ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ В ТРАВНІ МІСЯЦІ
31 травня вступив у дію Закон «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону № 2174-IX про захист інтелектуальної власності під час воєнного стану». Даний закон скасовує особливий «воєнний» режим строків, запроваджений у квітні 2022 року, та повертає звичний порядок обчислення строків захисту прав інтелектуальної власності.
Серед змін, передбачених в тексті закону, можна назвати наступні:
·Повноцінне відновлення строків. Строки для дій у сфері інтелектуальної власності (подача заявок, сплата зборів тощо) знову обчислюються за стандартним графіком, як до 2022 року.
·Перехідний період – мінімум 75 днів. Строки поновлюються з урахуванням часу до їх зупинення, але становлять не менше 75 днів, починаючи з 31 травня 2025 р. та фактично до 14 серпня 2025 року включно.
Наприклад, якщо річні збори за інтелектуальні права (патенти, корисні моделі, сорти рослин тощо) або плата за продовження торговельної марки не були сплачені до 31 травня 2025 р., вони вважаються вчасно сплаченими, якщо це буде зроблено до 14 серпня 2025 р.
·Відновлення процедур захисту. Відновлюється робота щодо подання заперечень, реагування на офіційні листи, поновлення строків подання заявок та інші дії — всі у стандартних межах законодавства.
Варто зауважити, що оскільки повертається звичний порядок перебігу строків щодо захисту інтелектуальних прав, то існує:
·Загроза втрати прав (через поновлені строки можливе поширення «заморожених» випадків, що можуть раптово стати простроченими без дій користувачів).
·Фінансова відповідальність (нездійснені вчасно платежі автоматично призведуть до втрати прав через відновлення строків).
·Юридична обачність (оскільки система повертається до передвоєнного режиму, бізнесу потрібно оновити свої дані щодо записів про інтелектуальну власність, та врахувати строки до 14 серпня 2025 р., і підготувати відповідні інструкції).
14 травня було прийнято Закон щодо поновлення перебігу строків позовної давності.
Відповідно до тексту закону, з Цивільного кодексу України вилучається норма, яка зупиняє перебіг позовної давності на період воєнного стану. Згідно пояснювальної записки до закону зазначається, що ця правова норма більше не є актуальною, оскільки судова система продовжує функціонувати, і особи, які бажають захистити свої права, можуть звертатися до суду. В окремих випадках, таких як залучення особи до бойових дій, строк позовної давності може не застосовуватися відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу, та з інших поважних причин за рішенням суду.
Таким чином, метою внесених змін є забезпечення конституційного права на захист, справедливого судового розгляду, а також гарантій юридичної визначеності та захисту потенційних відповідачів від прострочених позовів шляхом відновлення перебігу позовної давності.
Варто зазначити, що внесення змін до закону набирають чинності через три місяці після його опублікування, тобто 04.09.2025 року. Тобто, з моменту вступу закону в силу перебіг зупиненої позовної давності буде продовжено.
13 травня Кабінетом міністрів України було ухвалено постанову, якою було затверджено порядок роботи інформаційно-комунікаційної системи Державного аграрного реєстру України (надалі – ДАР).
Дана постанова була розроблена Міністерством аграрної політики відповідно до Закону від 19 вересня 2024 року № 3980‑IX, якою встановлено чіткі правила роботи ДАР, ведення Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції та їх інтеграцію з іншими державними реєстрами.
Серед функціоналу даного реєстру ДАР можна назвати наступні:
·Єдина база виробників – даний реєстр дозволяє фіксувати та отримувати доступ до інформації про всіх аграріїв та їхню діяльність, що забезпечує прозорість та уніфікацію даних.
·Оптимізація державної підтримки – використання реєстру з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, в тому числі в частині надання державної підтримки, поліпшенню механізмів, що дозволяють справедливіше розподіляти субсидії, гранти, кредити тощо, що також сприятиме виконанню плану Ukraine Facility, зокрема, щодо надання державної підтримки у сфері сільського господарства.
·Інтеграція з реєстрами та кадастрами – налагодження обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами, шляхом інтероперабельності, що сприяє актуальності даних.
Щодо основний цілей практичного застосування у використанні реєстру ДАР:
·Для агровиробників спрощується подання заявок на державну підтримку і зрозумілий процес їх обробки.
·Для держорганів з’являється оперативний інструмент моніторингу агросектора та планування бюджетної підтримки.
·Для аналітиків і бізнесу відкривається доступ до уніфікованих публічних даних ДАР, що дозволяє проводити якісний аналіз агросектору.
Доступ до реєстру вже можливий через веб-портал ДАР, інтегрований з КЕП та популярними сервісами (наприклад, Дія, Приват24, тощо)
(посилання на веб-портал ДАР – dar.gov.ua).
На початку травня місяця Державна служба статистики України (надалі – Держстат) ініціювала громадське обговорення проекту розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів щодо припинення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)».
Документом, переданого на обговорення, передбачається наступний план заходів:
·Розробка плану нормативно-правових актів, необхідних для поступового скасування ЄДРПОУ та передачі його функцій у межі Єдиного державного реєстру (ЄДР), що адмініструється Міністерством юстиції України.
·Адаптація законодавства до нового Закону «Про офіційну статистику» (№ 2524-IX від 16.08.2022), що набув чинності 01.01.2023 року, та що більше не передбачає функцій ведення ЄДРПОУ за Держстатом, у зв’язку із втратою чинності Закону «Про державну статистику».
·Технічна та правова інтеграція Реєстрів, що враховує потребу законодавчого врегулювання процесів державної реєстрації та ідентифікації бізнесу.
·Боротьба з дублюванням ІТ-систем та зменшенням кількості реєстрів й одночасна розробка єдиної моделі обліку суб’єктів господарювання.
Варто зазначити, що система ЄДРПОУ працюватиме до завершення його переходу, при цьому припинення роботи ЄДРПОУ планується поступово, без перерв у роботі реєстру. Наразі очікуються результати громадського обговорення з питань, розглянутих Держстатом.
Очікується, що Держстат ініціюватиме реформу, що має повністю трансформувати систему ідентифікації та реєстрації бізнесу в Україні. Перехід до єдиної цифрової платформи під егідою Мін’юсту забезпечить: ефективність роботи системи реєстрів, скорочення бюрократії для підприємств, надійність і доступність статистичних даних, та відповідність європейським стандартам цифрового уряду.
27 травня Кабінет Міністрів України вніс важливі зміни до Постанови № 634 від 27 травня 2022 року, яка регулює оренду державного та комунального майна в умовах воєнного стану.
Як зазначається, у тексті постанови №614, яким внесено зміни до регулювання оренди державного та комунального майна в умовах воєнного стану, передбачаються наступні нововведення:
1. Оренда на тимчасово окупованих територіях (надалі – ТОТ):
Якщо закінчення строку дії договору припадає на період без чіткої дати завершення бойових дій або окупації, договір автоматично продовжується. Новий термін – на 6 місяців після припинення бойових дій або звільнення ТОТ, без необхідності подання заяв чи прийняття окремого рішення орендодавцем.
2. Оренда фізосіб/ФОПів на військовій службі:
Бізнес на індивідуальній формі власності, чиї орендарі мобілізовані, отримує автоматичне продовження договорів, строк яких закінчився під час воєнного стану. Новий термін – 6 місяців після офіційного скасування або завершення воєнного стану.
3. Оренда майна в аеропортах/аеродромах:
Якщо оренда завершилася до відновлення їхньої роботи, строки автоматично продовжуються – ще на 6 місяців після фактичного відновлення діяльності цих об’єктів.
4. Подовження короткотермінових договорів:
Договори, що закінчуються протягом 4 місяців після набуття чинності змін, також продовжуються на 4 місяці, за винятком деяких пунктів Постанови № 634.
5. Під час воєнного стану ставка орендної плати визначається на рівні останнього місячного платежу за договором, із урахуванням індексації, але без застосування знижок, які раніше передбачалися Постановою № 634.
6. На аукціонах стартова орендна плата теж розраховується за цією ж формулою.
На практиці, введення змін в дію відбуватиметься наступним чином:
·Якщо ТОТ визволена, або бойові дії припинені, чи оголошена їхня дата, то звертатися до держорганів немає потреби, оренда подовжуватиметься автоматично.
·Унеможливлюється штучне припинення договорів через бюрократичні затримки чи відсутність заяв.
·Фактично орендарям не доведеться нічого робити з поновленням строків оренди, зміни вступають в дію одразу після набрання чинності, що відбулось 29 травня 2025 року.
1 травня Верховна Рада України зареєструвала законопроект про внесення змін до статті 36 Кодексу законів про працю (надалі – КЗпП).
Відповідно до пояснювальної записки, законопроектом передбачається наступне:
· Ввести нову норму до ст. 36 КЗпП, відповідно до якої працівник зможе відкликати свою заяву про звільнення за угодою сторін.
· Після подання такої заяви роботодавець зобов’язаний розглянути її та у встановлений законодавством термін надати згоду на відкликання — продовження трудових відносин або обґрунтовано відмовити, надавши причини такої відмови.
Також, пояснювальною запискою повідомляється про наміри внесення таких змін, зокрема:
·Працівники, які передумали звільнятись, і хочуть залишитись на своїй позиції, не порушуючи формальної процедури.
·Роботодавці отримують чіткі процедури, що дозволяють законно відмовити працівнику у разі необхідності (наприклад, коли вже залучено на іншу позицію або підготовлено заміну).
Законопроект наразі знаходиться на початковій стадії — внесений до Верховної Ради, проходить первинне обговорення.
