З 8 грудня набув чинності закон, що скасовує мораторій на документальні перевірки Державною податковою службою України.
Відтак, з урахуванням внесених змін до Податкового кодексу, з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:
1. Платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2. Платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
3. Платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
4. Нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
5. Інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку; рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі.
Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення таких перевірок.
Зокрема, Центральне управління повідомляє, що починаючи з 1 грудня 2023 року, тимчасово, поки діятиме мораторій на проведення документальних перевірок для:
1. платників єдиного податку І та ІІ груп – до 1 грудня 2024 року;
2. платників, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані РФ території;
3. платників, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії;
4. платників, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій.
Також з 1 грудня 2023 року, тимчасово, діє мораторій на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які:
- станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих РФ територіях;
- станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, – до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;
- станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання).
9 грудня Європейська Рада та Парламент досягли попередньої угоди щодо Закону про штучний інтелект (надалі ШІ).
Що має на меті закон про ШІ.
Даний закон про ШІ встановлює узгоджені правила для розробки, введення на ринок та використання систем штучного інтелекту в Європейському союзі, відповідно до пропорційного підходу на основі ризику.
Закон встановлює надійну методологію ризику для визначення "високоризикових" систем ШІ, які становлять значний потенційний ризик для здоров'я, безпеки або фундаментальних прав осіб. Ці системи ШІ повинні відповідати набору обов'язкових горизонтальних вимог для надійності-безпечності штучного інтелекту та пройти процедури оцінки відповідності, перш ніж ці системи зможуть бути введені на ринок ЄС.
Відповідно до закону, на постачальників систем ШІ покладено чіткі обов'язки забезпечення безпеки та дотримання існуючого законодавства, що захищає фундаментальні права протягом усього життєвого циклу систем штучного інтелекту.
Правила будуть здійснюватися через систему управління на рівні країн-членів та механізм співпраці на рівні Союзу з утворенням Європейської ради зі штучного інтелекту.
Визначення терміну штучний інтелект.
В законі про ШІ узгоджується з міжнародно визнаними критеріями, дотримуючись інструкцій ОЕСР, які визначають систему штучного інтелекту таким чином:
це машинна система, яка для явних або неявних цілей робить висновок на основі отриманих вхідних дани як генерувати результати, такі як передбачення, вміст, рекомендації або рішення, які можуть впливати на фізичне або віртуальне середовище.
Це визначення дає йому широку сферу застосування, оскільки штучний інтелект може впливати на будь-який сектор, виключаючи з його застосування лише використання ШІ в секторах, які вимагають спеціальних правил, таких як військові та оборонні, на додаток до досліджень, інновацій та непрофесійного використання.
Зобов’язання щодо використанням систем ШІ.
Закон про штучний інтелект робить сильний наголос на правах і прозорості, а також робить оцінку впливу на фундаментальні права обов’язковою для систем ШІ, що використовуються в страховому та банківському секторах. Зокрема, системи ШІ загального призначення, які можуть спричинити системний ризик, мають такі зобов’язання:
- Управління ризиками: від організацій вимагається проводити оцінювання моделі з використанням найсучасніших протоколів та інструментів.
- Red Teaming: Змагальне тестування має бути проведено та ретельно задокументовано для виявлення та усунення системних ризиків.
- Кібербезпека: повинен бути забезпечений надійний рівень кібербезпеки, як для моделі ШІ, так і для її фізичної інфраструктури.
- Споживання енергії : суб’єкти господарювання зобов’язані контролювати, записувати та розкривати фактичне або оцінене споживання енергії моделлю.
Крім того, провайдери зобов'язані:
- прийняти політику, яка відповідає законам Союзу про авторське право, використовуючи за потреби передові технології; та
- підготувати вичерпний виклад матеріалів, які використовуються для навчання моделі ШІ.
Даний закон має набути чинності вже у січні 2024 року.
15 грудня набув чинності Закон про адміністративні процедури та Постанова про внесення змін про адміністративні процедури.
Даний закон, починаючи з 17 лютого 2022 року, опрацьовувався та готувався до введення в дію протягом 18 місяців. Це один з довгоочікуваних проектів, який встановлює принципи адміністративного провадження, що має на меті стати новим етапом у взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з громадянами та юридичними особами.
Закон про адмінпроцедуру встановлює принципи адміністративного провадження та визначає чіткі процедури у відносинах між громадянами, бізнесом та владою, зокрема:
- закон надає громадянам право брати участь у адміністративному провадженні, ознайомлюватись з матеріалами справи та вносити свої пропозиції до моменту ухвалення рішення;
- закон визначає поняття "зацікавлені особи" і зобов'язує органи влади обґрунтовувати свої рішення;
«зацікавлені особи» - люди, інтереси та права яких можуть бути порушені внаслідок ухвалення рішення адміністративним органом;
- закон також передбачає прозорість у наданні послуг та спрощену процедуру оскарження рішень адміністративних органів;
- згідно з Законом "Про адміністративну процедуру" особа матиме право оскаржити рішення, прийняте адміністративним органом, якщо його виконанням може бути порушено її право чи законний інтерес, таким чином, у судовому порядку скаржник зможе вимагати визнання адміністративного акта протиправним, зобов'язати змінити або ж скасувати акт чи окремі його положення.
Також, окрім пояснення нового поняття про зацікавлену особу, було додано наступні терміни: «адміністративний орган», адміністративний акт», «функції публічної адміністрації».
Згідно із цим нормативно-правовим актом категорія «адміністративний орган» - це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та інші суб'єкти, які уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації (професійні об'єднання адвокатів; дирекція публічної школи; ФОП та юридичні особи, які виконують функції публічної адміністрації).
Адміністративний акт - це рішення, прийняте адміністративним органом для вирішення конкретної справи (видача дозволу чи ліцензії, реєстрація місця проживання, призначення пенсії тощо) та спрямоване на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та (або) обов'язків окремих осіб.
Функції публічної адміністрації за Законом передбачають надання адміністративних послуг, вирішення справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу, а також здійснення інспекційної діяльності.
Нормативно-правові документи, що набирають чинності з початком 2024 року.
Починаючи з 1 січня 2024 року набирає чинності Закон про Державний бюджет 2024, відповідно до якого було змінено
1. Мінімальну заробітну плату (мзп):
- за 1 квартал мзп становитиме 7100 гривень;
- за 2-4 квартал мзп становитиме 8000 гривень.
2. Прожитковий мінімум змінений на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – з 2563 гривні;
- дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень;
- працездатних осіб – 3028 гривень;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 1600 гривень;
- осіб, які втратили працездатність, – 2361 гривня.
Даний закон набирає чинності починаючи з 1 січня 2024 року.
14 листопада Уряд ухвалив постанову про іноземні е-довірчі послуги в Україні.
Передбачено, що прийняті положення забезпечать можливість використовувати кваліфіковані електронні підписи країн ЄС в Україні, що дасть змогу громадянам ЄС підписувати в Україні е-документи своїми е-підписами, а також надавати електронні довірчі послуги в нашій державі.
Дана Постанова прийнята на реалізацію положень Закону України від 01.12.2022 № 2801-IX щодо взаємного визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг між Україною та ЄС.
Очікується, що такі нововведення спростять електронну взаємодію з іноземними партнерами, зокрема, при веденні бізнесу.
Постанова набере чинності одночасно із згаданим Законом, тобто, 31 грудня 2023 року.
24 листопада Верховна Рада ухвалила закон про гуманітарну допомогу, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги.
Відповідно до прийнятого закону набудуть чинності наступні зміни:
1. розшириться перелік отримувачів гуманітарної допомоги, серед яких додаються іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні, а також неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування та надавачі соціальних послуг;
2. раніше гуманітарною допомогою вважалися лише ті товари, які були безоплатно отримані від донора. Згідно з новими правилами, придбані благодійними організаціями за кордоном товари, які при ввезенні в Україну задекларовані як гуманітарна допомога, також можуть бути визнані гуманітаркою. Головною умовою є безоплатна передача цих товарів набувачам протягом 90 днів з дати перетину митного кордону;
3. запроваджується електронна система обліку гуманітарної допомоги. Починаючи з 1 листопада розпочато тестування платформи Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги (https://human-aid.ioc.gov.ua/) по 1 грудня цього року. Система покликана цифровізувати процес ввезення та обліку гуманітарної допомоги з-за кордону. Головна мета цього етапу тестування – виявити, що можна покращити в роботі, де є проблемні місця та яким чином оптимізувати процес;
4. унормовано порядок зміни отримувача та набувача гуманітарної допомоги, перерозподілу та повернення донору гуманітарної допомоги;
5. передбачено можливість передавати гуманітарну допомогу під видом транспортного засобу не тільки військовим частинам, а й військовим, як фізичним особам (набувачам);
6. з метою полегшення процесу обліку гуманітарної допомоги, запроваджена електронна система обліку. Зокрема, норма щодо подання щомісячних звітів призупинена до її повного запровадження в дію.
Даний закон набуде чинності з 31 грудня цього року.
21 грудня Президент України підписав Закон № 3448, яким вносяться зміни до Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу», а саме: розширюється перелік осіб, які можуть бути отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги, серед яких:
1. громадські об’єднання та організації, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України "Про громадські об’єднання", - для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;
2. неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;
3. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади - для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;
4. Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України";
5. благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації";
6. релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";
7. установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
8. надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;
9. відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;
10. представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);
11. дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні;
12. набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до попередніх підпунктів;
та закріплюється на законодавчому рівні право Кабінету Міністрів України встановлювати спрощений порядок визнання товарів гуманітарною допомогою за декларативним принципом у період дії воєнного стану.
Зазначені зміни стосуються саме питань визнання товарів гуманітарною допомогою, їх обліку, звітування отримувачів, а також розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану. При цьому механізм пропуску митними органами гуманітарної допомоги через митний кордон України принципово не змінюється.
Даний закон набирає чинності через місяць з моменту його опублікування, тобто 23 січня 2024 року.
30 серпня Президентом України було підписано Закон від 14.07.2023 № 3254-ІХ "Про кредитні спілки". Серед нововведень нова редакція закону пропонує наступні зміни:
- закон дозволяє кредитним спілкам передавати своє право вимагати сплати за кредитами, наданими членами спілки та/або іншими кредитними спілками, у разі наявності простроченої заборгованості.
- кредитні спілки можуть приймати пайові внески без укладення договору, але повинні надати підтвердження їх отримання.
- будь-які угоди, укладені з пов’язаними з кредитною спілкою особами, не можуть містити умов, що не відповідають поточним ринковим умовам або порушують рівні умови надання послуг для всіх членів; такі угоди можуть бути визнані недійсними за рішенням суду.
- правочини, вчинені після прийняття регулятором рішення про відкликання ліцензії або протягом одного року до цього, якщо вони завдали шкоди, також можуть бути визнані недійсними в судовому порядку під час ліквідаційної процедури, ініційованої або самим регулятором, або призначеними ліквідаторами від імені кредиторів, які отримали майно за цими правочинами, які потім повинні повернути його в складі ліквідаційної маси за первісною вартістю, що базується на ринкових цінах на момент укладення правочину.
Даний закон набере чинності 1 січня 2024 року.
20 березня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект щодо автоматичного обміну інформаціює про фінансові рахунки – так званий стандарт звітності Common Reporting Standard (CRS).
Законопроєктом передбачені санкції за невиконання в Україні стандарту СRS:
- обов’язок фінансової установи відмовити клієнту у відкритті рахунків чи у наданні фінансових послуг, або припинити обслуговування рахунка, якщо клієнт не надав документів, передбачених стандартом CRS, або надав недостовірну інформацію;
- право податкових органів в Україні провести позапланову податкову перевірку нерезидента, який веде діяльність в Україні, та застосувати до нього штраф, у разі порушення вимог стандарту СRS, зокрема за неподання або подання документів не в повному обсязі;
- обов’язок нерезидентів, які ведуть діяльність або отримують доходи в Україні, подавати структуру власності та інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника разом з податковою декларацією з податку на прибуток;
- застосування штрафних санкцій за неподання податковим органам структури власності та інформації про свого кінцевого бенефіціарного власника.
Всі штрафні санкції, що зазначені в даному законі, щодо порушення вимог щодо подання/неподання звітності та іншої інформації починають діяти з 1 січня 2024 року.
Подання звітності КІК.
Перший звіт про КІК потрібно подати контролерам КІК у 2023 році до 1 травня 2023 за період 2022 року або у 2024 році до 1 травня 2024 року за період 2022–2023 року. Одночасно можна звітувати з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (подається зазвичай до 1 травня) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
17 травня 2023 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (надалі НКЦПФР) на виконання вимог викладеного в новій редакції Закону України "Про акціонерні товариства" № 2465-IX від 27 липня 2022 року, затвердила:
- Порядок ведення облікової системи часток товариств з обмеженою та товариств з додатковою відповідальністю, затверджений рішенням НКЦПФР № 525 від 17 травня 2023 року ("Порядок обліку"); та
- Порядок проведення загальних зборів учасників товариств з обмеженою та товариств з додатковою відповідальністю із застосуванням засобів електронних комунікацій через облікову систему часток, затверджений рішенням НКЦПФР № 526 від 17 травня 2023 року ("Порядок проведення загальних зборів").
Обидва рішення вступають в силу з 1 січня 2024 року.
01 липня 2021 року був прийнятий закон № 552-IX про ринок землі, який скасовує мораторій на продаж сільгоспземлі.
Відповідно до даного закону починаючи з 1 липня 2021 року та до 1 січня 2024 року купувати землі сільгосппризначення зможуть тільки фізичні особи-громадяни України та лише обсягом до 100 га землі на кожного
А вже з 1 січня 2024 року розпочинається другий етап набрання чинності закону про ринок землі – ринок відкривається для юридичних осіб, створених і зареєстрованих за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, з правом набувати у власність до 10 тис га землі. Проте є можливість відтермінування даної частини, у разі розгляду законопроекту від 21 грудня 2023 року, до 1 січня 2025 року.
