Зміни в законодавстві за липень 2023р. під час воєнного стану

З 1 липня в Україні почав діяти новий порядок застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки CRS (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information), затверджений наказом Мінфіну від 26 травня 2023 року № 282. Цей порядок встановлює процедури та норми, необхідні для виконання фінансовими установами вимог. Вказується перелік інформації, яку фінансові установи зобов'язані включати до звітів про підзвітні рахунки, а також описуються процедури належної комплексної перевірки існуючих та нових рахунків фізичних осіб та організацій, зокрема порядком визначено наступне:

- перелік інформації, яку підзвітна фінансова установа зобов’язана встановлювати та включати до звіту про підзвітні рахунки щодо кожного підзвітного рахунку, який вона веде;

- встановлюються вимоги до належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та описують процедури належної комплексної перевірки:

· існуючих рахунків фізичних осіб;

· нових рахунків фізичних осіб;

· існуючих рахунків організацій;

· нових рахунків організацій;

- встановлюються спеціальні додаткові правила для виконання процедур, зокрема, щодо покладання на документи самостійної оцінки та документальні докази, а також щодо агрегування залишків рахунків та перерахунку валют;

- визначається порядок виконання обов’язків підзвітної фінансової установи, в тому числі, щодо визначення статусу підзвітної фінансової установи, застосування заходів належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, впровадження фінансовою установою правил належної комплексної перевірки фінансових рахунків для встановлення їх підзвітності для цілей Багатосторонньої угоди CRS тощо.

Нові вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VIII Загального стандарту звітності CRS: депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.); кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі); інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.); визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди). Більш детально Ви можете ознайомитись за посиланням: https://lmfgr.com/tpost/04h9tb9fi1-zmni-v-zakonodavstv-za-berezen-2023-pd-c

2 липня був прийнятий закон України №3136-IX, що спрямований на оновлення національного рекламного законодавства та внесення змін до Законів України «Про медіа» та «Про кінематографію».Закон також спрямований на виконання вимог Європейського Союзу щодо реформування медійного законодавства для набуття членства в ЄС. Законом передбачено впроваждення деяких положень Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС від 10 березня 2010 року про аудіовізуальні медіасервіси, а також зміни, внесені Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2010 року.

Нове рекламне законодавство покращуватиме положення регулювання правових відносин у сфері реклами та визначатиме критерії, за якими реклама підпадає під юрисдикцію України. Він також приводить термінологію у відповідність до Закону «Про медіа» та Директиви про аудіовізуальні медіапослуги. Запроваджуються нові поняття, такі як «користувацький контент» та «продакт-плейсмент».

Серед внесених змін, законом включені наступні:

– Впроваджено заборону розміщення продукту (продакт-плейсмент) азартних ігор;

– Встановлено, що органи спільного регулювання у сфері медіа шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) визначають вимоги до розповсюдження в медіа інформації про торговельні марки спонсора, інші об’єкти права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор;

– Встановлено, що органи спільного регулювання у сфері медіа шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) визначають вимоги до розповсюдження в медіа реклами азартних ігор, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри.

– Додано порушення, пов'язане з невиконанням вимог реєстру протягом трьох місяців та неправильної територіальної категорії.

– Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) віднесено до переліку контролюючих органів у сфері реклами, яка у межах своїх повноважень здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу – щодо реклами у сфері організації та проведення азартних ігор. Заборона розміщення реклами в мережі Інтернет на веб-сайті, інтернет-адреса (доменне ім’я, уніфікований локатор ресурсу (URL) або адреса інтернет-протоколу), якого відповідно до відомостей Всесвітньої організації інтелектуальної власності включена від України до національного переліку веб-сайтів (базу даних, blacklist, WIPO ALERT), що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності. До такого переліку можуть потрапити тільки ті сайти, які систематично ігнорують звернення правовласників про усунення порушень.

– Закон звільняє суб'єктів громадських аудіовізуальних медіа-сервісів від сплати ліцензійного збору за видачу або продовження терміну дії ліцензій на медіа, а також зміну реєстру щодо ліцензій на медіа.

– Під регулювання потрапляє також інтернет-реклама, з’являється норма, присвячена регулюванню реклами на платформах спільного доступу до відео та інформації, а також із використанням електронних комунікацій (у месенджерах, електронній пошті, сервісах обміну повідомленнями, веб-сайтах, чат-ботах тощо).

– Вимоги для суб'єктів у галузі друкованих медіа зберігати копії кожного випуску протягом року після їх розповсюдження, а також вимогу для зареєстрованих ліцензіатів підтвердити свої дані шляхом проходження процедури реєстрації протягом року після дати набрання чинності Законом "Про медіа". Ліцензії таких суб'єктів втрачають чинність після реєстрації або після закінчення року з дня набрання чинності Законом "Про медіа".

Даний Закон набуває чинності 02 жовтня 2023 року.

14 липня Верховною Радою України був прийнятий законопроект, який створює умови для цифровізації процесів керування багатоквартирними будинками, включаючи діяльність об'єднань власників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Законопроект передбачає можливість інформування власників про збори, прийняті рішення, протоколи та інші питання управління спільним майном в електронній формі. Також передбачено можливість проведення зборів власників та загальних зборів ОСББ онлайн або у змішаному форматі (офлайн-онлайн). Серед іншого, проектом пропонується зниження порогу ухвалення рішень до 50%+ (крім окремих питань). Ця зміна зумовлена тим, що багато мешканців пасивні і не зацікавлені в управлінні. Законопроект також уможливлює електронне голосування з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Мета законопроекту полягає у підвищенні ефективності управління багатоквартирними будинками.

Внесено зміни до обслуговування терміналів в частині проведення транзакцій через системи ПТКС (Програмно-технічний комплекс самообслуговування).

Починаючи з 1 серпня, квитанції, що формуються під час проведення готівкових операцій із використанням платіжних пристроїв, мають містити номер мобільного телефону платника. Також при ініціюванні операції з внесення готівки через ПТКС для зарахування на рахунок платника необхідно ввести номер свого мобільного телефону на екрані ПТКС, отримати одноразовий пароль на цей номер та ввести його на екрані ПТКС для підтвердження згоди на виконання платіжної операції та отримання квитанції.

Ці вимоги стосуються лише операцій з внесення готівки через ПТКС та не поширюються на інші платежі, такі як оплата комунальних послуг, квитків на залізничний транспорт, оплата проїзду у міському та приміському транспорті тощо.

27 липня Верховна Рада України підтримала продовження строку дії воєнного стану в країні.

Таким чином, відповідно до затвердженого документу строк воєнного стану продовжується з 05:30 18.08.2023 терміном на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року.

Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.

Також ВРУ прийняла законопроект №9533 про продовження строку проведення загальної мобілізації. Відтак, строк проведення загальної мобілізації продовжується з 18.08.2023 на 90 діб, до 15 листопада 2023 року.

! Нагадуємо, що з 1 серпня відміняється ставка 2% для третьої групи платників Єдиного податку.

Таким чином, з початку наступного місяця усіх підприємців, що обирали 2% ЄП, буде повернуто на їх попередні ставки Єдиного податку або на систему оподаткування. У разі, якщо підприємець зареєструвався на період дії ставки 2% ЄП, то його буде автоматично переведено на 5% ЄП.

Також для підприємців, які відмовилися від єдиного податку 2% та перейшли на загальну систему оподаткування, можливий повторний перехід на єдиний податок протягом 2023 року, але для цього потрібно подати заяву на перехід на Єдиний податок до 1 вересня 2023 року. Більш детально про прийняті зміни до Податкового кодексу можна дізнатися за посиланням: https://lmfgr.com/tpost/5bpe5jf9g1-zmni-v-zakonodavstv-za-cherven-2023r-pd.