21 травня Верховна Рада України прийняла законопроєкт щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У цілому, цей Закон спрямований на забезпечення більш справедливої та ефективної системи обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) власників автомобілів. Крім того, він спрямований на наближення системи ОСЦПВ до європейських стандартів.
Серед основних положень Закону передбачені наступні:
- збільшення страхових сум до рівня, що відповідає європейським стандартам, зокрема, максимальна сума виплати за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, має бути збільшена до 32 млн грн, а за шкоду майну - до 16 млн грн;
- введення прямого врегулювання усіх випадків ДТП, де пошкоджено лише транспортний засіб, при цьому дозволивши страхувальнику подавати на страхову виплату напряму своєму страховику;
- здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію Закону (пропонується зменшити строк до 60 днів, що значно скоротить процедуру виплат, спричинених страховиками-банкрутами);
- функціональне розширення застосування "Європротоколу" - можливе оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції;
- збільшення суми за спричинену шкоду потерпілому до 1 мільйону гривень на одного такого потерпілого, та 20 мільйонів гривень на страховий випадок незалежно від кількості таких потерпілих, а також шкода майну потерпілого збільшено до 2 мільйонів гривень на один такий страховий випадок незалежно від кількості потерпілих.
Крім того, Закон приводить норми українського законодавства у відповідність із чинними положеннями Директиви 2009/103/ЄС, зокрема, передбачене збільшення суми за шкоду, завдану життю та здоров'ю потерпілих осіб, а також за шкоду, завдану майну потерпілих осіб.
22 травня Верховна Рада прийняла Закон про захист інтересів власників земельних часток (паїв) і застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
Закон передбачає:
· продовження строку оформлення невикористаних земельних ділянок (до 2028 року),
· продовження розподілу земель між власниками часток та їх спадкоємцями (до 2028 року),
· відновлення підвищення кваліфікації інженерів-землевпорядників (до прийняття закону, така норма була зупинена на період військового стану),
· продовження реалізації пілотного проекту з внесення відомостей до Державного земельного кадастру кваліфікованими інженерами-землевпорядниками (до 2026),
· використання коштів для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва на розроблення робочих проектів землеустрою та охорону земель.
Законом також передбачено особливості порядку застосування адміністративної процедури у земельних відносинах, зокрема щодо заборони органам виконавчої влади та місцевого самоврядування відкликати свої рішення про передачу земельних ділянок у власність та користування. Цим актом будуть визнаватись усі рішення таких органів недійсними та протиправними, при чому право відкликати рішення про передачу земельних ділянок можливо лише на підставі рішення суду.
9 травня Президент України підписав два законопроєкти щодо затвердження Указів Президента України "Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження терміну проведення загальної мобілізації". Даними указами визначено, що термін дії воєнного стану та термін проведення загальної мобілізації продовжено з 14 травня 2024 року строком на 90 днів.
9 травня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Згідно із законопроєктом були запропоновані зміни до КЗпП, Господарського кодексу, Закону «Про зайнятість населення» та Закону «Про освіту» з метою:
- створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій) за рахунок об'єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Реєстру кваліфікацій шляхом їх діджиталізації та синхронізації з іншими джерелами;
- надання повноважень по веденню Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) постійно діючому колегіальному органу - Національному агентству кваліфікацій, і встановлення перехідного періоду для нього в процесі ведення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників;
- впровадження діджиталізації процесу обміну даними з метою швидкого, прозорого та актуального доступу до інформації про професійні кваліфікації та посади на ринку праці.
Подані зміни спрямовані на запровадження актуального попиту на працівників з відповідними кваліфікаціями з боку роботодавців та держави, що сприятиме зменшенню безробіття та ефективному використанню коштів на державні замовлення.
Автори законопроєкту вважають, що реалізація його положень сприятиме розвитку та вдосконаленню системи кваліфікацій, розробці професійних стандартів, упорядкуванню інформації про кваліфікації, усуненню застарілих та бюрократизованих процедур на ринку праці та покращить доступність об'єктивної інформації про ринок праці, сприяючи його розвитку.
З 15 травня набирає чинності Закон про правонаступництво у трудових відносинах.
Даний закон спрямований на приведення національного законодавства про працю у відповідність до положень Директиви Ради № 2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур, щодо встановлення обов’язку роботодавця повідомляти працівникам про зміну власника підприємства.
Згідно з цим законом, національне законодавство про працю приведено у відповідність до положень Директиви Ради ЄС щодо охорони прав працівників у випадку передачі підприємств. Відтепер роботодавець зобов'язаний повідомляти працівників про зміну власника підприємства. Мається на увазі, що упродовж 10 днів (проте не пізніше) роботодавець повинен сповістити своїх працівників (представників працівників), профспілку про зміни у керівному складі підприємства.
Також статус і функції виборчого органу профспілкової організації будуть збережені. Виборчий орган профспілкової організації або представники працівників повинні бути повідомлені про дату передачі бізнесу, причини цього, а також про наслідки для працівників. Також вони мають право ініціювати консультації з власником щодо цих змін.
Протягом 5 днів з дня отримання такого повідомлення від роботодавця, профспілка або представники працівників зможуть ініціювати консультації з відчужувачем-роботодавцем підприємства. За результатами проведення такої консультації, сторони мають узгодити вирішення усіх процедур передачі підприємства зі збереженням усіх попередніх умов для працівників.
Закон також передбачає збереження прав та обов’язків за трудовими договорами при передачі бізнесу іншому власнику.
У законі передбачено визначення та процедура правонаступництва в трудових відносинах.
Відтак, правонаступництвом в трудових відносинах вважається продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника підприємства, установи, організації, реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу).
Правонаступництвом в трудових відносинах між працівниками та фізичною особою, яка використовує найману працю, вважається продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника майна чи його частини.
Закон також передбачає, що:
- у разі передачі суб'єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права і обов'язки за трудовими договорами між працівниками та відчужувачем, що існували, переходять до набувача;
- у разі передачі суб'єкта господарювання статус і функції виборного органу первинної профспілкової організації зберігаються на тих самих умовах і підлягають виконанню тих самих умов, які існували до переходу прав і обов'язків від відчужувача до набувача;
- відчужувач та набувач зобов'язані не пізніше 10 робочих днів до здійснення передачі суб'єкта господарювання поінформувати письмово або за допомогою технічних засобів електронної комунікації виборний орган первинної профспілкової організації про:
- дату або орієнтовну дату передачі суб'єкта господарювання;
- причини передачі суб'єкта господарювання;
- правові, економічні та соціальні наслідки передачі суб'єкта господарювання для працівників;
- будь-які заходи, передбачені стосовно працівників;
- про зміни істотних умов праці, які спричинені передачею суб'єкта господарювання, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
16 травня набуває чинності Закон про скасування мораторію на перевірки митниці.
Законом врегульовується процедура митного оформлення експорту біометану з України з метою підтримки розвитку виробництва цього виду палива та розширення експортних можливостей України.
Також відповідно до положень Закону з 1 травня 2024 року скасовано мораторій на:
- планові документальні перевірки;
- позапланові документальні перевірки (виїзні та невиїзні);
- зустрічні перевірки;
- завершення розпочатих та незавершених перевірок до 24 лютого 2022 року.
Крім того, Законом вирішено питання підняття порогу вартості товарів, які пересилаються фізичними особами-підприємцями та підприємствами за межі України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, без письмового декларування:
- раніше був обов'язок подавати письмову митну декларацію для товарів вартістю понад 150 євро;
- нова норма підвищує цей поріг до 1 000 євро.
Це зменшить витрати бізнесу та прискорить логістику.
28 травня набирає чинності Закон України № 3563-IX щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України.
Закон передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Зокрема, законом доповнено статтю 118 Кодексу новою частиною десятою, відповідно до якої клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження.
Також, Законом передбачено створення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, як геоінформаційної системи, що перебуває у державній власності.
без розроблення документації землеустрою.
За Законом було додано підпункт 11 підпункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Кодексу, згідно з яким створюється реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, як геоінформаційна система, яка перебуває у державній власності.
Також Законом було додано підпункт 11 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Кодексу новим підпунктом 25, згідно з яким на період воєнного стану та протягом п’яти років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або відповідній місцевості, земельні ділянки, щодо яких сільськими, селищними, міськими радами або військовими чи військово-цивільними адміністраціями прийнято рішення про надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів у зв’язку з визнанням таких земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами, обстежуються з метою виявлення фактів їх використання (невикористання) за цільовим призначенням.
Обстеження земельних ділянок, передбачене цим підпунктом, проводиться державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що набули встановлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватися в таких випадках:
- без врахування вимог щодо визначення категорії земель та виду цільового призначення земельної ділянки в межах функціонального призначення території, передбаченого комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту;
- без врахування класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними;
- на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури щодо можливості розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта згідно з вимогами нормативно-правових актів;
- за рішенням власника земельної ділянки шляхом подання заяви до Державного земельного кадастру;
- без розроблення документації із землеустрою.
Детальніше про даний закон в нашій попередній статті за лютий місяць за посиланням: http://surl.li/ufzzs.
У цілому, цей Закон спрямований на забезпечення більш справедливої та ефективної системи обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) власників автомобілів. Крім того, він спрямований на наближення системи ОСЦПВ до європейських стандартів.
Серед основних положень Закону передбачені наступні:
- збільшення страхових сум до рівня, що відповідає європейським стандартам, зокрема, максимальна сума виплати за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, має бути збільшена до 32 млн грн, а за шкоду майну - до 16 млн грн;
- введення прямого врегулювання усіх випадків ДТП, де пошкоджено лише транспортний засіб, при цьому дозволивши страхувальнику подавати на страхову виплату напряму своєму страховику;
- здійснення гарантійних виплат потерпілим особам за страховиків-банкрутів до введення в дію Закону (пропонується зменшити строк до 60 днів, що значно скоротить процедуру виплат, спричинених страховиками-банкрутами);
- функціональне розширення застосування "Європротоколу" - можливе оформлення заяви про страхове відшкодування при ДТП без участі поліції;
- збільшення суми за спричинену шкоду потерпілому до 1 мільйону гривень на одного такого потерпілого, та 20 мільйонів гривень на страховий випадок незалежно від кількості таких потерпілих, а також шкода майну потерпілого збільшено до 2 мільйонів гривень на один такий страховий випадок незалежно від кількості потерпілих.
Крім того, Закон приводить норми українського законодавства у відповідність із чинними положеннями Директиви 2009/103/ЄС, зокрема, передбачене збільшення суми за шкоду, завдану життю та здоров'ю потерпілих осіб, а також за шкоду, завдану майну потерпілих осіб.
22 травня Верховна Рада прийняла Закон про захист інтересів власників земельних часток (паїв) і застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин.
Закон передбачає:
· продовження строку оформлення невикористаних земельних ділянок (до 2028 року),
· продовження розподілу земель між власниками часток та їх спадкоємцями (до 2028 року),
· відновлення підвищення кваліфікації інженерів-землевпорядників (до прийняття закону, така норма була зупинена на період військового стану),
· продовження реалізації пілотного проекту з внесення відомостей до Державного земельного кадастру кваліфікованими інженерами-землевпорядниками (до 2026),
· використання коштів для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва на розроблення робочих проектів землеустрою та охорону земель.
Законом також передбачено особливості порядку застосування адміністративної процедури у земельних відносинах, зокрема щодо заборони органам виконавчої влади та місцевого самоврядування відкликати свої рішення про передачу земельних ділянок у власність та користування. Цим актом будуть визнаватись усі рішення таких органів недійсними та протиправними, при чому право відкликати рішення про передачу земельних ділянок можливо лише на підставі рішення суду.
9 травня Президент України підписав два законопроєкти щодо затвердження Указів Президента України "Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження терміну проведення загальної мобілізації". Даними указами визначено, що термін дії воєнного стану та термін проведення загальної мобілізації продовжено з 14 травня 2024 року строком на 90 днів.
9 травня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій).
Згідно із законопроєктом були запропоновані зміни до КЗпП, Господарського кодексу, Закону «Про зайнятість населення» та Закону «Про освіту» з метою:
- створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатор професій) за рахунок об'єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Реєстру кваліфікацій шляхом їх діджиталізації та синхронізації з іншими джерелами;
- надання повноважень по веденню Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) постійно діючому колегіальному органу - Національному агентству кваліфікацій, і встановлення перехідного періоду для нього в процесі ведення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників;
- впровадження діджиталізації процесу обміну даними з метою швидкого, прозорого та актуального доступу до інформації про професійні кваліфікації та посади на ринку праці.
Подані зміни спрямовані на запровадження актуального попиту на працівників з відповідними кваліфікаціями з боку роботодавців та держави, що сприятиме зменшенню безробіття та ефективному використанню коштів на державні замовлення.
Автори законопроєкту вважають, що реалізація його положень сприятиме розвитку та вдосконаленню системи кваліфікацій, розробці професійних стандартів, упорядкуванню інформації про кваліфікації, усуненню застарілих та бюрократизованих процедур на ринку праці та покращить доступність об'єктивної інформації про ринок праці, сприяючи його розвитку.
З 15 травня набирає чинності Закон про правонаступництво у трудових відносинах.
Даний закон спрямований на приведення національного законодавства про працю у відповідність до положень Директиви Ради № 2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур, щодо встановлення обов’язку роботодавця повідомляти працівникам про зміну власника підприємства.
Згідно з цим законом, національне законодавство про працю приведено у відповідність до положень Директиви Ради ЄС щодо охорони прав працівників у випадку передачі підприємств. Відтепер роботодавець зобов'язаний повідомляти працівників про зміну власника підприємства. Мається на увазі, що упродовж 10 днів (проте не пізніше) роботодавець повинен сповістити своїх працівників (представників працівників), профспілку про зміни у керівному складі підприємства.
Також статус і функції виборчого органу профспілкової організації будуть збережені. Виборчий орган профспілкової організації або представники працівників повинні бути повідомлені про дату передачі бізнесу, причини цього, а також про наслідки для працівників. Також вони мають право ініціювати консультації з власником щодо цих змін.
Протягом 5 днів з дня отримання такого повідомлення від роботодавця, профспілка або представники працівників зможуть ініціювати консультації з відчужувачем-роботодавцем підприємства. За результатами проведення такої консультації, сторони мають узгодити вирішення усіх процедур передачі підприємства зі збереженням усіх попередніх умов для працівників.
Закон також передбачає збереження прав та обов’язків за трудовими договорами при передачі бізнесу іншому власнику.
У законі передбачено визначення та процедура правонаступництва в трудових відносинах.
Відтак, правонаступництвом в трудових відносинах вважається продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника підприємства, установи, організації, реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу).
Правонаступництвом в трудових відносинах між працівниками та фізичною особою, яка використовує найману працю, вважається продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника майна чи його частини.
Закон також передбачає, що:
- у разі передачі суб'єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права і обов'язки за трудовими договорами між працівниками та відчужувачем, що існували, переходять до набувача;
- у разі передачі суб'єкта господарювання статус і функції виборного органу первинної профспілкової організації зберігаються на тих самих умовах і підлягають виконанню тих самих умов, які існували до переходу прав і обов'язків від відчужувача до набувача;
- відчужувач та набувач зобов'язані не пізніше 10 робочих днів до здійснення передачі суб'єкта господарювання поінформувати письмово або за допомогою технічних засобів електронної комунікації виборний орган первинної профспілкової організації про:
- дату або орієнтовну дату передачі суб'єкта господарювання;
- причини передачі суб'єкта господарювання;
- правові, економічні та соціальні наслідки передачі суб'єкта господарювання для працівників;
- будь-які заходи, передбачені стосовно працівників;
- про зміни істотних умов праці, які спричинені передачею суб'єкта господарювання, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
16 травня набуває чинності Закон про скасування мораторію на перевірки митниці.
Законом врегульовується процедура митного оформлення експорту біометану з України з метою підтримки розвитку виробництва цього виду палива та розширення експортних можливостей України.
Також відповідно до положень Закону з 1 травня 2024 року скасовано мораторій на:
- планові документальні перевірки;
- позапланові документальні перевірки (виїзні та невиїзні);
- зустрічні перевірки;
- завершення розпочатих та незавершених перевірок до 24 лютого 2022 року.
Крім того, Законом вирішено питання підняття порогу вартості товарів, які пересилаються фізичними особами-підприємцями та підприємствами за межі України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, без письмового декларування:
- раніше був обов'язок подавати письмову митну декларацію для товарів вартістю понад 150 євро;
- нова норма підвищує цей поріг до 1 000 євро.
Це зменшить витрати бізнесу та прискорить логістику.
28 травня набирає чинності Закон України № 3563-IX щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України.
Закон передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Зокрема, законом доповнено статтю 118 Кодексу новою частиною десятою, відповідно до якої клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження.
Також, Законом передбачено створення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, як геоінформаційної системи, що перебуває у державній власності.
без розроблення документації землеустрою.
За Законом було додано підпункт 11 підпункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Кодексу, згідно з яким створюється реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, як геоінформаційна система, яка перебуває у державній власності.
Також Законом було додано підпункт 11 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Кодексу новим підпунктом 25, згідно з яким на період воєнного стану та протягом п’яти років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або відповідній місцевості, земельні ділянки, щодо яких сільськими, селищними, міськими радами або військовими чи військово-цивільними адміністраціями прийнято рішення про надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів у зв’язку з визнанням таких земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами, обстежуються з метою виявлення фактів їх використання (невикористання) за цільовим призначенням.
Обстеження земельних ділянок, передбачене цим підпунктом, проводиться державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що набули встановлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватися в таких випадках:
- без врахування вимог щодо визначення категорії земель та виду цільового призначення земельної ділянки в межах функціонального призначення території, передбаченого комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту;
- без врахування класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними;
- на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури щодо можливості розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта згідно з вимогами нормативно-правових актів;
- за рішенням власника земельної ділянки шляхом подання заяви до Державного земельного кадастру;
- без розроблення документації із землеустрою.
Детальніше про даний закон в нашій попередній статті за лютий місяць за посиланням: http://surl.li/ufzzs.
