фонду України, до якого входять приватний житловий фонд, державний житловий фонд та житловий фонд територіальних громад. При цьому державний та комунальний житловий фонд розподіляється на соціальне житло та службове житло, яке не підлягає відчуженню. Документом закріплюється можливість залучення приватного житлового фонду для використання як соціального житла.
Житло, що належить державі або територіальним громадам, надаватиметься в оренду із цільовим призначенням – як соціальне або службове житло. Рівень орендної плати залежатиме від доходів і майнового стану громадян, а механізм субсидіювання забезпечить доступність такого житла для тих, хто цього потребує. Запроваджується можливість створення житлових кооперативів для спільного володіння і користування житлом, а також житлово-будівельних кооперативів для спорудження нового житла.
Також передбачені мінімальні та загальні вимоги до якості житла, що гарантуватимуть його відповідність базовим стандартам. Встановлюються фінансово-кредитні механізми для придбання житла, зокрема із залученням державної підтримки, проте законопроєкт містить обмеження щодо відчуження такого житла, щоб уникнути можливих зловживань.
Передбачено формування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи – публічного електронного реєстру, в якому збиратимуться, зберігатимуться та оброблятимуться дані про житловий фонд України, а також інформація про осіб, які можуть отримати державну підтримку для реалізації права на житло.
Крім того, законопроєкт передбачає скасування Житлового кодексу України та Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», які втратять чинність після ухвалення нового законодавства. Це має сприяти створенню сучасної, ефективної та прозорої системи регулювання житлових відносин в Україні.
На даний момент законопроєкт лише наданий для ознайомлення Верховній раді. Команда L&M Finance Groupнадалі стежитиме за даним законопроєктом для детального його аналізу.
9 січня набрала чинності ухвалена Кабінетом Міністрів постанова № 6, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Дані нововведення спрямовані на узгодження кадастрових процедур із Земельним кодексом та законом «Про Державний земельний кадастр» і стосуються механізму зміни цільового призначення особливо цінних земель та лісових ділянок при їх віднесенні до земель оборони.
Відтепер внесення до кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється за заявою особи, яка ініціює зміну цільового призначення земельної ділянки. До заяви додається відповідна землевпорядна документація. Якщо закон дозволяє зміну призначення без розроблення такої документації, додається технічна документація щодо інвентаризації земель.
Також встановлено заборону на зміну цільового призначення земель державної власності, які були віднесені до земель оборони після ухвалення Закону № 3948-IX від 4 вересня 2024 року.
Окрім цього, органи прокуратури та досудового розслідування отримали доступ до відомостей і документів Державного земельного кадастру, що створюються під час його ведення, а також до витягів із нього.
1 січня в Україні набувають чинності зміни до податкового законодавства, які передбачають підвищення ставок податку, уточнення податкових зобов’язань та посилення контролю за діяльністю підприємств.
Військовий збір.
1. Для фізичних осіб-підприємців (єдиний податок):
1.1. Перша, друга, четверта групи: 10% від мінімальної заробітної плати (800 грн у 2025 році) щомісяця.
1.2. Третя група: 1% від доходу.
1.3. Сплата: перші, другі та четверті групи — до 20 числа місяця; третя група — протягом 10 днів після подання декларації.
2. Для фізичних осіб, які не є платниками єдиного податку:
2.1. Ставка 5% на доходи з 1 січня 2025 року.
2.2. Річне податкове зобов'язання за 2024 рік: 1,5% на оподатковувані доходи (крім доходів від операцій з майном).
2.3. З 1 січня 2025 року ставка 5% на всі доходи, нараховані платникам податків.
2.4. Доходи від операцій з майном, отримані після 1 грудня 2024 року, оподатковуються за ставкою 5%.
Податок на доходи фізичних осіб.
1. Резиденти Дія Сіті. Уточнено порядок застосування ставки податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів спеціалістам резидента Дія Сіті.
1.1. 5% оподатковуються на доходи платника податку, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді: заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням; авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
1.2. 18% оподатковуються на доходи платника податку, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті.
2. Податкові агенти. З 1 січня 2025 року встановлено щомісячний обов'язок подання податкового розрахунку доходів, нарахованих платникам податків - фізичним особам, а також сум утриманого податку і нарахованого єдиного внеску. Раніше термін подання був квартальним.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
1. Відновлення обов'язку: У 2025 році фізичні особи-підприємці, незалежні професіонали та члени фермерських господарств зобов'язані сплачувати ЄСВ на загальних підставах.
2. Дія Сіті: Уточнено порядок застосування ставки ЄСВ для виплат доходів спеціалістам-резидентам Дія Сіті, у розмірі мінімального страхового внеску:
2.1. на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;
2.2. на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом.
Податок на прибуток.
1. Підвищення ставки податку на прибуток. Для фінансових установ (крім страховиків) базова ставка податку на прибуток збільшується з 18 % до 25 %.
2. Податкові пільги для резидентів Дія Сіті. Звільняються від оподаткування «податком на виведений капітал» пенсійні внески та страхові платежі за договорами добровільного медичного страхування, здійснені резидентами Дія Сіті на користь працівників і гіг-спеціалістів.
3. Витрати на благодійні внески для потреб оборони держави не вважаються об’єктом оподаткування під час воєнного стану.
4. Новий порядок сплати авансових внесків. Для підприємств, що займаються обміном валют у готівковій формі, авансові внески з податку на прибуток будуть визначатися у фіксованій сумі у євро, а не в мінімальних заробітних платах. Оплата здійснюватиметься за курсом НБУ на початок кожного кварталу.
5. Врахування витрат на роялті. Внесено зміни у порядок обліку витрат на роялті у зв’язку з набранням чинності Законом про медіа та скасуванням Закону про телебачення і радіомовлення.
6. Контроль за використанням прибутків неприбуткових організацій. З 25 березня 2025 року неприбуткові організації можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових установ та зобов’язані сплатити податок на прибуток, штрафи та пеню, якщо буде встановлено факт використання їхніх доходів для надання неправомірної вигоди під час кримінального правопорушення.
7. Обмеження щодо податкових витрат. З 25 березня 2025 року не враховуватимуться у складі витрат операції, які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди посадовим особам (зокрема іноземним), якщо це встановлено контролюючими органами або рішенням суду.
8. Новий об’єкт оподаткування для резидентів Дія Сіті. З 25 березня 2025 року операції з надання неправомірної вигоди службовим особам оподатковуватимуться за ставкою 18 %.
9. Скасування податкових пільг. Втрачає чинність пільга щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств, які займаються літакобудуванням.
Податок на додану вартість.
1. Вживані транспортні засоби: Змінено методику визначення ціни продажу при постачанні вживаних транспортних засобів для осіб, незареєстрованих як платники ПДВ. Ціна визначається за договором або не нижче середньоринкової/ринкової вартості.
2. Податкові пільги:
2.3. Продовжено до 31 грудня року, в якому буде скасовано військовий стан, звільнення від оподаткування ПДВ для послуг демонстрації національних і дубльованих іноземних фільмів.
2.4. Продовжено звільнення від оподаткування ПДВ для постачання національних фільмів та послуг з їх виробництва.
3. Виключення з об'єктів оподаткування: Виключено операції з постачання послуг на умовах гіг-контракту особами-нерезидентами, незареєстрованими як платники ПДВ.
4. Скасування пільг:
4.1. Ввезення товарів для літакобудівної промисловості.
4.2. Постачання результатів наукових робіт для літакобудівної промисловості.
4.3. Нульової ставки ПДВ для товарів, виготовлених підприємствами осіб з інвалідністю.
4.4. Розстрочки сплати ПДВ при ввезенні обладнання.
4.5. Ставки ПДВ 7% для послуг повітряного транспорту.
4.6. Ввезення безпілотних літальних апаратів та іншого обладнання.
Акцизний податок.
1. Уточнення термінів: Визначено терміни «загальна сума податкових зобов'язань з акцизного податку на сигарети» та «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет». Середньозважена ціна враховує загальну вартість усіх сигарет з усіма податками, включаючи акцизний податок.
2. Запровадження нових визначень: Введено порядок визначення частки загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (60% від вартості).
Підакцизні товари.
1. Ціни на підакцизні товари: Роздрібна ціна не може бути меншою за мінімальне акцизне зобов'язання, помножене на 1,45.
2. Ставки акцизу: Визначені в одиниці виміру євро для тютюнових виробів, тютюну та їх замінників.
Трансфертне ціноутворення.
1. Критерії пов'язаності: Збільшено частку володіння корпоративними правами для визначення пов'язаності з 20% до 25%.
2. Контрольовані операції: Змінено підходи до формування переліку держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими.
3. Неконтрольовані операції: Встановлено критерії для визнання операцій з нерезидентами неконтрольованими.
4. Штрафи:
4.1. За неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: 100 розмірів прожиткового мінімуму (було 50).
4.2. За несвоєчасне декларування контрольованих операцій: штраф за кожен день затримки, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму або 0,5% від незадекларованих операцій.
4.3. За несвоєчасне подання повідомлення: штраф за кожен день затримки, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму (було 100).
5. Санкції під час воєнного стану: Штрафи за порушення, вчинені з 1 січня 2022 року, не застосовуються за умови виконання обов'язків протягом шести місяців після скасування воєнного стану.
Земельний податок.
1. Скасування пільги: Втрачає чинність звільнення від сплати земельного податку для суб'єктів літакобудування, що розробляють або виготовляють літальні апарати та двигуни. Пільга не поширюється на земельні ділянки з об'єктами соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ).
1. Для 2025 року та наступних:
1.1. Коефіцієнт «К»: 0,057.
2. Сума МПЗ:
2.1. Не менше 700 грн з 1 гектара.
2.2. Для земель з часткою ріллі ≥ 50%: 1400 грн з 1 гектара.
15 січня Верховна Рада прийняла два законопроєкти № 12405 та № 12404, стосовно продовження воєнного стану та мобілізації
Таким чином, продовження воєнного стану відбудеться починаючи з 05:30 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, так само як і продовження загальної мобілізації починаючи з 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
21 січня Кабінет Міністрів Постановою №59 вніс зміни до порядку видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та до порядку державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку різних видів транспортних засобів.
Даною постановою передбачається наступне:
1. Громадяни отримали можливість обирати оператора поштового зв’язку для доставки посвідчень водія, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів і номерних знаків.
Зауважимо, що раніше ця послуга надавалася виключно через службу поштового зв’язку АТ «Укрпошта».
2. Власники транспортних засобів отримали можливість знімати свої автомобілі з обліку, якщо вони тимчасово не беруть участі в дорожньому русі. Це дозволить укладати договори страхування цивільно-правової відповідальності на коротші терміни — від 15 днів до 5 місяців. Також, таке рішення полегшить процедуру для тих, хто використовує транспортні засоби сезонно або з інших причин не експлуатує їх тимчасово.
Нові правила набудуть чинності через шість місяців після офіційного опублікування постанови.
8 січня Президент України підписав закон 4173-IX, який скасовує інститут нарадчої кімнати в цивільному, господарському та адміністративному процесах.
29 січня Верховний Суд надав рекомендації щодо нововведень. Відтепер ухвалення та проголошення судових рішень відбувається без нарадчої кімнати, проте загальна процеудар залишається незмінною, а саме:
- Суд ухвалює рішення після закінчення дебатів у приміщенні суду. Суд може ухвалити рішення в будь-якому приміщенні суду, забезпечивши збереження таємниці. Після закінчення дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення.
- Зберігається таємниця ухвалення. Суддя не має права обговорювати справу з іншими особами.
- Судді зобов'язані голосувати та підписувати рішення.
- Проголошення рішення відбувається публічно. Якщо в рішенні є державна таємниця, воно підлягає відповідному режиму зберігання. Суд може проголосити скорочене рішення, а повний текст має бути складений протягом десяти днів.
Серед основних змін, що вносяться до процесуальних кодексів, зокрема:
1. Зміни до Господарського процесуального кодекск (ГПК):
- Суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення після дебатів.
- Суд може відкласти ухвалення рішення до 10 днів у виняткових випадках.
- Ухвалення рішення проходить у приміщенні суду без визначення конкретного місця.
2. Зміни до Цивільного процесуального кодексу (ЦПК):
- Судді не можуть розголошувати міркування, висловлені під час ухвалення рішення.
- Після дебатів суд оголошує про стадію ухвалення рішення.
- Встановлено, що ухвали можуть бути оформлені окремими документами.
3. Зміни до Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ):
- Залишення заяви про відвід без розгляду, якщо вона повторно подана з тих самих підстав.
- Після дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення рішення.
Важливо, що дані зміни не стосуються кримінального процесу та процесу щодо адміністративних правопорушень. Відповідні законопроекти були запропоновані, але наразі не розглянуті, тому інститут нарадчої кімнати в цих процесах зберігається.
Дані зміни набирають чинності через 30 днів з моменту публікації, а саме 8 лютого 2025 року.
