2 липня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 781, якою внесено зміни до постанови КМУ № 285 — базового документу, що регламентує ліцензування медичної практики. Відповідно до тексту постанови, зміни, що були оприлюднені в липні цього року, набудуть чинності з 8 січня 2026 року.
Згідно постанови, суб’єкти, які мають чинну ліцензію станом на цю дату, зобов’язані подати оновлені дані до 8 липня 2026 року.
Основні нововведення постанови, відповідно, стосуються систематизації видів медичної допомоги та спеціальностей: екстрена, первинна, спеціалізована, паліативна та реабілітаційна допомога, а також врегулювання діяльності фахівців, молодших медичних фахівців і реабілітологів. Окремо встановлено обмеження на надання замісної терапії наркотичними засобами фізичними особами‑підприємцями у багатоквартирних житлових будинках за спеціальністю «наркологія».
Також, значну увагу було приділено інклюзивності: усі медзаклади та ФО-П повинні забезпечити доступність для маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм, що має підтверджуватися експертним висновком або іншим документом, виданим уповноваженими структурами чи сертифікованим спеціалістом.
Оновлення отримання ліцензії – було впроваджено цифровізацію процедури ліцензування — документи можна подавати в електронній формі з використанням електронного підпису, без особистого відвідування МОЗ та подання паперових матеріалів. Оновлено форми ліцензійних додатків: Додаток 2 щодо матеріально‑технічної бази та режиму роботи, Додаток 7 із переліком дозволених спеціальностей, Додаток 8 та 9 — для розширення та припинення ліцензії. Додатково встановлено нові вимоги до документування та стандартних операційних процедур (СОП), серед яких — інструкції з обробки рук, дезінфекції та прибирання. Вимоги передбачають також наявність у молодших спеціалістів та реабілітологів сертифікатів про вакцинацію та підготовку щодо надання допомоги при невідкладних станах. Зміни до ліцензії необхідно вносити у разі зміни місця діяльності, розширення або скорочення спектра послуг, зміни персонального складу чи придбання нового обладнання. У разі невиконання нових вимог можуть бути призначені штрафи, призупинення або анулювання ліцензії та репутаційних ризиків.
7 липня Верховною Радою було зареєстровано законопроект, який пропонує вдосконалити порядок формування Території високого рівня податкової довіри — так званого «Клубу білого бізнесу», з метою зробити доступ до цього режиму більш гнучким і водночас зберегти ключові принципи прозорості та партнерства між державою і бізнесом.
Законопроект має на меті адаптувати законодавчі вимоги до фактичних умов роботи бізнесу, забезпечити більшу ефективність процедури включення до Клубу білого бізнесу та підвищити рівень довіри між державою й сумлінними платниками податків.
Зокрема, пропонується пом’якшити вимогу щодо «відсутності фактів порушення податкових обов’язків щодо подання звітності»: тепер допускається наявність штрафів у межах однієї мінімальної зарплати (8 000 грн), за умови їх повної сплати, що дозволить бізнесу з незначними порушеннями бути включеним до Клубу. Ще одна нова норма — перегляд ПДВ‑критерію: його адаптують таким чином, аби виключити об’єктивні недоліки для платників, для яких цей показник не може бути ключовим або застосовуватись стандартним чином.
Крім того, законопроект вводить конкретні процедури для випадків, коли перевірка вже розпочата до включення платника до Клубу: на момент старту перевірки — застосовується чітко прописаний регламент, що гарантує верхню правову визначеність для суб’єктів. Запропоновано розширення преференції щодо непроведення документальних планових перевірок — не лише для учасників Клубу, а й для платників, які займаються виробництвом або реалізацією підакцизної продукції, що вважається важливою підтримкою цієї галузі бізнесу.
Законопроект також посилює вимоги до прозорості структури власності: обов’язкова наявність актуальних даних про кінцевого бенефіціара та відсутність позначки про сумнівність цієї інформації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДР). Окрім того, йдеться про уточнення механізму розрахунку податку на прибуток, щоб зробити його оцінку максимально об’єктивною й адаптованою до реальних економічних умов бізнесу.
15 липня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект про затвердження Указу Президента України щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердивши Указ Президента № 468/2025 від 14 липня, яким продовжено воєнний стан із 05:30 7 серпня 2025 року на 90 днів — до 05:30 5 листопада 2025 року. Одночасно Верховна Рада затвердила законопроект про продовження загальної мобілізації відповідно до Указу Президента від 14 липня 2025 року № 479/2025, який також діятиме у період з 7 серпня по 5 листопада 2025 року. Обидва закони було підписано Президентом та опубліковано 26 липня в газеті «Голос України», після чого вони набули чинності.
Продовження воєнного стану та мобілізації означає, що чинні особливості правового режиму війни зберігаються у цей період. Зокрема, продовжують діяти норми Закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: святкові дні 24 серпня (День Незалежності) та 1 жовтня (День захисника України) не вважаються неробочими, а відпустки без збереження заробітної плати можна надавати до 4 листопада 2025 року включно. Податкові перевірки та перевірки ЄСВ проводитимуться лише за наявності безпечних умов для їх проведення.
З 5 липня, відповідно до закону, яким внесено зміни до пункту 1 закону про захист інтересів суб’єктів подання звітності під час воєнного стану, внаслідок чого обов’язкове подання статистичної та фінансової звітності стає знову загальнообов’язковим для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб‑підприємців, які залучені до державного статистичного спостереження. Пільгова норма, яка дозволяла не подавати звіти в умовах війни, тепер більше не діє саме щодо статистичної звітності — ці форми необхідно подавати навіть під час воєнного стану, без винятків.
У тих респондентів, які не подавали статистичну або фінансову звітність у періоди 2022–2025 роках, відкрито перехідний період: звіти за пропущені періоди необхідно подати до 5 жовтня 2025 року, без накладання штрафів або санкцій при виконанні цього терміну. При цьому відновлено дію граничних строків для подання звітності за поточні періоди 2025 року — тепер потрібно стежити за календарем подання, який оприлюднено на сайті Держстату.
Подати звітність можна через традиційне програмне забезпечення або безкоштовно — через «Кабінет респондента» на сайті Держстату; також доступні електронні сервіси, де можна перевірити, чи включено суб’єкта до державного статистичного спостереження, та сформувати перелік форм звітності, необхідних для подання (доступ до «Пошуку за ЄДРПОУ» потребує кваліфікований електронний підпис).
Нагадаємо, що за неподання звітності або подання з порушеннями після завершення переходу до 5 жовтня 2025 року передбачені штрафні санкції: згідно з Адміністративним кодексом (ст. 186‑3 КУпАП) штраф становитиме від 170 до 255 грн за перше порушення та від 255 до 425 грн у разі повторного протягом року — для підприємців або посадових осіб, які несвоєчасно або недостовірно подали звітність, або не подали її взагалі .
16 липня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову, яка затверджує новий Порядок маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Постанова визначає, що з 1 січня 2026 року маркування пiдакцизних товарів здійснюватиметься виключно за допомогою електронних марок у вигляді графічного елемента (DataMatrix-коду), що наноситиметься на кожну окрему одиницю продукції — пачку тютюну, пляшку алкоголю або контейнери з рідинами для електронних сигарет. Відповідно до постанови,опереднє положення про паперові акцизні марки, затверджене постановою КМУ від 27 грудня 2010 року № 125, втратить чинність з 1 січня 2026 року, за винятком окремих перехідних норм, які діятимуть до 1 вересня 2026 року.
Впровадження електронного маркування є частиною реформи Електронної системи обігу підакцизних товарів (Е‑Акциз), тестування якої розпочалося 1 березня 2025 року та завершиться до моменту обов’язкового запуску 1 січня 2026 року. Окрім DataMatrix-коду, електронна марка включатиме елементи, придатні для зчитування людиною — перші дванадцять символів унікального ідентифікатора.
Очікується, що впровадження е‑марок значно підвищить рівень простежуваності переміщення підакцизної продукції, забезпечить контроль за легальністю її обігу, сприятиме зменшенню тіньового ринку та підвищенню ефективності адміністрування акцизного податку. При цьому споживачі зможуть перевіряти легальність продукції через мобільний застосунок, оскільки поруч з графічним елементом може бути нанесена інформація про спосіб сканування е‑марки.
Відповідальність за нанесення електронної марки покладається на економічних операторів — виробників, імпортерів, операторів митного складу, які вносять код у єдиний цифровий обіг. Марка має бути негайно активована та зв’язана з відповідним електронним документом у системі Е‑Акциз, містить унікальний номер і не підлягає повторному або повторному використанню. Вимоги до позначень технологічно встановлюють, що код не має перекривати обов'язкову маркування продукції та має бути стійким до спроб підробки або зриву.
21 липня Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення про введення однорічного мораторію на безпідставні перевірки бізнесу з боку правоохоронних, контролюючих та інших державних органів, яке було швидко імплементовано в Указ Президента України. Мораторій передбачає заборону на проведення необґрунтованих перевірок, насамперед малого та середнього бізнесу, однак залишає в силі контроль у високоризикових сферах — особливо пов’язаних з обігом підакцизної продукції, включаючи алкоголь та тютюн. Акцент робиться на перехід до ризик-орієнтованого нагляду: від вибіркових контрольних заходів у визначених сферах із реальними порушеннями, а не масових ревізій за формальними приводами.
Серед ключових заходів указу — обмеження перевірок державними органами лише для суб’єктів з низьким ризиком (авторизовані економічні оператори, добросовісний бізнес), водночас повноцінно залишаються перевірки для високоризикових сфер і підприємств із обігом підакцизних товарів, а також цільові — за зверненнями громадян чи за потреби реагування на можливі порушення. Перевірки залишаються актуальними для підозрілих, високоризикових сфер, підакцизних товарів та за зверненнями. Найбільший виклик — забезпечити прозорість, ефективність і дотримання балансу між захистом добросовісних підприємців і нагляду бізнесу в інтересах безпеки та прав споживачів.
Процедура моніторингу та контролю має бути ревізована — прописані конкретні строки: державна регуляторна служба зобов’язана проаналізувати нормативне регулювання надзорної сфери, впровадити ризик-орієнтовану систему контролю, цифровізувати процеси та надати Кабміну пропозиції щодо спрощення дозволів, ліцензій та скорочення чиновницького тиску на бізнес впродовж місяця з дня ухвалення рішення.