На початку листопада наказом Державної статистики України був затверджений новий Класифікатор видів економічної діяльності (NACE 2.1-UA). Відповідно до наказу новий КВЕД NACE 2.1-UA має набути чинності з 1 січня 2027 року.
Відповідно до затвердженого наказу, з 1 січня 2026 року в Україні розпочинається перехідний період до нової системи класифікації видів економічної діяльності, що має замінити КВЕД:2010. Ця зміна — частина курсу на гармонізацію з європейськими стандартами статистики.
Для більшості підприємств перехід пройде автоматично — коли їхній попередній КВЕД має «пряму» відповідність у новій класифікації. У таких випадках не доведеться змінювати документи вручну. Однак є категорії, для яких потрібна увага: якщо старий КВЕД «розділяється» на кілька нових кодів, або має складну відповідність, тоді буде потрібно оновити реєстраційні дані — змінити основний чи додаткові види діяльності бізнесу.
До кінця 2025 року очікується, що служба статистики оприлюднить таблицю зіставлень — «старий КВЕД ↔ новий NACE» — яка допоможе бізнесу зрозуміти, чи потребує він змін. Упродовж 2026 року підприємства матимуть час на адаптацію: зміну документів за потреби, оновлення виду діяльності, підготовку до нових звітних і бухгалтерських правил.
18 листопада Міністерством юстиції України було затверджено наказ щодо відновлення оприлюднення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у режимі відкритих даних. Даний наказ був виданий на виконання прийнятого закону від 21.08.2025 щодо оновленого порядку надання інформації з публічних електронних реєстрів.
Нагадаємо, що у 2023 році фактично прийнятими рішеннями та постановами був призупинений публічний доступ до Єдиного реєстру.
За оновленим графіком, планується фактичне відновлення доступу до відкритих даних починаючи з 18 січня 2026 року. Відповідним технічним забезпеченням доручене займатись держпідприємству Національні інформаційні системи, що має відновити публічну доступність до реєстрів. Дані будуть доступні у форматі «open data», тобто кожен зможе завантажити інформацію, аналізувати, перевіряти контрагентів, структури власності, зміни у статутних документах тощо.
4 листопада Президентом України було підписано закон щодо врегулювання питань у сфері електронних комунікацій.
Закон встановлює, що швидкість інтернету стає не маркетинговою обіцянкою, а офіційним показником якості зв’язку, якого оператори зобов’язані дотримуватися.
Кожен користувач зможе перевіряти фактичну швидкість на своєму смартфоні — результати швидкості інтернету будуть прийматися як підстава для звернення до регулятора, якщо якість не відповідає стандарту.
Скасовується мораторій на планові перевірки операторів, що стимулює розвиток інфраструктури, особливо у сільській місцевості та регіонах, де зв’язок є нестабільним.
Закон також передбачає збереження механізму національного роумінгу навіть після завершення воєнного стану, щоб громадяни могли залишатися на зв’язку у будь-яких надзвичайних ситуаціях.
Внаслідок цього зміни мають покращити якість інтернету та зв’язку, зменшити цифровий розрив між містом і селом, а також підвищити відповідальність операторів — тепер вони не лише обіцяють, а й несуть відповідальність за якість наданих послуг.
19 листопада Міністерство фінансів України оновило новий порядок стандартів бухгалтерського обліку за номером 126 «Оренда» у державному секторі. Дане оновлення запроваджує визначення та оновлює методологію обліку оренди (фінансової), в тому числі уточнює підходи до відображення витрат.
Зміни уточнюють, на які випадки стандарт не поширюється — зокрема, договори оренди, пов’язані з розвідкою та використанням невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земель), договори щодо авторських прав та/або суміжних прав, оренду біологічних активів, а також об’єктів, які відносяться до інвестиційної нерухомості за іншими стандартами.
За новими правилами, оренда може класифікуватися як операційна або фінансова, а при фінансовій — кожна складова (платежі, витрати, ліквідаційна вартість) має бути відображена відповідно до стандарту. Відповідно до Міжнародних стандартів бухобліку (МСБО) оренда класифікується як фінансова оренда, якщо вона передає в основному всі ризики та винагороди щодо володіння. Оренда класифікується як операційна оренда, якщо вона не передає в основному всі ризики та винагороди щодо володіння.
Для угод фінансової оренди стандарт надалі передбачає критерії, за якими оренда має визнаватися фінансовою: серед них можливість переходу права власності після закінчення строку, порівняння теперішньої вартості платежів зі справедливою вартістю активу, тощо.
У листопаді Фонд Державного майна України підготував новий проект закону «Про оренду державного та комунального майна». Основна мета цього законопроекту полягає у спрощенні й упорядкуванні процедуру передачі у користування державного або комунального майна, забезпечити прозорість, конкурентність та максимальну вигоду для держави й місцевих громад.
Проектом закону передбачається:
¾ відмова від термінів «балансоутримувач», що використовувався раніше, на користь нового — «правокористувач». Це охоплює всіх утримувачів державного чи комунального майна незалежно від речового права. Таким чином уніфікується підхід до майна, що може передаватися в оренду;
¾ надається право власникам — уряду або органам місцевого самоврядування — самостійно визначати, хто може виступати орендодавцем, зокрема це може бути навіть узуфруктарій державного або комунального майна;
¾ замість старих формул і двох окремих переліків (для аукціонів та для передач без аукціону) передбачено одну систему: орендодавці мають публікувати в Єдиній торговельній системі (ЕТС) повний перелік майна, яке тимчасово не використовується та може бути передане в оренду. Це зменшить адміністративне навантаження та підвищить прозорість;
¾ зміни строків розгляду заяв: якщо майно вже опубліковано в ЕТС — зацікавлені потенційні орендарі зможуть очікувати рішення за чіткими рамками, у випадку майна, що не вказане в ЕТС — граничний строк становитиме 30 днів (раніше процедура могла тривати значно довше через кілька етапів погоджень);
¾ Фонд державного майна отримує повноваження затверджувати типову форму договору оренди для державного майна (а для комунального — представницькі органи місцевого самоврядування). Це має забезпечити уніфікованість договорів та зменшити правові ризики;
¾ право на оренду без аукціону та перелік осіб, які можуть отримати таке майно без аукціону, не змінені.
14 листопада у Верховній Раді зареєстровано законопроект, що внесення змін до працевлаштування іноземців та осіб без громадянства. Наразі документ надано на ознайомлення Комітету.
Відповідно до проекту закону, замість двох документів — дозволу на працевлаштування та окремої посвідки на тимчасове проживання — передбачається введення єдиного дозволу, який дає право й на проживання, й на роботу. Додатково планується створення Єдиного державного вебпорталу працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, де роботодавці зможуть публікувати вакансії, відкриті для іноземців або осіб без громадянства, а зацікавлені — подавати заяви на вакансії онлайн. Після прийняття заявки відповідні державні органи (зокрема міграційні) будуть ухвалювати рішення про надання або відмову у видачі єдиного дозволу. У разі позитивного рішення — іноземцю (або особі без громадянства) надаватимуть візу та після прибуття — посвідку на тимчасове проживання.
Законопроект також передбачає, що певні категорії іноземців/осіб без громадянства матимуть право на вільний доступ до ринку праці, без додаткових обмежень, а підхід до оформлення посвідок і працевлаштування для різних категорій буде диференційований.
18 листопада Міністерство фінансів України (Мінфін) вдруге ініціювали перенесення дати запуску електронного кабінету для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). За початковим планом, порядок обміну інформацією між СПФМ та Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) мав набути чинності з 1 грудня 2025 року. Новим проектом наказупропонується перенести старт на 2 лютого 2026 року.
Суть цього нормативного акту (наказ № 322 від 04.06.2021) — запровадити порядок для електронного обміну даними між СПФМ і Держфінмоніторингом (через е-кабінет): повідомлення про підозрілі фінансові операції, застосування ризик-орієнтованого підходу при перевірках клієнтів, ведення кейсового звітування, а також звітування про замороження активів, пов’язаних із фінансуванням тероризму або розповсюдженням зброї масового знищення.
Запуск е-кабінету має забезпечити цілодобову роботу: через нього суб’єкти зможуть подавати повідомлення, отримувати запити від Держфінмоніторингу, а також передавати потрібну інформацію в режимі онлайн із належним рівнем інформаційної безпеки.
Водночас відтермінування запуску — це, з одного боку, додатковий час для технічної та організаційної підготовки системи. Але з іншого — це означає, що старі (й, можливо, «менш контрольовані») процедури залишаться чинними ще протягом кількох місяців. Для бізнесу — це може бути тимчасове «полегшення» звітності або затримка необхідності адаптуватися до нових стандартів.
Загалом, новий етап фінмоніторингу, закладений у реформі 2025 року, мав на меті підвищити прозорість фінансових операцій, уніфікувати процедури, посилити боротьбу з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму, а також наблизити нормативну базу до європейських стандартів.
5 листопада Міністерством розвитку було затверджено наказ щодо оновлення будівельних норм у сфері протипожежного захисту. Дані норми базуються відповідно до міжнародних підходів у сфері будівництва з урахуванням світових практик з безпеки будівель.
Відповідно до нової редакції норми:
¾ було уточнено класифікацію систем протипожежного захисту (в тому числі сигналізацію, пожежогасіння, тощо);
¾ визначено об’єкти щодо яких є обов’язковим встановлення кожного виду систем протипожежного захисту;
¾ визначені нові вимоги до проектування та монтажу протипожежних систем відповідно до нових стандартів.
Оновлені будівельні норми набудуть чинності з 1 березня 2026 року.
19 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо внесення змін до порядку перетинання державного кордону особами, які працюють у сфері медіа.
Дана постанова стосується чоловічої статі, віком від 23 до 60 років. Згідно постанови, пропуск осіб через державний кордон здійснюватиметься за наявності відповідного листа від Державного комітету телебачення і радіомовлення. На даний момент такі листи видаються від Міністерства культури України. Максимальний строк перебування за кордоном становить не більше 60 календарних днів.
Нагадаємо, що окрім даного листа, особа має при собі мати
- запрошення від іноземної країни для участі у певних заходах (з перекладом на українську мову);
- паспорт особи для виїзду за кордон;
- військово-обліковий документ особи (або в електронній формі).
