З 1 жовтня набирає чинності Закон, який вносить зміни до Податкового кодексу України щодо платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (Перелік).
Платники податків (ЮО та ФОП) можуть бути включені до такого Переліку, “Клубу білого бізнесу” за наступних умов:
-Податковий борг не перевищує 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 30 днів з моменту виникнення.
-Відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ.
-Відповідність критеріям залежно від системи оподаткування.
-Відсутність порушень податкових обов’язків щодо подання звітності та документів (повідомлень).
-Відсутність податкових повідомлень про порушення граничних строків розрахунків по операціям (імпорт/експорт) протягом 12 місяців.
-Відсутність рішень про ризиковість платника ПДВ.
-Відсутність процедури припинення діяльності підприємства чи визнання підприємства неплатоспроможною, порушення провадження у справі про банкрутство.
-Відсутність у кінцевих бенефіціарів власників підприємства санкцій та будь-яких зав’язків із державою-агресором.
-Відсутність змін у основному виді діяльності протягом послідовних 12 місяців.
Платники, що відповідають цим вимогам, включаються до Переліку, який формується центральним органом виконавчої влади. Перелік публікується на офіційному вебсайті не пізніше 15 робочих днів після затвердження.
Про включення/виключення платники отримують повідомлення через електронний кабінет. Включення або виключення має значення лише для цілей, визначених у ПК.
Детальніше про так званий, “Клуб білого бізнесу”, Ви можете ознайомитись у нашій попередні статті за посиланням.
19 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11057, що вносить зміни до закону "Про публічні закупівлі".
Закон зобов'язує замовників тендерів на будівництво оприлюднювати ціни на матеріальні ресурси в системі Prozorro протягом трьох робочих днів після укладання або зміни договору з підрядником. Закон діятиме, як під час воєнного стану, так і у мирний час. Документ визначає, що до договору про закупівлю послуг з ремонту та будівництва мають додаватися документи з інформацією про ціни на матеріали, включаючи найменування, характеристики, одиницю виміру, відпускну ціну, кількість, вартість транспортування та заготівельно-складські витрати.
За словами ініціаторки законопроєкту, Анастасії Радіною, зазначається, що прийняття закону зменшить можливість для завищення цін на матеріали. А з моменту прийняття закону, всі замовники тендерів на будівництво повинні будуть публікувати свої кошториси протягом трьох робочих днів після укладення договору в системі Prozorro. У період воєнного стану замовники будівництв фортифікацій повинні оприлюднити скорочений звіт протягом 10 днів без інформації, що може загрожувати безпеці.
Даний закон вводиться в дію через місяць з моменту його офіційного опублікування.
20 вересня за співучастю Міністерства економіки та Міністерства цифрової трансформації України був запущений проєкт першого етапу Єдиної державної електронної системи дозвільних документів (ЄДозвіл).
ЄДозвіл являє собою систему, яка автоматизує процес отримання ліцензій для підприємців. Система автоматично перевіряє документи на наявність можливих ризиків (неточностей в інформації, збігу даних), завантажені користувачами, а в разі відсутності таких ризиків, або низького ризику, реєстрація на отримання ліцензії (дозволу) відбувається автоматично. Проте, якщо система виявить значний ризик, наявний в поданих документах, то таку заяву розглядатиме представник держоргану протягом 10 днів.
Серед основного функціоналу проєкту – підприємці зможуть подавати заяви на отримання ліцензії (дозволу), інформувати про будь-які зміни в документах чи відомостях про свою діяльність, отримувати інформацію про статус документів, оплачувати за надання адміністративних послуг, а також оскаржувати дії органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування.
На даний момент, даний проєкт працює через сервіс послуг е-Підприємець. Для того, щоб скористатися новою послугою, потрібно зайти в Дія (КЕП, Дія підпис), перейти в розділ «Послуги», знайти комплексну електронну публічну послугу «е-Підприємець» та обрати з переліку доступних послуг у складі комплексної електронної публічної послуги «е-Підприємець», заповнити заяву на отримання комплексної електронної публічної послуги «е-Підприємець» та підписати заяву.
На даний момент, починаючи з 18 вересня вже доступна перша послуга — декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам охорони праці.
Даний законопроєкт сприятиме цифровізації агросектору та стане єдиним електронним вікном для агровиробників і влади.
Серед основних положень закону можна визначити наступні:
1)Розширення користувачів ДАР: підтримку отримуватимуть не лише агровиробники, а й організації водокористувачів та суб’єкти агропромислового комплексу.
2)Врегулювання правового статусу ДАР як комплексної інформаційної системи.
3)Визначення повноважень держателя та адміністратора ДАР.
4)Можливість формування витягів з ДАР.
5)Обов'язкове використання даних ДАР для надання державної підтримки.
6)Приведення положень у відповідність до Закону «Про публічні електронні реєстри».
7)Формування підсистем реєстру для перетворення ДАР на фермерський реєстр.
8)Моніторинг використання державної підтримки.
9)Забезпечення електронної взаємодії ДАР з іншими системами.
Основна умова ДАР полягає у забезпеченні збирання, накопичення, інтегрування, зберігання, відображення, оброблення даних для надання адміністративних та інших послуг.
Даний законопроєкт набере чинності через три місяці з моменту його офіційного опублікування.
18 вересня набули чинності, затверджені наказом Міністерства економіки, оновлені Правила щодо складання та подання заявок на торговельні марки в Україні.
Нові правила модернізують законодавство у сфері інтелектуальної власності, наближаючи його до європейських стандартів, спрощуючи процес реєстрації через електронну систему. Вони регламентують вимоги до правил реєстрації торгових марок, до порядку та процедури подачі документів на реєстрацію, процедуру подання заявок, процедуру проведення експертизи заявок та особливості міжнародної реєстрації.
Ці правила також враховують специфіку реєстрації різних типів торговельних марок (звукових, позиційних, орнаментних, рухових, голографічних, мультимедійних, кольору та комбінації кольорів), процедуру подання електронних заявок, порядок перевірки застосування на заявника або держави заявника спеціальних заходів (санкцій), а також обмеження (и вигляді відмови у реєстрації заявки) для осіб, пов'язаних із державами-агресорами. Вони відповідають міжнародним положенням Сінгапурського договору та Протоколу до Мадридської угоди, впроваджують європейські стандарти та сприяють просуванню українських товарів на європейських ринках.
Також передбачається нова форма заявки на державну реєстрацію торговельної марки, зазначена у додатку 1 до оновлених правил.
На даний момент, поки проводяться технічні роботи з налаштування процедури прийняття електронних заявок в оновленій формі. Тому заявникам дозволяється подавати заявки за старою формою, однак, додаткову інформацію, яка має міститись в оновленій формі, потрібно буде заявникам надсилати до ІР офісу у відповідь на повідомлення експертизи.
2 вересня набрав чинності законопроєкт, розроблений Міністерством економіки України, який спрощує умови ведення бізнесу під час воєнного стану.
Зокрема, дозволи та ліцензії переводяться на декларативний принцип, що дозволяє безкоштовно декларувати діяльність, за винятком високоризикованих видів, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України у Постанові №314. Декларації прирівнюються до дозволів і діють до кінця року, в якому закінчується воєнний стан.
Підприємці можуть подавати декларації незалежно від місця розташування, а терміни дії раніше отриманих дозволів автоматично продовжуються. У період воєнного стану не потрібно переоформлювати дозвільні документи, а планові перевірки призупиняються. Обов’язкові звіти мають бути подані протягом трьох місяців після скасування воєнного стану.
Уряд визначить порядок подання декларацій та види діяльності, на які закон не поширюється, зокрема, ті, що загрожують національним інтересам, умовам життю населення, функціонування критичній інфраструктурі, та екологічній безпеці.