28 серпня Господарський кодекс офіційно втратив свою чинність. Відтепер регулювання господарських правовідносин здійснюється Цивільним кодексом та спеціальними підзаконними актами. Адаптування діятиме впродовж трьох років до 2028 року, що забезпечить плавний перехід суб’єктів господарювання до нових правових змін.
Основні наслідки втрати чинності ГКУ:
усі нові договори, що регулюють господарську діяльність, укладаються виключно на підставі Цивільного кодексу;
чинні господарські договори залишаються дійсними, проте до них застосовуються загальні норми ЦК;
відміна відання, господарського та оперативного управління, на заміну яким приходить право узуфрукту;
державні, комунальні, а також приватні юридичні особи мають реорганізуватись у ТОВ або АТ протягом перехідного періоду до 2028 року;
корпоративне управління приводиться у відповідність до ЦК: збори учасників, обов’язки директорів, фідуціарні правила;
юридичним особам варто провести ревізію установчих документів і вилучити посилання на ГКУ.
13 серпня була прийнята Постанова щодо оновлення правил держреєстрації та торгівлі транспортними засобами. Основні нововведення, встановлені постановою:
·переведення автоматизованого електронного реєстру суб’єктів, які торгують ТЗ, у базу даних про суб’єктів господарювання
-база даних про суб’єктів господарювання захищена сертифікованими технічними та крипто засобами. Всі дані з попереднього реєстру зберігаються й визнаються чинними. Таке переведення даних має завершитись протягом 6 місяців після набрання чинності.
·уточнено порядок реєстрації/перереєстрації (згідно порядку№1388)
-суб’єкти, що продають ТЗ, мають бути на обліку в Головному сервісному центрі МВС та укладати відповідний договір;
-введено механізм зняття з обліку для відчуження із записом у графі «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію.
·уточнено порядок продажу вживаних ТЗ (згідно порядку №1200)
-запроваджено правила продажу ТЗ, які були на державній реєстрації й придбані для перепродажу.
·визначений перелік документів при перепродажу ТЗ:
-Свідоцтво про реєстрацію з відповідною відміткою.
-Документ про оцінку чи ринкову вартість.
-Повідомлення, підписане фізичною особою, про кількість відчужених авто за рік.
·уточнення щодо заборони на купівлю ризикових ТЗ:
-знаходяться під арештом або в розшуку;
-належить боржникам (за даними Єдиного реєстру боржників);
-мають санкції або юридичні обтяження;
-не мають необхідної документації або оцінки.
· визначення терміну для занесення інформації про ТЗ, що придбане для подальшого перепродажу:
-інформацію про придбане для перепродажу авто субєкту господарювання необхідно внести протягом 10 діб. Якщо не внесено — ТЗ підлягає загальній державній реєстрації.
3 вересня у першому читанні Верховна Рада підтримала законопроект, який окреслює правове поле для легалізації ринку віртуальних активів (криптовалют) в Україні. Згідно документу, обіг віртуальних активів стане законним, а моніторинг і контроль здійснюватимуть державні органи, які Кабінет Міністрів визначить як регуляторів ринку після ухвалення закону.
Законопроект містить низку інструментів: окреме оподаткування прибутку від операцій з віртуальних активів (ПДФО і військовий збір), запровадження звітності для постачальників послуг, вимоги письмової реєстрації протягом 60 днів і штрафи за порушення. Обмін криптовалют між собою, як і операції на мінімальні суми (до мінімальної зарплати), звільняються від оподаткування. На перший рік передбачена "пільгова ставка" — 5 % із виручки, без урахування витрат на покупку.
Член фінансового комітету Данило Гетманцев зауважив, що законопроект розроблено за зразком регламенту ЄС (MiCA) із застосуванням міжнародного досвіду. За його словами, сплата податку стала доступнішою: "протягом 2026 року володілець крипти може продати її за пільговою ставкою і сплатити податки, не підтверджуючи витрати".
На текст законопроекту вже звернули увагу експерти, зазначивши про необхідність уточнення, хто саме стане регулятором (НБУ чи НКЦПФР), усунення термінологічніх двозначностей, а також врегулювання доступу регулятора до приміщень та інформаційних систем при розслідуванні. До остаточного ухвалення до другого читання пропозицій може бути чимало, але вже очевидно, що запуск ринку криптоактивів отримує реальний шанс на офіційне функціонування в Україні.
27 серпня набув чинності закон про внесення змін до закону про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Текстом закону встановлено право створювати, окремо від статутного капіталу, додатковий капітал.
Законом пропонується наступне:
·У Статуті товариства тепер може бути передбачене створення додаткового капіталу окремо від статутного — за рахунок фінансових внесків учасників, без зміни їхніх номінальної вартості часток.
·Внесок до додаткового капіталу затверджується загальними зборами учасників, які встановлюють його розмір. Учасники можуть вносити гроші, цінні папери або інше майно.
·Правовий режим такого майна та порядок його розпорядження можна прописати в Статуті та/або у корпоративному договорі.
·Можливість залучати інвестиції прозоро та з мінімальними юридичними навантаженням — без внесення змін до статутного капіталу та часток учасників.
З 1 вересня в Україні набув чинності Закон «Про лобіювання» — перший системний акт, що офіційно регламентує взаємодію бізнесу, громадськості та влади. Тепер будь-яка діяльність, спрямована на вплив (або спробу впливу) на рішення органів влади в комерційних інтересах, має проходити прозоро і відкрито.
Закон вводить обов’язкову реєстрацію в Реєстрі прозорості, який адмініструє НАЗК, а також встановлює етичні правила поведінки для суб’єктів лобіювання. Відтепер учасники такої діяльності зобов’язані подавати піврічні звіти з інформацією про клієнтів, об’єкти та предмети впливу, витрати і зустрічі з посадовцями.
При цьому закон чітко окреслює, що не підпадає під визначення лобіювання — зокрема, дипломатичне представництво, адвокатська діяльність, медійна діяльність, участь у референдумах та консультаціях, наукова та технічна діяльність, діяльність політичних партій, а також спростовує зв’язок механізму з мирними зібраннями чи громадськими ініціативами на місцевих та всеукраїнських референдумах.
Для бізнесу зміни — переосмислення культури GR (government relations) — від тепер усе «в тіні» має стати чітким, документованим, відповідальним. НАЗК проводить інформаційну кампанію, а Європейська бізнес-асоціація вже рекомендує компаніям адаптувати свої внутрішні політики для відповідності новим правилам.
Примітними змінами є запровадження адміністративної відповідальності: суб’єктам, що порушують вимоги — у тому числі несвоєчасні звіти, незаконне лобіювання або приховування важливої інформації — загрожують штрафи від 850 до 17 000 грн, та навіть призупинення статусу лобіста в реєстрі НАЗК. Також можливі й більш значні штрафи, до 34 000 грн – для тих, хто порушує заборони щодо предмета лобіювання та працюватиме в інтересах тих осіб, клієнтів, які підпадають під заборону лобіювання, а також у разі використання нелегального джерела фінансування. Щодо заборони на здійснення лобіювання як додаткове стягнення, новим законодавством введено процедуру ухвалення такого рішення за рішенням суду, яке протягом трьох днів надсилається до НАЗК, та що вноситься до запису до Реєстру прозорості про призупинення статусу суб’єкта лобіювання такому порушнику.
З 6 серпня набрала чинності Постанова, якою внесено зміни до порядку надання та оподаткування благодійної допомоги. Даною постановою розширено перелік потреб, на які надана допомога не включається до оподатковуваного доходу фізичних осіб згідно Податкового кодексу України.
Основним критерієм, за яким благодійна допомога може надаватися, є розподіл допомоги через осіб внесених до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги та Реєстру неприбуткових організацій та установ, серед яких можуть бути:
· Державні/комунальні установи, розподіл допомоги яких проходить через державний або місцевий бюджет;
·Благодійні організації, зареєстровані відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність»;
·Міжнародні організації (їх філії та представництва), які мають право надавати благодійну допомогу, та визначаються Кабінетом Міністрів України;
Згідно до Податкового кодексу України (п. 170.7, ст. 170 ПКУ), в якому прямо визначено, що благодійна допомога, яка надана на користь набувача відповідно до визначених вимог, не включається до оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Відповідно до тексту Постанови передбачається, що неоподатковуваною є благодійна допомога, не лише у вигляді фінансової підтримки, а й матеріальних цінностей, спрямована, зокрема, на:
·придбання продуктів харчування, одягу, взуття, засобів гігієни;
·оплату медичних послуг і придбання ліків;
·оплата освітніх послуг, тощо;
·забезпечення товарами, необхідними для відбудови пошкодженого або зруйнованого житла, помешкання, або споруди;
·забезпечення тимчасового житла;
·транспортні послуги для евакуації та перевезення;
·забезпеченням садивного та посівного матеріалу сільськогосподарських культур, добрив та сільськогосподарських робіт;
·інші першочергові потреби постраждалих від війни та надзвичайних ситуацій.
Таким чином, Постановою деталізується визначення категорій благодійної допомоги та цільового призначення витрат, що підлягає звільненню від оподаткування. У разі якщо допомога відповідатиме вимогам оновленого переліку та положенням податкового кодексу, то отримувачу не потрібно буде декларувати отримувану допомогу як дохід, а податкові органи не нараховуватимуть жодних зобов’язань.