31 грудня Останній день подання звітності по Контролюючим іноземним компаніям за попередні роки. Відтак, відповідно до Податкового кодексу України, усі контролери зобов’язані щорічні готувати та подавати звіти про КІК засобами електронного зв’язку в електронній формі згідно чинного законодавства про електронний документообіг. Контролер має підготувати, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 №254, Звіт про КІК та додаткові матеріали про фінансову історію компаній у вигляді додатків до Звіту.
Та, у відповідності до статті 120 ПКУ щодо штрафних санкцій, у разі неподання контролером Звіту про КІК у належному вигляді, на такого контролера накладається штраф в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. А у разі несвоєчасного подання Звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Проте, хочемо наголосити, що відповідно до закону №3706-ІХ, будь-які штрафні санкції, зазначені у статті 120 ПКУ до контролерів КІК не застосовуватимуться протягом усього часу дії воєнного стану та через шість місяців після завершення воєнного стану. Звісно, така пільга не звільняє платників податків від зобов’язання подавати Звіт про КІК.
1 грудня рішенням Кабінету Міністрів України було скасовано ліцензування окремих видів аграрної продукції, зокрема зернових, бобових, олійних культур та олії. Таке рішення було ухвалено 29 листопада 2024 року.
Зі слів представника Мінекономіки, – мета скасування ліцензування полягає у спрощенні умов ведення бізнесу для експортерів та уникнути непорозумінь під час митного оформлення. Ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, соняшникового насіння та ріпаку до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі залишиться без змін.
Запровадження режиму експортного забезпечення, що передбачає:
-експорт товарів лише зареєстрованими платниками ПДВ;
-встановлення мінімальних експортних цін;
-електронний обмін інформації між НБУ, ДПС і Держмитслужбою;
-особливості складання податкової накладної.
30 грудня Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок опублікував доопрацьований Міністерством економіки текст Трудового кодексу України.
Відповідно до тексту оновленого трудового законодавства, до вже чинного кодексу пропонується додати наступні зміни:
- Регулювання укладення письмових трудових договорів.
- Визначення ознак трудових відносин.
- Вдосконалення умов надання відпусток.
- Нові підходи до вирішення трудових спорів через медіацію.
- Запровадження системи запобігання виробничим ризикам для підвищення безпеки праці.
Ухвалення даного кодексу в оновленій редакції має на меті:
- Створення нових робочих місць та підвищення зарплат.
- Спрощення найму через різноманітні трудові договори (короткострокові, сезонні, учнівські).
- Збалансування інтересів сторін трудових відносин.
- Захист прав працівників та стабільність трудових відносин.
- Спрощення процедур укладання та розірвання трудових договорів.
- Гарантії безпечних умов праці та захист від необґрунтованого звільнення.
- Дотримання міжнародних стандартів (конвенцій МОП, директив ЄС).
- Модернізація механізмів вирішення колективних трудових спорів, включаючи трудовий арбітраж та медіацію.
Даний кодекс, у разі його ухвалення, набере чинності з 1 січня 2026 але не раніше дня наступного після його опублікування.
З 1 січня 2025 набирає чинності Закон № 4113 щодо внесення змін до Податкового кодексу України, зокрема в частині уточнення справляння податку військового збору, сплаті податків резидентами Дія Сіті, та інших змін.
Таким чином, закон №4113 являє собою оновленням попередньої редакції закону №4015-ІХ, що мав певні колізії у реалізації запланованих строків щодо оподаткування доходів фізичних осіб.
З ключових аспектів внесених змін до податкового кодексу можна виокремити наступні:
·Відстрочення введення військового збору для більшості ФОП до 1 січня 2025 року.
·Запровадження пільг для ФОП, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях або територіях бойових дій.
·Звільнення від сплати військового збору для мобілізованих ФОП за себе.
·ФОП 1 та 2 груп без найманих працівників можуть не сплачувати військовий збір протягом 1 місяця на рік (на час відпустки) та при тимчасовій непрацездатності понад 30 днів.
·Ставка військового збору збільшується з 1,5% до 5% для доходів, отриманих з 1 січня 2025 року.
·Можливість зарахування військового збору при розрахунку мінімального податкового зобов'язання для ФОП.
·Виключення е-резидентів з платників військового збору.
Важливо. Дані зміни стосуються лише ФОП, які сплачуються податки за себе. Всі інші фізичні особи, наймані працівники сплачують військовий збір з доходів за ставкою 5%, починаючи з 1 грудня 2024 року.
Штрафні санкції за несплату військового збору ФОП.
·Для 1,2,4 груп спрощеної системи оподаткування встановлено штраф у вигляді 50% ставки військового збору.
·Для 3 групи спрощеної системи оподаткування встановлено штраф у розмірі 5% від погашеної суми боргу (при затримці сплати військового збору до 30 календарних днів) або 10% від погашеної суми боргу (при затримці сплати військового збору понад 30 календарних днів).
Встановлені ставки військового збору у 2025 році.
1.Фізичні особи – 5% від доходу.
2.ФОП 1,2, 4 групи – 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року.
3.ФОП 3 групи – 1% від доходу.
17 грудня Верховна рада ухвалила законопроєкт № 9083, що передбачає дерегуляцію та детінізацію ринку вживаних автомобілів.
Згідно тексту законопроєкту, скасовується обов'язкова державна реєстрація вживаних автомобілів торгуючими організаціями, навіть якщо вони купують їх для подальшого перепродажу.
Скасування обов’язкової реєстрації: дилерам більше не потрібно реєструвати придбані транспортні засоби на себе. Тепер транспортні засоби реєструються безпосередньо на кінцевих споживачів.
Спрощення процесу оформлення: для продажу вживаних автомобілів достатньо укласти лише два договори — з попереднім власником та кінцевим покупцем. Відпадає необхідність у численних довідках і додаткових реєстраціях. Це сприятиме підвищенню прозорості та легальності ринку, а також зменшить податкові ризики для бізнесу, що є вкрай важливим у сучасних умовах.
Зміни зобов'язують власників транспортних засобів зареєструвати їх протягом десяти діб після придбання або виникнення обставин для зміни реєстраційних документів. Суб'єкти господарювання, які торгують автомобілями, звільняються від обов'язкової реєстрації транспортних засобів, придбаних для подальшого продажу. Реєстрація з обтяженнями проводиться за згодою обтяжувача, підпис якого має бути нотаріально засвідчений.
17 грудня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт 11469 про множинне громадянство.
Відповідно до пояснювальної записки:
-Визначатимуться випадки допустимості множинності громадянства та запроваджуватиметься новий принцип — «правовий режим одночасної належності громадянина України до громадянства двох або більше держав».
-Відміняється підстава для втрати громадянства України через добровільне набуття громадянства іншої держави після досягнення повноліття. Натомість пропонується нова підстава: втрати громадянства при набутті громадянства держави-агресора або держави, не включеної до переліку для спрощеного набуття.
-Визначаються категорії іноземців, які можуть набувати громадянство України у спрощеному порядку, подавши декларацію про визнання себе лише громадянином України.
-Підготовка та розробка переліку держав для спрощеного набуття громадянства, який наразі не визначений.
-Пропонується нове визначення «безперервного проживання на території України».
Окрім того, в тексті визначено наступні положення, що стосуються підстав для втрати громадянства України, зокрема:
1. Втрати громадянства через добровільне набуття іноземного громадянства:
Громадяни України, які добровільно набувають громадянство держав, визнаних агресорами або окупантами, можуть втратити своє громадянство. Це стосується також випадків, коли особа досягла повноліття на момент набуття.
Не вважається добровільним: Деякі ситуації, такі як набуття громадянства за народженням або внаслідок усиновлення, не підпадають під категорію добровільного отримання громадянства.
2. Використання паспортів іноземців:
Наявність у громадянина України іноземного громадянства, що використовує іноземний паспорт на території України, наслідком чого може бути створення загрози національній безпеці та інтересам України.
3. Подання неправдивих відомостей:
Набуття громадянства на основі неправдивої інформації, підроблених документів, приховування даних та інше.
4. Військова служба в окупантських країнах:
Проходження військової служби за контрактом у державі-агресора.
5. Кримінальна відповідальність:
Обвинувачення та засудження за злочини, що стосуються національної безпеки.
6. Участь у збройній агресії проти України:
Пряма чи опосередкована участь у збройному конфлікті на боці країни агресора, визнаної Верховною Радою України.
Важливо, що положення 1, 2, 4 та 6 не застосовуються, якщо це призведе до того, що особа буде без громадянства.
30 грудня Президент України підписав продовження податкових та митних пільг на 2025 рік, для ввезення з нульовим розмитненням оборотних товарів, зокрема дронів і комплектуючих.
1. Зміни до Митного кодексу (закон № 4144-IX): Звільнення від мит для товарів оборонного призначення.
2. Зміни до Податкового кодексу (закон № 4143-IX):Звільнення від ПДВ на імпорт товарів оборонного призначення.
Серед основних положень ухвалених законів:
-Звільнення від мит для складових боєприпасів.
-Продовження пільг на ввезення БПЛА та інших оборонних приладів.
-Розширення пільг на всі типи безпілотників.
-Відтермінування переходу на екостандарти Євро-6 до 2027 року.
-Підтримка волонтерів і благодійників.
-Пільги для працівників неприбуткових організацій.
-Продовження ПДВ-пільг для українського кіно.
-Скасування оцінки для вживаних авто.
-Повна фіскалізація грального бізнесу.
Та, у відповідності до статті 120 ПКУ щодо штрафних санкцій, у разі неподання контролером Звіту про КІК у належному вигляді, на такого контролера накладається штраф в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. А у разі несвоєчасного подання Звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Проте, хочемо наголосити, що відповідно до закону №3706-ІХ, будь-які штрафні санкції, зазначені у статті 120 ПКУ до контролерів КІК не застосовуватимуться протягом усього часу дії воєнного стану та через шість місяців після завершення воєнного стану. Звісно, така пільга не звільняє платників податків від зобов’язання подавати Звіт про КІК.
1 грудня рішенням Кабінету Міністрів України було скасовано ліцензування окремих видів аграрної продукції, зокрема зернових, бобових, олійних культур та олії. Таке рішення було ухвалено 29 листопада 2024 року.
Зі слів представника Мінекономіки, – мета скасування ліцензування полягає у спрощенні умов ведення бізнесу для експортерів та уникнути непорозумінь під час митного оформлення. Ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, соняшникового насіння та ріпаку до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі залишиться без змін.
Запровадження режиму експортного забезпечення, що передбачає:
-експорт товарів лише зареєстрованими платниками ПДВ;
-встановлення мінімальних експортних цін;
-електронний обмін інформації між НБУ, ДПС і Держмитслужбою;
-особливості складання податкової накладної.
30 грудня Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок опублікував доопрацьований Міністерством економіки текст Трудового кодексу України.
Відповідно до тексту оновленого трудового законодавства, до вже чинного кодексу пропонується додати наступні зміни:
- Регулювання укладення письмових трудових договорів.
- Визначення ознак трудових відносин.
- Вдосконалення умов надання відпусток.
- Нові підходи до вирішення трудових спорів через медіацію.
- Запровадження системи запобігання виробничим ризикам для підвищення безпеки праці.
Ухвалення даного кодексу в оновленій редакції має на меті:
- Створення нових робочих місць та підвищення зарплат.
- Спрощення найму через різноманітні трудові договори (короткострокові, сезонні, учнівські).
- Збалансування інтересів сторін трудових відносин.
- Захист прав працівників та стабільність трудових відносин.
- Спрощення процедур укладання та розірвання трудових договорів.
- Гарантії безпечних умов праці та захист від необґрунтованого звільнення.
- Дотримання міжнародних стандартів (конвенцій МОП, директив ЄС).
- Модернізація механізмів вирішення колективних трудових спорів, включаючи трудовий арбітраж та медіацію.
Даний кодекс, у разі його ухвалення, набере чинності з 1 січня 2026 але не раніше дня наступного після його опублікування.
З 1 січня 2025 набирає чинності Закон № 4113 щодо внесення змін до Податкового кодексу України, зокрема в частині уточнення справляння податку військового збору, сплаті податків резидентами Дія Сіті, та інших змін.
Таким чином, закон №4113 являє собою оновленням попередньої редакції закону №4015-ІХ, що мав певні колізії у реалізації запланованих строків щодо оподаткування доходів фізичних осіб.
З ключових аспектів внесених змін до податкового кодексу можна виокремити наступні:
·Відстрочення введення військового збору для більшості ФОП до 1 січня 2025 року.
·Запровадження пільг для ФОП, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях або територіях бойових дій.
·Звільнення від сплати військового збору для мобілізованих ФОП за себе.
·ФОП 1 та 2 груп без найманих працівників можуть не сплачувати військовий збір протягом 1 місяця на рік (на час відпустки) та при тимчасовій непрацездатності понад 30 днів.
·Ставка військового збору збільшується з 1,5% до 5% для доходів, отриманих з 1 січня 2025 року.
·Можливість зарахування військового збору при розрахунку мінімального податкового зобов'язання для ФОП.
·Виключення е-резидентів з платників військового збору.
Важливо. Дані зміни стосуються лише ФОП, які сплачуються податки за себе. Всі інші фізичні особи, наймані працівники сплачують військовий збір з доходів за ставкою 5%, починаючи з 1 грудня 2024 року.
Штрафні санкції за несплату військового збору ФОП.
·Для 1,2,4 груп спрощеної системи оподаткування встановлено штраф у вигляді 50% ставки військового збору.
·Для 3 групи спрощеної системи оподаткування встановлено штраф у розмірі 5% від погашеної суми боргу (при затримці сплати військового збору до 30 календарних днів) або 10% від погашеної суми боргу (при затримці сплати військового збору понад 30 календарних днів).
Встановлені ставки військового збору у 2025 році.
1.Фізичні особи – 5% від доходу.
2.ФОП 1,2, 4 групи – 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року.
3.ФОП 3 групи – 1% від доходу.
17 грудня Верховна рада ухвалила законопроєкт № 9083, що передбачає дерегуляцію та детінізацію ринку вживаних автомобілів.
Згідно тексту законопроєкту, скасовується обов'язкова державна реєстрація вживаних автомобілів торгуючими організаціями, навіть якщо вони купують їх для подальшого перепродажу.
Скасування обов’язкової реєстрації: дилерам більше не потрібно реєструвати придбані транспортні засоби на себе. Тепер транспортні засоби реєструються безпосередньо на кінцевих споживачів.
Спрощення процесу оформлення: для продажу вживаних автомобілів достатньо укласти лише два договори — з попереднім власником та кінцевим покупцем. Відпадає необхідність у численних довідках і додаткових реєстраціях. Це сприятиме підвищенню прозорості та легальності ринку, а також зменшить податкові ризики для бізнесу, що є вкрай важливим у сучасних умовах.
Зміни зобов'язують власників транспортних засобів зареєструвати їх протягом десяти діб після придбання або виникнення обставин для зміни реєстраційних документів. Суб'єкти господарювання, які торгують автомобілями, звільняються від обов'язкової реєстрації транспортних засобів, придбаних для подальшого продажу. Реєстрація з обтяженнями проводиться за згодою обтяжувача, підпис якого має бути нотаріально засвідчений.
17 грудня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт 11469 про множинне громадянство.
Відповідно до пояснювальної записки:
-Визначатимуться випадки допустимості множинності громадянства та запроваджуватиметься новий принцип — «правовий режим одночасної належності громадянина України до громадянства двох або більше держав».
-Відміняється підстава для втрати громадянства України через добровільне набуття громадянства іншої держави після досягнення повноліття. Натомість пропонується нова підстава: втрати громадянства при набутті громадянства держави-агресора або держави, не включеної до переліку для спрощеного набуття.
-Визначаються категорії іноземців, які можуть набувати громадянство України у спрощеному порядку, подавши декларацію про визнання себе лише громадянином України.
-Підготовка та розробка переліку держав для спрощеного набуття громадянства, який наразі не визначений.
-Пропонується нове визначення «безперервного проживання на території України».
Окрім того, в тексті визначено наступні положення, що стосуються підстав для втрати громадянства України, зокрема:
1. Втрати громадянства через добровільне набуття іноземного громадянства:
Громадяни України, які добровільно набувають громадянство держав, визнаних агресорами або окупантами, можуть втратити своє громадянство. Це стосується також випадків, коли особа досягла повноліття на момент набуття.
Не вважається добровільним: Деякі ситуації, такі як набуття громадянства за народженням або внаслідок усиновлення, не підпадають під категорію добровільного отримання громадянства.
2. Використання паспортів іноземців:
Наявність у громадянина України іноземного громадянства, що використовує іноземний паспорт на території України, наслідком чого може бути створення загрози національній безпеці та інтересам України.
3. Подання неправдивих відомостей:
Набуття громадянства на основі неправдивої інформації, підроблених документів, приховування даних та інше.
4. Військова служба в окупантських країнах:
Проходження військової служби за контрактом у державі-агресора.
5. Кримінальна відповідальність:
Обвинувачення та засудження за злочини, що стосуються національної безпеки.
6. Участь у збройній агресії проти України:
Пряма чи опосередкована участь у збройному конфлікті на боці країни агресора, визнаної Верховною Радою України.
Важливо, що положення 1, 2, 4 та 6 не застосовуються, якщо це призведе до того, що особа буде без громадянства.
30 грудня Президент України підписав продовження податкових та митних пільг на 2025 рік, для ввезення з нульовим розмитненням оборотних товарів, зокрема дронів і комплектуючих.
1. Зміни до Митного кодексу (закон № 4144-IX): Звільнення від мит для товарів оборонного призначення.
2. Зміни до Податкового кодексу (закон № 4143-IX):Звільнення від ПДВ на імпорт товарів оборонного призначення.
Серед основних положень ухвалених законів:
-Звільнення від мит для складових боєприпасів.
-Продовження пільг на ввезення БПЛА та інших оборонних приладів.
-Розширення пільг на всі типи безпілотників.
-Відтермінування переходу на екостандарти Євро-6 до 2027 року.
-Підтримка волонтерів і благодійників.
-Пільги для працівників неприбуткових організацій.
-Продовження ПДВ-пільг для українського кіно.
-Скасування оцінки для вживаних авто.
-Повна фіскалізація грального бізнесу.
