28 листопада було прийнято закон №4015-ІХ щодо внесення змін до Податкового кодексу.
Текстом закону вносяться зміни до Податкового кодексу, що передбачають наступне:
1. Підвищення військового збору: - Для фізичних осіб з 1,5 % до 5 % з 1 грудня 2024 року. - Для ФО-П 1,2 та 4 груп з 1 січня 2025 року – 10 % від мінімальної заробітної плати (800 грн на місяць). - ФО-П третьої групи – 1 % від обороту за перший квартал 2025 року. - Військовий збір для військовослужбовців залишається на рівні 1,5 %.
2. Підвищення податку на прибуток: - Для фінансових компаній до 25 % з 2025 року. - Для банків у 2024 році – 50 %.
Закон також запроваджує місячну об’єднану звітність щодо ПДФО, ЄСВ та ВЗ на заміну квартальній звітності, підвищує мінімальне податкове зобов'язання для аграріїв до 1 400 грн за гектар, вводить авансовий внесок з податку на прибуток для АЗС, підвищує мінімальні ціни на вино, а також ренту на пісок і щебінь.
Даний закон набирає чинності на наступний день після його опублікування, 30 листопада 2024 року, окрім деяких пунктів, які набудуть чинності вже з 1 січня 2025 року.
20 листопада Верховна рада прийняла за основу законопроєкт №12089 щодо захисту прав добросовісного набувача.
Відповідно до наданої пояснювальної записку до проєкту закону, прийняття даного законопроєкту необхідне для розмежування способів захисту прав власності на нерухоме майно, щоб забезпечити баланс інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад та приватних власників. Це також дозволить захистити права добросовісних набувачів і уникнути випадків, коли їм доводиться звертатися до держави за відшкодуванням шкоди. Водночас, держава та інші суб'єкти зможуть отримувати відшкодування шкоди від осіб, які її завдали.
Законопроєктом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, зокрема:
·Встановлення об’єктивної позовної давності для вимог щодо витребування нерухомості, зареєстрованої в Державному реєстрі, починаючи з дати реєстрації права або передачі нерухомості.
·Унеможливлення застосування негаторного позову, якщо органи влади вчиняли дії, що призвели до відчуження майна на користь будь-якої фізичною або юридичної особи.
·Посилення захисту прав та інтересів добросовісного набувача від витребування: запобігання віндикації, якщо з моменту реєстрації/з дати передачі нерухомості минуло понад 10 років.
·Гарантія витребування майна, якщо воно належить до критичної інфраструктури, державної власності, культурної спадщини, має стратегічне та економічне значення для безпеки держави, тощо.
·Компенсація, за рішенням суду, добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави або громади, з обов'язковим внесенням ринкової вартості на депозит суду. Перерахування ринкової вартості добросовісному набувачу відбувається без пред’явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Даний законопроєкт набере чинності на наступний день після його опублікування. На даному етапі законопроєкт знаходиться у процесі доопрацювання.
20 листопада Верховна рада прийняла за основу законопроєкт №8153 щодо захисту персональних даних.
Згідно зі статтею 307 Цивільного кодексу, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Однак згода вважається наданою, якщо зйомка відбувається відкрито на вулиці або на публічних заходах.
У свою чергу, законопроєкт 8153 вносить корективи та змінює правила обробки персональних даних, зібраних у публічних місцях. Зокрема, стаття 11 проєкту визначає, що при аудіо-, відео- або фотозйомці на публічних заходах контролер зобов’язаний заздалегідь повідомити суб’єктів про зйомку та її мету, надаючи можливість заперечити проти обробки їхніх даних. Оприлюднення матеріалів, де можна ідентифікувати суб'єктів, дозволяється, якщо воно пропорційне легітимній меті, узгоджується з метою фіксації та враховує право на захист персональних даних. Для проведення зйомки необхідно повідомити осіб, які можуть потрапити на відео чи фото, надавши їм можливість заперечити проти цього. Журналісти також мають дотримуватися цих вимог і заздалегідь повідомляти про зйомку публічних заходів, про що йдеться в статті 15, що регулює обробку персональних даних для журналістської та творчої діяльності, що не містить виключень щодо правил повідомлення, встановлених статтею 11.
Також, законопроєктом пропонується внести зміни до закону про електронні комунікації. Зокрема, пропонується врегулювати питання з відстежування небажаних викликів абонентам. Проєкт закону пропонує заборонити здійснення небажаних викликів або повідомлень абоненту. Абонент також зможе звернутися до Постачальника електронних комунікаційних мереж з письмовим запитом про контактні дані іншого абонента, який здійснює такі виклики, надаючи підтверджуючі відомості та зобов’язання використовувати дані лише для судового захисту.
Постачальник зобов'язаний протягом 10 днів відповісти на запит Абонента щодо надання відомостей про іншого абонента. У разі задоволення запиту надається інформація про номер та ім’я абонента, а також адреса, якщо є. Інформація про запит зберігається у Постачальника протягом 3 років. Постачальник також має повідомити абонента про надання його даних протягом трьох робочих днів.
Окрім того, Абонент також вправі подати запит на відстеження небажаних викликів, і Постачальник може записувати походження викликів до трьох місяців. Дані про відстеження надаються Абоненту-запитувачу у письмовій формі. Такі дані Постачальники зберігає протягом трьох років після їх надання Абоненту.
Даний законопроєкт наразі знаходиться у процесі доопрацювання. Оскільки законопроєкт був поданий на розгляд ще у 2022 році, то інформація, що міститься у перехідних положеннях щодо дати введення в дію закону, не являється актуальною на даний час.
25 листопада Міністерство розвитку громад та територій оголосило про запуск автоматичної реєстрації права власності на нерухомість після завершення будівництва. Як зазначається в публікації, новостворений сервіс дозволяє автоматично оновлювати технічні характеристики об'єктів і реєструвати право власності без участі державного реєстратора, включаючи реєстрацію обтяжень і спільної власності. Автоматизація в свою чергу запроваджує:
-розширення переліку адміністративних послуг, спрощуючи їх надання.
-підвищення захищеності прав на нерухоме майно, виключаючи можливість реєстрації на основі сфальсифікованих документів.
-автоматизація процесів дозволяє фізичним та юридичним особам отримувати комплексну послугу з реєстрації від початку до завершення будівництва.
Даний проєкт дозволяє Державному реєстру речових прав на нерухоме майно отримувати інформацію від Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про введення в експлуатацію об'єктів, щодо яких зареєстровано спеціальне майнове право, зокрема:
-подільні об'єкти незавершеного будівництва (будинки).
-майбутні об'єкти нерухомості (квартири, паркомісця, машиномісця, тощо).
-неподільні об'єкти незавершеного будівництва (дачні, садові, житлові будинки).
Даний функціонал розроблений з метою розвантаження та ефективного розподілення керування систем регулювання у сфері будівництва.
22 листопада Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову №1336 щодо запуску експериментального проєкту створення, впровадження та забезпечення функціонування системи управління багатоквартирними будинками.
Відповідно до тексту документу, метою постанови визначається наступне:
-запровадження уніфікованого цифрового підходу до прийняття рішень співвласниками багатоквартирних будинків. (введення електронних загальних зборів)
-створення Реєстру для централізованого накопичення та обробки інформації про управління багатоквартирними будинками, об’єднання співвласників, управителів та атестованих осіб. (започаткування першої реєстрової бази усіх учасників управління будинками)
-розширення доступу співвласників до інформації про технічний стан спільного майна та участь у прийнятті рішень щодо управління. (прозорість інформативної бази щодо об’єктів нерухомості, паспорту будинку, характеристик, тощо)
Також, постановою визначено етапність створення та впровадження Системи управління багатоквартирними будинками, що здійснюватиметься у наступні строки:
Через 3 місяці з дня набрання чинності даної постанови забезпечується:
-функціонування Реєстру;
-електронні кабінети для співвласників, правлінь об’єднань, органів місцевого самоврядування та Мінінфраструктури;
-внесення відомостей про багатоквартирні будинки та об’єднання до Реєстру;
-завантаження документів, прийнятих об’єднаннями до Системи управіння;
-внесення технічної документації до Системи управління.
Через 6 місяців з дня набрання чинності даної постанови забезпечується:
-внесення відомостей про атестованих осіб та управителів;
-голосування співвласниками через Систему управління.
Через 1 рік з дня набрання чинності даної постанови забезпечується:
-створення та функціонування Електронного кабінету Системи управління управителя;
-завантаження документів управителя до Системи управління;
-внесення технічної документації управителями до Системи управління;
-внесення відомостей про органи сертифікації до Реєстру;
-створення електронних кабінетів для органів сертифікації та атестованих осіб;
-створення функціональних можливостей електронних кабінетів Системи управління;
-ведення електронного документообігу у процесі здійснення управління багатоквартирними будинками засобами Системи управління;
-голосування з використанням засобів Системи управління уповноваженими особами співвласників.
Через півтори роки з дня набрання чинності даної постанови забезпечується:
-створення та функціонування електронного кабінету Системи управління ревізійної комісії.
Міністерству розвитку громад доручено забезпечити електронну взаємодію між Системою управління та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, а також наповнення Реєстру управління відомостями про атестованих осіб та органи сертифікації.
Дана постанова разом із реєстром управління багатоквартирними будинками буде введено в дію у лютому 2025 року.
20 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10256щодо обліку інформації про шкоду, завдану війною особам.
Міністерство соціальної політики зазначило, що законодавча ініціатива має запровадити облік немайнової шкоди, що є важливим інструментом для фіксації втрат життя, здоров'я, родини та доступу до освіти і медицини через війну. Документ також регулює створення реєстру даних про дітей, депортованих через агресію РФ.
Основні напрямки роботи системи включають облік інформації про постраждалих, збір даних та допомогу у верифікації шкоди. Система також дозволить обліковувати видатки бюджетів на допомогу громадянам, які постраждали від війни.
Принцип роботи полягає в обміні даними між реєстрами для спрощення збору інформації. У майбутньому планується можливість подання повідомлень про шкоду через «Дію» та ЦНАП, що дозволить постраждалим отримати досьє про завдану шкоду та доступну підтримку.
Основна мета – забезпечити збір інформації про шкоду, завдану українцям, що допоможе в майбутньому довести збитки для міжнародних компенсацій. Створення Реєстру постраждалих осіб забезпечить облік видатків на підтримку постраждалих.
Реєстр буде автоматизованою системою для збору даних про шкоду та витрати держави на відшкодування. Мінсоцполітики визначено держателем Реєстру, а Пенсійний фонд – адміністратором. Інформація з Реєстру використовуватиметься для подання заяв до суду та міжнародного Реєстру збитків.
Цивільні особи можуть подавати позови особисто або делегувати ці повноваження державі. При отриманні відшкодування з бюджетів укладається договір про відступлення права вимоги до рф.
Мінсоцполітики підкреслює, що система є першим кроком до ефективної підтримки громадян, а наступним етапом стане розробка закону про заходи підтримки постраждалих.
Після перегляду даного документу у другому читанні, було остаточно ухвалено у фінальній редакції, за якої, даний законопроєкт набуде чинності через один місяць з дня його опублікування.
8 листопада Президент України підписав закон №3993-ІХ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв).
Закон передбачає:
-Продовження строку оформлення невитребуваних земельних ділянок до 2028 року.
-Відновлення обов’язковоого підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників.
-Продовження реалізації пілотного проекту внесення відомостей до Державного земельного кадастру до 2026 року.
-Використання коштів для розроблення робочих проектів землеустрою.
-Особливості застосування адміністративної процедури у земельних відносинах.
-Визначення, що відшкодування втрат сільськогосподарського призначення витрачатимуться на охорону земель.
Даний закон набрав чинності 8 листопада 2024 року.
У жовтні Комітетом Верховної Ради було розглянуто повторно законопроєкт №6013 про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період.
24 жовтня Комітетом було рекомендовано до розгляду Верховною Радою проєкту у другому читанні.
28 жовтня на сайті Верховної ради України було опубліковано порівняльну таблицю тексту проєкту включно з текстом у новій редакції (другого читання).
Нагадаємо, законопроєкт вносить зміни до Цивільного кодексу України та визнає Господарський кодекс таким, що втратив чинність, і запроваджує перехідний період для перетворення "підприємств" у господарські товариства. Також вносяться зміни до спеціальних законів для їх узгодження з Цивільним кодексом.
Також, Комітетом зазначено, що законопроєкт враховує кращі практики корпоративного управління, зокрема визначає обов'язки посадових осіб юридичних осіб. Поняття "право господарського відання" та "право оперативного управління" замінюються на конструкції користування (оренди) та управління чужим майном. Запроваджуються ринкові механізми контролю за об'єктами державної та комунальної власності.
Основні положення законопроєкту № 6013:
1.Корпоратизація: Державні та комунальні унітарні підприємства мають бути перетворені в акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.
2.Зміна правового режиму: Майно, передане на праві господарського відання, має бути інвентаризоване та внесене до статутного капіталу нових АТ або ТОВ. Неприватизоване майно передаватиметься на праві узуфрукту.
3.Прозорість і підзвітність: Операції з майном підприємств, де державі належить понад 50 % акцій, здійснюватимуться через електронні аукціони в системі «Прозорро.Продажі». Підприємства зобов’язані публікувати оголошення про закупівлі та звіти у системі «Прозорро».
4.Уніфікація правового регулювання: Засновники нетипових організаційно-правових форм можуть перетворювати їх у товариства з обмеженою відповідальністю.
5.Оприлюднення фінансової звітності: Державні підприємства та товариства з державною часткою понад 50 % зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність на Єдиному державному порталі.
Ці положення сприятимуть створенню прозорих умов для підприємств, залученню інвестицій, спрощенню управління державним майном та мінімізації корупційних ризиків.
Посилаючись на статтюІнституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України від 28 жовтня 2024 року, можна зробити певний висновок, що даний законопроєкт №6013 чи не найгучніший за останні часи, що пройшов чималу кількість критики та дискусій, що так чи інакше удосконалило його текст. Метою законопроєту перш за все є — удосконалення корпоративного управління в усіх секторах правовідносин, а також усунення суперечностей між Цивільним кодексом та іншими спеціальними законами.
Основним моментом, на який Інститут поставив наголос, це – скасування Господарського кодексу, що сприятиме формуванню єдиної правової практики.
Наголошуючи на цьому питанні, утворилось багато дискусій та маніпуляцій про ризики, пов'язані з прийняттям даного законопроєкту. Проте, Інститут наводить декілька аргументів тому, що такі негативні відгуки в сторону даного проєкту закону є безпідставними, зокрема:
1. Правова визначеність: Законопроєкт усуває суперечності між кодексами, що забезпечує чіткість і стабільність у правовідносинах.
2. Публічно-правові гарантії: Господарський кодекс давно не виконує системоутворюючої ролі, і система гарантій може діяти без нього.
3. Юрисдикція судів: Виведення поняття "господарських відносин" не створить нових спорів щодо юрисдикції судів, оскільки юрисдикція чітко визначена в Господарському процесуальному кодексі.
4. Господарські суди: Скасування Господарського кодексу не призведе до ліквідації господарських судів, які існують у багатьох країнах.
5. Дуалізм права: Скасування Господарського кодексу не означає відмову від дуалізму приватного права, оскільки це питання ширше, ніж співіснування кодексів.