17 червня Європейський парламент схвалив рішення про продовження дії «транспортного безвізу» між Україною та Європейським Союзом до кінця 2025 року. Очікується, що найближчим часом дане рішення затвердить і Рада ЄС, після чого угода набуде чинності в оновленому вигляді. Продовження транспортного безвізу до кінця 2025 року є не лише черговим технічним рішенням, але й важливим політичним сигналом підтримки України з боку ЄС, що сприяє зміцненню експортного потенціалу, розвитку бізнесу й збереженню робочих місць у складних умовах в Україні.
З моменту підписання угоди вона вже кілька разів була пролонгована. Поточне рішення стосується продовження її дії до 31 грудня 2025 року. Важливою умовою у продовженні угоди є відсутність суттєвих порушень або негативного впливу на внутрішні ринки перевезень держав-членів ЄС. Саме тому в оновленій редакції угоди передбачено ряд додаткових механізмів контролю та моніторингу. Зокрема, передбачено наявність спеціальних наклейок на транспортних засобах, що підтверджують право на перевезення в межах безвізового режиму, а також обов’язкову наявність супровідної документації для водіїв. Крім того, угода включає запобіжний механізм (safeguard clause), що дозволяє тимчасово призупинити її дію у разі системних зловживань або суттєвого порушення ринкової рівноваги.
Нагадаємо, що Угода між Україною та ЄС про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень була укладена 29 червня 2022 року. Ця угода передбачає можливість здійснення двосторонніх та транзитних перевезень без необхідності отримання спеціальних дозволів. Такий механізм значно полегшив торгівлю, особливо в умовах військових дій в країні, коли традиційні логістичні шляхи були заблоковані або ускладнені. Спрощення перевезень дало змогу стабілізувати експорт української агропродукції, металургії, а також забезпечити своєчасне постачання пального, обладнання та гуманітарної допомоги.
18 червня Верховна Рада України в другому читанні ухвалила законопроект, що вводить інститут множинного громадянства для певних категорій осіб.
Офіційною метою даного закону становить зупинення демографічного виснаження країни, що загострилося через війну та трудову міграцію. Перехід до офіційного визнання множинного громадянства має зміцнити зв’язок з діаспорою, створити умови для повернення українців за кордоном, стимулювати інвестиції та залучення професійних кадрів.
Даний закон дозволяє українцям зберігати українське громадянство при набутті іншого, але за умови, що громадянство іншої держави включено до переліку, затверджене Кабінетом Міністрів — переважно дружні країни, такі як ЄС, США, Канада чи G7. Проте громадянство держав‑агресорів, зокрема Росії, автоматично виключається: його набуття чи використання стане підставою для втрати українського громадянства.
Закон формалізує вже поширені практики: автоматичне набуття громадянства при народженні за кордоном, унаслідок шлюбу або усиновлення, що тепер визначені як легальні випадки множинного громадянства. Крім того, запроваджуються спрощені процедури для етнічних українців, іноземців, які служать в українських Силах безпеки, а також для осіб, які набули громадянство держав із спрощеною процедурою, включених до відповідного переліку.
Публічні посадовці, судді та військові не зможуть мати подвійне громадянство. Інші категорії, які можуть отримати українське громадянство за спрощеним порядком, зобов'язані скласти іспити з української мови, історії та Конституції України. Водночас, документ встановлює підстави для втрати громадянства, якщо добровільно набувати інше громадянство з держав-партнерів, не передбачених переліком.
Щодо практики використання, даний закон викликав низку застережень щодо конституційності, оскільки стаття 4 Конституції України встановлює принцип єдиного громадянства. Саме тому Кабінет Міністрів України направив даний закон на розгляд Конституційного Суду, що наразі досі не ухвалив остаточного рішення.
У червні Верховна Рада України повторно розглядала законопроект про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро. Документ має на меті реформу законодавчої бази для відповідності вимогам ЄС у сферах боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та технічної інтеграції з європейською платіжною інфраструктурою, що є ключовою умовою подання офіційної заявки на приєднання до SEPA.
Приєднання до SEPA відкриє можливість здійснювати перекази в євро між Україною та 41 країною-учасницею SEPA (27 країн ЄС, країни EFTA, Великобританія, мікродержави, а також західнобалканські держави) так само просто, швидко і дешево, як внутрішні перекази.
Для успішної інтеграції уряд та НБУ розробили комплекс законодавчих змін, що включають:
·гармонізацію правових норм щодо фінансового моніторингу, банківської прозорості, санкційного контролю;
·запровадження реєстру рахунків фізичних осіб (IBAN, дані про власника, дату відкриття);
·обов’язковий обмін інформацією між банками і податковими органами про фінансові операції.
Зауважимо, що наразі законопроект знаходиться у стані розгляду Комітетами Верховної Ради України до першого читання.
27 червня Верховна Рада зареєструвала законопроект про реформування оцінки майна. За словами заступника Комітету з питань економічного розвитку Олексія Мовчана, законопроект спрямований на перехід на європейські та міжнародні стандарти з оцінювання.
Головна мета законопроекту полягає у модернізації процесу оцінювання через цифрові інструменти, спрощення процедур та підвищення прозорості ринку.
Щодо нововведень, основними можна виокремите наступні:
·об’єднання підходів до оцінки земельних ділянок та нерухомого майна, планується об’єднати право оцінки земельних ділянок і нерухомості: оцінювачі землі зможуть автоматично працювати з об’єктами нерухомості;
·оцінювачі, які мають кваліфікацію на проведення земельної оцінки, зможуть працювати і з об’єктами нерухомості без потреби отримання окремого дозволу;
·запровадження державної електронної платформи, що дозволить отримати електронну довідку про вартість об’єкта майна без фізичної участі оцінювача;
·передбачається пролонгація чинності кваліфікаційних сертифікатів оцінювачів, термін дії яких завершився під час воєнного стану;
·посилення професійної ролі робочих груп та асоціацій оцінювачів, які відтепер зможуть надавати офіційні роз’яснення, брати участь у формуванні державної політики у сфері оцінки та виступати консультативним органом при розробці нормативних актів.
19 червня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект про публічно-приватне партнерство (ППП), що створює нову, уніфіковану та сучасну правову базу для залучення приватного капіталу в інфраструктурні та стратегічні проекти.
·Законом впроваджується інноваційний гібридний механізм фінансування: поєднання бюджетних коштів, грантів від міжнародних донорів та приватних інвестицій.
·Законом також значно спрощується процедура: тепер підготовка малих проектів вартістю до 5–5,5 млн євро не потребує комплексного техніко-економічного обґрунтування — вистачить концептуальної записки, що дозволяє швидко і без бюрократії запускати проекти на локальному рівні.
·Процедури здійснюватимуться через онлайнову електронну торговельну систему, від оголошення конкурсу до публікації договорів, на основі стандартів Європейського Союзу. Також законом впроваджуються типові кваліфікаційні вимоги до інвесторів та розширено повноваження місцевої влади у провадженні таких проектів.
·У новій оновленій редакції закону вперше з’явилося поняття «донор» — це дозволить міжнародним партнерам фінансувати проекти напряму або через державні бюджети, що значно знижує ризики для приватних інвесторів і стимулює розвиток ППП на різних рівнях.
·В законі також передбачено нові гарантії для інвесторів і кредиторів: недискримінаційне ставлення, дотримання умов контрактів, захист стабільності, при цьому зміни не матимуть зворотної сили щодо вже укладених договорів.
·Важливою інновацією є можливість реалізації ППП-проектів у сфері оборони – закон відкриває шлях до спільних оборонних ініціатив держави та бізнесу. Раніше це було недоступно через законодавчі обмеження.
·Спрощений режим підготовки інфраструктурних проектів (охорона здоров’я, транспорт, енергетика, освіта, соціальна сфера) встановлено на період воєнного стану та на сім років після його завершення, що забезпечує стабільність і передбачуваність довгострокових інвестицій.
6 червня Міністерство юстиції листом № 80992/8.4.3/32-25 повідомило про набрання чинності з 13 червня наказів Мін’юсту № 1172/5 і № 1173/5, що суттєво вдосконалюють порядок перевірки даних про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та структуру власності юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі.
Зокрема, наказ № 1173/5 від 30 квітня 2025 року унормував алгоритм дій державного реєстратора. Якщо лист із вимогою надсилався рекомендованим поштовим відправленням, але повернувся або минув термін зберігання, повторна вимога направляється через місяць. Якщо і після цього відповідних пояснень не надійшло протягом 10 робочих днів — перевірка продовжується. За результатами перевірки реєстратор формує лист-повідомлення з документами і надсилає його до Мін’юсту.
Наказ № 1172/5, що також набрав чинності 13 червня, затвердив уніфіковані формати вимоги від держреєстратора і форми повідомлень про невідповідність відомостей. Це забезпечує прозоре й однакове застосування підходів до всіх юридичних осіб, публічних формувань та бізнесу загалом.
З 13 червня чітко визначено перелік даних, що підлягають перевірці:
·для фізосіб – ПІБ, громадянство (усі, якщо їх кілька), місце проживання, дата народження, паспорт або інший документ, РНОКПП, ступінь володіння;
·для юросіб – повна назва, місцезнаходження, код ЄДРПОУ.
В окремих випадках перевірка припиняється, якщо за результатами змін у ЄДР вже внесено оновлені актуальні дані щодо КБВ або структури власності — про це реєстратор безпосередньо повідомляє Міністерство юстиції України.
У разі підтвердження недостовірності даних про КБВ до ЄДР вносяться відповідні позначки, що:
може блокувати реєстраційні дії (зміна учасників, керівництва);
викликати підвищений контроль з боку банків, контрагентів;
створювати репутаційні й юридичні ризики для компанії.
Крім того, за неподання або несвоєчасне подання відомостей передбачено відповідальність: штраф від 17 000 до 51 000 ₴ за ст. 166-11 КУпАП.
11 червня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою встановлено вимоги до випуску та функціонування цифрових (еID) гаманців — ключової інфраструктури для інтеграції України в єдиний цифровий простір ЄС.
Ця постанова визначає цифровий гаманець як застосунок, що дозволяє зберігати й безпечно оперувати електронними документами, ідентифікаційними даними та кваліфікованим електронним підписом, відкриваючи доступ до держпослуг, SIM‑реєстрації, електронних рецептів тощо, як в Україні, так і за кордоном. Ці гаманці можуть бути українськими або європейськими, та повинні відповідати стандартам eIDAS 2.0, що гарантує безпеку, захист даних і взаємне визнання між країнами.
За Державним стандартом з інформаційних технологій ДСТУ EN 301 549:2022, цифрові гаманці мають забезпечувати доступність для людей з інвалідністю, а також підтримувати відкритий вихідний код програмних компонентів (за винятком тих, що стосуються нацбезпеки). Це дозволяє прозоро перевіряти їхню безпеку та відповідність технічним стандартам.
Із запровадженням електронних гаманців в Україні користувачі отримують можливість:
·керувати своїми ідентифікаційними даними: запитувати, об’єднувати, видаляти, обмінюватися ними;
·використовувати власний псевдонім, що зберігається локально;
·переглядати через веб‑інтерфейс історію взаємодій з третіми сторонами та легко видаляти свої дані з їх систем;
·створювати кваліфікований електронний підпис або печатку;
·за потреби експортувати та переносити свої дані.
Постановою також передбачено:
·безкоштовний випуск гаманців для фізосіб, та на договірних засадах — для юридичних осіб;
·добровільний принцип їх використання;
·реалізацію через високий рівень довіри в схемі електронної ідентифікації.
3 червня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект про факторинг. За словами голови профільного комітету Данила Гетманцева, законопроект імплементує положення УНІДРУА (UNIDROIT Model Law on Factoring), що створить правову основу, порівняну з найкращими світовими практиками.
Серед головних нововведень:
·державна реєстрація відступлення права вимоги (assignment of claims), що дозволить запобігти шахрайству й посилити прозорість ринку завдяки створенню публічного електронного реєстру під егідою Нацбанку. Це дозволяє зафіксувати пріоритетність вимог — за часом реєстрації, а не за датою договору, що захищає факторів і дебіторів;
·визначення предмету та змісту договору факторингу, що розмежовує торговельний факторинг та операції з фінансовою заборгованістю, а також встановлює, що компанії, що працюють з вимогами за споживчими кредитами, мають отримати спеціальний ліцензійний статус — не сумісний з торговельним факторингом;
·впровадження опції проведення факторингових угод через національну цифрову платформу, включно з електронними аукціонами, що забезпечує умови рівного доступу й сприяє конкуренції.
4 липня набув чинності закон про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів.
·За рішеннями митниці застосовуватимуться фіксовані штрафи, в той час як суди зможуть призначати штрафи в межах встановлених верхньої й нижньої меж — залежно від характеру правопорушення, вини особи, наявності пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин. Це дозволить забезпечити пропорційність покарання та уникнути формалізму.
·Закон запроваджує можливість конфіскації не як обов’язковий елемент санкцій, а лише за рішенням суду за статтями 472 та 484 Митного кодексу — це відповідає сучасним європейським практикам. Крім того, уточнено правила розгляду скарг та право підприємців не лише заявляти заперечення, а й подавати обґрунтовані пояснення до митних рішень ще до судового розгляду.
·Розширено перелік органів, що можуть оформлювати військову техніку та інші товари за спрощеною формою (Форма 302): до Нацгвардії, прикордонної служби, СБУ, Нацполіції та СЗРУ тепер додаються й інші підрозділи. А також державну підтримку звільнення від відповідальності для волонтерів та інших осіб, які до 1 квітня 2024 року передавали транспортні засоби зі статусом тимчасового ввезення на потреби ЗСУ — за умови підтвердження документами.
·Щодо адміністративного захисту — встановлено чіткі строки провадження і право на ознайомлення з матеріалами справи на будь-якій стадії; митниця також отримує право призупиняти надання тарифних пільг для товарів із сумнівним походженням, поки триває перевірка.
Важливо, що підходи максимально наближені до практик ЄС: закон прив’язує розміри штрафів до вартості товару, враховує європейські норми конфіскації, при цьому забезпечуючи гнучкість та справедливість у застосуванні санкцій .