З 1 квітня розпочалось електронне декларування гуманітарної допомоги.
Відповідно до прийнятої у минулому році Постанови щодо ввезення гуманітарної допомоги на підтримку Збройних сил України та населення в цілому, реєстрація ввезеної допомоги тепер буде проводитись, замість паперового, лише в електронному вигляді через автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, посилання.
Відтак, починаючи з 1 квітня, декларування та облік гуманітарної допомоги відбуватиметься через електронну платформу, [Електронний ресурс]: (https://good.gov.ua).
2 квітня Міністерством фінансів був прийнятий Наказ №161 щодо оновлення форми та змісту структури власності.
Запропонована наказом форма структури власності надає можливість юридичним особам подавати її до ЄДР в електронній формі та здійснювати програмним забезпеченням ЄДР автоматизовану перевірку структури власності та відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.
Змінами, зокрема, встановлено:
- форму та зміст структури власності юридичної особи; - вимоги/параметри до оформлення структури власності; - інформацію, яку необхідно зазначити щодо кожної особи, зазначеної у структурі власності; - спосіб визначення розміру участі в юридичній особі у відповідному ланцюзі володіння часткою (корпоративними правами); - подання схематичного зображення структури власності та вимоги до її оформлення; - перелік документів, які мають додаватись до структури власності.
Структура власності відображатиме:
- всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють однією юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюзі контролю / володіння);
- всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного або вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
- розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юридичній особі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юридичній особі, трасті або іншому подібному правовому утворенні.
Наказ набирає чинності через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
З 4 квітня розпочав діяти закон щодо електронного реєстрування військовозобов'язаних зі створенням електронного кабінету призовника.
Законом вносяться зміни інших нормативно-правових актів, що передбачають наступні внесені зміни:
- Інформаційну взаємодію між державними реєстрами у зв'язку з набуттям статусу учасника бойових дій.
- Можливість подавати в паперовому / електронному вигляді заяву на отримання статусу учасника бойових дій.
- Встановлення особливостей набуття статусу учасника бойових дій під час воєнного стану.
- Внесення інформації до єдиного реєстру призовників щодо персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів; внесення службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів; дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю.
- Розширення персональних даних про призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які заноситимуться до зазначеного Реєстру. (зокрема номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; відомості по володіння іноземними мовами; відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації; відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну; відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; відомості про посвідчення водія на право керування транспортним засобом; відомості про посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами; відомості про рішення, що підлягають примусовому виконанню - виконавчі документи).
11 квітня був прийнятий закон оновлення законодавства в частині мобілізації та окремих питань проходження військової служби та військового обліку.
Загалом, даним законом було внесено зміни до КЗпП, Кодексу адміністративного судочинства та Законів від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», від 09.04.1999 № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації», від 16.03.2000 № 1550-III «Про правовий режим надзвичайного стану», від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», від 03.02.2015 № 141-VIII «Про військово-цивільні адміністрації», від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Законом було змінено процедури проведення мобілізаційних заходів, військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також окремі питання щодо встановлення відстрочки від військової служби, проходження військової служби, питань соціального захисту та мотивування, а також питання видачі додаткових повноважень правоохоронним органам в частині мобілізаційних заходів.
Відповідно до тексту закону, він набирає чинності з 18 травня 2024 року.
25 квітня Верховна рада України прийняла закон про внесення змін до КЗпП щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань.
Зокрема, передбачено, що за ініціативи роботодавця трудовий договір може бути розірвано у зв'язку з такими новими підставами:
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
- невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених ч. 2 ст. 142 КЗпП.
У той же час законопроєкту доповнює ч. 2 ст. 142 КЗпП положеннями, відповідно до яких правилами внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про:
- надання працівниками інформації щодо наявних у них зв'язків із фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України;
- зобов'язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Відтепер буде обов'язковим встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об'єктах чи операторах критичної інфраструктури .
Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.
25 квітня Верховна рада України прийняла закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників.
Відтак, КЗпП доповнено новою гл. ХІ-А «Праця домашніх працівників», яка визначає:
- поняття домашньої праці (це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором) і домашнього працівника (це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин із роботодавцем);
- правовий статус домашніх працівників та особливості його регулювання, зокрема обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками;
- додаткові права, обов'язки, гарантії та умови праці домашніх працівників;
- робочий час і час відпочинку домашніх працівників;
- особливості припинення трудового договору з домашнім працівником;
- особливості здійснення контролю за додержанням законодавства про працю домашніх працівників.
Крім цього, з урахуванням специфіки відносин між домашнім працівником і роботодавцем законопроєктом пропонується передбачити добровільну участь домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування. Кабмін у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.